3.2 Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи

На початку навчального року всі учні піддалися анкетуванню з метою визначення відношення до занять фізичною культурою (дод. 1) і тестуванню фізичної підготовленості на початку і в кінці навчального року.

Проведене анкетування дозволило виявити в ЕГ з високим рівнем відношення до занять фізичною культурою на початок року 44% учнів, на кінець року – 47%, з середнім рівнем відношення на початок року – 47%, на кінець року 49% учнів, школярів, з низьким рівнем відношення на початок року – 9%, на кінець року – 4%.

Таким чином, приріст показника високого рівня відношення до занять фізичною культурою в ЕГ склав 3%, приріст показника середнього рівня відношення – 2%. Показник низького рівня відношення до занять фізичною культурою в ЕГ класі зменшився на 5%.

Порівняльна характеристика рівнів відношення до занять фізичною культурою в ЕГ класі.

В КГ за даними анкетування виявлено на початку року з високим рівнем відношення до занять фізичною культурою 45% учнів, з середнім рівнем – 47% і з низьким рівнем – 8% учнів. На кінець року: 45% учнів з високим рівнем відношення до занять фізичною культурою, 51% – з середнім рівнем і 4% з низьким рівнем.

Таким чином в контрольній групі показники високого рівня відношення до занять фізичною культурою не змінилися, показники середнього рівня відношення збільшилися на 4%, а показники низького рівня відношення зменшилися на 4%.

Отже, у експериментальному і контрольному класах за експерименту немає істотних відмінностей в показниках рівнів відношення до занять фізичною культурою.

За наслідками анкетування проаналізовано значимість уроку фізичної культури в системі інших уроків до і після експериментального навчання. До початку експериментального навчання у всіх класах учні поставили на перше місце – малювання. Друге місце віддали уроку „навколишній світ”, а урок фізичної культури був поставлений лише на 3-4 місце. Таким чином, на початок експериментального навчання учні контрольної та експериментальної групі поставили урок фізичної культури в однакове положення.

Як видно з таблиці 3.1. інтерес в учнів 2-х класів, до різних учбових предметів неоднаковий. В експериментальній групі спостерігається тенденція на підвищення місця уроку фізичної культури в порівнянні з іншими уроками. Так, в ЕГ рівно половина учнів віддала перше місце уроку фізичної культури, в контрольному класі – 15,3%. Цікаво, що в контрольному класі перевага віддається уроку математики (33,6%).


Таблиця 3.1.

Місце уроку фізичної культури по відношенню до інших уроків до і після дослідження

Передмет ЕГ1 ЕГ2 КГ
до % після % до % після % до % після %
математика 4 10,2 2 7,5 3 16,0 3 13,9 2 21,7 1 33,6
рідний світ 5 7,2 5 7,1 7 4,9 4 10,1 5-6 6,3 4 8,7
фізкультура 3 15,1 1 5,0 4 15,3 1 48,3 3 14,7 3 15,3
образотворче мистецтво 1 36,2 3 7,4 1 25,9 2 15,4 1 34,3 2 23,4
англійська мова 7 5,5 6 7,0 5 10,2 6-7 5 5-6 6,3 7 4,2
навколишній світ 2 15,4 7-8 6,9 6 7,4 5 8,7 4 10,1 5-6 6,2
українська мова 8 3,5 7-8 6,9 8 3,4 8 2,6 8 2,4 8 2,4
музика 6 6,9 4 7,2 2 16,9 6-7 5 7 4,2 5-6 6,2

Для виявлення взаємостосунків між дітьми в ході дослідження нами проводилося педагогічне спостереження на уроках фізичної культури за наданням допомоги «сильними» по відношенню до «слабших» учнів. Спостереження дало можливість встановити факт надання допомоги, як в експериментальних, так і контрольному класах. Проте в кількісному показнику це значення в експериментальних класах дещо вище, ніж в контрольному. В ході педагогічного спостереження на уроках з'ясувалося, що в ЕГ одні діти краще володіють фізичною допомогою і показом вправ з поясненням, інші – допомогою у вигляді моральної і фізичної підтримки з поясненням і показом. В контрольному класі нахил робиться тільки на по деяку фізичну допомогу, причому як показало спостереження, не найсильнішими учнями. Також це підтверджується результатами анкетування дітей. Учням задавали питання: «На уроках фізичної культури часто доводитися виконувати складні вправи. Чи допомагаєш ти своєму товаришу, у якого щось не виходить?» Позитивну відповідь в експериментальному класі дали менше половини учнів: в ЕГ – 42%, в КГ – 12%.

Анкетне опитування учнів експериментальної та контрольної групи виявило неоднозначне відношення до виконання ранкової гімнастики (табл.3.2.). Анкетування показало, що істотних відмінностей в показниках контрольного і експериментальних класів до введення експерименту немає.

Таблиця 3.2.

Дані про виконання ранкової гімнастики для учнів 2-х класів

Виконання ранкової зарядки ЕГ1 ЕГ2 КГ

початок

року

кінець

року

початок

року

кінець

року

початок

року

кінець року
Виконують 23% 54% 19% 68% 25% 28%
Виконують іноді 28% 28% 31% 22% 27% 24%
Не виконують 49% 18% 50% 10% 48% 48%

Після експерименту кількість учнів, які виконували ранкову гігієнічну гімнастику, збільшилася в ЕГ1 на 31%, в контрольному класі кількість учнів, які виконували ранкову гімнастику збільшилася лише на 3%; кількість учнів, які не виконували ранкову зарядку, в ЕГ зменшилася на 31%, а в контрольному класі кількість учнів, які не займались вранці фізичними вправами не змінилася.

Для виявлення відношення до занять фізичною культурою аналізувалися пропуски учнів других класів уроків фізичної культури в навчальному році. В ЕГ2 уроки фізичної культури пропустили набагато менше ніж КГ. Дітей, що хворіють на гострі респіраторні захворювання, однакова кількість у двох групах. Аналізуючи пропуски без причини, ми помітили, що у всіх класах арсенал причин пропусків багатий, але в контрольному класі пропусків без причини більший, ніж в експериментальних класах. Виражаються вони у всіх наявних формах: це і спізнення, і непідготовленість до уроку, і пропуски без довідок, і записки від батьків (табл. 3.3.).

Таблиця 3.3.

Пропуски уроків фізичної культури що учнів 2-х класів за учбовий рік

Види пропусків ЕГ1 ЕГ2 КГ
Всього пропусків 42 45 56

По хворобі:

ГРЗ

інші хвороби

35

24

11

29

18

11

32

18

14

Без причини:

спізнення,

непідготовленість до уроку,

пропуски без довідок,

записки від батьків

7

2

4

-

1

16

4

8

2

2

24

7

7

5

5

Для визначення рівня фізичної підготовленості було проведено контрольне тестування, яке показало, що на початку експерименту обидві групи відрізнялися за средньогруповими показниками ненабагато. Так в ЕГ класі хлопчиків з високим рівнем фізичної підготовленості було – 9%, з середнім – 83%, з низьким рівнем фізичної підготовленості – 8%. В кінці року рівні фізичної підготовленості у хлопчиків ЕГ класу не змінилися.

В контрольному класі на початку навчального року хлопчиків з високим і низьким рівнем фізичної підготовленості було по 7%, з середнім рівнем – 86%. На кінець року змін не відбулося.

Таким чином, не дивлячись на те, що у всіх класах у хлопчиків процентне співвідношення рівнів фізичної підготовленості не змінилися, багато дітей поліпшили свої особисті результати, як в контрольній, так і в експериментальній групі.

За наслідками тестування фізичної підготовленості у дівчаток ЕГ класу на початку учбового року виявлено з високим рівнем – 7%, з середнім рівнем – 86%, з низьким рівнем – 7% учнів. В кінці учбового року виявлено дівчаток ЕГ з високим рівнем фізичної підготовленості – 13%, з середнім рівнем – 80% і з низьким рівнем фізичної підготовленості 7% учнів.

В контрольному класі серед дівчаток на початок року з високим рівнем фізичної підготовленості виявлено 8% учнів, з середнім рівнем – 84%, з низьким рівнем – 8%. В кінці учбового року змін не відбулося.

Успішність з фізичної культури на початок експерименту була у всіх класах приблизно однаковою і не відрізнялася по середньогруповим показникам. Після експерименту в експериментальному класі одержали «12» балів – 18,3% учнів, «11» – 13,5%; «10» – 11,1%; «9» – 9,4%; «8» – 6,0 %; «7» – 3,8%; «6» – 5,2%; «5» – 15,5%; «4» – 17,2% учнів; «3», «2», «1» і «0» ніхто з учнів не отримав. В контрольному класі після експерименту одержали «12» – 15,0% учнів; «11» – 9,8%; «10» – 8,0%; «9» – 7,8%; «8» – 4,9%; «7» – 5,5%; «6» – 7,1%; «5» – 19,9%; «4» – 22,0%; «3», «2», «1» і «0» – не отримав жоден учень контрольної групи (табл. 3.4.).

Таблиця 3.4.

Успішність по фізичній культурі (після 1 року експерименту) (у %)

Оцінки ЕГ КГ
«12» 18,3 15,0
«11» 13,5 9,8
«10» 11,1 8,0
«9» 9,4 7,8
«8» 6,0 4,9
«7» 3,8 5,5
«6» 5,2 7,1
«5» 15,5 19,9
«4» 17,2 22,0
«3» 0 0
«2» 0 0
«1» 0 0
«0» 0 0

Таким чином, показники успішності експериментальної групи є вищі за показники контрольного класу. Неуспішних немає ні в одному з класів.

Отож, за підсумками експерименту показники відношення до занять фізичною культурою змінилися в експериментальній групі. В контрольному класі змінилися показники низького рівня відносин до занять фізичною культурою.

Після експерименту показники процентних співвідношень рівнів фізичної підготовленості хлопчиків не змінилися, але не дивлячись на це багато дітей поліпшили свої особисті результати, як в експериментальних, так і в контрольному класах. У дівчаток ЕГ підвищилися показники високого рівня фізичної підготовленості (на 6%).

За підсумками експерименту успішність в експериментальних класах вища, ніж в контрольному класі.


Висновки

1. Аналіз науково-методичної літератури з досліджуваної проблеми показав, що в сучасних соціально-економічних і демографічних умовах, на фоні погіршення здоров'я населення зростає роль фізкультурної освіти і виховання молоді. Для зміцнення здоров'я підростаючого покоління необхідно виховати здорову звичку до самостійних занять фізичною культурою протягом всього життя. Важливе місце в загальній системі заходів по оздоровленню населення займає діяльність загальноосвітніх шкіл, направлена на фізичний розвиток і фізичну підготовку школярів. Освітній учбовий предмет по фізичній культурі в школі – одна з основних дисциплін єдиного учбового плану школи, покликана формувати спеціальні знання, уміння і навички по використанню засобів фізичної культури з метою забезпечення оптимальної життєдіяльності організму, тілесного і інтелектуального самовдосконалення. На жаль, урок фізичної культури в сучасній школі це не що інше, як активний руховий відпочинок. І це при тій умові, що програма учбового предмету має розділ теорії, із змістом якого важко згодитися. Але навіть в тому змісті, який є, теорія предмету учням не викладається. Що приводить до зниження в учнів потреби в регулярних заняттях фізичною культурою і спортом.

2. Встановлено, що конкретна структура потреби особи визначає її своєрідність, оригінальність і неповторність. Люди відрізняються один від одного по своїх природних завдатках, фізичних і духовних можливостях. Ці генетично обумовлені особливості людей утворюють, проте, лише передумови потреб, конкретний зміст і спрямованість яких складається під впливом оточуючих людину життєвих умов, природно-природного і соціально культурного середовища, в яке включена особа. В цьому значенні потреби завжди формуються суспільством. Залучення дітей в практичні заняття, де можна пережити радість руху, спілкування на своєму власному досвіді, що є для кожної дитини найважливішою умовою формування потреб. Лише в процесі особистих занять фізичною культурою і спортом відбувається перехід розуміння їх доцільності в переконаність в їх необхідності, засвоєння і закріплення позитивних емоцій, вироблення звички, що в комплексі забезпечує формування стійкої потреби.

3. Розроблена модель процесу формування у молодших школярів потреби в регулярних заняттях фізичною культурою і її упровадження в практику загальноосвітніх шкіл дозволила виділити ряд основних педагогічних умов, що дозволяють одержати якнайкращі результати:

- здійснення роботи по формуванню у молодших школярів позитивного відношення до занять фізичною культурою;

- посилення уваги до теоретичного компоненту змісту фізичної освіти;

- використовування активних організаційних форм і методів навчання;

- формування у молодших школярів потреби в регулярних заняттях фізичною культурою з урахуванням їх індивідуальних і вікових особливостей;

- забезпечення занять з фізичної культури відповідним навчально-методичним і матеріально-технічним оснащенням.

4. В результаті педагогічного експерименту по виявленню педагогічних умов формування потреби в регулярних заняттях фізичною культурою встановлено, що введення рівневої системи оцінювання дозволяє значно поліпшити показники фізичної підготовленості (в ЕГ1 класі у хлопчиків з високим рівнем фізичної підготовленості – 21 % учнів, з середнім – 79 %, з низьким – 0 % учнів; в контрольному класі у хлопчиків з високим рівнем фізичної підготовленості 14 % що учнів, з середнім рівнем – 72 %, з низьким – 14 % учнів; в ЕГ1 у дівчаток з високим рівнем фізичної підготовленості – 33 % учнів, з середнім – 67 %, з низьким – 0 % учнів; в контрольному класі у дівчаток з високим рівнем фізичної підготовленості 15 % учнів, з середнім рівнем – 62%, з низьким – 23 % учнів), що дозволяє затверджувати про необхідність зміни підходу в оцінюванні з фізичної культури, її гуманізації, використовуванні активних організаційних форм і методів навчання.

На підставі проведеного педагогічного експерименту можна відзначити, що вивчення розділу теорії в області фізичної культури дозволяє значно поліпшити відношення до занять фізичною культурою (високий рівень відношення в ЕГ2 класі – 71%, в КГ – 33%), що дає підставу для упевненості про необхідність розширення кругозору і знань в області фізичної культури, посилення уваги до теоретичного компоненту змісту освіти.

Дослідно-експериментальна робота дозволила нам встановити, що найбільший ефект вдосконалення процесу формування потреби в регулярних заняттях фізичною культурою в учнів початкових класів, можна одержати на основі комплексної дії, що включає роботу по активізації пізнавальної і фізкультурної активності школярів. В результаті педагогічного експерименту показники ЕГ2 перевищили показники ЕГ1 по успішності із загальноосвітнього предмету фізична культура і по рівню фізичної підготовленості, з чого виходить необхідність вивчення теоретичних основ фізичної культури і конкретизації оцінювання для учнів початкових класів.


Список літератури

1.         Бальсевич В.К. Интеллектуальный вектор физической культуры человека (к проблеме физкультурного знания) // Теория и практика физической культуры. 1991. – №2. – С. 37-41.

2.         Бальсевич В.К., Попов Г.И., Санникова Н.И. Непрерывное физкультурное образование // Теория и практика физической культуры. – 2004. – №12. – С.10-13.

3.         Ведмеденко Б.Ф. Виховання в учнів звички займатися фізичною культурою і спортом // Педагогіка і психологія. – 1995. – №1 (6). С. 109-133.

4.         Вереникина И.М. Мотивация к различным видам деят-ти у детей на рубеже мл. шк. и подр. возр. – М.: 1984.– С.7-10.

5.         Вимоги до системи фізичного виховання дітей, учнівської і студентської молоді України / Наказ Міністерства освіти України №188 від. 25.05. 1998 р.

6.         Виленский М.Я. Социально-психологические детерминанты формирования здорового образа жизни // Теория и практика физической культуры. 1994, №9. – С. 9-11.

7.         Виленский М.Я., Внуков А.П. Цель и целеполагание в педагогической деятельности преподавателя физического воспитания высшей школы // Теория и практика физической культуры. – 1986. – №8. – 25-28

8.         Виленский М.Я., Литвинов Е.Н. Физическое воспитание школьников: вопросы перестройки // Физическая культура в школе. – 1990. – №12. – с.2-7.

9.         Виленский М.Я., Литвинов Е.Н., Туркунов В.И. Базируясь на одном виде спорта // Физическая культура в школе. – 1993. – №2. – С. 13-17

10.       Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. М.: изд-во МГУ, 1990. – 288 с.

11.       Горбенко О. Фізична культура як цінність українського суспільства // „Молода спортивна наука України”. – Львів: ЛДІФК, 2000. – Випуск 4. – С. 7-9.

12.       Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України / За ред.. М.Д. Зубалія. 2-е вид., перерорбл. і доп. – К., 1997. – 36 с.

13.       Єфімова Л.Г. Народні національні ігри в процесі виховної та навчальної роботи в національній школі // Тез. доп. наук. практ. конф. Частина 1. – Тернопіль. – 1992. – С. 200-201.

14.       Запорожец А.В. Развитие произвольных движений. – М.: АПН РСФСР, 1960. – С. 236-256.

15.       Иванчук Н.В. Потребности социалистической личности. – М.: Мысль, 1986. – 192 с.

16.       Келишев И.Г. Содержание и структура интересов к физическим упражнениям школьной программы // Физическое воспитание и школьная гигиена: Тезисы I Всесоюзной конференции. – М.: 1978. – 124 с.

17.       Кудалин Е.Г. Диалектика производства и потребностей. – М.: Политиздат, 1977. – 175 с.

18.       Лазурский А.Ф., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник, 2-е вид., випр. і доп. – Харків: „ОВС”, 2002. – 00 с.

19.       Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность. М.: Политиздат. – 1975. – 187 с.

20.       Лубышева Л.И. Концепция формирования физической культуры человека. –М.: Изд-во ГЦОЛИФК, 1992. – 120 с.

21.       Лубышева Л.И. Социальное и биологическое в физической культуре человека в аспекте методологического анализа // Теория и практика физической культуры. 1996. – №1. – с.2-4.

22.       Лубышева Л.И., Лотоненко А.В. Педагогическая система формирования физической культуры студенческой молодежи (культурологический аспект). Учебное пособие. – М.: ФОН, 1997. – 42 с.

23.       Лук A.H. Эмоции и личность. – М.: Знание, 1982. – 176 с.

24.       Лях В.И., Мейксон Г.Б. Базовый компонент необходим // Физическая культура в школе. 1991. – №1. – С.2-7.

25.       Макаренко А.С. Соч. в 7-ми т. - М.: Изд-во АПП РСФСР. – 1957–1958. – т. 5. Общие вопросы теории педагогики. Воспитание в советской школе. – 1958. – 558 с.

26.       Петровський В., Поліщук Н. Опанування рухових дій дівчатами молодшого шкільного віку // Фізичне виховання в школі. – 1998. – №4. – С. 29-32.

27.       Принципы оценки физической подготовленности, функциональных возможностей и психологических особенностей организма детей и подростков. / Пособие под ред. С.А. Локтева – Краснодар: КубГАФК, 1992. – 110 с.

28.       Програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів (1-11 класи). – К.: Початкова школа, 2001. – 112 с.

29.       Пуни А.Ц. Очерки психологии спорта. – М.: 1959. – 148 с.

30.       Рабочая книга школьного психолога / И.В. Дубровина., М.К. Акимова., Е.М. Борисова и др.: Под ред. И.В. Дубровиной. – М.: Просвещение, 1991.– 303 с.

31.       Роговин В.З. Формирование разумных потребностей // Новое в жизни, науке и технике. Серия Молодежная. – М.: Знание, 1979.– №6. – С.90-92.

32.       Рубенштейн С.Л. Проблемы обшей психологии. – М.: Педагогика, 1976. – С.124-168.

33.       Свириденко С. Дбаємо про здоров’я дітей // Початкова школа. – 1998. – №9. –С. 38-39.

34.       Степович Л.Н. Природа эстетической ценности. – М.: Политиздат, 1972. – 40 с.

35.       Столяров В.И. К вопросу о теории физической культуры: Методологические аспекты // Теория и практика физической культуры. 1987. – №2. – С.38-44.

36.       Столяров В.И. Проект СпАрт и новая комплексная система физкультурно-спортивной работы с целью духовного и физического оздоровления населения России (основные идеи и первые итоги реализации). // Теория и практика физической культуры. – 1993. – №4. – С. 10-14.

37.       Талызина Н.Ф. Формирование познавательной деятельности младших школьников: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1988. – 175 с. 210

38.       Тарасенко В.И. Социальные потребности личности: формирование, удовлетворение. – К.: Наукова думка, 1982. – 167 с.

39.       Теория и методика физического воспитания / Под ред. Ашмарина Б.А. – М.: Просвещение, 1990. – 287 с.

40.       Тугаринов В.П. О ценностях жизни и культуры. – Л., 1960. – 214 с.

41.       Филиппович В.И., Туревский И.М. О принципах спортивной ориентации детей и подростков в связи с возрастной изменчивостью структуры двигательных способностей // Теор. и практ. физ. культуры. – 1977. – №4. – С.39-44.

42.       Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. – Частина І. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. – 272 с.


Додаток 1

Анкета для учнів

 

Дорогий друже!

Ми пропонуємо тобі відповісти на декілька питань які стосуються теми «Фізична культура». Вибрану відповідь відміть галочкою або хрестиком.

1. Як ти думаєш: яку людину можна назвати здоровою?

-  що не хворіє;

-  та що не курить;

-  того, хто добре їсть.

2. Як ти вважаєш, уроки фізичної культури допомагають тобі в зміцненні здоров'я?

-так;

-  ні;

-  важко відповісти.

3.  На яке місце ти поставиш урок фізичної культури серед інших уроків (математика, російська мова, фізична культура, образотворче мистецтво, іноземна мова, навколишній світ, рідна мова, музика).

4.  Для чого ти приходиш на урок фізичної культури? (вибери не більше двох відповідей)

-  хочу бути сильним;

-  хочу бути здоровим;

-  хочу отримувати хороші оцінки;

-  хочу, щоб похвалив вчитель;

-  подобається просто побігати і пограти;

-  навчитися новим іграм і вправам.

5. На уроках фізичної культури часто доводиться виконувати складні вправи. Чи допомагаєш ти своїм однокласникам, у яких щось не виходить?

-так;

-  ні;

-  не завжди.

6. На уроках фізичної культури часто доводиться виконувати складні вправи. Якщо у тебе щось не виходить, чи просиш ти допомогу в однокласників?

-так;

- немає;

-  іноді.

7. Чи повністю ти виконуєш завдання на уроках фізичної культури?

-ні;

- не завжди.

8. Що ти відчуваєш, якщо пропустив урок фізичної культури?

-  переживаю;

-  мені все одно;

-  боюся розмови з вчителем.

9. Що ти робиш якщо у тебе не виходить завдання вчителя фізичної культури?

-  роблю ще раз;

-  нічого не роблю;

-  переживаю.

10. Якщо на уроці твоя команда програла, що ти відчуваєш?

-  переживаю;

-  мені все одно;

-  переживаю, але не довго

11. Чи буває тобі нудно на уроках фізичної культури?

-  так;

-  -ні;

-  іноді.

Якщо «так», то чому?________________________________________

12. Чи робиш ти ранкову зарядку?

-  регулярно;

-  не роблю;

-  іноді.

13. Чи роблять ранкову зарядку твої батьки?

-так;

-  ні;

-  іноді.

14. Чи займаєшся ти в спортивній секції?

-так;

-  ні;

-  займався, але кинув.

15. Чи дивишся ти спортивні телепередачі?

-так;

-  неі;

-  іноді.

16. Чи читаєш ти книги про спорт, спортсменів?

-так;

-  ні;

-  рідко.

 

Ключ до анкети

№ питання бали за 1 відповідь бали з 2 відповідь бали за 3 відповідь
1 3 0 1
2 3 0 1
3 1-2 місце 3 б 5-6 місце 0 б 3-4 місце 1 б
4 2,6 відповідь 3 б 4,5 відповідь 0 б 1,3 відповідь 1 б
5 3 0 1
6 3 0 1
7 3 0 1
8 3 0 1
9 3 0 1
10 3 0 1
11 3 0 1
12 3 0 1
13 3 0 1
14 3 0 1
15 3 0 1
16 3 0 1

Информация о работе «Шляхи формування потреби у молодших школярів до регулярних занять фізичними вправами»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 68095
Количество таблиц: 5
Количество изображений: 1

Похожие работы

Скачать
85781
10
2

... , рухового і оздоровчого блоків. Таким чином, сукупність алгоритмічних розпоряджень, спрямована на досягнення гармонізації фізичного і розумового розвитку молодших школярів, передбачає варіювання динаміки навантаження учбових засобів рухового, інтелектуального і оздоровчого блоків в учбовому процесі з фізичної культури. Посилення рухового блоку можливе за рахунок збільшення інтенсивності педагогі ...

Скачать
109689
0
12

... – медицина, гігієна, охорона здоров’я, екологія, педагогіка, психологія, соціологія, фізична культура і валеологія. Формуванню здорового способу життя в учнівської молоді, формуванню ціннісних орієнтацій підлітків на здоровий спосіб життя, організації здорового способу життя школярів, медико-біологічним та психолого-педагогічним основам здорового способу життя, принципам формування здорового ...

Скачать
131658
2
1

... двищення рівня фізичної підготовленості учнів. Цей процес дає можливість ознайомити дітей з народними звичаями, традиціями, обрядами, сприяє вихованню у молодших школярів національної гордості, почуття патріотизму. Походження українських народних рухливих ігор пов'язано з історичними і побутовими факторами. В українських народних рухливих іграх чітко відображені звичаї народу України, його побут, ...

Скачать
101394
1
6

... включав обробку та аналіз отриманих результатів, узагальнення результатів дослідження, формулювання висновків та оформлення роботи. Розділ 3. Розвиток організованості молодших школярів   3.1 Особливості розвитку організованості учнів початкових класів на уроках фізкультури У молодшому шкільному віці переважає мимовільна увага, тому що учні молодших класів легко відволікаються сторонніми ...

0 комментариев


Наверх