Експериментальна перевірка процесу формування естетичних почуттів у молодших школярів на уроках класного читання

2.2 Експериментальна перевірка процесу формування естетичних почуттів у молодших школярів на уроках класного читання

Нами був проведений експеримент, з метою перевірки формування естетичних почуттів у молодших школярів на уроках класного читання, за допомогою засобів мистецтва. В ньому брали участь два класи (контрольний і експериментальний) загальною чисельністю 54 учнів (28 і 26 учнів). Експериментальним класом було визначено 3 клас Соколівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Бучацького району Тернопільської області, а контрольним класом – 3 клас Ліщанецької ЗОШ І-ІІ ступенів Бучацького району Тернопільської області. На основі проведених бесід та спостережень ми зробили висновок, що рівень естетичної вихованості молодших школярів на уроках класного читання, коливається між середнім і низьким з перевагою останнього. Це, на наш погляд, зумовлюється недостатньою роботою над образністю художньої мови літературного твору, над словом як засобом збагачення особистості, а також ігноруванням творчих методів роботи з використанням засобів мистецтва.

В процесі написання дипломної роботи була сформована гіпотеза: якщо на уроках класного читання систематично використовувати засоби мистецтва, то формування естетичних почуттів, інтелектуальний, творчий і духовний розвиток учнів буде ефективнішим.

Під час дослідження, ми з'ясовували інтерес учнів до мистецтва та перевіряли ефективність уроку класного читання, на якому використовувались засоби образотворчого мистецтва.

В процесі експериментальної роботи нами проаналізовано програму з «Читання»; проаналізовано роботу вчителів; розроблені і підготовлені запитання анкети; підібраний наочний матеріал, до уроків класного читання.

Проаналізувавши програму, можна зробити такі висновки: помітно збільшився об'єм матеріалу, учні вчаться розрізняти твори різних жанрів, їм дається інформація про засоби виразності - епітети, порівняння.

Підвищення рівня складності при читанні, збільшення обсягу матеріалу для читання, уваги до зображувальних засобів - все це, безумовно, має вагоме значення для розвитку учнів. Однак, як показало дослідження, для вирішення завдання загального розвитку учнів, формування естетичних почуттів, важливим є не кількість прочитаного, а висока художня цінність творів, які пропонуються учням для читання.

В основу відбору матеріалів для читання покладені принципи наочності, доступності і розвитку мовлення.

Недостатньо приділяється уваги пізнанню самих художніх творів, а якщо це і відбувається, то лише поверхово.

Важливо правильно підходити до сприймання художнього твору. Потенціальні можливості творів безмежні. В результаті спілкування з творами мистецтва розвиваються естетичні почуття, потреби, смаки, формується моральний і естетичний ідеал особистості.

Відсутність на уроці художнього циклу теоретичного матеріалу про мистецтво, його види, представників, художніх творів є, на наш погляд, головним його недоліком.

Для учнів 3 класу була розроблена система запитань, які були представлені в анкеті (дод. 4):

1.Часто ти відвідуєш театр, музей, художні виставки ?

2. Чи вважаєш ти що цього достатньо для того, щоб бути культурною людиною?

3. Легко тобі вдається описати ту, чи іншу художню картину на уроках читання?

4. Що ти знаєш про мистецтво?

5. Подобаються тобі твори, передачі про мистецтво?

6. Які художники тобі відомі?

7. Хотів ти, щоб у школі був новий урок, на якому розповідали про мистецтво?

Дані анкетування подані у таблиці (див. табл. 1).

 

Таблиця 1.

Інтерес до мистецтва учнів контрольного і експериментального класів на початку експерименту

№ п/п	Рівень інтересу до мистецтва	Контрольний клас	Експериментальний клас
1.	Високий	17 %	15 %
2.	Середній	36 %	39 %
3.	Низький	47 %	46 %

Аналіз отриманих даних показав, що багато учнів має низький рівень (47 % і 46 %) інтересу до засобів мистецтва, середній – 36 і 39 %, а високий – 17 і 15 % учнів класу.

З метою виявлення можливостей засобів мистецтва на уроках класного читання, був розроблений урок. На ньому використовувались засоби мистецтва: репродукції картин, малюнки, ілюстрації, художні фотографії.

Учням були показані картини І.Левітана "Золота осінь", Т.Яблонської "Щедра осінь", О.Антонича "Осінь", "Ліс", К.Підгурської "Осінь", О.Гордона "Рання осінь", Ю.Волкова "Жовтень", репродукції картин І.Шишкіна, В.Федорова, А.Задорожного про осінь.

Правильна організація уроку вимагає: чітку постановку мети, завдань уроку, використання засобів, які активізують логічне і образне мислення, самостійну діяльність учнів, а також своєчасну допомогу слабшим учням.

На урок діти принесли вірші про осінь, картинки. Діяльність на уроці була різноманітною: діти слухали музику, розглядали репродукції картин, декламували вірші.

Картина Т.О.Яблонської "Ліс" (дод. 5) розглянута у супроводі музики, справила на дітей неповторне враження. За виразом обличчя, очей, за рухами дітей можна було помітити, що вони ніби й насправді відчувають те, про що говорять.

Вже сама незвичайна форма занять викликала радісний настрій. Музика підказала їм те, чого не міг показати художник: шелест листя від вітерця, що налетів, дзюрчання води, що біжить між повалених дерев, спів птахів.

Цікаві висловлювання дітей: "Мені хочеться довго - довго слухати музику і дивитися на картину" (Сергій); "Повітря чисте, прозоре, все так добре видно, здається, травичку видно" (Оксана).

Розглядаючи картину О.К.Антонича «Осінь» (дод. 6), діти схоплюють найбільш яскраві, предметні ознаки. За своїм характером оцінки дітей розрізнені, дещо поверхові, але дуже емоційні, не вимушені, імпульсивні. Учні користуються мотиваціями, порівняннями, застосовують образні вислови.

Наприклад, Оля Т. (8 років) детально розповідає зміст картини: «Світить яскраве сонечко. Жовтокоса хазяйка прибрала кущі, дерева. Кружляють листочки. До нас завітала осінь».

Учні користуються лаконічними виразами, помічають відмінності ознак і явищ. «Стоїть кремезний, величавий і мужній дуб. А поряд червоніє кетягами горобина. Дерева стоять, мов зачаровані» (Назар); "Лише ялини стоять задумані, синьо - зелені." (Таня); "До нас завітала золота, чарівна, жовтокоса осінь" (Юля).

Тут безперечна спостережливість, учні відчувають красу барв природи, рух ( «пливуть поблизу білі хмарки, а в далеченні - сіруваті»), перспективу, настрій («у картині дуже тихо»). Ці висловлювання - результат цілеспрямованого спостереження під керівництвом вчителя, яке свідчить про певні зрушення в естетичному розвитку.

Важливо, що діти зрозуміли, що художник малює дерева, річку, кущі, тому що побачив у них щось особливе, цікаве і хотів розповісти про це іншим.

Учні уважно розглядали і осмислювали картину, пізнавали задум, настрій художника.

Розглядаючи картини, ми звернулися до художнього слова, яке допомагало дітям краще зрозуміти зміст твору, задум художника, краще уявити художній образ.

У 3 класі учні роблять порівняння, знаходять образні слова: «Відображення дерев, які стоять у воді, видно на воді. Небо дуже гарне, блакитне й трохи зеленувате. Пливуть поблизу білі хмарки, а в далечині -сіруваті. У картині дуже тихо».

Репродукції картин з зображенням осінньої природи справили на дітей неповторне враження. Вони навперебій висловлювали свої враження від осіннього гаю, лісу: "Який він красивий, просто казковий!" (Таня), "Всі дерева одяглися у жовте і червоне вбрання" (Петро). Особливо сподобався їм листопад: "Ой, наче казковий дощ!" (Світлана), "Як красиво кружляє листя в повітрі і падає на землю" (Василь).

Дослідження естетичних висловлювань і суджень дітей показали, що учні можуть послідовно розповісти про свої спостереження і враження, зробити деякі узагальнення: "Осіннє небо блакитне і ще лагідне. Світить не дуже щедре та яскраве сонечко". (Ігор)

Картину І. Левітана "Золота осінь" учні розглядали з цікавістю, пов'язуючи свої безпосередні спостереження з зображеним на картині. Завдяки картині, діти глибше сприймають і розуміють зображене, їх описи збагатилися новими поняттями. Про це можна судити з розмови між дітьми, якою супроводжувався розгляд картини І. Левітана.

"Берізки ошатні, красиві, майже золоті", - сказала Люда. "Вони жовті, а сонце зробило їх золотавими", - погоджується з нею Сашко. "Не всі дерева жовті, лише берізки", - зауважує Павлик. "Отже, ще не зовсім осінь, - зробила висновок Оля. - Це рання осінь". "Річка блакитна, майже синя. У ній відбивається небо", - відповідає Василько. А Сергійко відчув настрій картини: "Тихо на узліссі; здається, що берізки до чогось прислухаються".

Після того, як діти обміняються враженнями про картину, можна почати бесіду про неї з запитання (дод. 8):

- "Що хотів нам показати художник?". ("Художнику сподобалися берізки, тому що вони ошатні, золотаві і ця річка і все навколо красиве", "Йому захотілося розповісти про красу осені, її неповторність".)

Учні зіставляють, порівнюють властивості кольорів і форм, знаходять засоби виразності у словах:

" Кучеряві дерева стоять, мов зачаровані" (Олег); "Білокора береза пишається своїми золотими стрічками" (Леся); "Осінь розфарбовує дерева казковим пензлем" (Віталій); "Кущі одягнулися у святкові шати" (Ліда); "Осінь струсила бурі листочки з осики" (Тарас).

Прочитали вірш А.Костецького "Осінь":

Тихо осінь ходить гаєм,

Ліс навколо аж горить,

Ясен листя осипає,

Дуб нахмурений стоїть.

І берізка над потоком

Стала, наче молода,

Вітер, мовби ненароком,

Їй косиці розпліта.

Слухаючи вірші, діти дивилися на картину. Поезія допомагала учням краще зрозуміти зміст живописного полотна, його настрій. Потім ознайомили дітей з картиною "Жовтень" Ю. Волкова. Запропонувала порівняти зображення осені в цього художника і в І.Левітана і сказати, чим відрізняються обидва твори. Діти так добре запам'ятали твір І.Левітана, що впевнено назвали всі ознаки: золотаві тони, чисте небо з легкими хмарами, зелень, що збереглася, сонячне освітлення.

Час, який відобразив Ю.Волков на картині, вихованці назвали похмурим — дерева стоять голі, небо сіре. Вони правильно визначили, що на першій картині - рання осінь, а на другій - пізня.

Вивчення естетичного ставлення учнів до малюнку показує, що це ставлення тісно пов'язане з їхнім уявленням про красиві об'єкти та з засвоєнням естетичних норм і оцінок предметів ("красиве", "некрасиве"). Судження про малюнок більш визначене, тут у мотивації вибору зростає елемент естетичних оцінок. На запитання, що красиве у картині, діти характеризують зображення головним чином з естетичної точки зору.

У своїй роботі з дітьми ми переконалися, що для правильного сприймання картини, розуміння її змісту, для того щоб картина давала естетичну насолоду, слід розвивати вміння бачити і розуміти прекрасне в природі, в навколишньому житті.

Саме емоційні реакції і стан дитини є критерієм рівня формування естетичних почуттів.

Результативність цього уроку - безсумнівна. Використання засобів образотворчого мистецтва на уроках класного читання сприяє формуванню естетичних почуттів, зміст яких представлений у таблицях 2-3.

 

Таблиця 2

Вираження почуттів після прочитання тексту

Радість	Задоволення	Незадоволення
Смуток	Захоплення	Здивування
Сум	Співчуття	Вдячність
Жаль	Обурення	Розчарування
Гнів	Гордість	Заздрощі
Сором	Ніжність	Зневага
Біль	Тривога	Життєрадісність
Страх	Протест	Віра (в ...)
Повага	Лагідність	Любов (до ...)

Таблиця 3

Формування естетичних почуттів на уроках читання засобами образотворчого мистецтва (3 клас)

№ уроку	Тема уроку	Засоби образотворчого мистецтва	Естетичні почуття
1	2	3	4
1	Сосюра «Любіть Україну»	Репродукції картин, діафільм	Гордість, повага, любов до України
2	А.Малишко	Малюнки про мову,	Лагідність
	«Рідна мова»	ілюстрації
3	Л.Костенко «Усе моє, все зветься Україна»	Картини художників про Україну, пісні, кінофільм «Україна»	Гордість за Україну, любов до неї
4	В.Симоненко «Грудочка землі»	Ілюстрації	Повага, ніжність
5	Ю.Шкруменяк	Репродукції картин, художні фотографії	Захоплення, гордість, радість
	«Ми всі діти
	українські»
6	Л.Глібов «Вовк і Кіт», Л.Глібов «Зозуля і Півень»	Діафільм, ілюстрації до байок	Щирість, обурення
7	Л.Українка «Мамо іде вже зима»,С. Васильченко «Мороз»	Картина «Зима», грампластинка з записом вірша «Мамо іде вже зима»	Життєрадісність, ніжність
8	М.Конончук	Ілюстрації до	Повага,
	«Помічниця»	твору	захоплення
9	В.Сухомлинський «Який слід повинна залишити людина на землі»	Портрет Сухомлинського, малюнки до твору	Повага, захоплення
10	С.Михалков	Картина В.Перова	Жаль, сум,
	«Розмова з	«Тройка», І.Рєпіна	співчуття
	сином»	«Бурлаки на Волзі»
11	М.Коцюбинський	Портрет	Смуток,
	«Хариття»	М.Коцюбинського,	повага
		діафільм, малюнки
12	Панас Мирний	Портрет Панаса	Жаль,
	«За підпасича»	Мирного, ілюстрації	повага
13	Л.Красицький «Гілки Шевченкового роду»	Портрет	Повага,
		Т.Г.Шевченка,	гордість,
		художні фотографії	захоплення
		сім'ї Шевченка
14	О.Паламарчук «Козацький рід»	Репродукції картин, малюнки	Вдячність, захоплення
15	Т. Шевченко	Картини «Садок	Ніжність, радість
	«Вітер з гаєм	вишневий коло
	розмовляє»	хати», «Тарасова
		ніч»
16	І.Франко «У долині село лежить»	Портрет І.Франка, репродукції картин І.Левітана	Життєрадісність
17	Т.Куртіна «У свято матері». П.Куліш «Святиня»	Вірш М.Познанської	Любов до матері, радість, повага
		«Своїй мамі»,
		Ілюстрації,
		малюнки до вірша

Методика використання таблиці 2, 3 була такою:

1.         Проведення словникової роботи перед сприйманням нового тексту.

2.         Читання нового тексту.

3.         Відповідь на запитання: Які почуття викликало у вас це оповідання, казка, вірш, легенда?

Реакція дітей, безперечно, неоднакова. Діти думають і висловлюють свої почуття, але не всі зразу, а один - два, а потім і більше учнів.

Дуже цінним, на нашу думку, тут є два моменти:

1.         Діти показують наскільки правильно вони зрозуміли зміст без пояснення вчителя.

2.         Через вияв почуттів від прочитаного вони розкривають своє розуміння твору.

Це дає можливість учителеві з'ясувати душевний стан і потенційні можливості кожного учня, що надзвичайно важливо для доброго контакту з усім колективом і кожним учнем зокрема. Це саме той момент, коли доцільно вчити дітей керувати своїми почуттями, підпорядкувати їх розуму і волі.

Використання цієї таблиці дає можливість учителеві:

1.         Виробляти у дітей уміння правильно з'ясувати свій емоційний стан.

2.         Збагачувати лексичний запас учнів.

3.         Вчити керувати власними емоціями і правильно сприймати почуття людей, що їх оточують.

Результати використання таблиці "Почуттів" на уроках читання свідчать про значний вплив її на формування в учнів вміння правильно визначати своє ставлення до тих чи інших героїв, виявляти свої почуття.

Школярі початкових класів готові до сприймання емоційної атмосфери твору, їх основного пафосу. Звичайно на доступному для них рівні. Учні здатні усвідомити свої думки і почуття, викликані твором мистецтва, у них є задатки для цілеспрямованого навчання сприймання мистецтва. Необхідний ще один крок - вивести дитину на діалог з автором. Починати цю роботу потрібно з 1 класу.

Як проходить зустріч дитини з творами мистецтва у початковій школі?

По-перше, всі уроки підпорядковуються головному завданню - розвитку логічного мислення. Вирішується воно на різному матеріалі, в тому числі і на матеріалах художньої літератури на уроках читання: складання плану, переказ, визначення головної думки твору. В результаті у дітей формується «нехудожній» спосіб роботи з художнім текстом.

По-друге, художні твори часто використовують для морального виховання. Але основний методичний прийом - подання дітям готових естетичних оцінок характерів і вчинків героїв (сюжетні тексти, сюжетні картини).

Важливо, щоб діти самостійно описували сюжет картини, що їх схвилювало, що вразило.

В результаті аналізу, були одержані і кількісні дані, які давали уявлення про окремі сторони сприймання і розуміння художніх творів учнями.

На основі констатувального експерименту були визначені основні рівні сформованості естетичного досвіду учнів молодшого шкільного віку.

Низький рівень. Діти, віднесені до цієї групи, спираються переважно на емоційні враження (50 %). Ця група складає більшу частину школярів. Безперечно, вони мають сформований певним чином естетичний досвід. Але він зберігає в собі переважно емоційні враження, на які спираються учні у своєму ставленні до прекрасного в дійсності і мистецтві. Естетичні знання цих учнів обмежені і рідко використовуються при оцінці. Школярі, віднесені до цієї групи, не відрізняються естетичними захопленнями і переважно залишаються стриманими у ставленні до прекрасного.

Середній рівень. Характерними є наявність емоційних вражень та естетичних знань, спираючись на які, учні встановлюють взаємозв’язок із прекрасним як на емоційному, так інтелектуальному рівні (35 %). Проявами естетичного досвіду цих учнів можна вважати поєднання емоційно-чуттєвого і інтелектуально-понятійного освоєння прекрасного.

Високий рівень. Найбільше наближається до основних показників естетичної підготовки учнів. Школярам властива орієнтація на спілкування з прекрасним, його пізнання, а також участь у творчій діяльності за законами краси. Характерною ознакою є реальне виявлення естетичного захоплення, вміння творчо, по-своєму оцінювати й інтерпретувати сприйняті художні цінності, явища повсякденного життя.

Отже, ми отримали результати, що підтверджують наше припущення. Із 26 учнів експериментального класу 9 виявили високий рівень сформованості естетичних почуттів, 15 – середній і 2 – низький. У контрольному класі 7 учнів мали високий рівень, 16 – середній і 5 – низький. Порівняно з початком вересня 2007 року показники рівня естетичного розвитку зросли в обох класах (початковий рівень 50 % і 45 %), однак в експериментальному класі він виявився вищим (відповідно 83 % і 92 % – див. діаграму 1) завдяки використанню запропонованої системи вправ. Отримані результати показані на діаграмі 2.

 

Діаграма 1.Загальний рівень сформованості естетичних почуттів учнів експериментального та контрольного класів на початку та у кінці експерименту.

 

Діаграма 2. Розподіл молодших школярів за рівнем сформованості естетичних почуттів учнів експериментального та контрольного класів у кінці експерименту.

Проведення експериментального дослідження дозволило нам оцінити ефективність запропонованих завдань для підвищення рівня естетичного розвитку молодших школярів.

Наприкінці експерименту стало очевидним, що дана система вправ дає хороші результати, але за умови їх систематичного використання.

Засоби мистецтва здійснюють на молодшого школяра необмежений вплив.

Як бачимо, естетичні почуття формуються поступово, збагачують особистість учнів. Те, що сьогодні дитина сприймає емоційно, завтра переросте в усвідомлене ставлення і до мистецтва і до життя.

Таким чином, засоби мистецтва при правильній організації і подачі їх учням сприяють їхньому естетичному, інтелектуальному і духовному розвитку.

Результати експерименту: правильно організований урок, з використанням засобів мистецтва, викликає цікавість і емоційний відклик у кожного учня. Емоційно насичений матеріал залишає глибокий слід у душі дитини, який у майбутньому стане основою становлення естетичного смаку, ідеалу, переживання, а з часом естетичне почуття до творів мистецтва нанесе свій відбиток і на ставлення до життя, до дійсності. Поряд з естетичним ставленням відбувається і духовний розвиток.

Висновки

Фундамент особистості, як відомо, закладається в дитинстві і зокрема в початкових класах. На жаль, не кожна дитина здатна самостійно помітити прекрасне у довкіллі і ще менша кількість переживає дивовижне почуття естетичної насолоди. Саме тому дітям необхідно допомогти навчитися помічати і бачити, слухати і чути, і, що найголовніше - радіти красі. А для цього необхідна цілеспрямована система відповідної, педагогічної роботи в школах .

Важливо, щоб дитина не виросла з кригою в серці, щоб краса, мистецтво бачилися її тією доріжкою, яка має привести до дитячого серця. Необхідно, щоб в учнів розвивалося правильне співвідношення почуттів і емоцій, щоб вони виростали з гармонійно розвиненою системою емоційних відчуттів.

Проблема формування естетичних почуттів досить повно розроблена у літературі. Це дозволило нам провести детальний аналіз літератури по цій проблемі і зробити такі висновки. Естетичне виховання займає важливе місце у всій системі навчально - виховного процесу, так як за ним стоїть не лише розвиток естетичних почуттів, але й усієї особистості: її духовних сил, потреб, моральних ідеалів, особистих і суспільних уявлень, світобачення.

Аналізуючи літературу, ми зробили висновок, що мистецтво є основним засобом естетичного виховання. Дослідження показало, що матеріал по мистецтву володіє великими емоційними можливостями. Саме сила емоційного впливу є засобом формування естетичних почуттів особистості, що підтвердило висунуте нами припущення.

Засоби образотворчого мистецтва, які використовуються на уроках класного читання, є ефективним засобом формування естетичних почуттів учнів. Досвідчені педагоги, знаючи це, здатні завдяки засобам образотворчого мистецтва виховувати естетичні почуття особистості: смак, здатність оцінювати, розуміти і творити прекрасне. Однак на практиці ми зіткнулися з тим, що вчителі мало використовують засоби образотворчого мистецтва з метою формування естетичних почуттів. Це недопустимо, оскільки без орієнтації, на духовні і художні цінності, естетичне виховання і розвиток особистості буде неповноцінним. На мій погляд, реалізуючи повноцінне естетичне виховання дитини в молодшому шкільному віці, вчитель забезпечує в майбутньому становлення такої особистості, яка буде поєднувати в собі духовне багатство, естетичні якості, моральну чистоту і високий інтелектуальний потенціал.

Використовуючи на уроках читання засоби образотворчого мистецтва, учні вчаться цінувати і поважати почуття іншої людини, ставитися до неї З увагою, співпереживати з іншими. Вчитель повинен відбирати ті засоби образотворчого мистецтва: картини, репродукції картин, діафільми, художні фотографії, малюнки, ілюстрації, які допомагають найбільш повно і зрозуміло пояснити учням тему уроку.

Підкреслюючи складність формування емоційно-почуттєвої сфери, В. Сухомлинський писав, що вчити відчувати - це найскладніше що є у вихованні.

Естетичне виховання важливе не само по собі, а тими результатами, яких можна досягти за його допомогою, формуючи кращі якості та риси характеру особистості. Немає вражень, викликаних мистецтвом, котрі б так чи інакше не переходили у моральні.

Навчання читанню неможливе без учительської щирості, поваги до школярів. Читання безпосередньо спрямоване до почуттів, а через них до думки, сприяє вихованню певних поглядів, смаків, прагнень. Таким чином, гнучкість структури уроку, відображення в ній особливостей пізнавальної діяльності учнів є неодмінною умовою вдосконалення уроків читання.

Учитель повинен розвивати в учнів уміння бачити і сприймати прекрасне у навколишньому, оцінювати явища художньої, культури, розуміти роль мистецтва в суспільстві. Потрібно виховувати таку особистість, яка Здатна не лише глибоко розуміти, відчувати, переживати прекрасне, а й створювати його.

Результативність уроку, який ми провели під час експериментального дослідження - безсумнівна. Використання засобів образотворчого мистецтва на уроці сприяло формуванню таких почуттів, як повага, захоплення, задоволення, радість, віра в добро.

Сприймання і розуміння художнього твору молодшими школярами є результат багаторазового, внутрішньо напруженого процесу, в якому по особливому проявляються співвідношення засвоєння знань і розвитку.

Урок українського читання можна вважати ефективним тільки тоді, коли на ньому здійснюються міжпредметні зв'язки у вихованні і навчанні, збагачується словниковий запас учнів, формується вміння чітко висловлювати свою думку.

Вдало відібрані засоби образотворчого мистецтва, які використовуються на уроках класного читання сприяють формуванню естетичних почуттів в учнів.

Таким чином, засоби мистецтва відіграють провідну роль в естетичному вихованні учнів.

Зустріч з прекрасним не робить дитину духовно багатою чи естетично розвинутою, але досвід естетичних переживань пам'ятається довго і дитині завжди хочеться знову відчути знайомі емоції, які викликані при зустрічі з прекрасним.

В сучасних умовах, коли постійно підвищуються вимоги до виховання особистості, важко переоцінити Значення діяльності вчителя, який поєднує високий рівень духовності і культури, професійної Зрілості з умінням впливати на особистість учня і формувати його духовний світ, розвивати потреби й інтереси, смаки та переконання.

Список літератури

1. Акерман Л.С. Дар душі.-М.:Педагогіка,198 б.-160с.

2. Алексеева В.Д. Что такое искусство?.- М.:Сов.художник.,1986.-243с.

3. Антонович Е.А. Декоративно-прикладне мистецтво.- М. -.Знання, 1985,-260с.

4. Аристова П.Л. Активность учення школьника.- М.: Педагогіка,1986.-321с.

5. Артеменко М.М. Природа і естетичне виховання учнів.-К.: Рад. школа,1980,-175с.

6. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения.- М.:Педагогика,1985.-234с.

7. Балацька Л.К. Методичні вказівки до читання для З класу //.-К.:Рад. щкола, 1972,-135 с.

8. Білевська В.П. Розвиток творчих можливостей молодших школярів // Початкова школа.-1990.-№5 . - С. 14-16.

9. Білецький Ч.З. Українське мистецтво.- К.Рад. школа,1980.-187с.

10. Беляев В.Д. Естетическое воспитание.-М.:Вища школа.-1987.-245с.

11. Блинов С.Д. Эффективность обучения.- М. Педагогика,1987.-234с.

12. Бойко С.Б. Механизмы умственной деятельности.- М.: Просвещение,1987.-123с.

13. Бурей А.Д. Проблеми естетического воспитания.- М.: Педагогика,1990.-240с.

14. Бучинський С.А. Основи грамоти з образотворчого мистецтва.-К.: Рад. школа,1978.-237с.

15. Ванслов В.В. Прекрасное в жизни, в искусстве.-М.: Знание, 1979.-240 с.

16. Возрастная и педагогическая психология // Под.ред.А.В. Петровского.-М., 1979.-С. 89-99.

17. Волкова Е.В. Естетичний аналіз художніх творів //.- М.: Знання, 1974.-190 с.

18. Волошина Н.Й. З теоретичних засад естетичного виховання // Педагогіка і психологія.-1996.-№3.-С 9-18.

19. Виготський А.С. Розвиток вищих психічних функцій //.-М., 1960.-С.258- 300.

20. Глущенко В.Д. Картини і ілюстрації.-М.:Вища школа,1987.-354с.

21. Дрозденко К.С. Пам'ять - важливий психологічний компонент засвоєння знань//Поч. школа.- 1994.-№4.-С.8-10.

22. Набоков М.Д. Українське мистецтво.-К. Художник, 1987.-326с.

23. Жорнува О. Художнє виховання в контексті культуротворчості //Рідна школа.-1998.-№6.-С.17

24. Исупова Л.С. Как прекрасен этот мир //Начальная школа.-1996.-№2.- С.4-6. .

25. И.Иванова Е.Ф., Заика Е.В. Сохранение материала в памяти // Вопросы психологии.- 1984.-№3.-С. 112- 117.

26. Изюмов С.А. Уровни памяти человека // Вопросы психологии.-1984.-№б.-С.110-112.

27. Кабалевський Д.Б. Прекрасне пробуджує добре // .- К.:Музична Україна.,1978.- 115с.

28. Кабалевський Д.І. Педагогические размьішления.- М.: Педагогика,1987.-185с.

29. Караева П.М. Она прививает любовь к чтению // Нач. школа.- 1990.- №3.-С. 4-5.

30. Клейменова Н.С. Взаимосвязь художественного слова и рисования // Нач. школа.- 1990,- №8.-С.22.

31. Коломинский Я.Л. Учителю о психологии детей // .- М., 1998.- С. 138-140.

32. Кондратьева С.В. Учитель-ученик.- М.: Педагогика,1989.-170с.

33. Коповець С.В. Сприймання і оцінювання творів //Початкова школа.- 1987.-№10.-С.14.

34. Корепина Й. Работа с илюстрациями на уроках чтения //Нач. школа.- 1990.-№2.- С. 25-29.

35. Крутецкий П.Л. Эстетическое воспитание.- М.Знание,1987.-234с.

36. Кушаев П.А.Основы эстетического воспитания.- М. Педагогика,1985.-250с.

37. Лапатов Б.Д. Краски времени.-М.Сов. художник,1985.- 234с.

38. Ладыженская Т.А. Речь.Речь.Речь.- М. Педагогика,1992.-342с.

39. Левін А.Л. Художники України.-К.: Художник,1987.- 342с.

40. Левченко І.Ж. Мистецтво України.-К.: Мистецтво, 1786.-234с.

41. Лернер М.Ж. Эстетические чуства.-М.: Знание,1967.- 254с.

42. Ліхачов Д.Б. Теорія естетичного виховання школярів.-М.:Знання,1987.-231с.

43. Лутаенко В.С. Естетика мислення //.-К.: Мистецтво, 1974.- 215с.

44. Мальїшов С.Д. Искусство видеть.- М. Просвещение,197 8.-234с.

45. Маркуша А.В. Вы учитель .- М. Просвещение,1986.-178с.

46. Дорошенко М.Л. Методика викладання української мови в початкових класах.- К.:Вища школа,1992.-456с.

47. Мудрик А.В. Учитель:мастерство и вдохновение.-М.: Просвещение, 1987.-185с.

48. Муштаєв В.П. Уроки мистецтва.М.: Педагогіка,1990.-140с.

49. Набоков М.Д. Українське мистецтво.- К. Художник,1987.-326с.

50. Йєменський Б.М.Мудрость красоты.- М.: Просвещение, 1986.-255с.

51. Овсійчук П.Д. Українське мистецтво.- К.: Мистецтво,1987.-123с.

52. Павлов С.Л. Українське мистецтво.- К.: Мистецтво,1986.-167с.

53. Перепелкина С.Д. Искусство смотреть и видеть.-М. Просвещение,1997.-187с.

54. Плющ Л.Д. Робота над текстом у початкових класах.-К.:Рад. школа,1995.-231с.

55. Политова Л.Б. Развитие речи учащихся начальних класов.-М.: Просвещение,198 7.- 231с.

56. Половникова П.Б. Эстетические чувства .- К. Знание,1978.-343с.

57. Полянова І. Шляхи удосконалення виховання // Наук. записки ТДПУ. Сер. Педагогіка.- 1999.- №2.- С. 15- 20.

58. Попов С.Р. Очерки о художниках Украины.- М.Сов. художник,1989.-156с.

59. Попова А.И. Урок чтения // Навчальная школа.- 1990.- №9.- С. 17-21.

60. Потапенко В.Л. Методика викладання української мови.-К. :Вища школа,198 б.-214с.

61. Романовская В.З. Чтение и развитие младших школьников.-М.:Педагогика,1980.-145с.

62. Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів.-К.:Рад. школа,1987.-156с.

63. Сафонова С.Ж. Воспитание чтением.- М.:Педагогика,1978.-167с.

64. Скрипченко Н.Ф. Читання у 2 класі //.-К.: Рад. школа, 1987.- 159 с.

65. Смольянинов Н.Д.Природа в эстетическом воспитаний.-М. Педагогика,1986.-265с.

66. Сморж Л.О. Естетична цінність мистецтва //.- К.: Знання, 1972.- С. 44-80.

67. Стащук О.А. Народні традиції //.-К.: Знання, 1982.- 192 с.

68. Степовик Ю.Д. Українська мова.К.:Мистецтво,1983.- 234с.

69. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5 т. – Т.3. – С.654.

70. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5 т. – Т.4. – С.435.

71. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5 т. – Т.2. – С.217.

72. Тальїзина М.Ж. Управление процессом усвоения знаний.-М.: Знання,1987.-234с.

73. Ушинський К.Д. Вибрані твори у 2т.-Т.1.-С.124

74. Харламов Б.Д. Как активизировать учение школьников.-М. Педагогика,1897.-231с.

75. Хлебникова Л. Виховувати духовність // Поч. школа 1991.- №12.- С.14-17

76. Чирва О. Використання рисунка у формуванні особистості //Рідна школа.-1999.-№10.-С.46-49.

77. Шацька В.Н. Естетичне виховання.-М.:Знання,1987.- 564с.

78. Шевченко Г.П. Эстетическое воспитание в школе.- К.: Рад.школа,1986.-178с.

79. Юхимець Г.Д.Українське мистецтво 1947-1969р.- К.: Мистецтво,1987.-243с.

80. Ятищук С.О. Живопис - моя професія.- К.: Мистецтво,1967.-342с.