5. Гра «Сховати літеру від буквоїжки».

За нещасливою буквою «а» полюють ненажерливі Буквоїжки. Їм здається, що «а» – найсмачніша з усіх літер. Врятуй її. Перепиши цю пропозицію, вставляючи крапки замість букви «а».

Настала весна.

А тепер завдання складніше. Потрібно переписати розповідь, тільки вставляй крапки замість букви «и».

1. Рудий кіт спав на даху. З норки вискочили мишенята. Вони стали грати. Кіт стрибнув до мишенят. Вони швидко сховалися в норку. Кіт тільки рот розкрив.

А тут уставляй крапки замість букви «р».

2. Над норою лисиці жила білка. Білка стрибала по гілках і дражнила хитру лисицю. Один раз ранком лиса лягла на галявинку перед сосною, начебто мертва. Зацікавлена білочка кинула в лисицю шишку. Лисиця не піднялася. За шишкою полетіла гілка. Лисиця не рухалася. Білка зовсім близько пробігла біля лисиці. Лиса швидко підхопилася. Білочка ледве не опинилася в лапах хитрої лисиці.

Примітка для батьків.

Умова в цьому завданні може бути кожною. Наприклад, вставляти крапки замість букв «про» чи «е», замість м'яких знаків або шиплячих. Таким чином, кожен текст можна використовувати кілька разів.

6. Як перетворити «о» у «і».

Учень доброї феї говорив: «Я не чарівник, я тільки учуся». Ці слова відносяться і до нас: ми ще не вміємо робити серйозних перетворень, але перетворити одну букву в іншу нам під силу. Спробуємо? Нижче надруковані склади. Не просто читай їх, але у всіх випадках, коли зустрічається звук [о], змінюй його на [і].

Стовпчики зі складами:

ПО ОРХ КРОТ
РИ КРА СЛАМ
КА ФРЕ ПОРТ
ТУ ШКА ГРИБ
ТО БЛО ШАФА
ПА ПРЕ КАРТ
ВА КРО СТІЛ
ГО ТРО ТОРТ
ДЕ ФРУ ФРИС
КО СЛЕ МОРЖ

Примітка для батьків.

Працюючи з цією вправою, можна задати дитині найрізноманітніші завдання:

1.    пропускати (не читати) усі склади, що починаються на звук [п] чи [к] чи на голосний звук. Замість цього треба вимовляти слово «зайвий»;

2.    змінювати в складах звук [п] на звук [з];

3.    склади, що закінчуються на голосний, читати навпаки.

7. Допоможи бджілці зібрати врожай.

Дійсно бджола – дуже працьовита комаха. Цілими днями вона працює, збирає нектар, рухаючись від однієї квітки до іншої.

Наша бджола теж працьовита, але літає вона не по квітковому, а по полю з літер. Замість нектару вона збирає літери. Якщо бджілка збере літери правильно, у неї вийде ціле слово.

Якщо ти будеш чітко стежити за моїми командами і записувати літери, на яких бджола робить зупинку, то наприкінці подорожі бджоли ти зможеш прочитати отримане слово. Запам'ятай: за кожну команду бджола перелітає тільки на сусідню клітинку, далеко літати вона не вміє.

Б В Г Д Е Ж
З И Ь К Л Є
М Н А О П І
Р С Т У Ф Я
Х Ц Ч Ш Ю Щ

Примітка для батьків.

Починати гру можна з будь-якого місця. Заздалегідь продумайте, яке слово повинне вийти, і складіть «просторову» інструкцію.

Цю гру можна використовувати багато разів. Намагайтеся, щоб за перельотами бджоли дитина стежила тільки очима, не водячи пальцем по полю.

Нижче, як приклад, ми приводимо кілька варіантів гри.

Варіант 1.

Бджілка сиділа на букві Ш. Запиши цю букву. Потім бджола полетіла. Стеж за напрямком польоту і зупинками.

Нагору, нагору, нагору, зупинка. Униз, зупинка. Праворуч, нагору, зупинка. Уліво, уліво, униз, зупинка. Яке слово вийшло?

Варіант 2.

Бджілка сиділа на букві Г. Запиши її. Далі вона полетіла так:
 Уліво, уліво, униз, униз, униз, зупинка. Праворуч, праворуч, праворуч, нагору, зупинка. Ліворуч, ліворуч, ліворуч, зупинка.

Куди прилетіла бджілка? Яке слово вийшло?

Чи можеш ти робити дві справи відразу?

Як ти думаєш, чи можна одночасно читати і про себе, і вголос? Ще як можна! Переконайся сам. Читай оповіданнячко про себе, але кожне друге слово вимовляй голосно.

Казка про розумне мишеня.

У цей час по доріжці

Йшов звір страшніше кішки, Був на щітку він схожий.

Це був, звичайно, їжак.

А назустріч йшла їжачиха,

Вся в голках, як кравчиня.

Закричав мишеняті їжак:

-            Від їжаків ти не підеш!

-            От йде моя господиня,

-            З нею в пятнашки пограй-но,

-            А зі мною – у чехарду.

-            Виходь скоріше – я чекаю.

-            А мишеня це чуло,

-            Та подумало і не вийшло

-            – Не хочу я в чехарду, –

-            На голки потраплю.

-            Довго чекали їжак з їжачихою,

-            А мишеня тихо

-            По стежині між кущів,

-            Прошмигнуло – і було таким.

С. Маршак

Примітка для батьків.

Для виконання завдання можна використовувати тексти, приведені як у цій вправі, так і у вправі №5, а також невеликі розповіді з підручника по читанню.

Правила читання також можна змінювати:

1.        називати вголос кожне 3 слово;

2.        вимовляти вголос останнє слово в реченнії;

3.        вимовляти вголос усі іменаі;

4.        вимовляти уголос усі слова, що починаються на звук [к] чи, наприклад, на голосний.

Якщо дитині важко справитися з завданням, допоможіть їй, попередньо підкресливши в обраному тексті слова, що за умовою необхідно буде вимовляти вголос.

Як сказати слово, не вимовляючи ані звуку.

Перед тобою скорочена абетка. У ній залишилися тільки ті букви, що найчастіше зустрічаються в словах.

самоконтроль, саморегуляция

Під кожною з них написана цифра: вона вказує на кількість ударів, який відповідна буква стане позначатися. Виходить, що слово можна не тільки чи прочитати вимовити, але і пропустити.

Давай спробуємо. Три хлопка, пауза. П¢ять хлопків, пауза. Два хлорка. Що ми пропустили? Правильно: вийшло слово «КИТ». Починаємо грати. Сподіваюся, ти не пропустив мої пояснення.

Спробуємо пропустити слово «КОСА», «ТИСА», «КИЦЯ».

А тепер уважно послухай, що за слово пропущу я.

Примітка для батьків.

Загадуйте будь-які слова, які можна скласти з цих букв: коса, сито і т.д.


Висновки

Наше дослідження присвячене мало розробленому в психології і педагогіці питанню про формування самомоніторингових процесів та самоконтролю дітей дошкільного віку.

Численні факти спостереження вихователів і психологів, свідчать про те, що в педагогічній практиці виробленню в кожної дитини необхідних навичок самоконтролю приділяється вкрай недостатньо уваги, а нерідко вона просто відсутня. У той час як і при відмінних знаннях теорії й умінні застосовувати її не можна цілком захистити себе від помилок, і старші дошкільнята, навіть знаючи як варто контролювати себе, не завжди роблять дію самоконтролю. Тому вони мають потребу в спеціальному спонуканні, щоб самоконтроль мав місце в їхній навчальній роботі, щоб вони зверталися до способів дії, зверталися до зразка дії. Самомоніторинг відіграє важливу роль в інтелектуальній діяльності дошкільників, багато в чому визначаючи її успішність.

Отже, треба навчати дітей самомоніторингу та самоконтролю. Без цих процесів неможлива творча діяльність. Виховання навички самоконтролю в дітей має велике значення. Значення самоконтролю значно зростає ще і тому, що в даний час більше приділяється уваги створенню на заняттях проблемних ситуацій і самостійному пошуку їхніх рішень. Широко починають використовуватися системи розвиваючого навчання. У рамках системи розвиваючого навчання ми формуємо теоретичне мислення дітей. Але розвиваючи мислення, ми не можемо залишити без уваги формування компонентів навчальної діяльності і зокрема – самомоніторингових процесів та самоконтролю. Дитина не зможе будувати логічні ланцюжки і робити правильні висновки, якщо в неї відсутній контроль своїх дій і дій товаришів.

Таким чином, метою нашого дослідження було виявлення шляхів формування самомоніторингових процесів та самоконтролю. Проаналізувавши психолого-педагогічну і методичну літературу, провівши спостереження за дітьми й експеримент, ми прийшли до висновку, що гіпотеза наша підтверджується. Ефективність формування навички самоконтролю у дітей дошкільного віку досягається в результаті використання таких методів і прийомів як бесіда; фронтальна, взаємна й індивідуальна перевірка виконаного завдання; рішення і складання задач; рішення задач різними способами і рішення спеціально підібраних завдань. Тому навчання самоконтролю повинне знайти місце при поясненні нового матеріалу і його закріпленні, що буде додавати процесу формування знань, умінь і навичок високу ефективність, робити його усвідомленим, міцним. Безпомилковим. Доцільним стає вивчення особливостей формування саморегуляції в дошкільному віці, тому що саме в цьому віці йде інтенсивний розвиток усіх здібностей і задатків дітей, що обумовлюють подальше успішне адекватне навчання в школі.

Самомоніторингові процеси впливають на інтелектуальний розвиток старших дошкільників у силу того, що вони розвивають самостійність, довільність, самоконтроль і самооцінку; ефективність процесу формування саморегуляції старших дошкільників буде значно підвищена за умови застосування системи ігор і вправ, спрямованої на розвиток самомоніторингових процесів в дитини-дошкільника.


Список використаної літератури

 

1.   Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. – М.: Наука, 1980. – 336 с.;

2.   Акимова М.К, КозловаВ.Т. Диагностика умственного развития детей – СПб, 2006;

3.   Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. – М.: Наука, 1977. – 380 с. Асмолов А.Г. Личность как предмет психологического исследования. – М.: МГУ, 1984. – 104 с.;

4.   Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-методичний посібник. – К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.;

5.   Бодалев А.А. Психология о личности. – М.: МГУ, 1988. – 188 с.;

6.   Выготский Л.С. Собрание сочинений. В 6-ти т. – Т.4, М., 1984;

7.   Выготский Л.С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка. // Психология развития. СПб – М. – Харьков – Минск, 2001;

8.   Голубева Э.А. Способности и склонности – М., Педагогика, 1989;

9.   Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения: опыт теоретических и экспериментальных психологических исследований – М.: Педагогика, 1986;

10.       Запорожец А.В., Неверович Я.З. О генезисе, функции и структуре эмоциональных процессов у ребенка // Вопросы психологии. – 1974. – №6. – С. 59–73;

11.       Егорова Э.Н. Психология развития. Харьков, 2003;

12.  Касвінов С.Г. Періодична система стадій розвитку дитини. // Вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. – Психологія. – Харків: ХДПУ, 2003. – Вип. 10. – С. 60–68;

13.  Касвінов С.Г. Структура стадій та типи фаз розвитку дитини. // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – Психологія. – №599. – Харків. – 2003. – С. 139–145;

14.  Коломинский Я.Л., Панько Е.А. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста. М., 1988.;

15.  Конопкин О.А. Психологические механизмы регуляции деятельности. М., 1980. 256 с.;

16.  Котырло В.К., Титаренко Т.М. Роль дошкольного воспитания в формировании личности. – М., 1977. – 121 с.;

17.  Кудрявцев В.Т. Исследования детского развития на рубеже столетий. // Вопросы психологии. – 2001. – №2. – С. 3–21;

18.  Кузнецов В.И. Контроль и самоконтроль – важные условия формирования учебных навыков // Начальная школа №2, 1986;

19.  Лейтес Н.С. Возрастной подход к феноменам детской одаренности // Основные современные концепции творчества и одаренности. – М., 1997.;

20.  Лисина М.И., Силвестру А.И. Психология самосознания дошкольников. – Кишинев, 1983. – 110 с.;

21.  Люблинская А.А. Детская психология. М., 1971;

22.  Никифоров Г.С. Самоконтроль человека – Л.: Издательство Ленинградского университета, 1989;

23.  Петровский В.А. К пониманию личности в психологии // Вопросы психологии. -1981. – №2. – С. 40–46;

24.  Приходько Ю.О. Формування позитивних взаємин у дитячому колективі. – К.: Рад. школа, 1987. – 126 с.;

25.  Психология воспитания / Под ред. В.А. Петровского. – М.: Аспект-Пресс, 1995. – 152 с.;

26.  Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – М.: Педагогика, 1989. – 486 с.;

27.  Сапогова Е.Е. Своеобразие переходного периода у детей 6–7-летнего возраста. // Психология дошкольника. М., 1998. С. 365–375;

28.  Слободчикова В.И. Психологические проблемы становления внутреннего мира человека // Вопросы психологии. – 1986. – №6. – С. 14–22;

29.  Субботский Е.Ф. Формирование морального действия у ребенка // Вопросы психологии. – 1979. – №3. – С. 47–55;

30.  Титаренко Т.М. Возникновение личности: пихологический мир дошкольника // Воспитание детей дошкольного возраста. – К.: Рад. школа, 1991. – С. 24–40;

31.  Тищенко С.П. Развитие внутреннего мира ребенка // Воспитание детей дошкольного возраста. – К.: Рад. школа, 1991. – С. 40–82;

32.  Чеснокова И.И. Особенности развития самосознания в онтогенезе // Принцип развития в психологии. М., 1978 г., с. 26–27;

33.  Чеснокова И.И. Самосознание личности // Теоретические проблемы психологии личности. М., 1974 г., с. 209–225;

34.  Чеснокова И.И. Проблема самосознания в психологии. М.: Наука, 1977 г., 144 с.;

35.  Эльконин Д.Б. Избранные психологические труды – М.: Международная педагогическая академия, 1995;

36.  Эльконин Д.Б. К проблеме периодизации психического развития в детском возрасте. // Вопросы психологии. – 1971. – №4. – С. 6–20;

37.  Эльконин Д.Б. Психология игры. М., 1999;

38.  Юркевич B.C. Изучение общей одаренности за рубежом // Вопросы психологии. 1971. №4.


Информация о работе «Формування самомоніторингових процесів в старшому дошкільному віці»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 61471
Количество таблиц: 2
Количество изображений: 6

0 комментариев


Наверх