Вибір та оптимальне поєднання форм і методів екологічної освіти на уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі

2.2 Вибір та оптимальне поєднання форм і методів екологічної освіти на уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі

Формуючи елементарні екологічні знання та уміння школярів, ми намагалися відібрати та оптимально поєднати різні форми, методи, засоби навчання так, щоб після закінчення нашого експерименту досягти хороших результатів.

У молодших школярів ставлення до навколишньої діяльності формується у сфері почуттів. У процесі суттєвого сприймання об’єктів природи відбувається «переживання» знань, їх інтеріоризація та усвідомлення. Дитина схильна любити, захищати, пізнавати, насамперед, те, що їй подобається, те, що вона сприймає як красиве. Розвиток естетичних почуттів, розуміння краси природи, її унікальності та неповторності активізує мислення, образну пам’ять, спостережливість та творчу уяву дитини. Естетичні почуття породжують емоційний відгук, співчуття до природних об’єктів, сприяють формування гуманного ставлення до світу природи, до самого себе та інших людей.

Як свідчить аналіз педагогічної літератури, вибір методів і оптимальне їх поєднання у структурі уроку є одним із найважливіших завдань у роботі вчителя початкових класів [3, 218].

Сучасна дидактика орієнтує вчителів не на універсалізацію тих чи інших методів, а на розуміння їх сильних і слабких сторін, пошуки оптимального поєднання переваг кожного з них [52, 240].

У кожній темі навчального матеріалу курсу «Я і Україна» чітко визначається зміст уявлення про предмет або явище, яке формується у дітей. За змістом уявлення визначається освітня ціль і результат навчання на уроці.

Ми виходили з того, що при підготовці до уроку необхідно визначити, який із методів, відповідно до мети уроку, є основним, грає домінуючу роль, а який допоміжну.

Як зазначають методисти О. Біда, Т. Байбара, Н. Кисельов, Н. Нарочна та ін. тільки після глибокого аналізу змісту навчального матеріалу можна дійти висновку, який матеріал доцільно опрацьовувати із застосуванням методів проблемного навчання, а який – поясненням учителя; які знання засвоюються переважно через безпосереднє слухання та спостереження, а які – за підручником, у процесі самостійного вправляння учнів.

Обираючи методи навчання учитель вимушений потурбуватися і про забезпечення уроку належними наочними посібниками, особливо якщо матеріал такий, що урок найзручніше проводити практичними чи наочними методами

Вибір і оптимальне поєднання методів і засобів навчання залежить від ряду умов, як стверджує О. Біда:

-      змісту і мети навчання;

-      рівня знань, умінь і навичок учнів;

-      матеріально-технічної бази вивчення курсу «Я і Україна»

-      вікових особливостей школярів [6].

У педагогічній літературі [21; 22; 30 та ін.] виділяють такі етапи формування екологічних знань у молодших школярів.

На першому етапі у школярів формуються мотиви необхідності і бажання, прагнення і інтересу до пізнання об’єктів та явищ живої природи і людини як природної істоти. На другому етапі формуються уявлення про природу, взаємозв’язки в природі. На третьому етапі досягається усвідомлення школярами необхідності охорони природи. Четвертий етап – практичний – є важливим у формуванні відповідального ставлення до природи. На цьому етапі забезпечується реальний вклад школяра в справу охорони природи, оволодіння нормами і правилами поведінки в природному середовищі.

Формуючи екологічну культуру молодших школярів, виховуючи у них гуманне ставлення до природи, ми дотримувались таких умов:

Ø   створення в учнів позитивно-емоційної спрямованості на об’єкт природи за допомогою виразного демонстрування педагогом відповідного особистого ставлення до нього;

Ø   активізація сенсорної сфери учнів, тобто включення якомога більшої кількості аналізаторів у процес сприймання природного явища (уважно роздивитися, доторкнутися, погладити, понюхати тощо);

Ø  вправляння учнів у доборі словесних позначень якостей та властивостей об’єкта природи, які підкреслюють його сутність та естетичну значущість (епітети, метафори, порівняння тощо);

Ø   створення умов для активізації в пам’яті учнів образу об’єкта природи, який сприймався раніше (унаочнення, оповідання, бесіда тощо);

Ø   моделювання ситуацій ототожнення себе з об’єктом живої природи (ігрові вправи, ігри драматизації);

Ø   вправляння у гуманних діях та вчинках щодо об’єктів природи.

Особливу увагу у формуванні екологічних знань і умінь молодших школярів ми приділяли вихованню гуманного ставлення до природи.

Ми вважали, що приклад учителя у ставленні до природи є важливим у розв’язанні даного питання. Інтерес педагога, його щире емоційне захоплення красою природи, дбайливе ставлення до її об’єктів неодмінно передаються вихованцям.

Враховуючи те, що значна частина молодших школярів не усвідомлює негуманну сутність протиприродних дій, не оцінює їх як недобрі, неестетичні, бездушні, важливим аспектом змісту виховання дбайливого ставлення до природи, на нашу думку, є цілеспрямоване оцінювання вчителем фактів безглуздого руйнування об’єктів природи, порушення їх краси, гармонії. Це оцінювання має спиратися на емоційно-образні характеристики негативних явищ, а також співвідноситися з естетичними поняттями, потворного, жахливого, навіть драматичного, трагічного для людини.

Розглядаючи живі істоти на уроці (рослини, тварини), ми підкреслювати, що їх не можна знищувати, наносити їм шкоди. У позаурочний час, на прогулянці, у куточку живої природи, ми демонстрували нашу турботу до живих організмів. Такий підхід давав нам змогу через оцінювання драматичності фактів знищення чи понівечення живої природи, через особисте позитивно-емоційне ставлення, а також через приклад дієвої турботи про збереження цілісності природи розвивати гуманні почуття у дітей.

Враховуючи вищезазначене, на уроках курсу у процесі формування екологічних знань і умінь учнів ми використовували і поєднували різні форми, методи, засоби навчання, враховуючи такі критерії: відповідність змісту навчального матеріалу, врахування етапів формування екологічних знань, їх спрямованість на розв’язання таких завдань:

Ø   формування спостережливості та здатності до концентрації уваги під час сприймання об’єктів і явищ природи;

Ø   сприяння розвитку судження, тобто вміння висловити думку щодо суттєвих та естетичних властивостей природних об’єктів;

Ø   виховання естетичних почуттів, співчутливого ставлення до об’єктів живої природи;

Ø   сприяння розвитку допитливості та творчої уяви.

На уроках курсу «Я і Україна» ми проводили бесіди екологічного змісту. Основним структурним елементом будь-якої бесіди є запитання вчителя. У процесі бесіди, спираючись на знання та практичний досвід учнів, за допомогою запитань ми підводили їх до розуміння нового або уточнення, поглиблення, розширення відомого. Бесіду проводили на різних етапах уроку з метою актуалізації опорних знань, формування уявлення, закріплення знань. Досить часто бесіду поєднували із розповіддю.

Урок: Природа навколо нас

Підсумок фенологічних спостережень

Бесіда

—Діти, яка зараз пора року?

—Чому ви думаєте, що осінь?

—За якими ознаками ви дізналися, що саме така пора року?

—Скажіть, який стан неба.

—На вулиці тепло чи холодно?

—Чи були опади?

—Чи є вітер?

—А тепер проведемо підсумок спостережень за тиждень. (Запис у зошиті).

Вивчення нового матеріалу.

Розповідь з елементами бесіди

– Де б ми не були, чим би не займалися, над нами завжди світить сонце, ми дихаємо повітрям, п'ємо воду, нас оточують люди, рослини, тварини. А все це можна назвати одним словом – природа. Природою не можна називати те, що створено руками людини.

– Діти, подумайте, що зроблено руками людини у нашому класі?
 – Чи належать ці предмети до природи?

Природу поділяють на живу і неживу. Нежива природа Сонце, Місяць, зорі, каміння, повітря, вода.

– А кого ми віднесемо до живої природи?

Правильно. До живої ми відносимо людей, тварин і рослин.

– Як ви думаєте, чому вони належать до живої природи? Усе живе народжується, живиться, дихає, росте і вмирає. Предмети неживої природи цих ознак не мають. Жива і нежива природа взаємопов'язані між собою.

Давайте уявимо на мить, що сонечка не стало, воно згасло. Що настане тоді? Чи зможуть жити рослини, тварини і люди без світла і тепла?

Отже, без світла, тепла, води і повітря не може існувати жива природа. Жива природа впливає на неживу. Рослини очищають повітря, збагачують Грунт. А ми – люди – повинні любити й оберігати природу.

—А як ви оберігаєте природу?

Урок: У царстві тварин

Вивчення нового матеріалу

Розповідь з елементами бесіди.

Тварин потрібно берегти. У природі всі тварини потрібні. Кожна займає своє місце і має певне значення. Щоб зберігся світ, у якому ми живемо потрібно зберегти всю різноманітність тварин і рослин.

Люди вважають тварин частиною свого життя, своєї долі. Тварини, як і люди, живуть, страждають, люблять. Багатьох тварин люди вважають своїми оберегами.

– Які тварини є символами України?

Лелека

Гніздо лелеки – окраса української оселі. У народі кажуть: «Лелека селиться біля добрих людей», «Якщо на хаті звів гніздо лелека, то в родині має бути лад». Тому люди з особливою шаною ставляться до цих птахів. Лелечина вірність є символом любові до рідної землі. З лелекою пов'язують народження дитини: «Лелека дитину приніс». Якщо хтось зруйнує гніздо – накличе лиха: «Зруйнуєш гніздо лелеки – згорить хата»

Зозуля

Зозуля – символ жіночий, материнський. Вбити зозулю вважається великим злочином. Зозуля – добрий вісник. Якщо кує зранку – роздає щасливу долю, а коли співає на могилі, то втішає…».

Прошу вас тільки не забувати:

кожна тварина варта любові,

кожного дня і кожну хвилинку

оберігайте всяку звіринку,

тільки добра їм потрібно бажати

і намагатись не ображати.

– Як людина впливає на природу?

Послухайте розповідь.

У дідуся Максима був гарний сад. Сюди прилітали різні птахи. Але найчастішим гостем був дятел. Одного разу на околицю села приїхали ескаватори. Почали будувати аеродром. Незабаром шум літаків було чути на кілька кілометрів довкола. Якось дідусь оглядав сад. Він побачив страшну картину: почали сохнути дерева…

– Чому гинули дерева? (Птахи злякалися шуму і розлетілися, а у саду завелися комахи-шкідники).

Учні роблять висновок: цьому лиху посприяла людина.

– Проаналізуйте, що було б з лісом, якби не стало: дубів, ялинок, білок, дятла.

– Чи доцільно ділити тварини на корисні і шкідливі для людини.

Ні. Бо у природі все взаємопов'язане і якщо загине один вид тварин – гине і залежний від нього. Якщо не буде шкідливих комах, то птахи і риби залишаться без корму. Вчені підрахували, що з кожних ста комах – шкоду людині приносить тільки одна.

 

Урок: Людина – частина живої природи

Вивчення нового матеріалу

Розповідь з елементами бесіди

Людина упорядковує свій світ і владно втручається у життя природи. Вона навчилася вирощувати рослини, розводити тварин, щоб мати продукти харчування і сировину для виготовлення одягу, взуття; видобувати корисні копалини і переробляти їх, створювати машини. На нашій планеті не можуть існувати окремо ні рослини, ні тварини, ні люди. Те, що ми дихаємо, харчуємося, використовуємо воду, відпочиваємо біля річки, моря або лісу, свідчить про наш зв'язок з оточуючим світом.

Людина впливає на навколишній світ і навколишній світ впливає па людину. Тому природа має бути збереженою. Від неї залежить не лише наше здоров'я, а й наше життя.

-      Що дають людині тварини?

-      Що дають людині рослини?

-      Чи може людина прожити без води?

-      Чи може людина прожити без повітря?

-      Як слід ставитися до людей, які забруднюють воду і повітря?

Слухання слів пісні «Прохання» (музика О. Пахмутової, слова Р. Рождественського).

Зранена пташка в руки не давалась.

Зранена пташка гордою лишалась.

Сон мені той давній сниться і донині:

Помирає пташка на траві в долині.

Приспів:

Птахи, риби і звірі нам серця відкрили.

Їх не вбивайте, люди, вас заклинаю я.

Бо небо без птиць – не небо!

А море без риб – не море!

І без звірів земля – не земля!

Люди – непоборні велетні-титани,

Є у вас рушниці, сіті і капкани,

Є у вас відвага і правічна сила,

Мусить бути серце, щоб любов зігріла.

Приспів:

Люди – життєлюби, всі земні народи,

ми тепер навіки боржники природи.

Треба нам природі борг оцей сплатити,

щоб могла пташина в небеса злетіти.

-      Про що розповідається у пісні?

-      Чому людина не може жити без природи?

Висновок: Природу треба пізнавати, берегти, адже вона нам так багато всього дає.

Урок: Рослини навесні

Вивчення нового матеріалу

Бесіда

Діти, ми одержали телеграму від первоцвітів:

Дорогі друзі! Ми – найгарніші перші квіти весни, дуже хотіли милувати очі багатьох людей, та на жаль… нас безжально виривають з корінням, топчуть, не дають розквітати. Допоможіть!

Проліски, підсніжники, конвалія, сон-трава, фіалка.

-      Яку відповідь надішлемо до лісу?

-      Яку допомогу ти зможеш надати?

-      Чи треба купувати маленькі лісові букетики? Адже цим ти допомагаєш лихим людям.

-      Чи бачив ти як навесні плачуть берези?

-      Що треба робити, щоб припинити знищення березових лісів?

-      Який малюнок ти намалював би (плакат-звернення), щоб захистити дерева?

На уроках використовували різноманітні загадки на екологічну тематику.

Н. Коваль стверджує, що у загадках для школярів є досить цінний пізнавальний матеріал про природу, взаємозв'язки в ній, походження різних предметів і явищ, про найважливіші властивості, і цим самим вони заохочують дитячу допитливість [26].