Вчителі фізичної культури і початкових класів про зміст та методику проведення ранкової гігієнічної гімнастики

3.1 Вчителі фізичної культури і початкових класів про зміст та методику проведення ранкової гігієнічної гімнастики

З метою вивчення думки фахівців галузі фізичного виховання щодо змісту і організації проведення ранкової гігієнічної гімнастики та гімнастики до занять нами проведене опитування у вигляді анкетування вчителів фізичної культури та вчителів початкових класів. Зміст анкети для всіх респондентів був однаковий.

Такий склад респондентів нами обрано невипадково. Адже зацікавленість до проведення таких форм занять, як ранкова гігієнічна гімнастика та гімнастика до занять повинна бути не тільки зі сторони вчителів фізичної культури, але й зі сторони вчителів початкових класів, оскільки вони теж зацікавлені у всебічному розвитку дітей молодшого шкільного віку.

Перше питання анкети стосувалось того, де потрібно виконувати учням молодших класів ранкову гігієнічну гімнастику.

Більшість опитаних (79,75%) висловились за те, щоб проводити ранкову гігієнічну гімнастику вдома. Це пов’язано з тим, що вчителі фізичного виховання і початкових класів розуміють, що для проведення ранкової гігієнічної гімнастики в школі потрібні належні гігієнічні умови, так як після виконання вправ ранкової гімнастики, як і будь яких фізичних навантажень, потрібно прийняти водні процедури, що на даний час в наших школах є неможливим. Іншою умовою є те, що вправи ранкової гігієнічної гімнастики виконуються одразу після пробудження.

У другому питанні анкети запитувалось: “Чи проводиться у вашій школі гімнастика до занять?”

Більше двох третин (72,28 %) опитаних відповіли, що гімнастика до занять не проводиться. З результатів анкетування видно, що в більшості шкіл гімнастика до занять не проводиться. Це пов’язано з тим, як зазначає професор Шиян Б.М.(2003), що ця форма не приносить бажаних результатів з цілого ряду причин серед найбільш поширених називаються такі: вправи виконуються після сніданку; у повсякденній одежі; з обмеженими можливостями проведення гімнастичних процедур, а дехто навіть вважає організацію гімнастики перед заняттями надто складною. Проте досвід багатьох шкіл свідчить, що при дотриманні всіх необхідних організаційних і методичних умов для проведення гімнастики до занять, труднощів можна уникнути. До таких умов можна віднести:

1). Чітке і реальне визначення завдань та глибоке розуміння значимості гімнастики до занять педагогічним колективом школи.

2). Особиста зацікавленість кожного учня в “зарядці”.

3). Погодження з батьками необхідності більш раннього приходу дітей до школи.

4). Уміння усіх педагогів школи виконувати гімнастику до занять, а також керувати її виконанням.

5). Підготовка активу учнів і місць занять на повітрі та в приміщенні.

Третє питання стосувалось того, хто повинен бути ініціатором проведення в школі гімнастики до занять.

Нами на розсуд респондентів були запропоновані наступні варіанти відповідей: вчитель фізичного виховання, директор, педагогічний колектив. Більшість опитаних (88,5%) визначили, що таким ініціатором повинен бути вчитель фізичної культури, другу позицію займає педагогічний колектив (7%), третю - директор (4,5%).

Опитування додатковий раз підтвердило, що вчитель фізичної культури повинен бути ініціатором тому, що він як ніхто інший володіє належною базою знань і вмінь для проведення гімнастики, добре розуміє її значення і позитивний вплив на учнів. Вчителі предметники займають другу позицію, оскільки саме вони найбільше контактують з дітьми в процесі навчання тому мають змогу і повинні заохочувати їх до занять фізичними вправами, як основи здорового способу життя, а не обмежуватись лише викладанням свого предмету.

У четвертому питанні запитувалось: Де повинна на Вашу думку проводитися гімнастика до занять з учнями молодших класів?

Більшість опитаних поставили на перше місце стадіон (33,25%), потім – спортзал (30,5), клас (27%) та коридор (9,25%) (табл.3.1.).

Таблиця 3.1 Результати опитування (у %) з питання про місце проведення гімнастики до занять

Бажано щоб гімнастика до занять проводилась на свіжому повітрі, тоді вона буде носити ще й загартовуючий характер, на що вказує переважна більшість опитаних. Щодо виконання гімнастики до занять у спортзалі, то ідеальним варіантом була б ситуація коли у школі є два спортивних зали. Один для дівчат чи учнів молодших класів, інший для хлопчиків чи старшокласників. Про класну кімнату мова зовсім йти не може, так як при виконанні фізичних вправ різко зростає споживання кисню і навіть провітрювання після проведення гімнастики до занять не забезпечить належного гігієнічного стану класної кімнати. Коридор також мало пристосований для гімнастики до занять. В крайньому випадку його можна використовувати для виконання вправ молодшими школярами.

П’яте питання анкети стосувалось того, у яких класах доцільно проводити учням гімнастику до занять?

Більшість опитаних (77%) відповіли, що доцільно використовувати дану форму занять у молодших класах, так як виконання вправ гімнастики до занять поряд з ранковою гігієнічною гімнастикою є тим першим кроком за допомогою якого проходить формування основ фізичної культури дітей молодшого шкільного віку. З іншої сторони виконання вправ гімнастики до занять під керівництвом вчителя чи учня старшокласника сприяє більш швидкому засвоєнню фізичних вправ які в подальшому можуть використовуватись у комплексах ранкової гігієнічної гімнастики і при самостійних заняттях.

Шосте питання стосувалось того, чи виконують (виконували б) Ваші діти ранкову гігієнічну гімнастку?

Більшість опитаних відповіло – “Ні” – 61,5 % і лише 38,5% відповіли “Так”.

І це при тому, що батьки які працюють вчителями фізичного виховання та початкових класів повинні як ніхто інший усвідомлювати значення фізичних вправ і бути прикладом для своїх дітей та для інших сімей.

В сьомому питанні запитувалось “Чи робите ви ранкову гігієнічну гімнастку?”

Переважна більшість опитаних (89,25%) відповіла, що вони не виконують ранкову гігієнічну гімнастику.

Таке ставлення батьків до власного здоров’я аж ніяк не може бути прикладом унаслідування для дітей, особливо це стосується дітей молодшого шкільного віку, які хочуть бути дорослими і стараються повторювати дії дорослих.

Перші кроки в житті дитина робить у своїй сім’ї, де поруч з нею батько і мати, які стають її першими вчителями. Виховання яке пройняте батьківською любов’ю йде до серця дитини, проникає в її душу і свідомість. Батьки є свого роду універсальними вихователями. Батьки знайомлять дитину з оточуючим світом. Навчають дитину культурі спілкування, сприяють формуванню естетичних смаків, та творчому розвитку дитини. Саме батьки бачать ріст і розвиток дитини, кожну хвилину, кожний день – тому знають, що дитина потребує, що необхідно їй в даний період її розвитку. Це сприяє тому, що в сім’ї створюються найсприятливіші умови для психічного, фізичного, духовного і розумового розвитку дитини. Позитивною стороною є і те, що батьки користуються у дітей великим авторитетом. Так заняття спортом або загартування свого організму батьками є набагато сильнішим стимулом до наслідування ніж слова які не підтверджуються практикою. Зрозуміло, що фізичне виховання у сім’ї повинно бути цілеспрямованим, систематичним і постійним. Лише тоді можна говорити про формування особистої фізичної культури.

В восьмому питанні запитувалось: “Як ви думаєте, для чого потрібно виконувати ранкову гігієнічну гімнастику?”

Більшість опитаних відповіли, що ранкову гігієнічну гімнастику потрібно виконувати з метою зміцнення і покращення власного здоров’я (43,75 %). На друге місце респонденти поставили комбінацію відповідей які визначають значення ранкової гігієнічної гімнастики у процесі формування позитивного відношення до фізичної культури, покращення здоров’я та активізації всіх систем організму (17 %). На третє місце - формування позитивного відношення до фізичної культури та покращення здоров’я (14,5 %). Інші варіанти відповідей набрали менше десяти відсотків відповідей (табл. 3.2.).

Таблиця 3.2 Результати опитування (у %) з питання про значення виконання вправ ранкової гігієнічної гімнастики

Дев’яте питання анкети стосувалось того, чи дасть змогу виконання учнями молодших класів ранкової гігієнічної гімнастики покращити рівень засвоєння знань на протязі дня.

Переважна більшість опитаних (90 %) відповіли – “Так”, 10,75 % - “Ні” і 8,25 “Утрималось”.

Занепокоєння викликає низький відсоток відповідей “Так” серед вчителів початкових класів. Вони як ніхто інші повинні знати про позитивний вплив ранкової гігієнічної гімнастики на розумову працездатність дитини. Причину такого становища ми вбачаємо у низькому рівні підготовки вчителів початкових класів на що вказують відповіді на дев’яте питання анкети.

В десятому питання запитувалось : “Чи володієте Ви належною базою знань і вмінь для проведення ранкової гігієнічної гімнастики в молодших класах?”

Більшість опитуваних 89,75 % відповіли “Так”, тобто, що вони володіють відповідними знаннями та вміннями необхідними для проведення такої форми занять, як ранкова гігієнічна гімнастика, і лише 10,25 % відповіли, що вони не володіють такими знаннями і вміннями.

Одинадцяте питання стосувалось того, що потрібно змінити для більш ефективного впровадження ранкової гігієнічної гімнастики в побут молодшого школяра.

Було запропоновано п’ять варіантів відповідей: а) підібрати цікаві вправи; б) виконувати вправи під музику; в) використовувати сюжетні вправи; г)виконувати вправи з учнями; д)певним чином заохотити учня.

На першому місці респонденти поставили виконання вправ під музику (30,50 %) на другому - підбір цікавих вправ (20,0 %), на третьому – певним чином заохотити учнів (19 %), на четвертому – виконувати вправи з учнями (18,25 %), і на п’ятому – виконання сюжетних вправ (12,25 %).

Серед вчителів зі стажем роботи менше десяти років на першому місці стоїть відповідь “а” – 23 %, на другому – “д” та “б” по 22 %, на третьому – “г” – 19 %, і останнє місце – відповідь “в” – 14 %.

Серед вчителів зі стажем роботи більше десяти років перше місце віддано відповіді “б” – 39 %, друге місце – відповідь “г” – 19 %, третє місце посіли відповіді “а” та “д” – по 16 %, останнє - відповідь “в” – 10 %.

Вчителі фізичного виховання перше місце надали відповіді “б” – 27 %, друге місце – “д” – 23 %, третє місце надано відповіді “а” – 21 %, четверте місце – відповідь “г” – 17 %, і останнє п’яте місце – відповідь “в” – 12 %.

Вчителі початкових класів перше місце надали так як і вчителі фізичного виховання, відповідь “б” – 34 %, друге місце – відповідь “а” – 20 %, третє місце – відповідь “г” – 18 %, четверте місце – відповідь “д” – 15 %, і п’яте місце – відповідь “в” – 13 %.

В дванадцятому питанні запитувалось: “Чи знайомите Ви батьків з комплексами ранкової гігієнічної гімнастики?”

Більшість опитаних (69,25 %) відповіли, що не знайомлять (табл. 3.3).

Таблиця 3.3 Результати опитування (у %) з питання “Чи знайомите Ви батьків з комплексами ранкової гігієнічної гімнастики

Аналіз таблиці 3.3 засвідчує, що робота з батьками учителями майже не проводиться, що не може відбитись на всьому стані шкільної фізичної культури і в першу чергу на рівні фізичного стану учнівської молоді.

В тринадцятому питанні запитувалось: “Чи знайомите Ви учнів із значенням ранкової гігієнічної гімнастики?”

Переважаюча більшість опитаних (98,25 %) відповіли – “Так”, і лише 1,75 % відповіли, що не знайомлять учнів із значенням ранкової гігієнічної гімнастики.

Чотирнадцяте питання стосувалось того, - чи є систематичне виконання вправ ранкової гігієнічної гімнастики першим кроком до формування постійної звички до занять фізичними вправами, і тим самим до формування фізичної культури молодших школярів в цілому?

99,25 % опитуваних відповіли – “Так”, і лише 0,75 % відповіли – “Ні” серед них один процент належить учителям зі стажем менше десяти років, 1% - вчителі фізичного виховання та 1 % - вчителі початкових класів.

3.2 Апробація комплексів ранкової гігієнічної гімнастики з вибірковим впливом на фізичні якості учнів молодшого шкільного віку

В ході експерименту нами було запропоновано ряд комплексів ранкової гігієнічної гімнастики які були спрямовані на розвиток і покращення таких фізичних якостей, як: сила, спритність, швидкість, гнучкість та витривалість.

Комплекси пропонувались до виконання наступним чином:

1.         Для дітей які мають низький рівень розвитку тієї чи іншої фізичної якості (визначались за результатами тестування показників фізичної підготовленості та оцінювались у відповідності з таблицями оцінки Державних тестів) – розвиваючі комплекси.

Похожие работы

Гармонізація фізичного і розумового розвитку молодших школярів в процесі фізичного виховання

Скачать

85781

10

2

... , рухового і оздоровчого блоків. Таким чином, сукупність алгоритмічних розпоряджень, спрямована на досягнення гармонізації фізичного і розумового розвитку молодших школярів, передбачає варіювання динаміки навантаження учбових засобів рухового, інтелектуального і оздоровчого блоків в учбовому процесі з фізичної культури. Посилення рухового блоку можливе за рахунок збільшення інтенсивності педагогі ...

Виховання організованості молодших школярів на уроках фізичної культури

Скачать

101394

1

6

... включав обробку та аналіз отриманих результатів, узагальнення результатів дослідження, формулювання висновків та оформлення роботи. Розділ 3. Розвиток організованості молодших школярів   3.1 Особливості розвитку організованості учнів початкових класів на уроках фізкультури У молодшому шкільному віці переважає мимовільна увага, тому що учні молодших класів легко відволікаються сторонніми ...

Застосування рухливих і спортивних ігор у процесі відновлення координаційних здібностей дітей з діагнозом церебральний параліч

Скачать

110642

4

0

... Аналіз медичної і педагогічної літератури. Аналіз літератури проводився нами з метою вивчення особливостей виникнення і протікання захворювання атонічно-астатична форма ДЦП, а також методів відновлення координаційних здібностей при даному захворюванні. Метод аналізу літератури дозволив нам побачити всю масштабність і значимість даної проблеми. Було встановлено значимість ЛФК, що є невід'ємною ...

Досвід роботи вчителя фізкультури

Скачать

69074

4

4

... щільність уроків, прискорюють формування швидкісно-силових можливостей дітей на 18 — 19 %. Постійно зростає кількість учнів, які бажають відвідувати спортивні секції.   Розділ 2. Досвід роботи вчителів у позаурочній та позашкільній діяльності 2.1 Клуб атлетичної гімнастики Порівняльний аналіз результатів виконання навчальних нормативів юнаками 10 — 11 класів шкіл м. Кам'янця-Поді ...