Система опосередкованого і безпосереднього керівництва музично-театралізованими іграми старших дошкільників

139365
знаков
25
таблиц
7
изображений

2.4. Система опосередкованого і безпосереднього керівництва музично-театралізованими іграми старших дошкільників

 Дитинство не закінчується. Воно живе в нас і з нами, як справжній надійний друг. Воно приходить нам на допомогу і в хвилини втоми, зневіри, і в хвилини, коли творча думка б’ється над складною проблемою. Велика трагедія для дорослого – назавжди втратити своє дитинство, назавжди втратити здатність бачити світ по-новому, або іншими очима. Необхідно завжди пам’ятати, що діти і дорослі разом невипадково: вони мають допомагати одне одному в цьому величезному світі.

Прийняття самостійних рішень – це необхідний крок до становлення особистості. Дорослі іноді підштовхують дітей, примушуючи щось робити, не беручи до уваги їхніх бажань, потреб. І чим більше дорослі виявляють активність у керуванні життям дітей, тим пасивнішими стають діти.

Потрібно намагатися організовувати діяльність і гру дітей так, щоб у них, з одного боку, була можливість вибору, а з іншого – виникало відчуття різноманіття й новизни. якщо дорослим вдасться ненав’язливо впорядкувати ігрову сторону життя дитини, це вплине на формування її мислення, навичок, творчих здібностей.

Вихователі – це шукачі скарбів. Творчий підхід, творче заняття, творчі ігри – це не просто словосполучення, це той талант, який є в кожного вихователя. Вихователі повинні пам’ятати основну виховну мету – привчати дітей ставитись дружно один до одного, допомагати і радитись з думкою колективу.

Щоб досягти цієї мети необхідно створювати відповідні умови для керівництва музично-театралізованими іграми. Якщо драматизація і інсценування відбувається під керівництвом досвідченого педагога, діти можуть швидше і глибше засвоїти певне уявлення про чуйне, гуманне відношення один до одного, дотримуватись певних моральних засад у житті. Отже, керівництво музично-театралізованими іграми має велике значення у проведенні гри.

Існує опосередковане і безпосереднє керівництво театралізованими іграми.

Опосередковане керівництво – це система заходів, за допомогою яких діти засвоюють текст, ідею твору, характер персонажів та особливості їх взаємовідносин.

1.         Читання літературного твору.

2.         Обговорення.

3.         Переказування твору дітьми.

4.         Перегляд діафільму.

5.         Переказування або придумування твору за картинками.

6.         Переказування твору за ролями.

7.         Обговорення моральної поведінки героїв.

8.         Вправляння дітей в передачі характеру персонажу через міміку, жести, рухи, позу, ходу.

9.         Виготовлення атрибутів до гри.

Безпосереднє керівництво – це керівництво грою, що вже розпочалася.

Безпосереднє керівництво передбачає три етапи:

І етап. Вихователь допомагає задумати гру, вибрати твір. Надає допомогу у розподілі ролей, доборі матеріалів, костюмів, атрибутів, обстановки. Закріплює характерні риси героїв, моральну сутність їх вчинків.
ІІ етап. Діти грають. Вихователь може брати участь у грі, виконувати роль. Словами ведучого він спрямовує гру, допомагає, підказує текст, дії, події, засоби виразності.
ІІІ етап. Педагог і діти обговорюють гру, визначають, що їм сподобалось, хто заважав, чому. Доцільно запропонувати поміркувати, що треба зробити, аби в цю гру завтра пограти ще краще.

Таким чином вихователь повинен перш за все правильно керувати музично-театралізованими іграми. Вихователь повинен підбирати змістовні і різноманітні теми для гри; необхідне щоденне включення театралізованих ігор у всі форми організації педагогічного процесу, що робить їх такими ж необхідними для дітей як і сюжетно-рольові ігри.

Діти повинні бути активними учасниками на всіх етапах підготовки і проведення ігор. Необхідно слідкувати за співдружністю дітей між собою та з дорослими на всіх етапах організації музично-театралізованої гри.


ВИСНОВОК

Реформування системи освіти, її концептуальних, організаційних основ у контексті соціально-економічних перетворень, які відбуваються в Україні, не мисляться без виховання і розвитку творчої особистості, її загально-естетичної культури.

Тематика і зміст музично-театралізованих ігор мають моральну направленість, формують смак дитини, приносять величезну користь для духовного виховання, сприяють творчому розвитку.

Отже, їх значення важко переоцінити. Але, на жаль, питанню місця музично-театралізованої діяльності, їх впливу на естетичний розвиток дитини, приділяють недостатньо уваги. В зв’язку з актуальністю даної проблеми, я визначила тему свого дослідження, його гіпотезу та мету. В залежності з метою, об’єктом та предметом дослідження визначила завдання і досягла певних результатів.

По-перше, я з’ясувала суть музично-театралізованих ігор, вимоги щодо їх організації, визначила методи керівництва. По-друге, упорядкувала систему занять з метою розвитку театральних та творчих здібностей дітей. По-третє, розробила методичні рекомендації до організації театралізованих ігор (див. Додаток 4).

Проведені дослідження дають підставу стверджувати

–          музично-театралізована діяльність має велике значення для всебічного розвитку дитини;

–          цією всебічною проблемою потрібно займатися задля підвищення рівня музично-естетичної культури;

–          результати обстеження показали, що систематична робота з даного питання необхідна, тому що рівень театрального і творчого розвитку дітей значно покращився після її впровадження у роботу.

Отже, у процесі проведення дослідження можна сказати, що наша гіпотеза підтвердилася, тому що по отриманим результатам ми бачимо, що використання системи занять – умова формування театральних і творчих здібностей дошкільників, щоб підготувати дітей до показу вистави потрібна систематична підготовка.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

1.         Аматьєва О.П. З дитячого садка – в актори // Дитячий садок. – 2004. -№24. – С.2-6.

2.         Артемова Л.В., Театрализованные игры дошкольников: Кн. для воспитателя дет.сада. – М.: Просвещение, 1991. – 127 с.

3.         Бєлкіна Є., Науменко т.. Світ мистецтва і дитина // Дошкільне виховання. – 2000. - №1. – С.4-5.

4.         Бурова А. Гра у театр за педагогікою Монтессорі // Дошкільне виховання. – 1999. - №5. – С.6-8.

5.         Ветлугина Н.А. Эстетическое воспитание в детском саду: Пособие для воспитателей детского сада. – 2-е изд., перераб. – М.: Просвещение, 1985. – 207 с., ил.

6.         Ветлугина Н.А., Островская Л.Ф. Эстетическое воспитание в детском саду. – М.: Просвещение, 1963. – 175 с.

7.         Ветлугіна Н.А. Система естетичного виховання в дитячому садку. – К.: Радянська школа, 1977. – 256 с., ил.

8.         Гаврилюк С. Театр і казка // Дошкільне виховання. – 2003. - №5. – С.23.

9.         Грицюк Л.А., Каратаєва М.І., Малинич Л.М.. Театралізована діяльність дітей дошкільного віку. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 1998. – 56 с.

10.      Долинна О., НизковськаО. Гурткова робота // Дошкільне виховання. – 2004. - №8. – С.8-9.

11.      Долинна О., Копєйкіна О., Низковська О. Розвивати творчу особистість // Дошкільне виховання. – 2003. - №7. – С.3-6.

12.      Дошкольная педагогика: Учеб. пособие для учащихся пед. училищ по спец. №2010 «Воспитание в дошкольных учреждениях» и № 2002 «Дошкольное воспитание»// Под ред. Ядэшко В.И., Сохина Ф.А. – М.: Просвещение, 1978. – 416 с.

13.      Дудова Т. Сюжетно-рольова гра – школа життя// Дошкільне виховання. – 2003. -№8. – С.7-9.

14.      Кононко О.Л. КОМЕНТАР до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Наук.-метод. посіб. – К.: Ред.журн. „Дошкільне виховання”, 2003. – 243с.

15.      Мельничук М. Формування духовних цінностей у дошкільнят//Дошкільне виховання. – 2000. - №4. – С.10-11.

16.      Науменко С.І. Музично-естетичне виховання дошкільнят. – Київ: „Магістр – S”, 1996. – 96 с.

17.      Паламарчук Н. Наш маленький театр//Дошкільне виховання. – 1989. - №3. С.4-5.

18.      Петрова Т.И., Сергеева Е.Л., Петрова Е.С. Підготовка и проведение театрализованых игр в детском саду: Разработки занятий для всех возрастных групп с методическими рекомендациями. – М.: Школьная Пресса, 2003. – 128 с.

19.      Плохій З.П. Малятко: Програма виховання дітей дошкільного віку. – 2-ге вид. – Київ, 1999. – 286с.

20.      Програма розвитку дитини дошкільного віку//Наук. кер. О.Л.Кононко. – К.: Світич, 2004. -149 с.

21.      Проскура О.В., Кочина Л.П., Кузьменко В.У.. Дитина: Програма виховання і навчання дітей від 3 до 7 років. – 2-ге вид. – К.: Богдана, 2003. – 327с.

22.      Сорокина Н.Ф. Играем в кукольный театр: Программа „Театр – творчество – дети”. – 4-е изд., испр. доп. – М.: АРКТИ, 2004. – 208 с.

23.      Суріна Н. Ігри на розвиток творчої уяви//Дошкільне виховання. – 2000. - №1. – С.4-5.

24.      Сухомлинський В.А. Сердце отдаю детям. – 2-е изд., – К.: „Радянська школа”, 1971. – 243 с.

25.      Фадєєва Т.Розвиток уяви дитини – умова її продуктивного учіння // Дошкільне виховання. – 2005. - №2. – С.6-8.

26.      Штанько И.В. Театрализованные игры дошкольников //Детский сад от А до Я. – 2003. -№6. – С.71-75.


ДОДАТКИ

Конспект заняття № 1

Тема: “Радість”.

Мета:

–  познайомити дітей з емоцією радості;

–  вчити дітей розрізняти емоції за схематичними зображеннями;

–  розуміти свої почуття та почуття інших людей;

–  вчити дітей передавати потрібний емоційний стан, використовуючи різні виразні засоби.

 

Хід заняття:

Керівник:


Керівник:


Керівник:


Керівник:


Керівник:


 В одній казковій чарівній країні жили – були гноми. Всі вони були дуже різні, і звати їх було теж неоднаково: Веселунчик, Сумненький, Буркунчик, Боюнчик, Дивунчик. Кожен гном жив у своєму будиночку. Інколи вони ходили один до одного на гостину.

Сьогодні ми завітаємо тільки до одного з них. Ой, а що це за музика лине з будиночку цього гнома?

 Слухання музики П.І. Чайковського „Нова лялька”.

– Про що ви думали, коли слухали музику?

– Що відчували?

– Що хочеться робити під таку музику?

 Повторне прослуховування музики. Запропонувати дітям потанцювати під цю музику і уявити щось приємне і радісне.

 Бесіда. По закінченні музики звернути увагу дітей на те, які в них були обличчя, як вони рухались. Пояснити, що так вони виражали свою радість. Зробити акцент на тому, що всі діти під час танцю виражали свою радість по-своєму. Запитати, від чого залежить, як людина виражає свою радість. Під час бесіди підвести дітей до висновку про те, що ступінь радості залежить від людини, її особливостей і від самої події.

 – Як же ви гадаєте, діти, який гном живе в цьому будиночку?

– Чому ви так думаєте?

– А ось і сам Веселунчик (так звуть цього гнома, показую).

– Яке в нього обличчя? (Радісне)

Розглядання піктограм радості.

Мені здається, що Гном пропонує вам намалювати щось радісне. (Малювання на тему „Радість”. Запропонувати бажаючим розповісти про свій малюнок.

Після заняття можна придумати назву альбому, який можна зробити з дитячих малюнків).

­– Діти, а як ви думаєте що таке радість?

(відповіді дітей)

Вправа на розвиток уваги „Не будемо сумувати”

Дітям пропонується перерахувати різні справи, наприклад, вони називають розглядання малюнків, відгадування загадок, гру на дитячих музичних інструментах, читання віршів тощо.

За вказівкою педагога діти швидко переходять від одного названого виду діяльності до іншого. Варто звертати їх увагу на те, щоб переходи були справжнім переключенням уваги з однієї дії на іншу.

Вправа на розвиток уяви „Фантазери”

Дитина промовляє фразу, яка має визначене емоційне забарвлення: прояв радості. Інші діти, використовуючи сказане в якості основи, придумують історію в заданому настрої.

 

– А зараз я пропоную стати в хоровод і всім разом порадіти хорошій пісні.

Виконується знайома дітям мажорна пісня.


Конспект заняття № 2

Тема: “Горе”

 

Мета:

–  познайомити дітей з емоцією горя;

–  продовжувати вчити розрізняти емоції за схематичними зображеннями;

–  вчити дітей передавати емоційний стан горя, використовуючи різні виразні засоби.

 

Хід заняття:

Керівник:


Керівник:


Керівник:


Керівник:


Керівник:

 На минулому занятті ми гостювали в будиночку Веселунчика. А сьогодні ми завітаємо до його братика. Послухайте, яка музика лине з цього будиночку:

 Слухання твору„Хвороба ляльки” П.І. Чайковського.

– Який характер музики?

– Що ви відчували під час слухання музики?

– Що хочеться робити під таку музику?

 А ось і гном. Звуть його Сумненький. Схожий він на свого братика? Чому? (Відповіді дітей) Знайдіть піктограму, схожу на Сумненького. (Розглянути її, звернути увагу на брови, очі, рот).

 Я знаю, що Сумненький дуже любить читати казки.

 (Пригадати зміст казок: „Заяча хатка”, „Вовк і семеро козенят”).

– Коли герої цих казок переживають горе?

– Як вони подолали горе?

 Гном запитує:

– А коли ще люди сумують?

Відповіді дітей.

Драматизація ситуації „Зникла собака”.

Одна дитина виконує роль господаря собаки, а інші заспокоюють його, кожний по – своєму. Після драматизації запитати у дитини, яка виконувала роль господаря:

– Що ти відчув, коли тебе заспокоювали?

– Хто найкраще тебе заспокоїв?

– Діти, а яким кольором ви б намалювали горе? Чому?

Діти малюють.

Вправа на розвиток уяви „Нам сумно”

Дітям пропонується уявити будь-що: наприклад, що у повітрі розлили смуток, але вони самі вільні від нього. Вони можуть вести себе в цій кімнаті як захочуть: пересуватися в ній, говорити, сидіти, але при цьому намагатися бути в гармонії з уявною атмосферою.

І коли діти почнуть рухатись, всередині почнеться ніби нове життя і вони скажуть: „Нам сумно”.

Створивши навколо себе уявну атмосферу і перебуваючи з нею в уявній гармонії, вони відчують, що і діяти можуть в злагоді з нею.

Вправа на розвиток мислення ”Товариш захворів”

Педагог пропонує дітям розіграти сценку наступного змісту: їх товариш важко захворів. Діти приходять провідати захворілого, приносять йому квіти, фрукти, питають про здоров’я, виказують знаки уваги: поправляють подушку, витирають піт з чола, пропонують випити ліки тощо.

Поступово відвідувачі розуміють, що їх товариш важко хворий, і їх радісний настрій від зустрічі з другом зникає. На зміну пожвавленню приходить відчуття тривоги, хвилювання, стурбованості.

Діти, попередньо домовившись про те, хто яку роль буде виконувати і які дії чинити, розігрують сценку, вслуховуючись в музику, що супроводжує їх імпровізацію. Їм варто відчути перехід від радості до суму. (Музика П.І.Чайковського „Хвороба ляльки”)

Етюд „Погана погода”.

Дітям пропонується уявити похмуре небо, дощ, холодний вітер.

– Який у вас настрій? (Відповіді дітей)

 Прощання з Сумненьким. Вправа „Усміхнися другові”.

 


Конспект заняття № 3

Тема: “Гнів”.

 

Мета:

–  познайомити дітей з емоцією гніву;

–  вправлятися в розрізненні емоцій за схематичними зображеннями;

–  виховувати в дітей емпатію;

–  вчити дітей передавати емоційний стан гніву використовуючи різні виразні засоби.

 

Хід заняття:

Керівник:


Керівник:

 У будиночку чути шум, тупотіння ногами, бурчання.

– Що це за шум? (З’являється сердитий гном).

– Ой, та це ж Буркунчик. Знову він сердиться. Чому це ти, Буркунчику, сердишся цього разу? (Не любить неохайних дітей, таких як у творі К.І.Чуковського „Мийдодір”).

 Читання уривків з твору, де автор описує гнів Умивальника і Крокодила.

– Чому розсердився Умивальник і Крокодил?

– Як описав автор гнів Умивальника? Крокодила?

Розглянути ілюстрації до твору „Мийдодір”. Дітям пропонується розповісти, як художник передав гнів героїв.

 Розглядання піктограми гніву.

 Пригадати казку „Три ведмеді” Л.М.Толстого.

Драматизація уривку з казки. Діти розігрують епізод, де описується, як сердяться ведмеді, дізнавшись про те, хто користувався їх речами. Звернути увагу дітей на те, як по – різному виражають гнів ведмідь, ведмедиця і ведмежатко.

 Розповіді дітей про ситуації, коли вони сердилися, гнівалися, злилися.

Вправа „Дзеркало”.

Дітям пропонується зобразити перед дзеркалом свій гнів.

 Малювання гніву. Запропонувати дітям кольоровою плямою зобразити свій гнів. Розглянути з дітьми малюнки. Звернути увагу на кольорове відображення гніву, відмітити схожість і відмінність в зображеннях гніву.

Вправа на розвиток мислення

„Буває ж таке!”

Дітям пропонується розіграти казку „Троє поросят”, змінивши характери персонажів на протилежні. В новій казці вовк стає слабким, кволим, немічним, а поросята – сміливими, рішучими, енергійними.

В залежності від зміни характерів змінюються казки і взаємовідносини героїв. (Дітям дозволяється вільне імпровізування у розігруванні нового сюжету. З допомогою музичного керівника пропонується скласти невеличкі пісенні імпровізації для змінених героїв казки).

 Прощання з гномиком.

Вправа „Сонячне проміннячко”.


Конспект заняття № 4

Тема: “Страх”

 

Мета:

–  познайомити дітей з емоцією страху;

–  вправлятися в розрізненні емоцій за схематичними зображеннями;

–  виховувати в дітей емпатію;

–  вчити дітей передавати емоційний стан страху використовуючи різні виразні засоби.

 

Хід заняття:

Керівник:


Керівник:


Керівник:


Керівник:

 Сьогодні ми завітаємо до наступного гнома. Щось у цього гномика дуже тихо в будиночку. Давайте прислухаємося. (Тихо). Давайте погукаємо. (Тихо). Що ж це таке? Може, його немає вдома? Давайте пошукаємо. (Знаходять). Ось він! Боюнчику, чому це ти не відзивався? (Злякався).

Обговорення з дітьми приказки: „У страху очі великі”.

Відмітити прямий і прихований зміст приказки.

– Лякалися ви коли – небудь так, що причина страху вам здавалась значно страшнішою, ніж була насправді? (Відповіді дітей)

– Саме про такий страх йдеться в оповіданні М.Носова „Живий капелюх”. (Читання)

– Чому страх виявився сильнішим за дітей?

 Читання уривків з казки С.Михалкова „Троє поросят” (епізоди, в яких описується, як поросята тікають від вовка і трясуться від страху).

– Чому Наф – Наф не боявся страшного вовка?

 Завдання дітям: „Намалюйте свій страх”. Діти розповідають про те, що намалювали, а потім розривають малюнки на дрібнесенькі шматочки.

– Щоб страх не був більшим за тебе, треба на мить зупинитись, заспокоїтися і поміркувати. Адже сміливий не той, хто нічого не боїться, а той, хто може перемогти свій страх.

Колись у давнину діти підбадьорювали себе примовкою. „Козакові до лиця примовочка оця: “Хоч що там побачу, – не боюся, не плачу.”

Хай і наш Боюнчик запам’ятає цю примовку і більше нічого не боїться.

Прощання.

 (Гра „Рукостискання в колі”).

 


Конспект заняття № 5

Тема: “Здивування”

 

Мета:

–  познайомити дітей з емоцією здивування;

–  вчити розрізняти емоції за схематичним зображенням;

–  вчити дітей передавати емоційний стан здивування, використовуючи різні виразні засоби.

 

Хід заняття:

Керівник:


Керівник:


Керівник:

 Познайомтеся ще з одним гномиком. Його звуть Дивунчик. Він весь час всьому дивується, і казочки любить читати про різні чудеса.

(Пригадати з дітьми казки, де зустрічаються різні чудеса: „Летючий корабель”, „Івасик – Телесик”, „Царівна жаба”, „Яйце – райце” та інші).

– Про які чудеса тут розповідається?

– Чому всі ці чудеса дивують і притягують людей?

Вправа „Дзеркало”.

 Гном пропонує дітям подивитися в дзеркало, уявити собі, що там відобразилося щось казкове, і здивуватися. Звернути увагу дітей на те, що кожна людина дивується по – своєму, але, не дивлячись на різницю, у вираженні подиву завжди є щось схоже.

– Що спільного в тому, як ви зображували здивування?

Відповіді дітей.

 Розглянути піктограму здивування.

Гра „Фантазії”.

Гном пропонує дітям продовжити початок незвичайних пригод.

– До нас прийшов слон...

– Ми прокинулись на іншій планеті...

– Враз зникли всі дорослі...

– Чарівник вночі змінив усі вивіски на магазинах...

Етюди на вираження подиву: „Подив”.

Хлопчик бачив, як фокусник посадив у порожню валізу кішку і закрив її, а коли відкрив валізу, кішки там не було, а звідти вистрибнув собака!

Вправа на розвиток мислення

„Карнавал тварин”

Педагог пропонує дітям взяти шапочки зайця, лисички, ведмедя. Потім дитина повинна вирішити, якою буде вдача у обраної нею тварини (ведмідь – добрий чи злий, заєць – хвалько чи боягуз, лисиця – хитра чи бешкетливу).

Потім діти вигадують танцювальну імпровізацію, узгоджуючи свої дії з задуманим образом. Інші діти намагаються вгадати характер персонажу.

Цю вправу можна використовувати і для розвитку пам’яті. По закінченню заняття діти пригадують, яких тварин зображували. підказкою можуть бути музичні фрагменти таночків даних персонажів.

 Прощання.

Гра „Придумай подарунок”.


Конспект заняття №6

Тема: “Людські емоції та їх поєднання.”

Мета:

– знайомити дітей з піктограмами;

– розвивати інтонаційну виразність мови;

– розвивати уяву, фантазію, пантомімічні навички;

– спонукати дітей до активної участі в театралізованій грі.

 

 

Хід заняття:

 

Познайомити дітей з піктограмами (картинками – символами з зображенням різних емоцій людини): людина сміється, сумує, сердиться, злякалась, посміхається, плаче.

Запропонувати дітям вигадати фразу для людини, зображення якої дитина обрала, і промовити її з відповідною інтонацією.

Керівник:

– Діти, якщо вам весело, як ви посміхаєтесь? Якщо ви розсер­дились, як ви нахмурюєте брови? Коли вас щось здивувало, як у вас піднімаються брови і розширюються очі?

Запропонувати дітям вигадати і програти різні ситуації , пов’язані зі зміною настрою, а відповідно і міміки.

 Вправа “Пори року”
Керівник підкликає до себе дітей і уточнює:

 

– Яка зараз пора року ?

Діти:

– Осінь.

Керівник:

– Назвіть, будь ласка, всі пори року, які знаєте.

Діти:

– Літо, Весна, Зима

Керівник:

– Спробуйте своєю мімікою (жестами) відобразити всі пори року. Наприклад: Осінь – сумна пора року, дощова, холодна і разом з тим чудова. (Нахмурені брови, сумний погляд, зі­тхання ...) А пригадайте, які смачні яблука дозрівають в садах восени, які вони на смак. (Діти прицмокують, охають ...)

Перед показом мімікою та жестами характеру осені дати дітям прослу­хати в грамзапису твори з “Пори року” А. Вівальді або П.І. Чайковського.

Слухання вірша “Кіт і Мишки” Інни Кульської з послідуючим розподілом ролей і початком інсценування.

 

 

Ходить котик по кімнаті

В нього лапочки на ваті.

Позіха байдуже:

-           Щось я сонний дуже!

А під ліжком нірка, нірка,

З неї мишка зирка, зирка.

Зирк туди, зирк сюди,

Де котячі сліди?

Виліз котик на подушку,

Водить лапкою по вушку

Випинає спинку:

-           Ляжу на часинку!

А до шафи нишком, нишком

Є дорога мишкам, мишкам

Все, як слід, ось обід,

Спи та спи – ледар кіт!

Що ви, миші? Тихо, тихо!

Ось вам буде лихо, лихо!

Кіт не спить, а слуха,

Наставляє вуха!

Скочив котик саме впору!

Швидше миші в нору, в нору,

Ця – туди, та – сюди,

Утікай від біди!

 

Слухання творів: “Слон танцює” муз. А. Зноско-Боровського, “Мишенята” муз. А. Жилінського.

Запропонувати дітям потанцювати так, як потанцював би слон під цю му­зику і порухатись так, як би рухались мишенята.

Ознайомити дітей з сценарієм музично-театралізованого дійства “Осінній бал в королівстві Семинотка”. Розподілити ролі.

Використаний матеріал: піктограми “Сонечко”, наголівники кота і мише­нят.

 


Конспект заняття №7

Тема: “Емоції на прикладі героїв казок”

Мета:

– розвивати діалогічну та монологічну мову дітей;

–    виховувати комунікативні якості;

– розвивати міміку і пластичні здібності дітей;

– розвивати творче мислення дітей, уяву, фантазію.

 

Хід заняття:

Керівник:

– Давайте дітки пригадаємо казку “Півник та двоє мише­нят”. З чого почалася казочка?

Діти розповідають, що Півник встав рано, підмітав на подвір’ї та знайшов колосок.

Керівник:

Давайте уявимо собі ситуацію, в якій опинився Півник. Я покажу вам три варіанти розвитку подій, а ви уважно по­слухаєте і повторите за мною.

– Ой погляньте, я знайшов колосок, яка радість. Піду його обмолочу, намелю борошна, замішу тісто та напечу пи­ріжків! Запрошу друзів і ми влаштуємо свято!

– Що це? Колосок? Цікаво, хто міг його загубити? Мож­ливо мишка несла в свою нірку колосок і загубила? Ну той що! Я колосок нікому не віддам. Це мій колосок. Тому, що я його знайшов. Щоб мені з ним зробити?

– Ой, хтось згубив колосок! Напевно засмутився. Треба знайти господаря колоска. Можливо він сидить і плаче. Побіжу і відшукаю того, хто загубив колоска.

 

Розучування української народної пісні “Два півники”.

Розподіл ролей.

Повторення віршика “Кіт і Миші” з інсценуванням.

Слухання творів: “Слон танцює” муз. А. Зноско-Боровського та “Мишенята” муз. А. Жилінського. Пантомімічна вправа: зобразити рухами танцюючого слона та маленьких мишенят.

Домашнє завдання: Роздати дітям віршик, який потрібно вивчити до наступного за­няття. Розказувати вірш в двох різних настроях: весело і сумно.

“Смачний борщ.” Н. Забіла

 

Зустрічайте нас дубки,

Відхиляйте віти.

Ось до лісу по грибки

Йдуть веселі діти.

Вчора випав теплий дощ,

Виросли опеньки.

Ми з грибами зварим борщ,

Ще й який смачненький.

Продемонструвати дітям вірш в різних характерах.

Читання дітям музично-театралізованої гри „Білосніжка і семеро гномів”. Обговорення змісту та характерів героїв.

Повторне читання сценарію музично-театралізованого дійства. Працювати над текстом та розучуванням ролей.

Використаний матеріал: наголівники (кіт, мишенята, 2 півники, 2 курочки, цап, козенятко, коза); паперовий колосок.


Конспект заняття №8

Тема: “Діти і осінь”

Мета:

– спонукати дітей до активної участі в театралізованих іг­рах;

– викликати в дітей позитивний емоційний настрій;

– розвивати творчу фантазію;

– розвивати інтонаційну виразність мови.

 

Хід заняття:

Керівник:

– Уявіть, що ми з вами на вулиці, йде дощ, а в нас одна ве­лика парасолька.

Весело йдемо ми по калюжам,

І з дощем ми також дружим

Парасольку ми візьмемо,

Всі калюжі обійдемо!

Пантомімічна вправа “Діти і осінь”.

( Діти групою йдуть, високо піднімаючи ноги, переступаючи уявні калюжі.)

 

– Дощ закінчився, ми можемо забрати парасолю.

Злий чаклун прийшов до нас

Діти всі завмерли враз

Він руками помахав (діти беруть в руки султанчики)

І дітей зачаклував.

Руки вгору всі підняли

І деревами враз стали.

Вітерець на них подмухав

Всі уважно стали слухать,

Як листочки шелестять –

Хочуть в танці закружлять.

(Діти рухами показують кожну стрічку вірша.)

Керівник:

– А зараз давайте спробуємо зробити гарну осінню квітку.

(Діти з жовтими султанчиками утворюють середину квітки, присівши і під­нявши руки в гору, а діти з червоними – пелюстки.)

 

–А тепер кожен буде квіточкою, яка вранці прокидається, вдень - випрямляється і тягнеться до сонечка, а ввечері опу­скає голівку і засинає. Давайте відтворимо рухи квіточки під музику Т. Ломової

Музична вправа “Квітка”

Читання віршика “Смачний борщ” в різних характерах.

Повторення пісні “Два півника” з інсценівкою.

Повторне читання тексту музично-театралізованої гри „Білосніжка і семеро гномів”. Переказування твору дітьми.

 Працювати над ролями муз-театралізованого дійства: їх характерами, інтонаціями, динамікою.

Використаний матеріал: наголівники до пісні “Два півники”, султанчики жо­втого та червоного кольорів, парасолька.


Конспект заняття №9

Тема: “Вчимо наш ротик говорити правильно”

Мета:

– розвивати пантомімічні навички і творчу уяву;

– вчити дітей інтонаційно і виразно промовляти задані фрази;

– розвивати фантазію і уяву.

 

 

Хід заняття:

Керівник:

–Щоб наш ротик працював,

Звуки гарно промовляв,

Чистомовки будем вчити,

Щоб швидко й чітко говорити.

– Хитра Мотря мила мокру моркву. (О. Рута)

– Наварили смакоти – будем їсти я і ти. А со-рр-оки і во-рр-они будуть їсти мака-рр-они! (Б. Чепурко)

– Тупу-тупу тупенята!

Малесенькі ноженята!

Тупу-тупу, ніжки,

Від столу до ліжка!

Тупу-тупу-тупусі

До милої бабусі,

Тупу-тупу-тупачка,

Дасть бабуся молочка! (К. Перелісна)

 

Працювати над музично-театралізованою грою „Білосніжка і семеро гномів” з використанням музики, танцювальних імпровізацій тощо.

Пантоміма “Мухи.”

Дітям пропонується уважно послухати вірш, потім керівник читає, а діти не кажучи ні слова, “показують” вірш мімікою та жестами.

 

На столі у вісім пар

Танцювали мухи

Дзвінко музика звучить

Гарно цокотухам

Веселяться від душі

Та одна, як закричить:

“Ой паук” – і мухи всі

знепритомніли умить. Ах!

Розучити з музичним супроводом, як пісню.

Працювати над ролями Мажора, Мінора, Скрипічного та Басового ключів з музично-театралізованого дійства.


Конспект заняття №10

Тема: “Вчимо наш ротик говорити правильно”.

Мета:

– спонукати дітей до інсценування знайомих творів;

– розвивати інтонаційну виразність мови;

– розвивати пантомімічні здібності.

Хід заняття.

Керівник:

–    Давайте з вами пригадаємо пантомімічну вправу “Мухи”.

(Спочатку діти виконують вправу під спів дорослого, а по­тім співаючи разом з ним)

– Як ви думаєте, діти, навіщо нам потрібен телефон?

Діти відповідають.

Вправа “Телефонна розмова.”

Керівник:

– Уявіть собі, що корівка вирішила подзвонити своїй по­друзі і розповісти про те, як вона вчора ввечері ходила на гостину до родичів.

(Діти діляться на пари, уточнюється настрій корів, в руки береться уявний або іграшковий телефон. Пари грають по черзі. Уточнення – корови тільки мукають.)

Вправа “Скажи про осінь по різному.”

Керівник:

– А зараз ми пригадаємо, як по-різному можна сказати про чудову пору року – осінь. А допоможуть нам в цьому наші “сонечка” (піктограми). Кожен обере собі сонечко і скаже про те, що настала осінь з інтонацією свого сонечка.

Фрази:

– Ура! Настала осінь!

– Це ж треба! Знову осінь!

– Осінь – це так сумно.

– Осінь. Ось чому так спати хочеться.

– Це ж треба, справді осінь.

– Осінь настала! Як гарно навкруги!

– Осінь настала, а за нею зима. Не хочу-у-у!

– А тепер давайте заспіваємо знайомі вам пісні про осінь “Осінній дощик” слова і музика Ади Грицай та “Осіння пі­сня” слова і музика Н. Рибальської. Пісню про дощик ми спробуємо заспівати дуже весело і радісно, а пісню про осінь – сумно.

Діти співають.

Використаний матеріал: піктограми (“Сонечка”), іграшкові телефони.

 


Конспект заняття № 11

 Тема: ” Подорож у зоопарк”.

Мета:

-   розвивати фантазію і уяву в театралізованій грі;

-   закріплювати знання дітей дошкільників про оточуючий світ;

-   формувати комунікативні якості дітей і прищеплювати елемента­рні етичні норми поведінки;

-   розвивати психофізичні здібності дітей (міміку, жести).

Хід заняття:

Керівник:

– Діти, ви любите подорожувати? Сьогодні я вам пропоную незви­чайну подорож у зоопарк. Поїдемо ми на автобусі, який ми з вами зараз самі збудуємо.

Вправа: ”Автобус”.

 

Використовуються стільчики, великий конструктор, подушки. Ді­тям пропонується зайняти місця в автобусі. Кількість місць пови­нна бути меншою від кількості дітей. Виникає проблема: хто сяде, а хто повинен стояти?

Керівник:

– Безперечно, хлопчики завжди повинні поступатися місцем дівчат­кам.

 

Під музичний супровід „автобус” вирушає в дорогу, діти імітують рух автобусу.

Керівник:

– За вікном високо поверхові будинки, зелені парки, золотаві ку­поли церков, приміщення театрів, магазинів. Ось наш автобус галь­мує, ми приїхали в зоопарк.

 

На столі заздалегідь заготовлені іграшки (або ілюстрації на флане­леграфі). Керівник читає вірш Кліма Чурюмова „Зоопарк”.

 

Мартин бешкетливий бананом ласує,

А нижче на гілці Папуга сумує.

Пантера у клітці сидить і сміється,

Побачив щось Лев і не ворухнеться.

Рятунок в басейні знаходить Тюлень,

А поруч страждає від спеки Олень.

Дивись, Ведмежа й Тигреня разом грають,

А Пава і Лебідь у парку гуляють.

В воді за парканом лежить Крокодил

І згадує Африку й рідний свій Ніл.

Годують птахів тут і звірів відмінно,

Тому в зоопарку всі добрі тварини.

 

Після читання і перегляду керівник пропонує дітям обрати ролі і ще раз програти цей вірш.

 

Вправа „Ми веселі тваринки”.

Керівник:

– Які ще тварини живуть в зоопарку? Я заплющу очі, а ви „перетво­ритесь” в будь-яку тварину, а я спробую вгадати.

 

Керівник заплющує очі.

 

– Один, два, три, чотири, п¢ять,

Спробую я відгадать.

 

Мімікою, пластикою діти зображують обрану тварину. Керівник заохочує, допомагає, уточнює характерні рухи тварин.

Гра по бажанню дітей проводиться декілька раз, міняються обрані персонажі. Керівник добирає характерну музику.

Керівник:

– Раз, два, три, чотири, п¢ять,

Вже не бачимо звірят!

Діти бігають юрбою

Стали всі самі собою!

Наш автобус вирушає—

Він додому поспішає!

Діти сідають на стільчики. Під музичний супровід „поверта­ються” додому.

Прочитати укр. нар . казку “Рукавичка” з муз. супроводом.


Конспект заняття № 12

Тема: “Подорож у зоопарк”

Мета:

– вчити дітей емоційно відтворювати вітальні інтонації, збагачу­вати мовленнєвий запас дітей;

– вчити дітей промовляти фрази з різною силою голосу;

– розвивати імітаційні навички;

– спонукати до активної участі в театралізованій грі.

 

Хід заняття:

Керівник:

П – Погляньте, що я вам сьогодні принесла! Це чарівна корзина. А що ж в ній?

 

Вправа „Вітаємось як...”

 

Керівник збирає дітей навколо корзини і пропонує обрати будь-яку іграшку: собаку, левеня, їжака, кошеня... і голосом своєї іграшки привітатись з усіма, допомагаючи кожній дитині підібрати по­трібні слова, інтонацію і виразність для характеристики обраного персонажу.

Керівник:

– Хто в тебе в руках?

–Яким голосом він говорить?

–Як він буде вітатись?

–Давай разом привітаємось.

 

Керівник залучає всіх дітей в мовленнєву гру, яка переходить в гру з імітацією рухів під музику „Хто як ходить”.

 

Діти імітують рухи обраних ними тварин .Приблизні питання, що задаються дітям:

Керівник:

–Хто ти? (Ведмідь). Як ходить ведмідь? (Перевальцем). Як реве ве­дмідь?

–Любі тварини, підходьте, я пригощу вас кашею.

Вправа „Каша”.

Керівник ставить уявну миску, а діти зображуючи звірів, „їдять” кашу. (Імітування жувальних рухів).

Керівник:

–Поїли кашу, вона вам сподобалась?

А тепер потрібно вмитися. (Діти імітують ці рухи).

–Скажіть, якою була каша? (Довільні відповіді дітей).

Чистомовка про кашу.

 

Ша—ша—ша—ша (2)

Дуже добра наша каша.

 

Діти промовляють слова повільно і по-можливості чітко, з різною силою голосу (тихо—голосніше—голосно). Бажано чистомовку промовляти з кожною дитиною окремо і з усіма дітьми разом.

Ознайомити дітей з текстом музично-театралізованої гри „Аліса в країні казок”. Бесіда про зміст та характери героїв.

 

Вправа „Давайте погріємось”.

Керівник:

–Тепер ми вирушаємо в ліс на прогулянку. Сонечко ще гріє, погрі­ємо носики (діти піднімають лице вгору і погладжують носика), погріємо щічки (діти погладжують щічки),погріємо лобика (по­гладжують лоб), погріємо шийку (діти погладжують шию).

–Але зненацька з¢явились комарі! (Діти відмахуються від уявних комарів)

– Комарі порозліталися. Нікого не покусали? А тепер вже час додому!

Повторне читання казки “Рукавичка”, розподіл ролей для подаль­шої інсценізації лялькового театру.

 


Конспект заняття № 13

Тема: “В гостях у дідуся-Лісовичка”

 

Мета:

– розвивати логіку та мислення;

– формувати знання про етичні норми;

– розвивати інтонаційну виразність мови;

– вчити дітей відчувати, розуміти і співставляти характер му­зики з образами тварин;

– розвивати пантомімічні та імітаційні навички;

– спонукати дітей до активної участі в театралізованих іграх.

 

Хід заняття:

 

В гості до дітей прийшов Дідусь – Лісовичок (вихователь).

Лісовичок:

– Добрі слова я не лінуюсь повторювати цілий день.

Тільки вийду я із дому, кажу знайомим: „Добрий день”.

Я вітаю вас, діти, добрий день.

А які добрі слова знаєте ви? (Відповіді дітей)

 

– Молодці! Я Дідусь – Лісовичок, прийшов до вас із лісу і приніс у мішку лісову загадку (дістає листівку і читає)

Весною веселить, влітку холодить, восени вмирає, весною оживає. (Ліс).

Діти, а для кого ліс – це дім? (Відповіді дітей).

Дідусь – Лісовичок закликає дітей підійти до нього і пропонує про­мовити фразу „Наша Оля в лісі зустрілася із лисом” з різними інто­націями: захоплено, злякано, обережно (пошепки), щоб не злякати, стверджено, із запитом.

 

Гра „Чарівне перетворення”.

 

– Діти, в моєму мішку є чарівна паличка. Варто мені нею змахнути, і ви перетворитесь в моїх друзів – лісових мешканців, а я буду вгаду­вати. 1, 2, 3, 4, 5-зараз спробую вгадать.

 

Керівник заздалегідь добирає музику для кожної тварини і дає ді­тям де – який час прослухати її, щобрухи тварини відповідали ха­рактеру музики. Керівник допомагає дітям запитаннями.

Під музику діти імітують рухи тварин. Дідусь – Лісовичок заохочує дітей і відгадує.

Лісовичок:

– У нашому лісі є чудовий оркестр.

Хтось грає на баяні,

Зайчик наш – на барабані.

А ведмедик на трубі

Грати поспіша тобі.

Якщо будеш допомагати –

Почнемо всі разом грати.

 

Гра „Уявіть собі”.

 

Уявіть собі, що у вас в руках музичні інструменти. Ви – оркестр, а я – диригент. Я змахну паличкою, і оркестр „заграє”.

 

Вмикається народна інструментальна музика, діти імітують гру на музичних

 

Інструментах .

Лісовичок:

Час настав мені прощатись і всього найкращого вам побажати.

Ніколи не забувайте про чарівні слова. До побачення.

 

Читання казки “Рукавичка” в ролях, робота над характерами.


Конспект заняття № 14

Тема: “Світ навколо тебе”.

Мета:

-          розвивати фантазію, образне мислення, акторські здібності (вміння діяти в запропонованих обставинах), інтонаційну ви­разність і пластику;

-          формувати активну позицію (бажання брати на себе ролі).

 

Хід заняття:

Керівник:

– Учись любити все навколо себе:

Траву і квіти, кущик, деревце.

Жучка і пташку, і блакитне небо,

І синьооке чисте джерельце.

Усе прийшло на білий світ, щоб жити,

Щоб дарувати радість і красу.

Учися дивуватись і любити

Чистеньку, мов перлин очка росу.

Поглянь на світ – це дивовижна казка!

А квіти – це, мабуть, душа землі.

У кожній з них струмить любов і ласка,

Вони, неначе діточки малі.

Яка земля! Чарівна, пречудова!

Вона нам мати. Ми – її дитя!

Летить на землю весняна обнова,

Бурлить, вирує на землі життя!

(Надія Красоткіна).

 

– Діти, про що розповідає вірш, який я вам прочитала? ( відповіді дітей).А що таке природа? ( трава, квіти, тварини, небо, ліс...)

– Уявіть собі, що ви маленьке зернятко будь – якої рослини.

( Діти довільно розходяться по залу. Керівник змахує рукою (сіє зе­рна), діти присідають і стискаються в „зернинку”.

 

Вправа „Зернятко”.

 

Вправа проводиться під музичний супровід. (За вибором музичного керівника).

Керівник:

– Лежать зернятка в землі, їм тепло, зручно. Пройшов дощик, при­гріло сонечко. Насіння почало набрякати, оболонки зерняток лус­нули і з¢явились перші пагінці. Вони пробили землю і потягнулися до сонечка. (Діти по – малу встають, погойдуючись, витягуючи руки вгору).

 

На стебелинках з¢явилися перші листочки. І ось загойдалися молоді деревця, квіти, травичка...

Що ж виросло в нашому лісі? (Керівник запитує кожну дитину, якою рослиною вона була).

 

Вправа повторюється 2 – 3 рази.

Робота над музично-театралізованою грою „Аліса в країні казок”

 

Міні – сценка „Тетянка і м¢ячик”.

 

Тетянка сердиться на м¢яч:

- Знову ти пустився вскач!

Знову вирвався із рук,

Ну хіба ж ти добрий друг?

Дує щічки круглий м¢яч:

Сам образився, хоч плач:

Буду я з тобою дружити

Ти ж навчись мене ловити!

 

Діти діляться на пари і розігрують сценку по ролям. Кожній парі можуть дати завдання, наприклад, Тетянка промовляє слова дуже сердито або з жалем, а м¢ячик з образою чи сердиться.

Діти з муз. керівником стають в коло.

- Ось м¢яч. Подивіться, „я тримаю його в руках”.

(Муз. керівник „ передає м¢яч” дитині, що стоїть поруч).

– Тримай м¢яч, не упусти. Розкажи, який він? (Великий, круг­лий, м¢який).Передавай його далі.

– Ой, наш м¢ячик раптом перетворився в повітряну кульку. Яка кулька в твоїх руках? Кулька прагне полетіти в небо, тримай міцніше за ниточку. Передавай її далі.

Уявні предмети передаються по колу, перетворившись в тарілку з гарячим супом, їжака, сніжку, маленьке кошеня, жменьку піску, жменьку води, тощо. Гра продовжується до тих пір, доки дітям цікаво. Правила гри можна змінювати. Запропонувати дітям са­мостійно називати перетворені предмети.

 

Гра „Уявіть собі”.

Керівник:

– Сонце потрібно всім! Квітам, метеликам, мурахам, жабенятам. А кому ще потрібне сонечко? (Діти перераховують)Зараз ви вигада­єте, в кого ви перетворились і під музику зобразите того чи те, що загадали, а я спробую відгадати.

Вмикається музика, діти імітують рухи загаданого персонажу. Це можуть бути квіти, комахи, тварини, птахи, тощо. Муз. керівник вгадує, уточнює.

– Сонечко заховалось за хмарку і пішов дощик. Скоріше під па­расольку. Парасолька схожа на великий гриб. А де ж ростуть гриби? (в лісі) тож давайте перенесемося до лісу і пригада­ємо, що ж відбувалося з казковими героями в лісі, коли вони знайшли рукавичку.

Спробувати інсценізувати казку “Рукавичка” від початку до кінця.


Конспект заняття № 15

Тема: “Граючись навчаємось”.

Мета:

– створювати позитивний емоційний настрій;

– розвивати логіку, творчі здібності;

– виховувати доброзичливе відношення до оточуючих;

– розвивати імітаційні навички;

– вчити дітей поєднувати рухи і мову.

 

Хід заняття:

Керівник:

– Діти, а що ви робите, коли вам весело? (Відповіді дітей).

Гра „Продовжи фразу і покажи”.

– Якщо холодно на вулиці, що ви одягнете? (Шубу, шапку, ру­кавички...)

– Якщо вам подарують маленьке кошеня, що ви зробите? (По­гладимо, приласкаємо).

– Якщо ви залишились в лісі один, що ви будете робити? (Го­лосно кричати: „Ау!”)

– Якщо мама відпочиває, як ви будете поводитись? (Ходити навшпиньках, не шуміти).

– Якщо плаче ваш друг, що робити? (Втішити, погладити, за­глянути в очі...)

– Якщо вам на очі трапились сірники? (Відповіді дітей, які ви­хователь узагальнює висновком: сірники дітям не ігра­шки).

Розминка для пальців.

Вихідне положення рук – зжаті в кулаки. Керівник пропонує ді­тям повторювати за нею рухи.

До великого пальчика на гостину діти виставляють вгору

Великі пальці і з’єднують

Їх між собою.

Приходили пальчики у хатину  діти почергово виставля-

 ють пальці і ті, що нази-

ваються з’єднуються між

собою.

Вказівний і середній,

Безіменний і останній.

А мізинчик – малюк мізинчики стукають

Зобразив веселий стук. Один об одного.

Наші пальчики друзями стали  пальці переплітаються

Один одного обійняли. І міцно зжимаються.

Керівник:

– Щоб гарно розмовляти, потрібно чітко вимовляти. Давайте зараз трішки пограємось з нашими язичками.

Артикуляційні вправи.

“Конячка” – присмоктати язик до піднебіння і клацнути.

Ритмічне виконання під вірш:

Цок-цок-цок, біжать конячки,

Дуже весело біжать.

Як малечу покатають,

Будемо їх годувать.

“Гойдалка” – напруженим язиком тягнутися то до носа, то до піднебіння.

Ми на гойдалці гойдались.

Вгору – вниз, вгору – вниз.

Дуже жваво ми гойдались,

Покатались, зупинись!

“Смачне варення” – облизати верхню губу і заховати язик в рот.

Ах, яке смачне варення,

Забруднились губи всі.

Язичком ми поведем,

І варення підберем.

“Дудочка” – Діти співають:

Ду-ду, ду-ду, дудочка,

Ду-ду, ду-ду, ду.

Ось заграла дудочка,

Ту-ру, ту-ру, ру.

А зараз лягайте на ковдру, і будемо вчитися розслаблятися.

От як ми відпочиваєм,

Сном чарівним засинаєм,

Уповільнюються рухи,

І нема більше напруги.

І приємно стало зразу,

Як розслабили ми м’язи.

(Грає спокійна музика, керівник говорить тихо, з довгими паузами).

Відпочили, діти, а тепер вставайте – і пішли чітким рівним кроком по залу.

Ми говоримо сміливо,

Вірно, чітко і красиво.

Ми не поспішаємо, слова ми не ковтаємо.

Руки вгору – вдих, вниз – видих. Заняття закінчено. До поба­чення.


Конспект заняття № 16

Тема: “Подорож до Антарктиди”.

Мета:

– вчити дітей поєднувати рухи і мову;

– розвивати фантазію, спонукати дітей до імпровізації;

– закріплювати знання дітей про Антарктиду;

– розширювати голосовий діапазон дітей при читанні ві­рша.

Хід заняття:

 

Керівник пропонує дітям вирушити у морську подорож на кораблі.

Театр рук „Кораблик”

По морю пароплав пливе,

З труби у нього дим іде.

(Обидві долоні поставлено на ребро, мізинчики прижаті (як ко­шик), а ве­ликі пальці підняті вгору. Діти разом з вихователем читають вірш низь­ким голосом (як гуде труба) і погойдуються праворуч – ліворуч).

Керівник:

– Довго плив наш корабель і приплив в Антарктиду. Тут на білих слизьких льодинах ходять парами пінгвіни.

Гра з рухами „Пінгвіни на льоду”

– Лід та лід, лід та лід, а по льоду пінгвін крокує.

Діти йдуть на внутрішній стороні стопи, перевалюючись з ноги на ногу, поплескуючи себе долоньками по боках.

Гра повторюється три рази.

Самомасаж.

– Пінгвіни піднімають голови до сонечка, адже сонечко так рі­дко з’являється в Антарктиді, потім підставляють сонечку щі­чки, погладжують щічкою праве плече, ліве. Пінгвіни люблять погладити собі животика, поплескати крильцями по боках, по ніжках.

Гра з рухами „Море хвилюється”

– Пінгвіни дуже люблять гру.

Море хвилюється раз,

Море хвилюється два,

Море хвилюється три,

Морська фігура, на місці замри.

Гра проводиться декілька раз під музичний супровід. Заздалегідь необхідно уточнити з дітьми, що росте, плаває, живе в морі: медузи, корали, риби, кити, кораблі, пінгвіни, тощо...

Вправа на прояв основних емоцій „Сніжинка”

– На язик ловив сніжинку, наче вітер, довго я на неї дув,

Із сніжинкою смішинку я, напевно, проковтнув:

Без веселощів не можу ні хвилинки,

Дуже я люблю ловить сніжинки.

Виразні рухи: Дитина розглядає на руці уявну сніжинку, відки­дає голову назад, ловить язиком „сніжинку”, весело сміється.

Міміка: При підняті брови, посмішка на обличчі.

Повторити таночок пінгвінів, який діти танцювали на новоріч­ному святі.

Ознайомити дітей з сценарієм муз-театралізованого дійства “Березневі пригоди Червоного Капелюшка”.

 


Конспект заняття № 17

Тема: “Зимові розваги”.

Мета:

– уточнювати і закріплювати правильну умову звуків У, Х, Р, Ш, С, вимовляти їх протягуючи та з різною силою голосу;

– вчити дітей довгому та переривчастому видиху;

– розвивати фантазію;

– розвивати пам’ять фізичних дій.

 

Хід заняття:

 

Керівник:

Діти сідають півколом на килимі.

– Діти, яка зараз пора року? Які звуки ви можете почути взимку на вулиці, в лісі, в дворі? (Відповіді дітей).

– Як завиває заметіль? – У – у – у – у! (З різною силою голосу).

– І летять сніжинки в різні боки (Діти, імітуючи політ сніжинок, розбігаються по залу під грамзапис).

– Як морозним днем рипить сніг під ногами? – хр – хр – хр – хр (.Діти йдуть по залу. Уявляючи, що вони йдуть морозяним ран­ком по снігу).

– Як двірник змітає сніг з порогу? –Ш – ш – ш – ш! Беріть „мі­тлу”, зметемо сніг з доріжок.

– Який звук утворюють лижі, що сковзають по сніжку? С – с – с – с!(Діти імітують ходьбу на лижах).

– Послухайте! Які звуки ви можете почути за вікном?(Діти при­тишено слухають, а потім намагаються відтворити ті звуки, які вони почули.)

Дихальні вправи.

Керівник пропонує дітям встати, поставити долоньку горизонта­льно перед підборіддям.

– Уявіть собі, що до вас на рукавичку впала сніжинка. Яка вона? Спробуйте її здмухнути:

1.         Вдих носом і короткий сильний видих (5 – 6 разів);

2.         Вдих носом і повільний видих через стулені губи(5 – 6 ра­зів);

Тепер вам на рукавичку впало де – кілька сніжинок.

1.         Вдих носом і повільний переривчастий видих (5 – 6 разів).

Гра „Сніжки”.

Керівник підкликає до себе дітей.

- Уявіть собі, що ви перетворились в маленьких сніжинок, а я ві­тер.

Керівник робить вдих і дмухає на дітей. Вмикається грамзапис („Пори року” П. І. Чайковського).

- Розлетілися сніжинки, кружляють у повітрі, ніби танцюють. Спочатку спокійно, плавно і повільно лягають на землю. Але здійнявся вітер, закружляла хурделиця і намела цілу кучугуру снігу.(Діти збираються в щільну групу.)

Гра на пам’ять фізичних дій.

– Як багато снігу! Зліпимо з нього велику кулю.(Діти насліду­ючи дорослого, „ліплять сніжку”, котять її по уяв­ному снігу і поступово у кожної дитини виходить „сніжна куля”, з них муз керівник пропонує зліпити снігову бабу.

– Снігова баба готова! А тепер пограємось в сні­жки.(Вмикається весела, рухлива мелодія. Діти ліплять уявні сніжки і „кидають їх” в різні боки.)


Конспект заняття № 18

Тема: “Давайте веселитись”.

Мета:

–          розвивати інтонаційну виразність мови, монологі­чну мову;

–          розвивати навички імпровізації;

–          спонукати дітей до участі в театралізованих іграх;

–          розвивати уяву, пантомімічні навички.

Хід заняття:

 

„Давайте сміятися”

Керівник пропонує дітям згадати улюблену пісню. Заспі­вати її, а потім мелодію пісні без слів “просміяти”. Споча­тку грає керівник: він передає мелодію пісні за допомогою сміху, а діти вгадують, що це за пісня. Потім кожен з дітей „просміює” мелодію своєї пісні, всі інші вгадують.

Керівник:

– Давайте з вами пригадаємо вірш.

Ходила квочка коло кілочка,

Водила діток коло квіток.

Квок, квок, золотий клубок.

Завдання:

Уявіть собі:

1.    Вас образили до сліз, і ви розказуєте нам свою образу словами цього віршика.

2.У вас радісна подія, вам подарували довгоочікувану іг­рашку. Розкажіть про ваші враження словами вір­шика. (Діти знахо­дять потрібні інтонації, викорис­товуючи міміку, жести, текст, намагаються пере­дати душевний стан людини, що потрапила в задану ситуацію. Вони самі можуть вигадати або прига­дати життєві ситуації)

3.Задзвонив будильник. Ви прокинулися, потягнулися, відкрили очі, на підлозі шукаєте свої тапки. Знайшли, взули і пішли в ванну. Раптом ви відчуваєте, що не можете йти. В вашому тапочку – камінчик. Ой, як бо­ляче!

4.Ви гуляєте в лісі. Навкруги сніг, на ваших ніжках валя­нки, і раптом щось гостре встромилося вам у п’яту...Це кнопка!

5.Ви солодко спите, та раптом вас будить мама і каже, що ви проспали. Всі швидко одягаються і – бігом в дитячий садок. По дорозі ви побачили, що взули чобі­тки вашої молодшої сестрички. Вони на вас дуже малі. Але повертатися немає часу. Ви ледь дійшли до садочка...

– Дуже болять ноги? Посидьте і відпочиньте. Можна зро­бити масаж ніг.

– А тепер, щоб було веселіше, звучать мелодії живого орке­стру.

Гра „Живий оркестр”

– Як ви думаєте, які звуки може видавати ваше тіло? А ось які: оплески, тупання, клацання пальцями, цокання язиком, губами...

Прослухавши знайому мелодію, діти за допомогою живих звуків відтворюють її. Варіантів відтворення може бути безліч. Все залежить від бажання дітей фантазувати. Можна навіть вибрати диригента.

Гра на імітацію рухів „Хто як ходить?”

– Згадайте, як ходять діти?

 Маленькі ніжки йшли по доріжці.

Великі ніжки йшли по доріжці.

Діти спочатку йдуть маленькими кроками, потім великими – велетенськими кроками).

–          Як ходить дідусь?

–          Як сірий вовк у лісі нишпорить?

–          Як заєць, прижавши вуха, втікає від нього?

Гра на розвиток уваги.

„Давайте потанцюємо”.

Мета гри: Розвивати увагу дітей, вчити реагувати на зо­рові сигнали.

Педагог пропонує дітям потанцювати. Дівчатка танцюють тільки тоді, коли муз керівник піднімає квітку, а хлопчики – коли піднімає прапорець. Хлопчики й дівчатка танцюють разом, коли одночасно підняті і квітка, і прапорець. Звучить народна танцювальна мелодія. Діти імпровізують танцюва­льні рухи.

Повторне прочитання сценарію “Березневі пригоди Черво­ного Капелюшка”. Обговорення характерів героїв, їх особис­тісних якостей. Ознайомити з піснями до театралізованого дійства.


Конспект заняття № 19

Тема: Ознайомлення з твором К. Ушинського „Умій почекати”.

Мета: – створювати позитивний емоційний настрій;

–          розвивати логіку, творче мислення;

–          розвивати імітаційні навички;

–          розвивати фантазію

–          спонукати дітей до імпровізації.

Хід заняття:

Діти сідають навколо керівника, який дивиться у вікно і схвильовано каже:

– Ой, діти, сонечко ховається, і казка не починається. Давайте попросимо сонечко, щоб не хова­лося. Простягніть руки до нього і промовте:

Сонце, сонце, не ховайся!

Люба казка, починайся!

Керівник показує дітям клубок.

– Котився клубочок згори на долину.

І, гляньте, вкотився до нас у гостину.

В клубочку тім казка для діточок наших

Назара і Ані, Валі і Маші.

„Умій почекати” К. Ушинський.

Жили собі брат і сестра – півник та курочка.

Побіг півник у садок та й почав клювати зеленісіньку смородину, а курочка й каже йому:

– Не їж, півнику! Почекай, поки смородина достигне.

Півник не послухався, клював та й клював і наклювався так, що насилу додому дійшов.

– Ох! – кричить півник. – Лишенько моє! Боляче мені, сестричко, боляче!

Напоїла курочка півника м’ятою, приклала гірчичник, – і пройшло.

Видужав півник і пішов у поле; бігав, стрибав, зогрівся, спітнів і побіг до ручаю пити холодну воду; а курочка йому гукає:

– Не пий, братику, почекай, поки прохолонеш!

Не послухався півник, напився холодної води, – і тут почала його трусити лихома­нка; насилу курочка додому його довела.

Побігла курочка до лікаря, прописав лікар півникові гірких ліків, і довго пролежав півник у ліж­кові.

Поки хворів півник, вже й зима настала. Видужав півник і бачить, що річка льодом укрилася.

Схотілося півникові на ковзанах поковзатись; а курочка й каже йому:

– Ой, почекай, півнику! Дай річці зовсім замерзнути, тепер ще лід дуже тонкий, втопишся.

Не послухався півник сестри: покотився по льоду; лід проломився, а півник – шу­бовсть у воду! Тільки того півника й бачили.

Під час читання розповіді керівник демонструє ілюстрації до неї.

 

Далі діти виконують наступні вправи:

1.         Під музичний супровід імітувати рухи та голос півника та курочки.

2.         „Ку – ку – рі –ку” та „ко – ко – ко” вимовляти: радісно, сумно, з подивом, зля­кано, тихо, го­лосно, сердито, м’яко.

3.         „Бій двох півників” під музичний супровід, галасуючи як півні, стрибати на од­ній нозі. Руки за спиною. Намагатись плечем виштовхати суперника за коло.

4.         Попросити півника від імені курочки бути слухняним: ніжно, голосно, тихо, се­рдито, нака­зуючи, просячи, тощо...

5.         Пофантазувати і вигадати інше продовження історії.


Конспект заняття № 20

Тема: “Вчимося говорити правильно”.

 

Мета: – вчити дітей чітко вимовляти слова чистомовок, змінюючи інтонацію;

–  вчити поєднувати рухи та мову;

–  розвивати уяву, пантомімічні навички;

–  спонукати до активної участі у театралізованій грі.

Хід заняття:

–  Щоб гарно розмовляти, потрібно чітко вимовляти.

Діти промовляють чистомовку, по черзі потім всі разом.

Ра-ра-ра – багато у бобра добра.

Ру-ру-ру – шкода бобру

Ро-ро-ро – своє добро

Рі-рі-рі – віддавати дітворі.

Ри-ри-ри – Ось такі бобри!

Са-са-са – у лісі лисенька - краса.

Су-су-су – має довгу косу,

Сі-сі-сі – очі карії розкосі,

Со-со-со – хвостик, ніби колесо.

Си-си-си – стрункі ніжки у ліси.

Театралізована гра „Загадки без слів”.

Діти діляться на дві підгрупи.

Керівник з першою групою дітей сідають на модулі і розглядають ілюстрації до загадок без слів. Діти обирають картинки, які можуть загадати, не промовляючи ні слова. Друга підгрупа в цей час розташовується в іншій частині залу.

Діти першої підгрупи без слів за допомогою міміки та жестів зображують, на­приклад: вітер, море, струмочок, чайник (якщо важко то: кішку, собаку, що гавкає, мишеня, тощо...). Діти другої підгрупи вгадують. Потім загадує друга підгрупа, а відгадує – перша.

Гра „Пограємось – вгадаємо”.

Діти сідають навколо керівника, який загадує і показує пантомімічні загадки.

– Поважно по двору ходив з гострим дзьобом крокодил,

Головою він хитав, дуже голосно бурчав.

У дворі всіма керує. Найсильнішим бути звик!

Нумо, діти, відгадали? Це справжнісінький...Індик.

(Вмикається музика. Діти, зображуючи індика, ходять по всьому залу, високо піднімаючи ноги, прижавши руки до тулуба, вимовляючи звуки – гль-гль-гль, тря­суть головою, гуляючи в цей час язиком в роті).

– Тут почав індик гарчати, і на всіх людей кидатись. Розгубився я і втік, це вже зовсім не індик. Хто ж це, діти?

(Діти під музику зображують собак: гавкають, гарчать, бігають на „чоти­рьох” та „махають хвостом”).

– Хто з хвостиком і з вушками,

в кого лапки з подушками?

Як ступа, ніхто не чує,

Тихо крадучись полює.

І маленькі сірі мишки

Утікають геть від...кішки.

(Під музичний супровід діти зображують кішку: вони пересуваються на „чо­тирьох” плавно, нявкають, муркочуть, „вмиваються” лапкою, шиплять, фирка­ють, „показують кігтики”.

– Ви все правильно вгадали, гарну кішку показали.

А тепер давайте ми в ліс поїдемо по гриби.

(Діти розсаджуються в уявну машину і вимовляючи різноманітні звуки, іміту­ють рух на машині).

– Приїхали! Виходьте!

Подивіться-но, малята, тут лисички, там маслюки.

Нумо всі часу не гайте, в кошик їх мерщій складайте.

(Діти розходяться по залу („по лісу”) і збирають „гриби”(муляжі)).

– Так старанно ми збирали – кошики важкими стали

На галявині присіли, трішечки всі відпочили.

У машину всі сідайте і додому вирушайте.

(Діти сідають в уявну машину і „їдуть” додому).


Конспект заняття № 21

Тема: “Подорож у країну Фантазію”.

Мета: – спонукати дітей до активної участі у театралізованих іграх;

–  розвивати фантазію, уяву, пантомімічні навички;

–  розвивати здібності працювати з уявними предметами;

–  розвивати творчу ініціативу.

Хід заняття:

Керівник: – Діти, сьогодні ми з вами вирушимо у подорож до країни Фанта­зії, де нас чекають багато друзів і цікавих ігор. Давайте сядемо у поїзд і по­їдемо.

“Діти “їдуть” по колу, імітуючи рухи поїзда і промовляючи: “Чух-чух-чух”.)

– Поїзд прибув на зупинку “Іграшкову”. Виходьте і подивіться, яка гарна га­ля­вина. Погляньте, нас хтось зустрічає. (На великих квітах сидять качечка, жа­бка, кошеня, мавпочка). Чомусь іграшки дуже сумні. Давайте ми їх розве­се­лимо і затанцюємо для них таночок.

–  Всі ви знаєте „Таночок каченят”. З нього ми і почнемо.

„Таночок каченят”.

– А спробуйте на цю ж мелодію вигадати:

1. Таночок маленьких кошенят.

2. Таночок жабенят.

3. Таночок мавпенят.

Керівник: – Дуже гарні таночки ми затанцювали, але нам треба їхати далі. До побачення!

(Діти “їдуть” далі).

Керівник: – Наступна зупинка “Овочева”. На цій зупинці готують дуже смачні страви. Давайте і ми приготуємо смачний суп.

Гра на імітацію рухів „Як ми варили суп”.

Правою рукою ми чистимо картоплю, шкурку знімаємо з неї помаленьку.

Тримаємо картоплю лівою рукою, картоплю крутимо і старанно миємо.

Ножем проводимо по серединці, розрізаємо картоплинку на дві половинки.

Правою рукою ножика тримаємо і кришимо картоплю на шматочки.

Ну, а тепер вмикаємо плиту, сиплемо в каструлю картоплю з тарілки.

Чисто миємо моркву та цибулю, стряхну водицю з утомлених рук.

Мілко наріжу цибулю і моркву, в жменьку зберу, виходить спритно.

Теплою водичкою жменьку рису помию, висиплю в каструлю рис лівою ру­кою.

Правою рукою візьму ополоника, перемішаю крупу і картоплю.

Кришку візьму я лівою рукою, щільно каструлю я кришкою накрию.

Вариться супчик, булькає й кипить. Пахне так смачно! Каструлька пихкає.

–  Ось, супчик готовий. „Пригощайте” один одного! (Вмикається україн­ська народна музика). Діти і дорослі уявними ополониками розливають суп в уявні тарілки і „їдять”.

–  Підкріпилися? А тепер кожен вимиє за собою тарілку.

Діти відкривають уявний кран, миють тарілки, ложки, закривають воду, ви­тирають руки.

Керівник: – Вирушаємо далі. Нас чекає ще одна зупинка.

(Діти “їдуть” далі і опиняються перед плакатом, на якому перекреслені губи).

– Погляньте, діти, яка загадкова зупинка. На цій станції не можна говорити, а спі­лкуватись нам все ж таки потрібно.

Мімічна гра „Передавалки”

1.            Передай посмішку сусіду (по колу).

2.            Передай „сердилку” (сердитий вираз обличчя).

3.            Передай оплески (оплески можуть бути різними – об стіл, обома доло­нями, однією долонькою об стіл, об коліна, комбіновані оплески: плеск над столом і два об стіл). Ускладнення – оплески можуть передавати ри­т­мічний малюнок.

4.            Передай „переляк”.

5.            Передай „страшилку”.

6.            Передай „смішинку”.

7.            Передай вітання.

8.            Передай прощання.


Конспект заняття № 22

Тема: “Театралізована вікторина”.

 

Мета: – викликати радісний емоційний настрій;

–             розвивати пантомімічні навички, уяву, логічне мислення, ініціативу;

–             виховувати доброзичливе ставлення один до одного, партнерські якості.

Хід заняття:

На театралізованій вікторині присутні діти всієї групи, батьки, які “Оціню­ють” виступи двох команд.

Керівник: – Сьогодні я пропоную вам трішки погратися і порозважатися.

Діти діляться на дві групи. Завдання виконуються в формі змагання.

Завдання 1

Керівник задає рими по черзі кожній групі дітей.

Зайчик – побігайчик, по стрибайчик...

Кішка – мишка, ніжка, ...

Завдання 2

Гра – пантоміма „Ніс, умийся!”

Керівник промовляє слова вірша, кожна з команд імітує рухи.

Кран, відкривайся! Ніс, умивайся!

Мийтесь відразу очка обидва!

Мийтесь, вушка, мийся, шийка!

Шийка, майся гарненько!

Мийся, мийся, обливайся!

Болото, змивайся, бруд змивайся!

Завдання 3

Звучить знайома пісенька „Жили у бабусі”. Дітям пропонується:


Информация о работе «Удосконалення естетичного виховання засобам залучення старших дошкільників до музично-театралізованої діяльності»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 139365
Количество таблиц: 25
Количество изображений: 7

Похожие работы

Скачать
112553
1
4

... Отже, основне завдання кожного педагога — виховати в дошкільнят прагнення виконувати хоча б найпростіші, але конкретні дії для збереження навколишньої природи І навчити їх цього. Розділ 2. Педагогічні умови виховання цілісного ставлення до природи дітей дошкільного віку 2.1 Формування екологічно мотивованої діяльності дошкільнят Особливості дитячої діяльності Організація взаємодії дошкі ...

Скачать
127430
0
1

... : «Які основні ознаки осені? Що означають слова «золота осінь»? Чому жовтіє листя на деревах? і т. ін. Таким чином здійснюється естетичне виховання молодших школярів з використанням методу бесіди.   2.2 Організація процесу сприймання мистецького твору Естетичне виховання – процес, який визначає розвиток раціональної і чуттєвої сфер духовного світу людини. Виховання естетичних емоцій (почуття ...

Скачать
71646
2
2

... не менш важливим є завдання підготовки молодого покоління до вибору професії, спілкування в колективі, виконання соціальних функцій. Метою нашого дослідження є вивчення пізнавальних інтересів старшокласників різних типів загальноосвітніх середніх шкіл: міських, сільських, шкіл-інтернатів та шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови. Тут об’єктом пізнавальних інтересів виступає зміст навчальних ...

Скачать
664560
27
18

... ів є актуальною, оскільки на її основі реально можна розробити формувальні, розвивальні та оздоровчі структурні компоненти технологічних моделей у цілісній системі взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків. На основі інформації, яка отримана в результаті діагностики, реалізується ме­тодика розробки ефективних критеріїв оцінки інноваційних ...

0 комментариев


Наверх