Труднощі і страхи у відносинах з вчителями — загальний негативний емоційний фон відносин з дорослими в школі, що знижує успішність навчання підлітка

8. Труднощі і страхи у відносинах з вчителями — загальний негативний емоційний фон відносин з дорослими в школі, що знижує успішність навчання підлітка.

Наступною нами було використано методику шкали реактивної та особистісної тривожності.

Дослідження тривожності (опитувальник Спілбергера-Ханіна) застосовується для визначення рівня особистісної і ситуативної тривожності. Вимірювання тривожності як характеристики особистості особливо принципове, оскільки ця властивість багато в чому обумовлює поведінку підлітка. Певний рівень тривожності - природна і обов'язкова риса активної, діяльної особистості. У кожної людини існує свій кращий, або бажаний, рівень тривожності - це так звана потрібна тривожність. Оцінка людиною власного стану в цьому відношенні є для нього істотним компонентом самоконтролю і самовиховання.

Підвищена тривога є основним механізмом неадаптивної поведінки, однак, певний рівень тривожності - природна й обов'язкова особливість продуктивної активності людини. Кожний має свій рівень тривоги і тривожності. Самоконтроль і самооцінка цього стану є істотним компонентом-адаптивної саморегуляції, позаяк підвищений рівень тривоги є провідним «облігатним механізмом» дезадаптивних розладів.

Під особистісною тривожністю розуміється стійка індивідуальна межа, що відображає, схильність суб'єкта, до тривоги і припускає наявність у нього тенденції приймати досить широкий спектр ситуацій як загрожуючі, відповідаючи на кожну з них певною реакцією. Як схильність особистісна тривожність активізується при сприйнятті певних стимулів, розцінюваних підлітком як небезпечні, пов'язаних із специфічними ситуаціями небезпеки його престижу, самооцінці, самоповазі.

Ситуативна, або реактивна, тривожність як стан характеризується емоціями, які суб’єктивно переживає підліток: напругою, хвилюванням, заклопотаністю, нервозністю. Цей стан виникає як емоційна реакція на стресову ситуацію і може бути різним по інтенсивності і динаміці в часі.

Високотривожні особистості схильні сприймати загрозу самооцінці і життєдіяльності і реагувати вираженим станом тривоги. Якщо результати тесту виявляють високий рівень особистісної тривожності, то це дає підставу прогнозувати виникнення станів тривожного ряду в різноманітних ситуаціях, пов'язаних з оцінкою компетенції і престижу.

Велика частина з способів вимірювання тривожності дозволяє оцінювати лише або особистісну тривожність, або стан тривожності, або ще більш спеціальні реакції. Єдиною методикою, яка дозволяє диференційовано вимірювати тривожність і як особистісну властивість, і як стан, є методика, запропонована Ч.Д. Спілбергером, адаптована Ю.Л. Ханіним.

Шкала ситуативної тривожності (СТ)

ІНСТРУКЦІЯ. Прочитайте уважно кожне з наведених тверджень і закресліть цифру у відповідній графі праворуч залежно від того, як ви почуваєтеся в даний момент. Над запитаннями довго не задумуйтеся, оскільки правильних і неправильних відповідей немає (див. додаток С табл. 1).

Шкала особистісної тривожності (ОТ)

ІНСТРУКЦІЯ. Прочитайте уважно кожне з наведених тверджень і закресліть цифру у відповідній графі праворуч залежно від того, як ви почуваєтесь в даний момент. Над запитаннями довго не задумуйтеся, оскільки правильних і неправильних відповідей немає (див. додаток С табл 2). Обробка та інтерпретація результатів тесту

Користуючись ключем (див. додаток С табл. 3) підраховуємо окремо кількість балів оцінці ситуативної тривожності, потім кількість балів особистісної тривожності. Потім їх підсумовуємо, щоб дізнатися загальний показник тривожності.

Під час аналізу результатів самооцінки треба мати на увазі, що загальний підсумковий показник за шкалами ситуативної й особистісної тривожності може знаходитися в діапазоні від 20 до 80 балів. При цьому чим вищий підсумковий показник, тим вищий рівень тривожності (ситуативної чи особистісної).

Розглянемо цю методику на прикладі опитувальника Наталі (див. додаток F).

Підсумок балів по шкалі ситуативної тривожності в неї – 40, підсумок по шкалі особистісної тривожності – 48. підсумковий показник за двома шкалами – 88. Отже, в неї висока особистісна тривожність, тривожність ситуативна – помірна. Загальний рівень тривожності високий.

Орієнтовні оцінки рівня тривожності:

Від 0 до 30 балів — низька тривожність;

Від 31 до 44 балів – помірна тривожність

Від 45 і більше – висока тривожність.

Отже, за результатами цієї методики у 11% дітей – низька тривожність, у 58% - помірна тривожність і висока тривожність у 31% учнів.

Для виявлення рівня тривожності у підлітків нами була використана методика «Шкала тривожності», розроблена за принципом «Шкали соціально-ситуативної тривожності» Кондаша (1973). Особливість шкал такого типу полягає в тому, що в них людина оцінює не наявність або відсутність в себе яких-небудь переживань, симптомів тривожності, а ситуацію з погляду того, наскільки вона може викликати тривогу. Перевага шкал такого типу полягає, по-перше, в тому, що вони дозволяють виявити області дійсності, об'єкти, що є для школяра основними джерелами тривоги, і, по-друге, у меншій мірі, ніж інші типи опитувальників, залежать від особливостей розвитку у учнів навичок самоспостереження.

Бланк методики містить інструкцію і завдання, що дозволяє використовувати її в групових опитуваннях. (див. додаток D табл. 1)

ІНСТРУКЦІЯ: На бланку перераховані ситуації, з якими Ви часто зустрічаєтеся в житті. Деякі з них можуть бути для Вас неприємними, викликати хвилювання, тривогу, страх.

Уважно прочитайте кожну пропозицію і обведіть кружком одну з цифр справа: 0, 1, 2, 3, 4 (див. додаток D табл 1).

Якщо ситуація абсолютно не здається Вам неприємною, обведіть цифру – 0. Якщо вона трохи хвилює, турбує Вас, обведіть цифру – 1. Якщо ситуація достатньо неприємна і викликає таку турботу, що Ви вважали б за краще уникнути її, обведіть цифру – 2. Якщо вона для Вас вкрай неприємна і викликає сильну турботу, тривогу, страх, обведіть – 3. Якщо ситуація для Вас вкрай неприємна, якщо Ви не можете перенести її і вона викликає у Вас дуже сильну турботу, дуже сильний страх, обведіть цифру – 4.

Ваша задача – уявити собі якомога ясніше кожну ситуацію і обвести кружком ту цифру, яка може указувати в якому ступені ця ситуація може викликати у Вас побоювання, турботу, тривогу або страх.

Обробка та інтерпретація результатів.

Підраховується загальна сума балів окремо по кожному розділу шкали і за шкалою в цілому. Одержані результати інтерпретуються як показники рівнів відповідних видів тривожності, показник по всій шкалі - загального рівня тривожності.

Методика включає ситуації трьох типів:

1.    Ситуації, пов'язані зі школою, спілкуванням з вчителем;

2.    Ситуації, що актуалізують уявлення про себе;

3.    Ситуації спілкування.

Відповідно, види тривожності, що виявляються за допомогою даної шкали, позначені так: шкільна, самооцінна, міжособистісна.

Підраховується загальна сума балів окремо по кожному розділу шкали і за шкалою в цілому. Одержані результати інтерпретується як показники рівнів відповідних видів тривожності, показників за всією шкалою – загального рівня тривожності. Висока тривожність може породжуватися або реальним неблагополуччям школяра в найзначущіших областях діяльності і спілкування, або існувати як би всупереч об'єктивно позитивному положенню, будучи наслідком певних особових конфліктів, порушень в розвитку самооцінки і т.п.

Роздивимось методику на прикладі опитувальника Оксани (див. додаток G).

Шкільна тривожність – 11 балів, самооцінна тривожність – 8 балів, міжособистісна тривожність – 11 балів. Загальний рівень тривожності – 30.

Отже, в цієї учениці низька тривожність.

Недолік цієї шкали полягає в тому, що результати дослідження будуть цілком і повністю залежати від бажання школяра відповідати, від його довіри до експериментатора. Це означає, що шкала в першу чергу виявляє тих школярів, які не тільки відчувають тривожність, але і вважають за необхідне заявити про це. Часто високі бали за шкалою є своєрідним «криком про допомогу» і, навпаки, за «надмірним спокоєм» може ховатися підвищена тривожність, про яку підліток з різних причин не хоче повідомляти оточуючим.

Висновки до розділу 2

 

Соціальний педагог – це фахівець, який на основі одержаних в результаті діагностики даних педагогічно грамотно може розробити методику, методичні рекомендації для їх реалізації в педагогічній діяльності різних фахівців школи. Крім того, він і сам повинен уміти педагогічно правильно побудувати виховну, соціально-педагогічну роботу з окремими учнями, різними групами школярів, їх батьками, вчителями.

Дослідження рівня тривожності в 7-му класі проводилось за допомогою трьох методик.

1. Методики діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса (Філіпса). З допомогою цієї методики досліджується рівень і характер тривожності, пов'язаної зі школою у дітей середнього і старшого шкільного віку.

2. Шкали реактивної та особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна, яка застосовується для визначення рівня особистісної і ситуативної тривожності.

3. Шкали ситуаційної тривожності (методика Кондаша). Перевага шкал такого типу полягає, по-перше, в тому, що вони дозволяють виявити області дійсності, об'єкти, що є для школяра основними джерелами тривоги, і, по-друге, у меншій мірі, ніж інші типи опитувальників, залежать від особливостей розвитку у учнів навичок самоспостереження.

Дослідження показало, що в загальному рівень тривожності в класі середній. Тривожність ця пов’язана в основному з складностями самовираження, тобто тривожність особистісна, а також із суспільною шкільною тривожністю.

ВИСНОВКИ

Мета даної роботи полягала у розкритті змісту соціально-педагогічної роботи з підлітками схильними до тривожності.

Були реалізовані наступні завдання:

1. З'ясували ступінь наукової розробки проблеми та виявили характерні риси всього комплексу джерел з теми дослідження.

2. Визначили поняття «Тривога», «Тривожність», «Шкільна тривожність», теоретично обґрунтували та емпірично дослідили основні концепції даної проблеми.

3. Розкрили особливості змісту, форм і методів роботи соціального педагога з тривожними підлітками

4. Організували експериментальне дослідження та провели аналіз результатів.

Отже, необхідно відзначити, що сучасні дослідження тривожності направлені на відокремлення ситуативної тривожності, пов'язаної з конкретною зовнішньою ситуацією, і особової тривожності, що є стабільною властивістю особистості, а також на розробку методів аналізу тривожності, як результату взаємодії особистості і її оточення.

Тривога - це смутний, неприємний емоційний стан, що характеризується очікуванням несприятливого розвитку подій, наявністю поганих передчуттів, страху, напруги і хвилювання. Тривога відрізняється від страху тим, що стан тривоги зазвичай безпредметний, тоді як страх припускає наявність об'єкту, що його викликав, людини, події або ситуації.

Тривожність - це схильність людини до переживання стану тривоги. Частіше за все тривожність людини пов'язана з очікуванням соціальних наслідків її успіху або невдачі. Тривога і тривожність тісно пов'язані із стресом. З одного боку, емоції тривожного ряду є симптомами стресу. З другого боку, початковий рівень тривожності визначає індивідуальну чутливість до стресу. Якщо розглядати тривогу або тривожність як стан, переживання, або як більш менш стійку особливість особистості, то неістотно, наскільки вона адекватна ситуації. Переживання обґрунтованої тривоги, мабуть, не відрізняється від необгрунтованого переживання. Суб'єктивно ці стани рівні. Але об'єктивно різниця дуже велика. Переживання тривоги в об'єктивно тривожності для суб'єкта ситуації – це нормальна, адекватна реакція, реакція, що свідчить про нормальне адекватне сприйняття світу, хорошу соціалізацію і правильне формування особистості. Таке переживання не є показником тривожності суб'єкта. Переживання ж тривоги без достатніх підстав означає, що сприйняття світу є спотвореним, неадекватним. Адекватні відносини з світом порушуються. В цьому випадку йдеться про тривожність як особливу властивість людини, особливий вид неадекватності.

Для того, щоб визначити характер підлітка, його здібності і схильності, а також стиль спілкування з оточуючими, існує велика кількість різних психолого-педагогічних методик. Вони досліджують різновиди тривожності.

В дослідженні ми використовували такі методики:

1. Методики діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса (Філіпса).

2. Шкали реактивної та особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна.

3. Шкали ситуаційної тривожності (методика Кондаша).

Дослідження тематики даної роботи в сучасній психології продовжуються, оскільки вона достатньо актуальна.

Аналіз результатів дослідження показав, що в учнів 7-го класу загальна тривожність у школі знаходиться на середньому рівні, тобто > 50 % - < 75 % досліджуваних учнів з 7-го класу Язловецької школи Бучацького району Тернопільської області переживають негативний емоційний стан, що пов’язаний з різними формами діяльності в школі. Це зайвий раз підтверджує те, що велике значення у розвитку підростаючої особистості мають мотиви діяльності та поведінки, в яких виражається характер ставлення до себе, інших людей; рівень самоусвідомлення та соціальної відповідальності.

Так, розглядаючи рівні чинників формування тривожності у школі ми виявили, що у підлітків нашої вибірки підвищена тривога, що пов’язана з фрустрацією потреби в досягненні успіху, загальна тривожність в школі, страх самовираження та страх невідповідності очікуванням оточуючих.

Але, порівнюючи рівні шкільної тривожності, ми виявили, що серед усіх чинників переважає фрустрація потреби в досягненні успіху, що пов’язане з емоційним переживанням при саморозкритті, пред’явленні себе іншим та демонстрації своїх можливостей, тобто знань навчальних предметів.

Таким чином, у даному класі потрібно провести корекційну роботу по розвитку рефлексії, тобто самопізнання внутрішніх психічних актів та станів, а також по формуванню адекватної самооцінки в більш тривожних учнів.

Знання структури і зміст професійної майстерності і педагогічного інструментарію необхідне кожному соціальному педагогові. Захопленість, любов до своєї справи, розуміння цілей, задоволення і розвиток професійних потреб і інтересів, складові професійної спрямованості особистості, її професійне мислення і самосвідомість в поєднанні з високим рівнем освоєння професійних знань, умінь і навиків, розвитком творчих здібностей ось «складові» становлення професіонала майстра. Професійна майстерність і педагогічний інструментарій, будучи результатом цілісного процесу загального і професійного розвитку, базуються на фундаментальній загальнокультурній підготовці, високому інтелектуальному, етичному і естетичному потенціалі особистості.

Соціальному педагогу властиве відчуття відповідальності за свою справу. Тому його майстерність і його інструментарій повинні бути нерозривно пов'язані з постійним бажанням самоудосконалюватися, розширювати свої знання, відточувати уміння і навики, поповнювати запас методів і форм виховання.

Таким чином, ми прийшли до того, що висока освіченість і вихованість соціального педагога, його уміння і навики роботи з підлітками, використовування при цьому методів і форм виховання з урахуванням їх вікових, психологічних і соціальних характеристик, працьовитість, доброта, почуття обов'язку і відповідальності перед суспільством за виховання підлітків є неодмінними елементами його педагогічної культури і майстерності.

Хотілося б підкреслити основні лінії соціальної роботи з тривожними підлітками:

1. Соціальний педагог повинен бути особисто зацікавлений в роботі з підлітками.

2. Він повинен бути професіонально тактовним, тобто викликати симпатію у тривожних підлітків, їх довір'я, дотримувати професійну таємницю, сумлінно виконувати свій обов’язок;

Надати основу для успішного розвитку індивіда можливо завдяки створенню певного соціального середовища, про що повинен знати соціальний педагог і будувати учбовий процес, виходячи із створення ситуації успішності для тривожних підлітків. Подібна робота повинна проводитися в тісному взаємозв'язку з шкільним психологом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абрамов Г. С. Практикум по психологическому консультированию. — Екатеринбург: Наука, 2005. – 324 с.

2. Аверин В.А. Психология детей и подростков: Учеб. пособие. - 2-е изд., перераб. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2008. - 379 с.

3. Активные методы в работе школьного психолога: сб. научных трудов / ред. Н.И. Дубровина. – М.: Институт психологических исследований, 2005. – 165 с.

4. Антология социальной работы: В 5 т. / Сост. М. Ф. Фирсов. — М.: Сварогъ — НВФСПТ, 1994–1995.

5. Арпадьев Г. Психологические проблемы современных подростков в пространстве информационных технологий // Развитие личности. - 2006. - № 2. – С.41- 44.

6. Ахмерова Н.М. Особистісно-діяльнісний підхід до контекстного навчання соціального педагога // Педагогіка. — 2003. — № 5. — С. 55-60.

7. Бажович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте: психологическое исследование. – М.: Просвещение, 1968. – 464 с.

8. Байард Р.Т. Ваш беспокойный подросток: практическое пособие для отчаявшихся родителей / Р.Т. Байард, Д. Байард. – М.: Семья и школа, 2003. – 224 с.

9. Байдарова О.О. Рефлексивні компоненти взаємодії соціального працівника і клієнта у процесі соціального втручання // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – № 4. – С. 4-9.

10. Беличева С.А. Сложный мир подростка. – Свердловск: Средне-Уральск. книжное изд-во, 2004. – 129 с.

11. Бочарова В.Г. Соціальна педагогіка: діалог науки і практики // Педагогіка. — 2003. — № 9. — С. 3-8.

12. Бютнер К. Жить с агрессивными подростками / пер. с нем. – М.: Педагогика, 2005. – 141 с.

13. Василькова Ю.В. Социальная педагогика: Курс лекцій / Ю.В. Василькова, Т. А. Василькова – М.: ЄКСМО, 2001. – 477 с.

14. Власова О.І. Педагогічна психологія.: Навчальний посібник. - К.: Либідь, 2005. - 400с.

15. Возрастные и индивидуальные особенности младших подростков / Под ред. Д.Б. Эльконина, Т.В. Драгуновой. - М.: Просвещение, 1967. - 360 с.

16. Гольдштейн А. Тренінг умінь спілкування: як допомогти проблемним підліткам / А. Гольдштейн, В. Хомик. – К.: Либідь, 2003. – 520 с.

17. Денисова З.В. Механизмы эмоционального поведения подростка. – СПб.: Наука, 2004. – 143 с.

18. Диагностика характера подростков / Под ред. Иванова Н.Я., Личко А.Е. - М.: Дело, 2004. – 348 с.

19. Довідник з практичної психології: психологічне здоров’я дітей і підлітків в контексті психологічної служби: метод. посібник / ред. І.В. Дубовина. – К.: Академія, 2005. – 170 с.

20. Закатова И. Н. Социальная педагогика в школе. - M.: Академия, 2004. – 564 с.

21. Захаров А.И. Как помочь детям избавиться от страха. – СПб.: Питер, 2005. – 418 с.

22. Звєрєва І.Д. Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю в Україні: теорія і практика. — К.: Правда Ярославичів, 1998. — 394 с.

23. Изард К. Психология эмоций. – СПб.: Питер, 2006. – 464 с.

24. Ковалев А.Г. Воспитание чувств. – М.: Педагогика, 1971. – 94 с.

25. Коваль Л.Г., Звєрєва І.Д., Хлєбік С.Р. Соціальна педагогіка : соціальна робота. — К.: Наука, 1997. – 548 с.

26. Колесов Д.В. Вчителю про психологію та фізіологію підлітка. – К.: Просвіта, 2004. - 80 с.

27. Комінко С.Б.Кращі методи психодіагностики: навч. посібник / С.Б. Комінко, Г.Б. Кучер. – Тернопіль: Карт-бланш, 2005. – 408 с.

28. Кондратьев М.Ю. Типологические особенности психосоциального развития подростков // Вопросы психологии. - 2007. - № 3. - С.69-78.

29. Кочубей Б.И. Эмоциональная устойчивость школьника / Б.И. Кочубей, Е.В. Новикова. – М.: Знание, 1988. – 80 с.

30. Купер К. Индивидуальные различия / пер. с англ. – М.: Аспект пресс, 2004. – 527 с.

31. Лебединець Н. Гігієнічна оцінка шкільної тривожності учнів як показника психологічної атмосфери навчального середовища // Рідна школа. – 2007. –№ 9. – С. 57-59.

32. Лебединская И. Подростки с нарушениями в аффектной сфере: психолого-педагогическая характеристика «трудного» подростка. – М.: Педагогика, 2005. – 165 с.

33. Максимова Н.Ю. Основи дитячої патопсихології / Н.Ю. Максимова, К.Л. Мілютіна, В.М. Піскун. – К.: Перун, 2006. – 464 с.

34. Маслоу А. Самоактуализация личности и образование / пер. с англ. – К.: Б.В., 2004. – 50 с.

35. Мешко Г.М., Мешко О.І. Емоційне благополуччя учнів у сучасній школі: бажане і реальне // Практична психологія та соціальна робота. – 2008. – № 4. – С. 11-16.

36. Мєщанова Т. Соціально-психологічні дослідження особистості: теоретико-методологічний аспект. – К.: Наукова думка, 2006. – 86 с.

37. Мэй Р. Проблема тревоги / Пер. с англ. А. Г. Гладкова. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2004. – 389 с.

38. Натанзон Э.Ш. Психологический анализ поступков ученика: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 2003. – 124 с.

39. Овчарова Р.В. Справочная книга социального педагога. - М.: Т.Ц. «Сфера», 2001. – 480с.

40. Пальчевський С.С. Соціальна педагогіка: навч. посібник. – К.: Кондор, 2005. – 560 с.

41. Пилипенко Н.М. Динамічні перетворення у мотиваційній сфері осіб із підвищенною тривожністю під впливом психокорекції // Практична психологія та соціальна робота. – 2006. – № 7. – С. 62-63.

42. Поливанова К.Н. Психологическое содержание подросткового возраста // Вопросы психологии. - 2006. - № 1. - С.20-33.

43. Прихожан А.М. Тревожность у детей и подростков: психологическая природа и возрастная динамика. - М.; Воронеж: МОДЭК, 2005. - 303 с.

44. Психологический тренинг с подростками / Л.Ф. Анн. – СПб.: Питер, 2003. – 271с.

45. Психология современного подростка / Д.И. Фельдштейн. – М.: Педагогика, 1987. – 236 с.

46. Психологічні тести / під ред. А. Кареліна: в 2 т. – Х: Фоліо, 2006. – Т.1. – 312 с.

47. Психолого-педагогічні проблеми виправлень та корекції відхилень поведінки школярів: зб. Наукових праць. – К.: Педагогіка, 2004. – 160 с.

48. Рабочая книга социального педагога / Под ред. Н. Ф. Масловой. – СПб.: Питер, 2005. – 218 с.

49. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика: методики и тесты. – Самара: Изд. Дом «Бархан-М», 2005. – 668 с.

50. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. – СПб.: Питер, 2003. – 624 с.

51. Рання профілактика відхилень поведінки учнів: (психолого-педагогічний аспект) / ред.. В.А. Татенко, Т.М. Титаренко. – К.: Педагогіка, 2004. – 128 с.

52. Раттер М. Помощь трудным детям / пер. с англ. М.: Прогресс, 2004. – 420 с.

53. Розов В.І. Адаптивні антистресові психотехнології. – К.: Кондор, 2005. – 278 с.

54. Сорочинська В.Є. Організація роботи соціального педагога: навч. посібник. – К.: Кондор, 2005. – 209 с.

55. Социальная педагогика: Курс лекций / под общей ред. М.А. Галагузовой. – М.: Наука, 2005. 682 с.

56. Соціальна педагогіка: підручник / За ред. А.Й. Капської. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 468 с.

57. Формування особистості школяра: психолого-педагогічні проблеми: зб. наукових праць. – К: Інститут психології, 2005. – 72 с.

58. Фридман Л.М. Изучение личности учащегося и ученических коллективов: книга для учителя. – М.: Просвещение, 1988. – 206 с.

59. Шевченко Н.Ф. Гіперфункція тривожності у підлітків: превентивна стратегія / Н.Ф. Шевченко, Є.М. Калюжна // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – № 7. – С. 17-22.

60. Шилова Т. А. Психологическая типология школьников с отставанием в учении и отклонениями в поведении. – М.: Педагогика, 2004. – 159 с.

61. Эмоциональное здоровье подростка / пер. с англ. – М.: Авиценна-ЮНИТИ, 2006. – 400 с.

62. Эмоциональные нарушения в детском возрасте и их коррекция. – М.: Изд-во Моск.ун-та, 2004. – 197с.

63. Янса Н.В. Основи педагогічних знань: навч. посібник. – К.: Знання, 2007. – 358 с.

64. Яшнікова О. Тривожність молодших школярів // Початкова школа. – 2007. – № 3. – С. 9-10.

Додаток A

Текст опитувальника.

1.    Чи важко тобі триматися на одному рівні зі всім класом?

2.    Чи хвилюєшся ти, коли вчитель говорить, що збирається перевірити, наскільки ти знаєш матеріал?

3.    Чи важко тобі працювати в класі так, як цього хоче вчитель?

4.    Чи сниться тобі часом, що вчитель в люті від того, що ти не знаєш урок?

5.    Чи траплялося, що хто-небудь з твого класу бив або ударяв тебе?

6.    Чи часто тобі хочеться, щоб вчитель не поспішав при поясненні нового матеріалу, поки ти не зрозумієш, що він говорить?

7.    Чи сильно ти хвилюєшся при відповіді або виконанні завдання?

8.    Чи трапляється з тобою, що ти боїшся висловлюватися на уроці, тому що боїшся зробити дурну помилку?

9.    Чи тремтять у тебе коліна, коли тебе викликають відповідати?

10. Чи часто твої однокласники сміються над тобою, коли ви граєте в різні ігри?

11. Чи трапляється, що тобі ставлять більш низьку оцінку, ніж ти чекав?

12. Чи хвилює тебе питання про те, чи не залишать тебе на другий рік?

13. Чи стараєшся ти уникати ігор, в яких робиться вибір, тому що тебе, як правило, не вибирають?

14. Чи буває часом, що ти весь тремтиш, коли тебе викликають відповідати?

15. Чи часто у тебе виникає відчуття, що ніхто з твоїх однокласників не хоче робити те, чого хочеш ти?

16. Чи сильно ти хвилюєшся перед тим, як почати виконувати завдання?

17. Чи важко тобі одержувати такі відмітки, яких чекають від тебе батьки?

18. Чи боїшся ти часом, що тобі стане погано в класі?

19. Чи твої однокласники сміятимуться над тобою якщо ти зробиш помилку при відповіді?

20. Чи схожий ти на своїх однокласників?

21. Виконавши завдання, чи турбуєшся ти про те, чи добре з ним справився?

22. Коли ти працюєш в класі, чи упевнений ти в тому, що все добре запам'ятаєш?

23. Чи сниться тобі іноді, що ти в школі і не можеш відповісти на питання вчителя?

24. Чи вірно, що більшість однокласників відноситься до тебе дружньо?

25. Чи працюєш ти більш старанно, якщо знаєш, що результати твоєї роботи порівнюватимуться в класі з результатами твоїх однокласників?

26. Чи часто ти мрієш про те, щоб трохи менше хвилюватися, коли тебе питають?

27. Чи боїшся ти часом вступати в суперечку?

28. Чи відчуваєш ти, що твоє серце починає сильно битися, коли вчитель говорить, що збирається перевірити твою готовність до уроку?

29. Коли ти одержуєш хороші відмітки, чи думає хто-небудь з твоїх друзів, що ти хочеш вислужитися?

30. Чи добре ти себе відчуваєш з тими з твоїх однокласників, до яких інші діти відносяться з особливою увагою?

31. Чи буває, що деякі діти в класі говорять щось, що тебе зачіпає?

32. Як ти думаєш, чи втрачають прихильність ті з учнів, які не справляються з навчанням?

33. Чи схоже на те, що більшість твоїх однокласників не звертає на тебе увагу?

34. Чи часто ти боїшся виглядати безглуздо?

35. Чи задоволений ти тим, як до тебе відносяться вчителі?

36. Чи допомагає твоя мама в організації вечорів, як інші мами твоїх однокласників?

37. Чи хвилювало тебе коли-небудь, що думають про тебе оточуючі?

38. Чи сподіваєшся ти в майбутньому вчитися краще, чим раніше?

39. Чи вважаєш ти, що одягаєшся в школу так само добре, як і твої однокласники?

40. Чи часто ти замислюєшся, відповідаючи на уроці, що думають про тебе в цей час інші?

41. Чи володіють здібні учні якимись особливими правами, яких немає у інших учнів в класі?

42. Чи зляться деякі з твоїх однокласників, коли тобі вдається бути краще їх?

43. Чи задоволений ти тим, як до тебе відносяться однокласники?

44. Чи добре ти себе почуваєш, коли залишаєшся наодинці з вчителем?

45. Чи висміюють часом твої однокласники твою зовнішність і поведінку?

46. Чи думаєш ти, що турбуєшся про свої шкільні справи більше, ніж інші учні?

47. Якщо ти не можеш відповісти, коли тебе питають, чи відчуваєш ти, що ось-ось розплачешся?

48. Коли увечері ти лежиш в ліжку, чи думаєш ти часом з хвилюванням про те, що буде завтра в школі?

49. Працюючи над важким завданням, чи відчуваєш ти деколи, що абсолютно забув речі, які добре знав раніше?

50. Чи тремтить злегка твоя рука, коли ти працюєш над завданням?

51. Чи відчуваєш ти, що починаєш нервувати, коли вчитель говорить, що збирається дати класу завдання?

52. Чи лякає тебе перевірка твоїх знань в школі?

53. Коли вчитель говорить, що збирається дати класу завдання, чи відчуваєш ти страх, що не справишся з ним?

54. Чи снилося тобі часом, що твої однокласники можуть зробити те, чого не можеш ти?

55. Коли вчитель пояснює матеріал, чи здається тобі, що твої однокласники розуміють його краще, ніж ти?

56. Чи турбуєшся ти по дорозі в школу, що вчитель може дати класу перевірочну роботу?

57. Коли ти виконуєш завдання, чи відчуваєш ти зазвичай, що робиш це погано?

58. Чи тремтить злегка твоя рука, коли вчитель просить зробити завдання на дошці перед всім класом?

Додаток B

Таблиця 1

Бланк

«+»

“–”

Додаток B

Таблиця 2

Фактори	№ питання
1. Загальна тривожність в школі	2, 3, 7, 12, 16, 21, 23, 26, 28, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53. 54. 55, 56, 57, 58; сума = 22
2. Переживання соціального стресу	5. 10, 15. 20, 24. 30, 33, 36. 39, 42, 44 сума = 11
3. Фрустрація потреби в досягненні успіху	1. 3, 6. 11. 17. 19, 25, 29, 32, 35, 38, 41, 43; сума = 13
4. Страх самовираження	27, 31, 34, 37, 40, 45; сума = 6
5. Страх ситуації перевірки знань	2, 7, 12, 16, 21, 26; сума = 6
6. Страх невідповідності очікуванням оточуючих	3,8,13,17.22; сума = 5
7. Низька фізіологічна опірність стресу	9,14.18.23,28; сума = 5
8. Проблеми і страхи в відношеннях з вчителями	2,6,11,32.35.41.44.47; сума = 8

Додаток B

Таблиця 3

КЛЮЧ ДО ПИТАНЬ

1 -	7-	13-	19-	25 +	31 -	37-	43 +	49-	55-
2 -	8-	14-	20 +	26-	32-	38 +	44 +	50-	56-
3-	9-	15-	21 -	27-	33-	39 +	45-	51 -	57-
4-	10-	16-	22 +	28-	34-	40-	46-	52-	58-
5-	11 +	17-	23-	29-	35 +	41 +	47-	53-
6-	12-	18-	24 +	30 +	36 +	42 -	48-	54-

Додаток C

Таблиця 1

Шкала ситуативної тривожності (СТ)

№	Судження	Ні, це не так	Мабуть так	Правильно	Зовсім пра вильно
1.	Я спокійний	1	2	3	4
2.	Мені ніщо не загрожує	1	2	3	4
3.	Я знаходжуся в напрузі	1	2	3	4
4.	Я внутрішньо скутий	1	2	3	4
5.	Я почуваюся вільно	1	2	3	4
6.	Я розстроєний	1	2	3	4
7.	Мене хвилюють можливі невдачі	1	2	3	4
8.	Я відчуваю душевний спокій	1	2	3	4
9.	Я стривожений	1	2	3	4
10.	Я відчуваю почуття внутрішнього задоволення	1	2	3	4
11.	Я упевнений у собі	1	2	3	4
12.	Я нервую	1	2	3	4
13.	Я не знаходжу собі місця	1	2	3	4
14.	Я напружений	1	2	3	4
15.	Я не почуваю скутості, напруги	1	2	3	4
16.	Я задоволений	1	2	3	4
17.	Я заклопотаний	1	2	3	4
18.	Я занадто збуджений і мені не по собі	1	2	3	4
19.	Мені радісно	1	2	3	4
20.	Мені приємно	1	2	3	4

Додаток C

Таблиця 2

Шкала особистісної тривожності (ОТ)

№	Судження	Ніколи	Іноді	Часто	Майже завжди
21.	У мене буває піднесений настрій	1	2	3	4
22.	Я буваю дратівливим	1	2	3	4
23.	Я легко розстроююся	1	2	3	4
24.	Я хотів би бути таким само щасливим, як і інші	1	2	3	4
25.	Я сильно переживаю неприємності і довго не можу про них забути	1	2	3	4
26.	Я почуваю прилив сил і бажання працювати	1	2	3	4
27.	Я спокійний, холоднокровний і зібраний	1	2	3	4
28.	Мене тривожать можливі труднощі	1	2	3	4
29.	Я занадто пережинаю через дрібниці	1	2	3	4
30.	Я буваю цілком щасливий	1	2	3	4
31.	Я все приймаю близько до серця	1	2	3	4
32.	Мені не вистачає впевненості в собі	1	2	3	4
33.	Я почуваюся беззахисним	1	2	3	4
34.	Я намагаюся уникати критичних ситуацій і труднощів	1	2	3	4
35.	У мене буває нудьга	1	2	3	4
36.	Я буваю задоволений	1	2	3	4
37.	Будь які дрібниці відволікають і хвилюю і ь мене	1	2	3	4
38.	Буває, що я почуваюся невдахою	1	2	3	4
39.	Я врівноважена людина	1	2	3	4
40.	Мене охоплює занепокоєння, коли я думаю про свої справи і турботи	1	2	3	4

Додаток C

Таблиця 3

Ключ

Ситуативна тривожність					Особистісна тривожність
№ з/п	Ні, не так	Мабуть, так	Правильно	Зовсім правильно	№ з/п	Ніколи	Іноді	Часто	Майже завжди
1	4	1	3	2	21	4	3	2	1
2	4	1	3	2	22	1	2	3	4
3	1	4	2	3	23	1	2	3	4
4	1	4	2	3	24	1	2	3	4
5	4	1	3	2	25	1	2	3	4
6	1	4	2	3	26	4	3	2	1
7	1	4	2	3	27	4	3	2	1
8	4	1	3	2	28	1	2	3	4
9	1	4	2	3	29	1	2	3	4
10	4	1	3	2	30	4	3	2	1
11	4	1	3	2	З1	1	2	3	4
12	1	4	2	3	32	1	2	3	4
13	1	4	2	3	33	1	2	3	4
14	1	4	2	3	34	1	2	3	4
15	4	1	3	2	35	1	2	3	4
16	4	1	3	2	36	4	3	2	1
17	1	4	2	3	37	1	2	3	4
18	1	2	3	4	38	1	2	3	4
19	4	1	3	2	39	4	3	2	1
20	4	1	3	2	40	1	2	3	4

Додаток E

Таблиця 1

Текст методики (бланк) вкажіть ваша стать (жіноча / чоловіча.)

1. Відповідати біля дошки 0 1 2 3 4

2. Піти в дім до незнайомих людей  0 1 2 3 4

3. Брати участь в змаганнях, конкурсах  0 1 2 3 4

4. Розмовляти з директором школи  0 1 2 3 4

5. Думати про своє майбутнє 0 1 2 3 4

6. Вчитель дивиться в журнал, кого б запитати  0 1 2 3 4

7. Тебе критикують, в чомусь дорікають 0 1 2 3 4

8. Дивляться на тебе, коли ти що-небудь робиш 0 1 2 3 4

9. Пишеш контрольну роботу  0 1 2 3 4

10. Після контрольної вчитель називає відмітки 0 1 2 3 4

11. На тебе не звертають уваги  0 1 2 3 4

12. У тебе щось не виходить  0 1 2 3 4

13. Чекаєш батьків з батьківських зборів 0 1 2 3 4

14. Тобі загрожує невдача, провал  0 1 2 3 4

15. Чуєш за своєю спиною сміх 0 1 2 3 4

16. Складаєш іспити в школі  0 1 2 3 4

17. На тебе сердяться (незрозуміло чому) 0 1 2 3 4

18. Виступати перед великою аудиторією  0 1 2 3 4

19. Попереду важлива, вирішальна справа 0 1 2 3 4

20. Не розумієш пояснень вчителя  0 1 2 3 4

21. З тобою не згодні, суперечать тобі  0 1 2 3 4

22. Порівнюєш себе з іншими 0 1 2 3 4

23. Перевіряються твої здібності  0 1 2 3 4

24. На тебе дивляться як на маленького  0 1 2 3 4

25. На уроці вчитель ставить тобі несподівано питання 0 1 2 3 4

26. Замовкли, коли ти підійшов (підійшла) 0 1 2 3 4

27. Оцінюється твоя робота  0 1 2 3 4

28. Думаєш про свої справи  0 1 2 3 4

29. Тобі треба ухвалити для себе рішення  0 1 2 3 4

30. Не можеш справитися з домашнім завданням 0 1 2 3 4

Додаток E

Таблиця 2

Ключ

Вид тривожності	Номер пункта шкали	Сума по шкалам
Шкільна Самооцінна Міжособистісна	1 4 6 9 10 13 16 20 25 30 3 5 12 14 19 22 23 27 28 29 2 7 8 11 15 17 18 21 24 26

Додаток E

Малюнок 1

Додаток E

Малюнок 2

Додаток E

Малюнок 3

Додаток F

Додаток G