Результативність експериментального дослідження

2.3 Результативність експериментального дослідження

Формуючий експеримент проводився у четвертих класах Курянівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Бережанського району Тернопільської області. Ним було охоплено 22 дітей експериментального та 24 учнів контрольного класів.

У процесі експериментального дослідження ми включали формування практичних умінь і навичок стилізації в систему уроків образотворчого мистецтва. Це передбачало попередній відбір образотворчих матеріалів для активізації різних видів сприймання та обмірковування, де їх використання було найбільш своєчасне й ефективне порівняно з іншими методами.

У процесі експериментального дослідження ми включали формування практичних умінь і навичок виконання петриківського розпису в систему уроків образотворчого мистецтва. Це передбачало наступний контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів та виявлення ефективності розробленої методики.

На узагальнювальному етапі експерименту вивчався стан сформованості в учнів умінь виконання петриківського розпису. Оцінка результатів констатуючого експерименту здійснювалася за допомогою діяльнісного критерію. Цей критерій проявляється у таких показниках і уміннях:

·   впізнавати і відрізняти декоративний народний розпис;

·   відрізняти петриківський розпис від інших видів декоративного народного розпису;

·   відображати у петриківському розписі основні його елементи;

·   створювати візерунки з елементів петриківського розпису;

·   володіти такими мазками, як "гребінчик", "зернятко", "горішок" та "перехідний мазок";

·   знати порядок утворень найпростіших візерунків і орнаментів, користуючись правилами стимуляції і симетрії;

·   використовувати правила ритму, симетрії у власних роботах.

На основі виділених нами критеріїв здійснено констатуючий експериментальний зріз, на підставі якого визначено рівні сформованості умінь і навичок виконання петриківського розпису: низький середній і високий.

Низький рівень відображає нездатність впізнавати і відрізняти декоративний народний розпис; неспроможність відрізняти петриківський розпис від інших видів декоративного народного розпису; відображати у петриківському розписі основні його елементи; створювати візерунки з елементів петриківського розпису; володіти такими мазками, як "гребінчик", "зернятко", "горішок" та "перехідний мазок"; знати порядок утворень найпростіших візерунків і орнаментів, користуючись правилами стимуляції і симетрії; використовувати правила ритму, симетрії у власних роботах.

Середній рівень характеризується ситуативністю (тобто необхідністю значної допомоги вчителя) у впізнаванні декоративного народного розпису, розрізненні петриківського розпису від інших видів розпису, відображенні у петриківському розписі основних його елементів і т. ін.

Високий рівень сформованості умінь і навичок виконання петриківського розпису характеризується відносною самостійністю (незначною допомогою вчителя) у впізнаванні і виконанні петриківського розпису.

Порівняння даних констатуючого етапу експерименту в ЕК і КК показує незначну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв сформованості і навичок виконання петриківського розпису. Це дало підставу стверджувати, що учні в ЕК і КК мали однаковий потенціал до виконання петриківського розпису.

Робота, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення рівня розвитку навичок виконання петриківського розпису, а також якості знань і вмінь молодших школярів. Так, учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані завдання, ніж учні контрольного. Покажемо порівняльний аспект сформованості умінь і навичок малювання петриківського розпису в учнів експериментального і контрольного класів (див. таблицю).

Зіставивши дані експериментального і контрольного класів, наведені у таблиці, слід відмітити значну різницю у показниках по кожному із рівнів сформованості в учнів умінь і навичок виконання петриківського розпису. Ця різниця показує, що кількість учнів експериментального класу, які підвищили свій рівень сформованості навичок виконання петриківського розпису внаслідок експериментального навчання, зросла порівняно з даними констатуючого етапу дослідження, а кількість учнів контрольного класу, які підвищили рівень сформованості відповідних умінь, хоча й зросла, однак несуттєво.

Таблиця Сформованість навичок виконання петриківського розпису в учнів експериментального і контрольного класів (у %)

№ п/п	Уміння	Контрольний клас (%)	Експериментальний клас (%)
1	впізнавати і відрізняти декоративний народний розпис	81	95
2	відрізняти петриківський роз­пис від інших видів декоративного народного розпису	76	89
3	відображати у петриківському розписі основні його елементи	74	82
4	створювати візерун­ки з елементів петриківського розпису	71	85
5	володіти таки­ми мазками, як "гребінчик", "зернятко", "горішок" та "перехід­ний мазок"	70	84
6	знати порядок утворень найпростіших візе­рунків і орнаментів, користуючись правилами стимуляції і симет­рії	74	88
7	використовувати правила ритму, симетрії у власних роботах	71	86

Так, 18% учнів експериментального класу і 34% учнів контрольного класу має низький рівень сформованості умінь і навичок виконання петриківського розпису. До середнього рівня сформованості умінь і навичок виконання петриківського розпису відноситься найбільша кількість учнів – 51% – ЕК і 48% – КК. Високого рівня сформованості навичок виконання петриківського розпису досягли третина учнів експериментального класу (31%) і 18% учнів контрольного класу (див. діаграму).

Діаграма. Результати виконання контрольних завдань учнями експериментального і контрольного класів

Одержані результати дали змогу стверджувати, що експериментальна методика формування в учнів умінь і навичок виконання петриківського розпису на уроках малювання з натури значно підвищила мотивацію учнів початкової школи до творчості, сприяла допитливості та самостійності їхньої образотворчої діяльності, яка виражалася у вільному виборі засобів, матеріалів образотворчого мистецтва, у поєднанні різних технік виконання орнаментів. Це продемонстрували учні експериментального класу під час роботи над завданнями. Порівняльний аналіз малюнків щодо їх якісної характеристики показав, що учні з високим рівнем сформованості умінь виконання петриківського розпису мають розвинуте асоціативне мислення, розвинуту асоціативність, фантазію, насиченість уяви цікавими художніми образами та володіють відповідними образотворчими навичками.

Проаналізувавши результати дослідження, нами встановлено, що між виділеними педагогічними умовами, які зумовлюють вищий рівень сформованості в учнів умінь і навичок виконання петриківського розпису, і уроками декоративного малювання існує зв’язок

Результати проведеного аналізу підтверджують адекватність та методичну достовірність розроблених нами педагогічних умов формування в учнів умінь і навичок виконання петриківського розпису реальному навчально-виховному процесу початкової школи. Доведено, що впровадження їх у практику керування навчально-виховним процесом при викладанні образотворчого мистецтва сприяє збагаченню емоційної, мотиваційної, когнітивної сфер, що стимулює самовираження у практичній образотворчій діяльності.

Отже, виконання петриківського розпису у початковій школі є найдоступнішим видом декоративної діяльності і займає важливе місце в їх культурному та естетичному розвитку, а також у збагаченні та формуванні образотворчих умінь і навичок.

Висновки

Різновидом українського народного мистецтва є художній розпис – окремий вид декоративно-ужиткового мистецтва, технологічна та орнаментаційна система оздоблення будівель, ужиткових речей і предметів розмалюванням. За матеріалом, або об’єктом декорування, розпис диференціюють на розпис кераміки, скла, дерева, тканини, металу, настінний розпис, художній декоративний розпис і писанкарство. Декоративний розпис передбачає сюжетні зображення й орнаменти, які створюються засобами живопису на стінах та інших частинах архітектурних споруд, а також на ужиткових предметах. Протягом багатьох століть у різних регіонах країни формувалися місцеві школи декоративного розпису зі своїм характером виконання орнаментальних мотивів.

Народне декоративно-прикладне мистецтво є важливим чинником вирішення завдань художнього та особистісного розвитку, громадського і духовного становлення молодших школярів. Будучи однією з форм суспільної свідомості і суспільної діяльності, народне мистецтво створювалось у сфері колективного матеріального домашнього виробництва. Народне декоративне мистецтво України розвивалось у формі домашнього художнього ремесла та організованих художніх промислів. У структурному відношенні декоративне мистецтво складається із монументально-декоративного, театрально-декораційного, оформлювального, декоративно-прикладного і художнього конструювання. Проте у тематичних, фігуративних творах декоративне мистецтво близьке до образотворчих видів. Декоративно-прикладне мистецтво з його багатством матеріалів, декоруючих технік, помножених на функціональні типи побутових предметів утворює надзвичайно розгалужену морфологічну систему, для аналізу якої необхідно використовують такі естетичні категорії, як вид, рід, жанр і твір.

Сьогодні декоративне мистецтво розвивається у таких галузях, як народне традиційне (зокрема, народні художні промисли), професійне мистецтво і самодіяльна творчість. Відбиваючи колективний світогляд, твори народного декоративного мистецтва позначені особистістю майстра. Колективна та індивідуальна творчість завжди знаходяться у єдності, доповнюючи і збагачуючи одна одну. У зв'язку з колективним характером творчості віками кристалізувались творчі технологічні методи ручної праці, які вдосконалювались кожним наступним поколінням. Завдяки цьому багато творів народних майстрів досягли вершин художнього рівня, у них нерозривно поєднуються практичність і декоративність.

Граматика українського декоративно-прикладного мистецтва ґрунтується на прийомах композиції і засобах виразності мистецького твору. До головних композиційних прийомів відносяться ритм, метричність, симетрія, асиметрія, статика і динаміка. Окрім граматики і функціонально-ужиткової інформації, пов'язаної із безпосереднім використанням творів декоративно-прикладного мистецтва, у них зберігаються семантичні засоби – композиційні елементи форми твору, що є підґрунтям стилізації.

Сучасний декоративний орнамент характеризується як рослинний, переважно квітковий. Він ґрунтується на уважному вивченні реальних форм місцевої флори і створенні на цій основі фантастичних, неіснуючих у природі квітів. Для народних орнаменталістів характерні надзвичайно точний окомір і спритність руки. Усі майстри малюють без попередньо наміченого контуру, не користаючись жодним вимірювальним інструментом. Віртуозність виконання досягається писанням за допомогою тоненького пензлика. Сучасні майстри, що працюють в цьому жанрі, збагачують петриківський розпис новими орнаментальними мотивами.

Простота виконання, виразність, яскравість кольорових барв, неабиякі можливості імпровізації роблять декоративний розпис доступним в початкових класах. Дітям, які починають займатися декоративним розписом, слід виконувати допоміжні вправи для вивчення першооснови розписів характерних елементів, засвоїти технічні прийоми, колорит, основи композиції. Головним у мистецтві є цілеспрямоване багаторазове повторення вправ, які стануть основою творчості. Щоби створити візерунок у техніці петриківського розпису, необхідно оволодіти чотирма типами мазка: “грібенець”, “зернятко”, “горішок”, “перехідний мазок”. Після засвоєння основ петриківського малювання подальше вивчення розпису пов'язане з виконанням деяких композицій, в яких можна закріпити набуті знання.

Твори декоративно-прикладного мистецтва є особливо цінними для виховання та розвитку дітей у наших школах. Вони з усією переконливістю доводять, що найбільших успіхів досягає той, хто вміло поєднує теорію і практику, яка базується на досвіді вивчення основ мистецтва.

Велике значення українського народного розпису полягає в естетичному та художньому вихо­ванні дітей у сучасній школі. При цьому рекомендують таку послідовність виконання декоративного малюнка: збір матеріалу, необхідного для виконання декоративного розпису (листя дерев, репродукції, фотографії); вивчення об'єктів, форми яких повинні втілитись в декоративні форми (листя, квіти, фрукти тощо); виконання декількох варіантів декоративних елементів; виконання ескізу декоративного малюнка невеликого розміру; виконання декоративного рисунка олівцем; виконання декоративного малюнка фарбами.

Експериментальне дослідження було пов’язане із формуванням в учнів умінь виконання петриківського розпису, а саме: впізнавати і відрізняти декоративний народний розпис; відрізняти петриківський розпис від інших видів декоративного народного розпису; відображати у петриківському розписі основні його елементи; створювати візерунки з елементів декоративного розпису; володіти такими мазками, як "гребінчик", "зернятко", "горішок" та "перехідний мазок"; знати порядок утворень найпростіших орнаментів, користуючись правилами стимуляції і симетрії; використовувати правила ритму, симетрії у власних роботах. На основі виділених критеріїв здійснено констатуючий експериментальний зріз, на підставі якого визначено рівні сформованості умінь і навичок виконання петриківського розпису: низький середній і високий.

Робота, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення рівня розвитку навичок виконання петриківського розпису, а також якості знань і вмінь молодших школярів. Експериментальна методика формування в учнів умінь виконання петриківського розпису на уроках малювання з натури значно підвищила мотивацію учнів початкової школи до творчості, сприяла допитливості та самостійності їхньої образотворчої діяльності, яка виражалася у вільному виборі засобів, матеріалів образотворчого мистецтва, у поєднанні різних технік виконання орнаментів. Порівняльний аналіз малюнків показав, що учні з високим рівнем сформованості умінь виконання петриківського розпису мають розвинуте асоціативне мислення, розвинуту асоціативність, фантазію, насиченість уяви цікавими художніми образами та володіють відповідними образотворчими навичками.

Результати проведеного аналізу підтверджують адекватність та методичну достовірність розроблених нами педагогічних умов формування в учнів умінь і навичок виконання петриківського розпису реальному навчально-виховному процесу початкової школи. Впровадження їх у практику керування навчально-виховним процесом при викладанні образотворчого мистецтва сприяє збагаченню емоційної, мотиваційної, когнітивної сфер, що стимулює самовираження у практичній образотворчій діяльності.

Список використаної літератури

1.         Алёхин А.Д. Изобразительное искусство: художник, педагог, школа. – М.: Педагогика, 1984. – 254 с.

2.   Антонович Є. А., Проців В. І., Сеид С П. Художні техніки в школі. — К.: ІЗМН, 1997. – 312 с.

3.         Антонович Є.А., Захарук-Чугай Р.В., Станкевич М.С. Декоративно-прикладне мистецтво. - Льв., 1992. - 271 с.

4.         Бучинський С.Л. Основи грамоти з образотворчого мистецтва. – К.: Мистецтво, 1981. – 178 с.

5.   Велигоцкая И. Украинская народная живопись // Декоративное искусство. — М., 1976.

6.         Величко Ю.В. Український живопис. - К.: Мистецтво, 1989. - 191 с.

7.         Виноградова Г. Малювання з натури. – К.: Рад. школа, 1976. – 118 с.

8.         Вишневський О. Основні засади концепції українського виховання / Матер. наук.-практ. конф. «Національне виховання молоді в навчаль-них закладах». – Львів, 1994. – С. 9-13.

9.         Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка. – К.: Рад. школа, 1976. – 270с.

10.       Вільчинський В.М. Образотворче мистецтво. 1-2 класи. - К.: Рад. шк., 1991. - 128 с.

11.       Выготский Л.С. Психология искусства. – М.: Искусство, 1986. – 573с.

12.       Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. – К.: Вища школа, 1995. – 237с.

13.       Гандзій П.А., Левицький Ф.Д. Уроки малювання: Посібник для вчи-теля. – К.: Рад. школа, 1975. – 224 с.

14.   Герман М. М., Скатерщинов В. К. Основные принципи классификации видов искусств. - М., 1982. – 224 с.

15.       Глухенька К. Пошуки неповторної краси // Образотворче мистецтво. – 1974. - №3. – С. 23-25.

16.       Глухенькая Л. Татьяна Пата. — К.: Мистецтво, 1973.

17.       Гуменникова Т.Р. Українські народні традиції як засіб формування першооснов моральної культури // Початкова школа. – 1996. – №1. – С. 38-40.

18.       Демченко І. Творчий розвиток молодших школярів засобами образо-творчого мистецтва // Рідна школа. – 2002. – №6. – С. 62-64.

19.       Завалевський Ю. Громадянське становлення учнів у процесі виховної діяльності // Рідна школа. – 2003. – №6. – С. 17-19.

20.       Задорожний В.І., Боровиков О.Я. Уроки образотворчого мистецтва. 1 - 3 класи. - К.: Рад. шк., 1972. - 151 с.

21.   Історія народного господарства Української РСР: У 3 т., 4 кн. - К., 1983. - Т. 1. - С. 154-197.

22.       Кабиш Ю.І. Розвиток художніх здібностей дітей молодшого шкільного віку // Рад. шк. – 1981. – С. 48-50.

23.       Калініна Е. Інтегровані уроки з образотворчого мистецтва // Початкова школа. – 2002. – №2. – С. 37-38.

24.       Кальнинг А.К. Акварельная живопись. - М.: Искусство, 1968. - 76 с.

25.       Кащенко Л. Катерина Білокур. — К.: Мистецтво, 1975. – 86 с.

26.       Кибрик Е.А. К вопросу о композиции // Вопросы. изобразительного искусства. - М.: Сов. художник, 1954. - С. 31-45.

27.       Кириченко М.А. Образотворче мистецтво. 3 клас. - К.: Освіта, 1996. - 128 с.

28.       Кириченко М.А. Учіться малювати. - К.: Рад. шк., 1987. - 58 с.

29.       Кловак Г.Т. “Рідну землю, де живем, Україною зовем” // Початкова школа. – 1992. – №1. – С. 53-58.

30.       Коломієць Ю. Використання українських традицій, звичаїв і обрядів у вихованні учнів молодших класів // Наукові записки ТДПУ: Педагогіка. – 1998. – №3. – С. 12-17.

31.       Конопко О. Перші кроки до мистецтва // Початкова школа. – 2000. – №3. – С. 25-28.

32.       Концепція національного виховання // Рідна школа. – 1995. - №6. – С. 18-25.

33.       Кузин В.С. Изобразительное искусство и методика его преподавания в начальных классах. – М.: Искусство, 1977. – 264 с.

34.       Любарська Л. Уроки образотворчого мистецтва // Початкова школа. – 2002. – №9. – С. 50-55.

35.       Мартинюк І.В. Національна система виховання: шляхи реалізації // Рідна школа. – 1994. - №3. – С. 13-17.

36.       Масленникова З. Работа красками в школе. - Л.: Учпедгиз, 1959. – 80 с.

37.       Мейлах Б.С. Процесс творчества и художественное восприятие. – М.: Просвещение, 1985. – 318 с.

38.       Мириманов В.В. Малая история искусства: Первобытное и традицион-ное искусетво. - М.: Знание, 1973. – 456 с.

39.       Морди Анри де. История декоративно-прикладного искусства. - М.: Капитолий, 1992. – 688 с.

40.       Никанорова Н.П. Наглядное пособие и оборудование для занятий изобразительным искусством. – М.: Педагогика, 1975. – 136 с.

41.       Орловский Г.И. О художественном образовании учителя рисования. – Л.: Наука, 196. – 268 с.

42.       Островский Григорий. Добрый лев Марии Примаченко. – М.: Совре-менный художник, 1990. – 112 с.

43.       Павлов В.П. Сучасна українська акварель. - К.: Мистецтво, 1978. - 39 с.

44.       Парнах М. Уроки изобразительного искусства // Искусство в школе. – 2001. – №3. – С. 57-60.

45.       Пеленков А.И. Развитие творческих способностей на уроках изобразительной деятельности // Начальная школа. – 1997. – №7. – С. 19-23.

46.       Пилипенко Д.Г. Малювання з методикою викладання. - К.: НДПІ, 1971. - 35 с.

47.       Підласий І. Ідеали українського виховання // Рідна школа. – 2000. - №4. – С. 6-13.

48.       Проців В.I., Кириченко М.А., Щербакова К.В. Образотворче мистецтво. - К.: Рад. шк., 1982. - 158 с.

49.       Пхеденко І. Школа і світоглядне виховання // Людина і світ. – 1989. – №4. – С. 13-15.

50.       Рабинович М. Ц. Пластическая анатомия человека, четвероногих животных и птиц и ее применение в рисунке. – М.: Просвещение, 1978. – 212 с.

51.       Рагозіна В. Особливості методики розвитку творчих здібностей молодших школярів // Мистецтво та освіта. – 1997. – №2. – С. 5-8.

52.       Ревякин П.П. Техника акварельной живописи. - М.: Госстройиздат, 1959. – 221 с.

53.       Ростовцев Н. Н. Учебный рисунок. – М.: Просвещение, 1976. – 222 с.

54.       Ростовцев Н.Н. Методика преподавания изобразительного искусства в школе. - М.: Агар, 1998. – 251 с.

55.       Ростовцев Н.Н. Учебный рисунок. - М.: Просвещение, 1976. - 287 с.

56.       Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К.: Абрис, 2002.-368с.

57.       Селієачов М. Проблеми Петриківки // Образотворче мистецтво. — К.: Освіта, 1981. – 114 с.

58.       Семеног О. Використання родинних виховних традицій у навчальних закладах України // Шлях освіти. – 1998. – №2. – С. 47-51.

59.       Стельмахович М. Т. Українська родинна педагогіка. — К.: ІСДО, 1996. – 223 с.

60.       Ступарик Б.М. Про мету національного виховання в Україні // Педагогіка і психологія. – 1996. - №2. – С. 87-95.

61.       Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У 5 т. - К.: Рад. шк., 1973. - Т 3. - 464 с.

62.       Терентьев А.Е. Изображение животных и птиц средствами рисунка и живописи. – М.: Просвещение, 1980. – 126 с.

63.       Титаренко В. Виховання на національно-культурних традиціях українського народу як головний чинник формування особистості // Наукові записки ТДПУ: Педагогіка. – 2000. – №8. – С. 19-20.

64.   Тищенко О.Р. Декоративно-прикладне мистецтво східних слов'ян і давньоруської народності. - К.: Основи, 1985. – 188 с.

65.       Томашевський В. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва // Рідна школа. – 2000. – №4. – С. 48-49.

66.       Урботіс С. Особливості національного виховання // Рідна школа. – 1996. - №10. – С. 20-22.

67.       Федір Панко. Альбом. — К.: Мистецтво, 197S.

68.       Черниш П. Вплив народної педагогіки на формування громадянина України // Рідна школа. – 1996. - №10. – С. 37-41.

69.       Шестакова Е.И. Украинская декоративная роспись. — К.: «Реклама», 1989. – 216 с.

70.       Шмалько Г. Національне виховання як цілісна система // Рідна школа. – 2000. - №7. – С. 32-33.

ДодаткИ

Додаток А

Конспект уроку образотворчого мистецтва

Тема. Малювання композиції "Подарунок для бабусі" (кухонна дощечка).

Мета. Ознайомити учнів із виражальними можливостями декоративної композиції: композиційною організацією замкненої геометричної фігури в прямокутнику; підпорядкованості форми та розміру елементів композиції. Вчити бачити і розуміти прекрасне в навколишньому житті. Закріплювати порядок утворень найпростіших візерунків і орнаментів, користуючись правилами стимуляції і симетрії. Розвивати уяву, фантазію. Виховувати повагу до старших.

Обладнання. Таблиці, фотографії, ілюстрації виробів народних майстрів, різні кухонні дощечки.

Хід уроку

I. Організаційна частина. Повідомлення теми і завдань уроку.

II. Робота над темою уроку.