Організація і зміст експериментального дослідження

2.1 Організація і зміст експериментального дослідження

Робота з Букварем (навчання грамоти). Уроки

Для шестирічних першокласників процес навчання грамоти триває усього навчального року. Тому робота з букварем є для них основним джерелом формування навички читання і закладання снов грамотного письма. Знання, уміння й навички з рідної мови, здобуті шестирічними першокласниками у період оволодіння грамотою, стають основоположними для них в усьому подальшому навчанні. Подаємо розробки деяких уроків навчання грамоти шестирічних першокласників, які використовуються у нашій педагогічній практиці.

Тема. Звуки [д], [д']. Позначення їх буквою Д д (“де”)

Мета: навчити впізнавати звуки [д], [д'] в словах та позначати їх буквою д, читати слова з буквою д, чітко вимовляючи звук перед глухими приголосними та в кінці слова; розвивати фонематичний слух, порівнюючи вимову парних дзвінких і глухих приголосних [д] — [т], [д'] — [т']; розширити лексичний запас учнів з теми “Інформація і зв’язок”.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

Учитель просить учнів послухати скоромовки й почути новий звук, який є майже в кожному слові (можна прочитати їх двічі). Скоромовки

Добре дині уродили —

господарю догодили.

Одну диню, дві дині

дав господар господині.

— Диво дивне, а не дині! —

дивувалась господиня. О.Катрин

Дятел дітям збудував

дім в дуплі у дубі. О.Катрин

Звуковий аналіз та моделювання слів дати — дятел', диня — діти. Виділення звуків [д], [д']. Виділення злиття із звуком [д] або [д'] та приголосного звука в ньому із слів: видавати, виділяти, годувати, дарувати, дякувати, ділити (на яке питання відповідають ці слова?); дитинство, дозвілля, завдання, сніданок (на яке питання відповідають слова?); рідний, добрий, дужий, рудий (поставте питання до слів).

Спостереження за вимовою звуків [Д]> [Д'], місцем творення та артикуляцією: зуби розтулені, кінчик язика добре притиснутий до верхніх зубів біля піднебіння, з голосом вимовляємо звук [д], визначаємо його твердість і дзвінкість.

—А тепер приготуємося вимовляти звук [д], але вимовимо його без голосу. Який звук почули? /от/ Яка між ними різниця? ([д] — дзвінкий приголосний, [т] — глухий приголосний.)

—Вимовляємо звук [д'], спостерігаємо: губи розтягнуті, зуби розтулені, кінчик язика міцно притиснутий до нижніх зубів, середня частина язика піднімається до верхнього піднебіння. З голосом видихаємо струмінь повітря, який натрапляє на перешкоду біля зубів. Визначаємо: звук [д'] — приголосний, м’який, дзвінкий. Вимовимо цей звук без голосу. Чим відрізняються звуки [д'] — [т']?

Такі звуки називаються парними дзвінкими та глухими приголосними.

Робота за Букварем.

Ознайомлення з буквою “де” (Д д) — великою і малою.

Порівняння звукового й буквеного складу слів дим — дім.

Читання злиття, складів із збігом приголосних та закритих складів, доповнення їх до цілого слова.

Читання слів учнями пошепки та колективне тлумачення їх значення. З метою формування навички усвідомленого читання пропонуємо завдання:

Прочитайте слово в стовпчику, написане з великої букви, та поясніть його правопис.

Прочитайте чотирискладові слова та визначте в них наголос.

Прочитайте трискладові слова.

- Розгляньте малюнки й прочитайте речення. Знайдіть слова в реченні, близькі за будовою та змістом (дрімав, дрімота).

- Як їх можна назвати? Тепер працюємо за текстом.

Його спочатку може прочитати вчитель, а потім учні. Треба звернути увагу на читання діалогу в тексті та розділові знаки в спонукальних реченнях. Запитаємо:

- Який звук чуємо на місці пропущеної букви? Прочитайте слово із цим звуком.

Що подарували Данилкові? Для чого потрібне йому відерце? Чому Данилкові не дозволили самому йти до води? (Мабуть, Данилко був ще малий.) З чого можна дійти висновку, що Данилко ще малий?

Після читання букв у кольорових рамках (с. 76), що позначають голосні та приголосні звуки, учні висловлюють свою думку, чому в таблиці буква Ія стоїть під буквою д, а потім знайомляться зі словами в стовпчиках на с. 77.

Матеріал на с. 77 передбачає формування вміння читати слова з буквою д та збагачення словникового запасу учнів з теми “Інформація і зв’язок”.

Порівнявши написання та значення слів у кожному стовпчику, діти знаходять спільне й відмінне між ними, вчаться розрізняти за змістом такі слова, як адресат і адресант; листи і листівки (звернути увагу на ненаголо-шений склад ли-), та правильно вживати їх.

Текст читають учитель і учні. Після повторного читання речень учимо дітей ставити запитання до кожного з них.

Перше формулює вчитель, а потім заохочує учнів до співпраці. Наприклад:

Куди пішли ми з Данилком? Яке ще запитання можна поставити до цього речення?

Хто пішов на пошту? Як звали маму? Як звали тата? Ким працює мама? Що вона робить? Що несе мама адресатам? Хто несе адресатам листи й листівки? Де пишуть адресу? Що є на конверті? Що зробили Денис і Дмитрик? Хто передплатив журнал? Який журнал передплатили хлопчики?

Запитання в кінці тексту «А ти?» спонукає дітей до розповіді, до бесіди. Тут доречно запропонувати дітям розповісти про своїх маму й тата: як їх звати, чим вони займаються, яка в них професія.

Рукописний текст (речення) допоможе залучити дітей до розмови про значення листування з рідними й близькими людьми, особливо із старенькими, які завжди чекають доброго, теплого слова від онуків.

Підсумок уроку.

— Яку нову букву вивчили на уроці? Які звуки вона позначає? Що треба знати про ці звуки? Які парні глухі відповідають цим звукам?

Тема. Звуки [з], [з']. Позначення їх буквою З з (“зе”)

Мета: навчити впізнавати звуки [з], [з'] в мовленому та почутому слові та позначати їх буквою з, читати слова з новою буквою, чітко вимовляти звуки перед глухими приголосними та в кінці слова; розвивати спостережливість, увагу, логічне мислення, уміння зіставляти, порівнювати звуко-буквений склад слів та їх значення.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

Загадки

В синім небі світлячки ваблять наші очі, світять нам щоночі?. Як їх звати?... (Зірочки) О.Катрич

Хто вночі укрив нам поле, ліс і річку, все навколо білим полотном широким? (Зима.) О.Катрич

— Виділіть злиття із звуками [з], [з']. Назвіть послідовно всі звуки в словах: зима, зірка. Запишіть звукову модель слів зима, зірка. Назвіть перший звук у кожному слові.

—  Діти, послухайте речення:

—  Закувала зозуленька в зеленому лузі.

— Назвіть слова, в яких є звуки [3], [З'].

Пропонуємо виконати завдання:

Самостійно пригадайте і назвіть слова, в яких були б звуки [з], [з'].

Виділіть звуки [з], [з'] і вкажіть їх місце в поданих словах: земля, зерно, зілля, азбука, березень, візерунок, в’яз, віз, гімназія.

Зробіть звуковий аналіз і запишіть звукову модель слів: зерно, зірка.

Назвіть перший звук у цих словах. Чим відрізняються ці звуки? (Вимовою.)

Вимовте кожен із цих звуків по черзі і спробуйте пояснити, як вони вимовляються, ([з] — кінчик язика впирається в ясна біля коренів нижніх зубів і язик трохи прогинається вгору, а верхні й нижні зуби при цьому зближаються. При вимові звука [з'] більш напружена середня частина язика, а губи розтягуються. Струмінь повітря в обох випадках виходить з голосом і натрапляє на перешкоду — зуби.) Отже, звуки [з]> [з’]— приголосні, дзвінкі.

— Пригадайте, які звуки вимовляються так само, але без голосу? (Звуки [с], [с'] — це глухі приголосні.)

Спробуємо вимовити їх попарно: [з] - [с], [з'] - [с'].

Як називають такі приголосні, які відрізняються голосом дзвінкістю-глухістю? (Парні дзвінкі та глухі приголосні.)

Які парні дзвінкі та глухі приголосні ви вже знаєте?

Робота за Букварем.

Ознайомлення з буквою “зе” (3 з) — великою і малою.

Читання букви в підручнику та злиття з буквою 3.

Розгляд предметних малюнків, читання звукових моделей та слів під ними.

Зверніть увагу, чим відрізняються ці слова. (Наголосом.)

Що змінилося від зміни наголосу? (Значення слова.)

Читання складів — закритих та із збігом приголосних.

Визначення, які з них складають слово, а які можна доповнити до цілого слова.

Читання слів парами в стовпчиках, порівняння їх за вимовою і написанням.

Читання слів, які відрізняються однією буквою; одним складом.

Читання скоромовок. Заучування їх напам’ять. Виділення слів, які відрізняються однією буквою; зміна значення слів.

— Прочитайте букви в кольорових рамках, що позначають голосні та приголосні звуки. Прочитайте букви, що позначають парні дзвінкі та глухі приголосні (с. 78).

Матеріал на с. 79 сприятиме закріпленню вивченого на попередніх уроках. З цією метою виконуються такі завдання.

Прочитайте у стовпчикахтрискладові слова. Знайдіть серед них ті, що називають ознаки, дії. Складіть з цими словами речення. Знайдіть і прочитайте “слова- родичі”.

Розгляньте сюжетний малюнок і розкажіть, що на ньому зображено; що можна було б ще намалювати, щоб доповнити зимовий пейзаж.

Читання тексту.

Перед тим як читатиме вчитель, діти ознайомляться з текстом, прочитавши його пошепки. Учитель може запитати: “Діти, чи зрозуміли ви, що зробили плазуни? Як ви гадаєте, чому вони заснули? Хто прочитав слова з пропущеними буквами? Які звуки чуєте на місці пропущених букв? Послухайте, як треба читати текст: голосно, виразно, чітко вимовляти кожне слово”.

Учні читають текст за різними варіантами: в цілому, ланцюжком, по рядах тощо.

— Прочитайте речення, які складаються з одного слова; з трьох слів.

— Яку пору року описано в тексті? Що ще можна було написати
про зиму?

— Звертаємо увагу на ненаголошений [й] та добираємо споріднене слово, де цей звук чітко вимовляється.

Розгляд малюнків — ілюстрацій до казок (с. 80). Діти знаходять помилки, яких “не помітив” художник.

Читання тексту під малюнками. Останнє речення спонукає дітей розповісти зміст казки, щоб дати відповідь на запитання.

Утворення слів за променевими таблицями на с. 80.

Виконання творчих вправ.

Прочитайте слова справа. Що означає слово прикраси! Які прикраси ви можете назвати? Для чого вони потрібні?

А що означають слова розділові знаки!

Де їх треба ставити? Як ви гадаєте, для чого ставимо розділові знаки в реченні?

- Прочитаємо й розгадаємо ре-чення-загадку.

- Порівняємо слова лапки — лапки. Від чого змінилося значення слова?

- Прочитайте рукописний текст. Які слова написано з великої букви? Чому?

Матеріал на с. 81 — це повторення про позначення звуків [а, у] буквами а, я, у, ю; порівняння вимови й написання приголосних і голосних у парних звукосполученнях; закріплення знань про тверді й м’які приголосні та позначення м’якості приголосних буквами я, ж.

Порівнюючи слова красоля і квасоля, запитайте в учнів, чи це споріднені слова, яка буква зміняла значення слова, що означає кожне слово.

Нагадуємо, що словниковій роботі велику увагу треба приділяти на кожному уроці, користуючись словником, щоб діти змалку привчалися до цієї важливої роботи. Жодне слово не повинне залишитися поза увагою вчителя. Адже те, що здається нам відомим і давно знайомим, дітям треба нагадати, повторити, ввести в речення. Тільки тоді кожне слово ввійде до активного словникового запасу учнів.

Розгляд малюнків про тварин і бесіда за сюжетом. Читання речень.

У дітей виникає запитання:

— Як називаються малята в корови, свині, вівці?

Цей перелік можна продовжити усно, наприклад: у собаки, зайця, кішки? (Цуценята, зайчата і зайченята, кошенята.)

Читання слів у стовпчиках, тлумачення їх, зокрема:

урюк — дрібні сушені плоди абрикоса з кісточками;

рюкзак — речовий мішок із спеціальними ремінцями, за допомогою яких він закріплюється за плечима;

тюлень — морська тварина.

Чи є щось спільне між словами клунок і рюкзак? Що таке урюк і остюки? До яких слів є малюнки в підручнику? Коли ми кажемо кошеня, а коли — кошенятко! У людини руки, а в тюленя —...?

Щонайбільше запитань до кожного слова, до кожного малюнка — і тоді урок буде багатим і повноцінним.

Тема. Буква ь (м'який знак). Позначення м’яким знаком м’якості приголосних

Мета: сформувати поняття в учнів про букву “м’який знак” як таку, що вказує на м'якість приголосного, але не позначає звука; навчити порівнювати звукову й бук-вену моделі слів з м’яким знаком, з буквосполученням ьо; дати поняття один — багато; формувати навичку достатньо швидкого правильного читання слів і текстів; виховувати почуття любові та дбайливого ставлення до навколишньої краси, яку дарує людям природа.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

Загадка

І великі, і красиві.

Як біжать — то в’ється грива.

Копитами — туп-туп-туп,

по камінню — цок-цок-цок.

Хвости у всіх довгі-довгі,

хвіст і грива — мов шовкові. (Коні.)

Звуко-буквений аналіз слова коні: діти називають склади, звуки в кожному складі, позначаючи їх у звуковій моделі, а потім записують слово. Звертаємо увагу, як вимовляється звук [н'] і як ми позначили м’якість приголосного на письмі (буквою і).

З’ясовуємо, коли ми говоримо коні. (Холи тварин багато.)

- Як сказати, коли тварина одна? (Юнь.) Скільки складів у цьому слові? Назвіть звуки в слові та запишіть його звукову модель.

- А тепер спробуємо записати слово кінь за допомогою розрізної азбуки.

Діти, які не вміють читати, звичайно, викладуть слово кін. Нехай вони його прочитають так, як виклали. Виявиться, що [н] у такому варіанті вимовляється твердо, а ми в слові кінь чуємо м’який звук [н'].

- Твердий і м’який звук позначається однаковою буквою. Як же показати на письмі, що звук вимовляється м’яко? Очевидно, потрібний ще якийсь значок, який вказував би на м’яку вимову звука [н']. Це і є буква ь, що сама по собі ніякого звука не позначає. Та якщо м’який знак поставити поряд з іншою буквою, він і покаже, що приголосний перед ним треба вимовляти м’яко.

Ознайомлення з буквою “м’який знак” і визначення її місця в касі букв.

Робота за Букварем. Читання злиття м’яких приголосних з і.

- Яка буква вказує на м’якість попереднього приголосного в кожному злитті? Який звук вона позначає?

- Прочитайте букви в другому рядку. Як ми вимовляли приголосні звуки? Яка буква вказує на м’якість приголосного? Який звук вона позначає? (Ніякого. Буква “м ’який знак” позначає лише м ’якість приголосного.)

Розгляд предметних малюнків на с. 86. (Це карасі.)

Прочитайте слова під малюнками, визначте кількість звуків і букв у кожному слові, кількість складів. З’ясуйте, чому в словах різна кількість складів.

Скільки звуків у слові карась? А скільки букв у цьому слові? Чому букв більше, ніж звуків?

Читання слів у лівому стовпчику.

Прочитайте слова, які означають багато предметів. Назвіть у кожному слові букву, що позначає м’який приголосний. Якою буквою позначили м’якість приголосного?

Прочитайте слова, що називають один предмет. Назвіть м’який приголосний у кожному слові. Як позначили м’якість приголосного на письмі? Порівняйте кількість звуків і букв у словах лосі — лось.Чому в другому слові звуків менше, ніж букв?

Розгляд малюнка, бесіда за малюнком.

- Де стоять тато і хлопчик? (Біля тину.) Як називається місце, де можна переступити через тин? Як ви думаєте, що каже тато хлопчикові? Уважно прочитаємо речення. Які слова відрізняються лише однією буквою? Якою? Що позначає м’який знак?

Бесіда про квіти.

- Які квіти ви знаєте? Де можуть рости квіти? У кого є квіти вдома? Хто і як доглядає квіти? Яку користь приносять квіти? (Квіти не лише милують око своєю красою, їх краса зцілює душу людини, діє заспокійливо на нервову систему. Більшість квітів мають цілющі властивості: наприклад, любисток,чорнобривці, нагідки, ромашка лікарська, конвалія, первоцвіт тощо.Деякі квіти вживають як приправу: листя, квіти і навіть насіння красолі; мелісу; лофант тощо.)

Читання речень про квіти. Відповіді на запитання.

- Коли сіють чи висаджують квіти? Коли починають цвісти квіти і скільки вони цвітуть? Які ще є пори року?

Подивіться, на яку пору року вказують предмети, зображені на малюнку.

- Прочитайте слова ліворуч і подумайте, що вони можуть означати. (Діти читають спочатку мовчки, а потім голосно назви місяців і колективно визначають, яка пора року їх о’'єднує. Доповнюють текст назвами зимових місяців.)

Читаємо пари слів, записаних на дошці: зима — зими, весна — весни. Учитель подає зразок правильної вимови слів з ненаголошеними голосними.

- Чому ми написали в слові зима букву й, а не еі. Прочитаємо слово зими. Назвіть наголошений склад (зи-).

В українській мові прийнято писати в ненаголошеному складі таку саму букву, яку пишемо в наголошеному.

Послухайте, як я читаю слово весна, а ви прочитайте слово поруч із ним. Чому в слові весна в ненаголошеному складі написали еі (Бо в наголошеному складі вимовляємо звук [е].)

Читання у кольорових рамках букв, що позначають голосні звуки (с. 86). Запитуємо, чому букву я записали під буквою а, ю — під у? (Обидві букви можуть позначати звук [а], [у].)

Звертаємо увагу учнів на те, що в кольорових рамках ь стоїть окремо від інших букв. А чому? Нехай діти запропонують свої відповіді.

Тема. Закріплення вживання м’якого знака на письмі. Буквос-получення ьо

Мета: закріпити вміння робити звуко-буквений аналіз мовлених слів із м’яким знаком, записувати звукову модель слів з позначенням м’якості приголосного перед о, друкувати й читати слова з буквою ь, буквосполученнями йо, ьо; розвивати вміння римувати слова, складати речення за поданою схемою.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

Скоромовка

Лом зламали, льон зв’язали.

Учимося спочатку повільно, а потім швидко промовляти скоромовку. Пропонуємо: назвати слова, в яких є звуки [л], [л']; серед них знайти односкладові слова і зробити їх повний звуко-буквений аналіз, записати ці слова та їх звукові моделі.

- Як позначимо м’якість приголосного в слові льоні Скільки букв у словах льон, ломі А звуків? Що позначає буква “м’який знак”?

Робота за Букварем.

Читання злиття з твердими й м’якими приголосними та о.

Читання слів з парними твердими й м’якими приголосними, з’ясування їх значення через тлумачення (лоно — відкритий простір на свіжому повітрі) або складання речень із словом.

Бесіда.

- Поміркуймо разом: як називаються люди, які вирощують льон? Для чого вирощують льон? Що виготовляють з льону? Як складають льон у полі?

Підсумовуючи, учитель звертає увагу, що вирощування й обробка льону — це складна й важка праця; з льону виготовляють не тільки красивий, а й зручний, приємний для тіла одяг.

Читання тексту та бесіда за прочитаним.

Читання слів у стовпчиках. Звертаємо увагу на правопис слів з м’яким знаком, буквосполученнями йо та ьо, з ненаголошеними голосними (синіти — синій). Спонукаємо учнів поставити питання до слів кожного стовпчика та визначити, що вони називають.

Складання речення за схемою. (Синій льон росте у полі. Веселі діти стали в коло. Білобока сорока сіла на дерево).

Читання рукописного тексту. Звернути увагу на правопис слів із буквосполученням ьо.

Якщо залишиться час, можна запропонувати дітям вивчити вірш зі слів учителя.

Через річечку місток - кольорове диво.

Ми по ньому у лісок з лялькою ходили. В.Басюк

— Назвіть слова з м’яким знаком.

На наступному уроці вірш можна надрукувати на дошці й запропонувати прочитати слова з м’якими приголосними та пояснити спосіб їх позначення.

Підсумок уроку.

— Чим відрізняється буква ь від інших вивчених букв?

— Що позначає на письмі буква ь? Коли ми пишемо ь?

Тема. Буква Є є. Позначення буквою Є є м’якості приголосних і звука [е] та злиття звуків [йе]

Мета: навчити на слух порівнювати тверду та м’яку вимову парних твердих і м’яких приголосних перед [е] та відповідно позначати на письмі м'якість приголосного буквою е, навчити виділяти на слух злиття звуків [йе], визначати їх місце в слові — на початку слова, складу, після голосного — та позначати злиття буквою с, допомагати дітям зрозуміти, як важливо розвивати свої здібності до будь-якої роботи.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

— Діти, наша казка про звуки й букви має продовження.

Тож послухайте, що ще відбулося в палаці Азбуки.

Коли всі звуки і букви трохи заспокоїлися, вгорі щось зашелестіло і легенький вітерець тихенько опустив на землю букву Е. Вона дуже любила подорожувати і часто літала з лелеками, лебедями на озера, а то й далеко за море.

“Е-е-е, - промовила буква Е, — тут діється щось цікаве. А де ж була я, де?” Вона піднялася на ґанок, де відпочивав звук [й], і тихенько присіла біля нього, зітхнувши: “Е-е-е!”

Звук [й] почув знайоме зітхання, прокинувся і промовив:

-Як добре зазвучало — [е]! Зі мною разом так це буде: [йе]. Ми подаруємо Азбуці ще одну букву! Ти, букво Е, зніми, будь ласка, з обличчя свою вуаль!

Буква Е не забарилася це зробити, і всі побачили чудову букву Є є (учитель показує букву — велику й малу).

- Віднині там, де поруч разом звучатимуть два звуки [й, е], там буква Є запише слово Є!

Це гарне слово, бо як Є — то Є: добробут, щастя — і усе твоє. Ще буде складом Є у нашій мові: є-нот і Є-ва — [йе] звучить у слові — Таку промову виголосив [й]. Тут приголосні стали в ряд, і як завжди — найближче всі м’які. Торкнулася їх буква Є, та не до всіх дістала. Найближче “єн”, і “те”, і “ел” стояли, і буква Є усім їм так сказала:

— На м’якість звуків ваших я вкажу. Сама ж звучатиму, як [е] —після м’якого.

Сподобалася всім така промова. А сонечко сховалось вже за гаєм.

— І ми, здається, теж відпочиваєм, — сказали букви Е та Є.

Усе затихло. Мир і благодать. Старенький місяць виглянув з-за хмар.

— Є — буква, і на мене чимось схожа, — промовив тихо й покотився далі. Багато ще було у нього справ. О. Катрин

— Нас із вами теж Буквар уже чекає. Сподобалася вам казка? Про що ви дізналися з неї сьогодні? Мабуть, стомилися трохи й ви. Послухайте смішинку-скоромовку й відпочиньте.

Євген горіхи роздає:

Оце моє, оце твоє...

А це чиє?

Це теж моє!

Ти ж бач — горіхів не стає...

А в вас такий Євгенко є,

що так горіхи роздає? Л.Пшенична

Діти кілька разів промовляють скоромовку за вчителем, а потім самостійно. Учитель запитує:

— У яких словах скоромовки разом вимовляємо звуки [й], [е]? Якою буквою позначимо їх на письмі в цих словах? (Буквою є.)

Робота за Букварем.

Читання букви Є є ти підпису під малюнком на с. 94.

— Запишемо букву є Є — малу й велику, а із словом є придумаємо речення.

Наприклад.

Є у мене мама,

є у мене тато,

є у мене ще бабуся,

є дідусь і братик.

Сад і хата в мене є,

є подвір’я, котик є.

Є у мене... є, є, є...

Та не все воно моє.

Є для всіх, на всю сім’ю,

а я дуже всіх люблю! О.Катрич

Отже, буква Є є може бути й окремим словом. Пригадайте, які ще букви можуть бути окремим словом? (І, у, я, а.)

Заучування вірша зі слів учителя.

Ясне сонце в небі сяє,

тепло літнє посилає.

Справжнє літечко прийшло!

Скільки дива принесло! О.Катрич

Звуко-буквений аналіз слів ясне, літнє. Виділення в злитті -не, -не звуків [н], [н'], позначення на письмі м’якості звука [н'] буквою е.

Читання злиття з твердими та м’якими приголосними перед [е] та позначення звука [е] буквами е, є (с. 94).

Читання слів Букваря із злиттям не, не (с. 94). Пояснення значення слів, складання речень з деякими з них за вибором учнів. Пошук серед них слів з протилежним значенням.

Читання вірша на с. 94 учителем, а потім учнями. Добір заголовка до вірша з поданих: Синь. Синє все... Художник. Учитель спонукає дітей до обгрунтування свого вибору. Ставить запитання:

Яким ви уявляєте художника: добрим чи сердитим, веселим чи сумним, дуже серйозним чи жартівником, щедрим чи скупим, щасливим чи нещасливим? (Ці слова вчитель може надрукувати на дошці парами, користуючись квадратиком для позначення букв, яких діти не вивчали.)

Тільки добра, весела, щаслива, щедра душею людина, яка любить людей, природу і хоче про все розказати, поділитися своєю радістю з іншими, може все в природі побачити, відчути простір і велич навколишнього світу і намалювати все це фарбами, словами вірша або просто поділитися своїми думками, — так підсумує вчитель те, що скажуть діти.

- Прочитайте ще раз вірш і скажіть, що малював художник? (Небо, море, мабуть, поле, бо в полі синій льон цвіте; дитину з синіми очима; і дні, і ночі — все у нього було синє, бо художник був щасливий.) Так скажуть діти, а вчитель допоможе, узагальнить їхні думки і продовжить:

- Давайте порівняємо малюнок із текстом. Чи є щось схоже в художника й поета? Що саме? (У художника — на морі корабель; синє небо, птахи в небі. Поет не знав, як це все описати. Від щастя слів не вистачило в нього. Та й нам він дав можливість поміркувати.)

Повторення,

Розгляд променевих таблиць на с. 94.

- Якими буквами позначаються голосні звуки після твердих приголосних?

- Якими буквами позначається м’якість приголосних на письмі? (Буквами я, ю, є, і, ь.) Які з них можуть позначати два звуки? Яка буква не позначає звука? Яка буква позначає завжди два звуки?

Читання в кольорових рамках букв, що позначають голосні звуки. Учитель запитує:

—Які букви в рамці можуть позначати два звуки? Які з них, крім
цього, позначають ще й м’якість приголосних?

Читання слів із буквою є на с. 95.

Після того як діти прочитали кілька разів слова пошепки і вголос, учитель пропонує:

Прочитайте імена людей; імена хлопчиків; імена дівчаток; слова, що називають дії.

На яке питання відповідають слова, що називають дії предметів?

Перед тим як читати вірш “У зоопарку”, учитель пояснить значення слова вольєр. (Це майданчик для утримання тварин, загороджений металевою сіткою.)

Діти під керівництвом учителя ознайомлюються з текстом і відгадують слова: єхидна, заєць, дуже, жарко, п’є. Текст читає вчитель, а потім — учні. У бесіді про зоопарк і тварин, які живуть у ньому, доречно буде нагадати про правила поведінки скрізь, де можна зустріти тварин, про дотримання гігієни (аби не зашкодити своєму здоров’ю і здоров’ю тварин) і тиші, особливо влітку (щоб не турбувати малечу).

Відгадування загадки. За допомогою малюнків діти добирають варіанти відповіді.

Рушаймо, діти, далі дорогою пізнання. Читаємо запитання внизу зліва й відповіді, що поруч із ними. Тож хто чи що може бути веселим і сумним, широким і вузьким, великим і малим? Про кого можна так сказати: метка, моторна? (Господиня, дівчинка, сестричка.) А пишна, запашна? (Троянда, квітка, хлібина, паляниця.)

Які ознаки до цих предметів можна ще дібрати? (Якщо в учителя є предметні малюнки, добре було б їх показати.)

Завдання. Доповнити потрібними словами третє речення; до слів — назв ознак дібрати відповідні слова — назви предметів.