Сутність та основні види народного мистецтва
Педагогічні можливості засобів народного мистецтва
Твори К. Білокур у структурі народно-мистецької творчості
Використання творів народного мистецтва у навчальному процесі
Образотворчі засоби та художня манера живопису К. Білокур
Використання творчої спадщини Катерини Білокур на уроках образотворчого мистецтва
Восени 33-го
Талановито малювати — лише півділа
Навигация
Восени 33-го
Розвиток у молодших школярів уявлень про народне мистецтво (на прикладі творчості Катерини Білокур)
142678
знаков
0
таблиц
0
изображений
2. Восени 33-го...
Учитель. 1932—1933 рр. родина Катерини Білокур пережила відносно благополучно, проте не могла художниця не потерпати за людей — під час голоду нагло йшли в небуття цілі сім'ї, не залишаючи після себе й сліду. Коли нещастя минулося, восени 33-го року визріло остаточне і безповоротне рішення, про яке вона й повідомила батькам: «Оце вже я далі відкладати не можу, я буду вчитися «малювати».
Батьки сприйняли це рішення як виклик: «Та на тебе люди будуть тюкать. Бо де ж таке видано, де ж таке чувано в світі білому, що темна, неосвічена баба-селянка та щоб була художником? Та туди треба не з такими головами, як у нас!»
Учениця в образі Катерини Білокур. Коли, питаєте, по-справжньому взялася за мистецтво? Вже на 34-й рік мені повернуло. Сиджу якось у хаті сама і слухаю радіо. Співала Оксана Петрусенко «Чи я в лузі не калинонька була». Боже, думаю, які тільки люди є на світі талановиті!.. З цим я і пішла від сестри навпростець додому. А по дорозі випадково набрела на розкішний кущ калини. Виламала гілочку. Прийшла додому, поставила її перед собою і намалювала, серцем вслухаючись в Оксанині варіації. Всю душу вклала в цей малюночок. І надіслала з душевним трепетом до Київського радіокомітету.
Через деякий час прийшла відповідь від Оксани Петрусенко. У своєму листі вона говорила, що Катерині обов'язково треба вчитися.
Та з навчанням не повезло. Спочатку Катерина Білокур звернулася до Київського будинку народної творчості. Звідти порадили їй звернутися до Полтавського будинку народної творчості, бо Богданівка тоді була у складі Полтавської області. З Полтави прийшов лист якоїсь бездушної людини про те, що в 40 років про навчання не може бути й мови. А як уже хочеться до чогось руки докласти, то порадили навчитися шитву або якомусь іншому ремеслу. Відповіли так, як колись її батько. І Катерина втратила віру в те, що з неї справді може вийти художник. Та, незважаючи на це...
Катерина Білокур. Продовжувала я знатися з фарбами й пензликами. Сама собі порадниця і критик. Малювала портрети моїх односельчан, різні краєвиди. Пряла, ткала, білила, шила, копала, садила, полола, збирала і все робила, а в прогалинах між цим ділом училася малювати. І за це її звали паразитом, лежнюгою... Як і в кожного художника-початківця, та ще й самоука, все виходило не так, як хотілося. Було від чого опустити руки. Людина менш настирлива, менш наполеглива відступилася б, але не Катря.
Катерина Білокур: «Вечорами пряду, а вдень учуся малювати. Малювання виходить грубе. Очі мої і серце вимагають чогось кращого, а руки ще не звикла слухать волю розуму мого і виводила таке — хто й зна що. А я від цього сердилась, хватала мою невдалу роботу, рвала, кидала, топтала, а потім обдумувалась: збирала, склеювала, плакала над нею — і знов же над нею заходжувалась працювати».
Учитель. І старання ці увінчались успіхом. Кілька її картин потрапили на виставку в Полтаві А там сказали, що кращі з них будуть показані на виставці, яка влаштовується в Києві, і що вона може була прийнята до Спілки художників. Радості не було мех. Але все поламала війна. Із колекції картин, які були на персональній виставці, більшість загинула. Багато сліз пролила, очі виплакала в чорну ніч фашистська окупації.
Після війни зростає майстерність Катерини Білокур. Вона малює не тільки квіти, а й своєрідні натюрморти. Твори її відзначаються високим художнім смаком і оптимізмом. І хочеться порівняти їх із піснями. То ж звідки ця таїна натхнення?..
3. Таємниця натхнення.
Учитель. В українському селі здавна любили себе оточувати красивими речами. Дбайливий господар віз чи сани для виїзду фарбував, прикрашав орнаментами з гілочок, ягодами, різьбою. Змагалися у малярстві й жінки. У кожному селі були ті, кого особливо шанували за майстерність, запрошувати прикрашати оселі і в інші села. Катерина Білокур, взявши все на від народної творчості, перевершила ці надбання і є оригінальною художницею — професіоналом, не копіюючи сліпо природу, а витворюючи з неї свято, і й поезію малярства зі своєю композицією.
Найбільше Катерина Білокур вчилася у природи – скрупульозно досліджувала будову і квіточки, спостерігала й аналізувала в кольорах кожної рослини, залеж пори року і дня, за сонця і в хмарну мну, під час заграви й при сонячному Перші роботи малювала на фанерних дощечках олійними фарбами, соком бузини, буряка, калини, відвару трав, фарбами та вугіллям — негрунтованому полотні (про те, що його потрібно ґрунтувати, дізналася лише в 1934 р., спеціальний папір для малювання побачила Києві в 1949 р., коли була вже відомою художницею). Її учнівські роботи скоріше схожі на етюди. Це — портрети рідних і однодумців.
Щоб збагнути закони малювання, годинами, коли траплялося приїхати до Києва, достоювала в музеях.
Пензлі робила сама, подібні до голки, з котячих чи ховрашиних волосинок і вишневих гілочок, вила: від тоненьких пензликів тонкі й ніжні лінії, якими легко робити тони й напівтони. Так пізніше предавалала свої секрети ученицям. Збиралися в неї в хаті дівчата, навчала їх, розповідала про художників. Говорила, щоб не робили різких ліній, менше було контрастів. Як все природно, так щоб і малювали.
Повідомлення учнів
Спершу Катерина Білокур надсилає одну зі своїх «Квіти» Максиму Горькому. Та не отримує від відповіді. Тоді з'являється Оксана Петрусенко Павло Тичина, Василь Касіян. Завдяки їм Катерина потрапляє в опіку до Полтавського і Республіканського центрів народної творчості. Її роботи ви-сенсацію не тільки в Полтаві, а й у Києві та ві, а згодом — і в Парижі.
Катериною починає опікуватися Василь Нагай, який згодом став директором Державного музею українського народно-декоративного мистецтва. Він для неї полотно, розчинники, фарби і навіть домовлявся про автобус для поїздок до Києва, був її опорою і бідою водночас — бо намагався втиснути її творчість у рамки народної. Вона усе життя мріяла стати професіоналом-живописцем і стала ним. Співробітниця музею народно-декоративного мистецтва Кулішова була свідком гострої розмови між Нагаєм і Катериною:
— Не пишіть ви ні портретів, ні пейзажів, на це ви не вчилися: є художники, які це краще за вас роблять, малюйте лише квіти й натюрморти.
— Хіба я так погано пишу портрети й пейзажі?
—То не має значення, все одно ми у вас портрети й пейзажі закуповувати не будемо.
Для Катерини це прозвучало як наказ і вирок, бо грошима від продажу картин платила за квартиру братові, залишаючи собі дещицю лише на фарби і розчинники. Художниця не мала в чому вийти на люди.
Катерина повністю залежала від директора музею Нагая. За його допомогою хвора художниця (після того, як ходила топитися, були хворими ноги) підтримувала зв'язок із Києвом, із мистецтвознавцями і художниками. Коли, образившись на невдале фото в журналі «Радянська жінка» (1951 р.), Катерина надіслала йому гострого листа і фактично посварилася, З роки в мистецькому світі про неї майже не згадували, хоча вона була майстром пензля в розквіті таланту. Уславлений художник Пікассо тоді говорив: «Аби в нас була такого рівня майстерності художниця, ми змусили б про неї заговорити весь світ».
Похожие работы
... класах відбувається перш за все на основі творів українських авторів. У попередньому розділі ми аналізували роботи українських художників, які можуть бути використані як наочні посібники на уроках образотворчого мистецтва. Аналогічно можна використовувати дані твори для подання матеріалу про різноманітність мистецьких жанрів, видів тощо. Для прикладу пропонуємо розглянути урок образотворчого ...
... людського буття, уявлення про красу. Тому з метою духовного розвитку школярів у процесі роботи використовують матеріал українського декоративного мистецтва. Розділ 2. Формування національно-культурної свідомості молодших школярів засобами народного мистецтва 2.1 Методика експериментального дослідження Сьогодні декоративно-прикладне мистецтво розглядається як важлива художня цінність, що ...
... ситуації. Використання мовного матеріалу з урахуванням міжпредметних зв’язків сприятиме збагаченню словникового запасу молодших школярів, розвитку їх мовленнєвих умінь та навичок. 2.5 Експериментальне підтвердження ефективності запропонованої методики формування мовленнєвої комунікації Перевірка та оцінка ефективності роботи, проведеної в формуючому експерименті. У процесі обстеження ...
... людини (віддзеркалених в одязі, прикрасах, зовнішніх рисах і пластиці тіла). 2. Сприймання мистецтва. Передбачає формування навичок сприймання й оцінки художнього образу у творах образотворчого мистецтва (за можливості — і в інших видах). Як розділ роботи сприймання здійснюється на матеріалі шедеврів світового образотворчого мистецтва, творів сучасних авторів, як українських, так і зарубіжних, і ...
0 комментариев