2. Дослідження впливу позаурочної роботи з трудового навчання на підвищення зацікавленості до предмету серед молодших школярів

Отже, в Полянській ЗОШ №1 проводилося педагогічне дослідження, ціль якого – експериментальним шляхом перевірити ефективність позаурочної роботи з трудового навчання в активізації зацікавленості та сформованості знань у молодших школярів до цього предмету. Всього в педагогічному експерименті взяло участь 20 учнів 2-го класу і 20 учнів 3-го класу. Другокласники були експериментальним класом, а третьокласники – контрольним класом.

Змістом цього етапу дослідження був формуючий експеримент, у процесі якого розв’язувались такі завдання: вивчались можливості позаурочних заходів з трудового навчання як засобів формування пізнавальних інтересів учнів; апробовувалися напрями удосконалення організаційних форм, методів і прийомів, практичної діяльності вчителя і пізнавальної діяльності учнів у системі позакласної роботи; перевірялись критерії рівнів сформованості пізнавальних інтересів учнів.

Основними напрямами реалізації проблеми формування пізнавальних інтересів учнів у процесі позакласної роботи ми вважаємо організацію різноманітних заходів з трудового навчання молодших школярів. Ці позаурочні заходи мають можливості широкого охоплення школярів різними видами добровільної пізнавальної діяльності, які сприяють забезпеченню стійких інтересів учнів до навчання і до пізнання.

Для реалізації поставленої проблеми було проведено два позаурочні заходи з трудового навчання: Позакласне практичне заняття з трудового навчання та позакласний захід «Свято праці» по трудовому навчанню. (Див. Додаток 1, 2)

Формувальний експеримент здійснювався протягом 2009 року. З метою дотримання об’єктивності його проведення обиралися контрольні й експериментальні групи. Учні контрольних та експериментальних груп мали приблизно однакову успішність з трудового навчання. Для спрощення обчислень було обрано однакову кількість досліджуваних у експериментальних та контрольних групах – по 20 чоловік.

У контрольних групах позакласна робота з трудового навчання здійснювалася традиційно, а в експериментальних – за розробленою у дослідженні експериментальною методикою, спрямованою на активізацію пізнавальної діяльності учнів та збільшення інтересу учнів до трудового навчання.

Зростання рівня навчальних досягнень з трудового навчання та рівня сформованості пізнавальних дій учнів експериментальних груп після проведення різних видів позакласної роботи доводить їх ефективність. Проте одним із найважливіших показників, який переконливо свідчить про активізацію пізнавальної діяльності школярів, є зростання рівня пізнавальної активності.

У процесі формувального експерименту пізнавальна активність досліджувалася покомпонентно. На підставі аналізу літературних джерел було визначено показники кожного з її компонентів: мотиваційного (ставлення до позакласної діяльності; пізнавальний інтерес; ініціатива), змістово-операційного (володіння трудовим матеріалом; здатність до самостійної роботи з різними видами матеріалу; вміння творчо застосовувати знання) та емоційно-вольового (старанність, цілеспрямованість та наполегливість у навчанні; впевненість у собі, вміння відстоювати власну позицію, здатність пропонувати нові ідеї; прагнення до самовдосконалення, інтелектуальна рефлексія).

З метою об’єктивного вивчення результатів дослідження було введено спеціальну чотирибальну шкалу оцінювання сформованості рівнів пізнавальної активності (0, 1, 2, 3 бали). Було оцінено прояв кожного показника у учнів за визначеною шкалою (максимальна сума балів – 30). Встановлено три рангові градації: до високого рівня розвитку пізнавальної активності відносили учнів, які набрали від 21 до 30 балів, до середнього – від 11 балів до 20, низького рівня – до 10 балів.

Для визначення рівня пізнавальної активності в експериментальних та контрольних групах було проведено початковий і заключний зрізи. Результати початкового зрізу свідчать, що серед учнів контрольних і експериментальних груп переважає середній рівень розвитку пізнавальної активності. Кількість школярів із високим рівнем пізнавальної активності з трудового навчання в середньому приблизно дорівнює кількості учнів із низьким рівнем.

Динаміка пізнавальної активності учнів в умовах формувального експерименту

Засіб

активізації пізнавальної діяльності

учнів

К-сть

Учнів

Зрізи Рівень пізнавальної активності, у%
високий середній низький
К Е К Е К Е
Позакласне практичне заняття з трудового навчання (тільки для експериментальних груп) 20 І 30 30 45 40 25 30
20 ІІ 30 50 45 35 25 15

Позакласний захід «Свято праці» (тільки для експериментальних груп)

20 I 30 50 45 35 25 15
20 II 30 60 45 30 25 10

І зріз – початковий, ІІ зріз – заключний

К – контрольні групи, Е – експериментальні групи

За результатами заключного зрізу в експериментальних групах розподіл учнів за рівнями виявився таким: 12 учнів (60%) – високий рівень, 6 учнів (30%) – середній i 2 учня (10%) – низький, тобто від початку експериментальної роботи 4 учня (20%) перейшли з групи з середнім рівнем в групу з високим, 4 учня (20%) – з групи з низьким рівнем перейшли в групу з середнім рівнем розвитку пізнавальної активності, а решта школярів також мають позитивну динаміку, але в межах одного рівня. Зокрема, покращилося ставлення дітей до позакласної діяльності, зросли пізнавальний інтерес, самостійність, ініціативність, цілеспрямованість і наполегливість школярів, рівень навчальних досягнень та рівень сформованості пізнавальних дій, вдосконалилися аналітико-синтетичні вміння, інтелектуальна рефлексія учнів. У контрольних групах показники фіксовані. Всі отримані дані можна продемонструвати на діаграмах:

Рисунок 1. Розподіл молодших школярів за рівнем пізнавальної активності з експериментальної групи до проведення експериментального дослідження та після нього

І етап – до початку експерименту;

ІІ етап – після проведення позакласного практичного заняття з трудового навчання;

ІІ етап – після проведення позаурочного заходу «Свято праці».


Рисунок 2. Розподіл показників умінь, які характеризують пізнавальну активність молодших школярів з контрольної та експериментальної груп після завершення експерименту

1 – вміння вірно вибирати матеріал для роботи;

2 – виконувати розмітку на матеріалах;

3 – вміння різати матеріал;

4 – вміння з'єднувати різні частини матеріалу та предметів;

5 – організовувати та планувати свою діяльність;

6 – підвищення інтересу до трудового навчання.

Діаграма досить чітко демонструє, що учні експериментальної групи краще засвоїли необхідні трудові навички та вміння, ніж учні контрольної групи. Різниця між основними показниками становить близько 10%, що переконливо свідчить про ефективність проведеної роботи.

Таким чином, аналіз експериментальних даних і результатів спостереження, відгуки вчителів свідчать про те, що використання запропонованих у дослідженні форм і видів позакласної роботи (Позакласного практичного заняття з трудового навчання та Позакласного заходу «Свято праці») з урахуванням особистісно орієнтованого підходу забезпечило активізацію пізнавальної діяльності учнів молодшої школи з трудового навчання та позитивно вплинули на трудову підготовку молодших школярів.


Висновки

Активізація пізнавальної діяльності учнів – це процес, спрямований на мобілізацію вчителем за допомогою спеціальних засобів інтелектуальних, морально-вольових та фізичних зусиль учнів на досягнення конкретної мети навчання, виховання та розвитку, на подолання пасивності школярів, стимулювання їх пізнавальної активності, використання оптимальних форм і методів навчання.

У ході дослідження встановлено, що одним із найважливіших показників активізації пізнавальної діяльності учнів є зростання рівня пізнавальної активності. На основі узагальнення літературних джерел визначено структуру пізнавальної активності, що включає три компоненти: мотиваційний, змістово-операційний та емоційно-вольовий.

Результати теоретичного аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури дають підстави стверджувати, що існує багато засобів активізації пізнавальної діяльності учнів із трудового навчання для ефективної трудової підготовки, проте роль позакласної роботи в цьому процесі мало висвітлена і до кінця не з’ясована. Тому на сьогодні виникла нагальна потреба у впровадженні ефективних форм і видів позакласної роботи, які б сприяли активізації пізнавальної діяльності школярів. Серед них ми виділили позакласні свята, позаурочні практичні заняття з трудового навчання, гурткові заняття та індивідуальну роботу з учнями, теоретично обґрунтувавши їх ефективність.

Констатувальний експеримент показав, що позаурочна робота з трудового навчання має великі можливості для ефективної трудової підготовки молодших школярів, для активізації пізнавальної діяльності учнів, для підвищення зацікавленості до трудового навчання. Проте вони залишаються нереалізованими через недостатню увагу до неї та відсутність ґрунтовних методичних рекомендації до її проведення.

Експериментальна перевірка довела, що результативність проведення позаурочної роботи з трудового навчання значною мірою залежить від методичної підготовки вчителя. Зміни, що відбулися в процесі формувального експерименту після проведення позаурочного заходу «Свято праці» та позаурочного практичного заняття з трудового навчання, засвідчили його позитивний вплив на зростання трудових умінь та навичок молодших школярів та підвищення в них зацікавленості до предмета та пізнавальної активності.

Формувальний експеримент засвідчив, що в умовах упровадження зазначених видів позаурочної роботи в навчальний процес загальноосвітньої школи відбулися якісні та кількісні зміни у сформованості трудових умінь та пізнавальній активності молодших школярів (збільшився відсоток учнів із високим рівнем на 20% та зменшився відсоток учнів із низьким рівнем на 20%).

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування трудових умінь та навичок учнів молодшої школи в позаурочній роботі трудового навчання. Подальшого вивчення потребують питання співпраці загальноосвітніх і вищих навчальних закладів у проведенні позаурочної роботи з трудового навчання, використання інтерактивних технологій у позаурочній діяльності та ін.


Список використаної літератури

1.    Абилов К.С. Развитие трудолюбия у младших школьников. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидат педагогических наук. – Баку, 1965.

2.    Алексюк А.Н. Проблема методов обучения в общеобразовательной школе. – М., 1979.

3.    Армаганян Л.Х. Главное звено трудового воспитания в школе // Начальная школа. – №5, 1986. – С. 37–39.

4.    Бокарев Л.Ю. Трудовое обучение и воспитание младших

5.    школьников в практике учителей // Начальная школа. – №5, 1983. – С. 47, 12.

6.    Букрєева С.М. Перші кроки становлення в Україні позакласного виховання дітей // Рад. шк., – 1977. – №1 – С. 91–99.

7.    Беляков Н.Д., Цейтлин Н.Е. Внеклассные занятия по труду с младшими школьниками. Пособие для учителей начальных классов. – М.: Просвещение, 1969. – 303 с.

8.    Веремійчик І.М. Методика трудового навчання в початковій школі. – Тернопіль: Мальва-ОСО, 2004. – 276 с.

9.    Воспитательная работа с учащимися вне школы / Под ред. Л.М. Николаевой. – М.: Просвещение, 1981. – 144 с.

10.  Галагузова М.А. Активизация творческой познавательной деятельности учащихся на уроках труда // Начальная школа. – №7, 1987.

11.  Глущенко А.Г. Трудовое воспитание младших школьников во внеклассной работе. – М.: Просвещение, 1985. – 106 с.

12.  Гукасова А.М. Внеклассная работа по труду. – М.: Просвещение, 1981. – 174 с.

13.  Гурасова А.М. Вопросы методики трудового обучения в начальных классах. – М., 1967.

14.  Доценко В.С. Дети вне школы. Формы и методика работы с детьми и подростками по месту жительства. – М: Просвещение, 1979. – 223 с.

15.  Колганова А.В. Трудовое обучение и воспитание младших школьников // Начальная школа. – №4, 1987. – С. 75–78.

16.  Конышева Н.М. Лепка в начальных классах. – М.: Просвещение, 1985. –78 с.

17.  Конышева Н.М. Методика трудового обучения младших школьников: базы дизайнобразования. Уч. Пос. Для студ. Сред. Пед. Учеб. Заведений. – М.:Академия, 1999. –192 с.

18.  Конышева Н.М. Трудовое обучение // Начальная школа. – №4, 1998.

19.  Конышева Н.М. Формирование мировоззрения учащихся в курсе предмета трудовое обучение // Начальная школа. – №7, 1996.

20.  Костенков П.П. Трудовое воспитание как педагогический прооцесс. Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук. – А., 1968.

21.  Крупская Н.К. Методические заметки. Педагогическое сочинение. Т.3. – М., 1959. – С. 556–557.

22.  Лында А.С. Методика трудового обучения. – М.: Просвещение, 1977.

23.  Майорова И.Г., Романова В.И. Дидактический материал по трудовому обучению. – М.: Просвещение, 1979.

24.  Маслов С.И. Развитие творческих возможностей младших школьников на уроках трудового обучения // Начальная школа. – №8, 1989. – С. 74.

25.  Макаренко Л.С. Методика виховної роботи. – К.: Радянська школа, 1990. – 366 с.

26.  Массовые формы внеклассной работы по трудовому обучению: Метод. рекоменд. / Отд. научн. образов. Гродненск. облисполкома, Гродн. обл. ин-т учоверш. учителей, Гродн. обл. совет пед. образ. БССР; / Сост. А.А. Деркачев/.–Гродно, 1980.

27.  Мищенко І. Трудове навчання в 1–2 класах. – К.: Рад. Школа, 1990. – 128 с.

28.  Мищенко І. Трудове навчання в 3 класі – К.: Рад. Школа, 1988. – 64 с.

29.  Мищенко І. Трудове навчання: 4 клас. – К.: Освіта, 1998. – 128 с.

30.  Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті. / Міністерство освіти і науки України. Академія педагогічних наук. – К.: Шкільний світ, 2001. – С. 14.

31.  Николаева Н.И. Работа в трудовых объединениях // Воспитательная работа с учащимися вне школы: В микрорайоне школы. – М.: Просвещение, 1989. – 80 с.

32.  Орлик П.І., Шевченко А.П. Позашкільній роботі – науковий підхід // радянська школа. – 1986. – №1. – С. 95–96.

33.  Перевертень Г.И. Самоделки из бумаги. – М.: Просвещение, 1983. – С. 132.

34.  Перевертень Г.И. Самоделки из разных материалов. – М.: Просвещение, 1985. – 110 с.

35.  Перевертень Г.И. Техническое творчество в начальных классах: Книга для учителя по внеклассной работе. – М.: Просвещение, 1998. – 159 с.

36.  Рожнев Я.А. Методика трудового обучения с практикумом в учебных мастерских. – М.: Просвещение, 1988.

37.  Рукоделие в начальных классах. / Сост. Гукасова А.М. – М.: Просвещение, 1984.

38.  Ступарик Б.М. Внеклассная работа – важный компонент трудового воспитания // Ступарик Б.М. Трудовое воспитание учащихся. – Львов, 1986. – С. 49–65.

39.  Сухомлинский В.А. О воспитании. 6-е издание – М.: Политиздат, 1988. – 270 с.

40.  Сухомлинский В.А. Радость труда – это красота бытия // Сухомлинский В.А. О воспитании. – М., 1982. – С. 130–139.

41.  Трудовое обучение в начальных классах. Пособие для учителей. – М.: Просвещение, 1978. – С. 232–259.

42.  Ушинский К.Д. Труд в его психологическом и воспитательном значении // Ушинский К.Д. Педагогические сочинения: в 6-ти томах – М., 1988. – т. 2. – С. 8–26.

43.  Хорунжий В.І. Методика трудового навчання в початкових класах. Частина І. Курс лекцій. – Олександрія: РВА «Світло», 1996. – С. 79–84.

44.  Черепанова И.П. Дети взрослеют в труде. – М.: Педагогика, 1990. – 180 с.

45.  Шутяк В.Г. Методика трудового навчання в початкових классах. – Рівне, 2001. – 278 с.

46.  Шутяк В.Г. Уроки трудового навчання у 1 класі. – Рівне: РДГУ, 2000. – 95 с.

47.  Шутяк В.Г. Уроки трудового навчання у 2 класі. – Рівне: РДГУ, 2004. – 108 с.


Информация о работе «Позаурочна робота з трудового навчання та її роль у трудовій підготовці молодших школярів»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 54508
Количество таблиц: 3
Количество изображений: 2

Похожие работы

Скачать
189661
3
1

... [63, 65]. Йдеться про конструювання і втілення способів інтеграції змісту освіти, на основі яких має розгортатися відповідний навчальний процес. Вчені виділяють такі способи інтеграції змісту початкового навчання: інтегровані курси; інтегровані підручники; інтегровані завдання; інтегровані уроки. Найбільш поширеними способами інтеграції змісту освіти в початкових класах є інтегровані курси. Для ...

Скачать
135893
7
2

... ", з’ясовано, що у процесі вивчення молодшими школярами рослин необхідно проводити досліди, спостереження, практичні роботи.   2.2 Методика вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у 3 класі Розробляючи методику вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства, особливу увагу ми приділяли визначенню цілей уроку, добору змісту, доцільних методів і засобів ...

Скачать
175928
1
1

... є чи методичне необґрунтоване використання на уроках етапу первинного сприймання нового. Актуалізація даної проблеми потребує аналізу передового педагогічного досвіду.   2.2 Забезпечення оптимального первинного сприймання навчального матеріалу у передовому педагогічному досвіді Як показує аналіз передового педагогічного досвіду, проведення підготовчої роботи до сприйняття нового матеріалу на ...

Скачать
61007
0
0

... [7] І це ще далеко не повний перелік питань, проблем, переваг та недоліків досліджуваної проблеми. Мета роботи – теоретично обґрунтувати та виявити педагогічні умови вдосконалення трудового виховання школярів в умовах сільської загальноосвітньої школи. Об’єктом дослідження є процес трудового виховання учнів. Предметом дослідження є педагогічні умови вдосконалення трудового виховання сільських ...

0 комментариев


Наверх