7. Уроки позакласного читання на основному етапі

Якщо молодші школярі оволоділи знаннями, уміннями і навичками роботи з дитячою книжкою на підготовчому і початкову етапах, то можна переходити до навчання дітей на основному етапі.

Основний етап триває протягом третього і четвертого року навчання. Уроки позакласного читання проводяться один раз на два тижні. Їхнє завдання – добиватися оформлення читацьких умінь на основі індивідуальних особливостей кожного читача, закріплення загальних читацьких умінь.

Завдання позакласного читання на третьому етапі не змінюється. Протягом усього часу учні повинні працювати над виробленням навичок, а потім і потреби самостійно й осмислено вибирати і за всіма правилами читати доступні їм книги. При цьому і раніше, основний навчальний матеріал, тобто конкретні дитячі книги, які читають учні, визначається реальним книжковим фондом, розмір і тематика якого залежать від умов роботи школи: наявності дитячої бібліотеки, розташування школи (в місті чи селі), рівнем підготовки батьків. Це обов’язково повинен передбачати і враховувати вчитель, готуючись здійснювати на уроці навчально-виховну роботу. Зокрема, у доборі книжок для позакласного читання необхідно орієнтуватися не тільки на те, що є у вчителя, а й на те, що можуть принести учні. У них, можливо, немає того, що є у вчителя, і навпаки. Класовод зобов’язаний враховувати це. Однак у яких би умовах він не працював, його мета – звести дітей на вищу сходинку оволодіння самостійним читанням.

Мета цього етапу – формувати навички і потребу самостійно, осмислено добирати і за всіма правилами читати доступні дитячі книжки. Тепер учень переходить повністю до самостійного і вдумливого засвоєння змісту незнайомих дитячих книжок з наступним аналізом якості сприйняття на спеціальному уроці позакласного читання.

На третьому етапі навчання, процес виховання самостійного читача-учня ускладнюється. Перед кожним з них ставляться завдання:

1) навчитися самостійно вибирати і читати дитячі книжки без нагляду вчителя - поза класом; це значить, що їхнє самостійне читання стає позакласним у прямому значені слова;

2) навчитися користуватися бібліотечним чи книжковим фондом читацького залу, що сприятиме вихованню у дітей інтересу до книги; щоб привчити дітей до цього, вчитель має передбачити екскурсії дітей до бібліотеки, ознайомлення з каталогом і правилами добору книг для читання.

Поглиблюється освоєння зв’язку понять: письменник – твір (тобто книга), письменник – тема, а також тема – письменник. У цей час учні ознайомлюються із новими іменами письменників. Запроваджується диференціація тем читання. Вводяться науково-пізнавальні твори, довідкові книги.

На цих уроках дитячі книжки будуть різні і за змістом, і зі структурою, і за обсягом, і за емоційною насиченістю. Об’єднувати їх мусить те, що вони мають бути для дитини новими, а ще – цікавими і доступними кожному відповідно до його рівня читацького досвіду і рівня розвитку.

Велику вагу при цьому слід приділяти рекомендаційному списку – основному бібліотечно-бібліографічному посібнику. Він може бути написаний учителем від руки на звичайному аркуші паперу або оформлений у вигляді плакату. Як ось:

Казки видатного французького письменника

1. Читайте казки Шарля Перро

«Червона Шапочка», «Зачарована красуня», «Синя Борода»,

«Кіт у чоботях», «Попелюшка», «Чарівниці».

2. Добре розгляньте ці книжки.

3. Навчіться коротко переказувати прочитані казки.

4. Визначте найбільш цікаві епізоди і повправляйтесь у виразному читання.

5. Підготуйтесь до інсценізації окремих епізодів казки.

6. Спробуйте поставити живі картинки (група за інтересами)

7. Відшукайте цікаві розповіді про автора казок.

Такий і подібний йому рекомендаційний список допоможе кожній дитині вибрати книжку за своїми можливостями й уподобаннями, розширити читацький кругозір, легше впоратися з домашнім завданням.

Щоб скласти орієнтований рекомендаційний список і своєчасно довести його до відома дітей, вчитель сам заздалегідь ознайомлюється з наявним фондом книг з даної теми і вносить у список тільки ті, які є в класній, шкільній, районній бібліотеках.

Діти повинні довіряти рекомендаційному списку, розуміти, що книги, вказані у ньому - хороші. Доступні, але не єдині у підготовці до уроку. І, звичайно, не варто думати, що кожний учень прочитає всі вказані у списку книги. Рекомендація – це побажання, порада. Ознайомившись зі списком, школяр перш за все визначить, які книги він уже знає, які ні, по які він звернеться в бібліотеку чи до домашнього зібрання.

Навчальний матеріал до уроків позакласного читання складають головним чином авторські книжки-збірки. Такий відбір допоможе реалізувати монографічний принцип засвоєння дітьми кола читання, а також забезпечить розвиток в учнів-читачів літературного смаку, поглиблення і впорядкування літературного смаку та кругозору.

Разом з тим, в навчальний процес пропонуємо не тільки короткі твори, але і так звані велико - об’ємні, товсті книжки. Вважаємо, що в 3 класі вже можна і треба, бодай з ІІ півріччя вчити читати такі книжки, а цим самим послідовно готувати їх до підсумкового читацького періоду і до уроків літератури в наступних класах. На цьому етапі рекомендуємо для самостійного читання також і книжки-довідники та науково-художні твори. Такі книжки ознайомлюють юних із законами розвитку природи, з життям рослин і тварин, прилучають до знань, що виходять за межі шкільної програми, сприяють формуванню діалектико-матеріалістичного світогляду, виробленню справжнього наукового погляду на світ, природу, ставлення до неї.

Водночас у науково-пізнавальних, тим більше в науково-художніх книжках, автори ставлять завдання не стільки подати максимальну кількість відомостей, скільки викликати інтерес до предмета викладу. Захоплений учень – читач сам зуміє здобути всі необхідні йому відомості. Бо ж потяг до пізнання, до осягнення всього живого на Землі, зростає в дитини день у день, рік у рік. І якщо вона одержує на свої тисячі «Чому?» «Для чого?», «Як?» ґрунтовні й чіткі відповіді, які можуть бути одночасно і поштовхом до здобуття нових знань, то у неї виникне не тільки бажання дізнатися «Чому?», а й потреба в пошуку, що згодом може перерости в потребу самовдосконалення у тій чи іншій галузі діяльності.

Згадані книжки допомагають виховувати такі риси, як кмітливість, допитливість, самостійність мислення, інтерес до пошуків, прищепити любов до рідного краю. Адже героям цих книг притаманна доброта, співпереживання, любов до всього живого. Тому вчителеві необхідно знати про можливості пізнавальної книжки і широко використовувати її на уроках позакласного читання, систематично рекомендувати для самостійного читання взагалі.

Під час планування навчального матеріалу до уроків позакласного читання враховувались пори року, сезонність.

Якщо попередньо на основному етапі навчання на кожну тему чи монографічну добірку книжок одного автора планувалось і проводилось один урок, то тепер рекомендовано, здебільшого, по два уроки на одну і ту ж тему. За структурою ці уроки будуть різні, як будуть і різні типи: рекомендаційні, узагальнено-тематичні, авторські, уроки-звіти.

А їх структура буде така:

Рекомендований, авторський:

1. Самостійний розгляд нової книжки-збірки чи книжки-колективки.

2. Читання вчителем вголос будь-якого твору (за власним вибором).

3. Самостійне знаходження і читання дітьми вказаного вчителем твору.

4. Колективний аналіз прочитаного дітьми твору.

5. Домашні завдання.

Узагальнено-тематичний:

1. Робота з виставкою прочитаних і принесених дітьми на даний урок книжок.

2. Обмін читацьким досвідом: колективне обговорення прочитаних творів.

3. Доповнення, розширення читацького і літературного кругозору.

4. Завдання додому.

Отже, за змістом і структурою ці уроки відрізняються один від одного. Перші із них дещо нагадують початковий етап навчання, а другий урок проводиться з елементами узагальнення. Відмінне і те, що кожний урок у 3 класі завершується домашнім завданням, виконання якого на наступному уроці позакласного читання буде оцінюватись.

У період між уроками позакласного читання вчителю не варто зосереджувати увагу на так званому обліку прочитаного. Тут важливо допомогти учням впоратися з домашнім завданням. Декому дібрати книги для читання, поговорити про прочитане, іншим підказати, що ще прочитати, як користуватися книгою, поцікавитися, як вони розповідають на уроці. Таким чином, основний шлях – повсякденне спостереження за діяльністю дітей, концентрування цієї діяльності в дитячому колективі.

Згодом, у групах дітей за інтересами, варто продовжити підготовку ігор – інсценівок, добір книжкових виставок, оформлення рекомендаційного списку, карток на книги, збір ілюстрацій з тієї чи іншої теми.

Спонукаючи дітей об’єднуватись у групи, вчитель намагається допомогти їм потоваришувати, звертає увагу не стільки на успішність товариша, скільки на позитивні якості його характеру, рекомендує взаємно цінувати такі риси, вчитися добру, взаємоповаги. Від цього залежить виховна суть процесу - формування у дітей читацької самостійності.

Успіх формування читацької самостійності залежатиме від рекомендацій, які учні одержали як домашнє завдання до уроків позакласного читання, і перевірки його виконання.

У систему цих завдань входять такі етапи:

- завдання, виконання якого обов’язкове для всіх учнів;

- додаткові рекомендації для допитливих;

- пошук відповіді на додаткове проблемне питання.

Аналізувати виконані завдання варто за тими ж етапами, за якими їх задавали.

Школярі отримають від уроку максимум за доведення, якщо вчитель розкаже і покаже, як готуватися до нього. Насамперед, треба навчити їх, цікаво і захоплююче розповідати про прочитану книжку, як демонструвати її і показувати в ній ілюстрації. На уроках рідної мови і читання варто вводити вправи на списування уривків із прочитаних книжок, записувати відповіді на запитання одним-двома реченнями. Дуже корисно завести у класі постійні словнички, які допомагатимуть найбільш адекватно і нестандартно оцінювати прочитаний твір.

Наприклад:

- Цікавий, веселий, смішний;

- Прекрасний, чарівний, кумедний;

- Хвилюючий, чудовий, суворий.

Чим ширший оцінний словниковий запас дитини, тим легше їй зіставити свої почуття і переживання з прочитаною книжкою.

Отже, формуючи читацьку самостійність, маємо забезпечити дітям можливість потрапити у бібліотечні фонди та читальні зали.

Уроки-звіти – особливі і за змістом, і за формою їх проведення. Це можуть бути уроки-ранки, колективний звіт по групах, захист читацьких формулярів, урок-гра, урок-подорож…

Для уроку звіту типова така структура:

1. Розгляд рекомендаційних списків кожної групи.

2. Групові виступи учнів за заданим вчителем планом.

3. Доповнення, розширення читацького досвіду (інтересу, кругозору) учнів.

4. Колективна літературна гра.

Замість звичного рекомендаційного списку у «Куточку читача», доречним тепер є плакати-завдання з планом підготовки до групових виступів:

5    подумайте, які книжки ви б хотіли дібрати в список до заголовку наступного уроку позакласного читання;

6    напишіть такий список і оформіть його малюнками, листівками;

7    намалюйте малюнок до якогось епізоду твору (зробіть витинанку, ліплення…);

8    підберіть загадки, прислів’я за темою уроку;

9    навчіться цікаво і виразно розповідати про прочитане вами.

Водночас такі завдання якоюсь мірою спонукають до колективних форм підготовки і проведення уроку. Зазначимо, що молодші школярі тяжіють до групових форм роботи, сприймають їх як цікаву навчальну гру, готуються і працюють з більшою віддачею і відповідальністю. Крім того, організація таких форм роботи дає змогу кожному школяреві активно проявити себе, показати і застосувати свої читацькі знання в нових умовах.

Такі уроки потребують певної підготовчої роботи. За два тижні до кожного проводиться коротка настановча бесіда, повідомляється тема уроку і форма його проведення. Класоводові варто продумати склад кожної групи, враховуючи побажання учнів. До групи мають входити як сильні, так і слабші школярі. Бажано, порадившись з учнями, визначити конкретного лідера (бригадира, капітана), який постійно цікавитиметься станом підготовки до уроку. За кілька днів до нього готується виставка книжок, учнівські плакати…

Щоб урок позакласного читання проходив цікаво і в певному темпі, бажано, щоб в куточку читача постійно вивішувались і обновлялись зразки відповідей, якими учні будуть керуватись під час підготовки до виступу про прочитану книжку чи твір. Наприклад:

4    Ось книжка, яку я прочитав (ілюстрація)

5    А це оповідання, про яке я хочу розповісти (повна назва)

6    Це головний герой, якого я хочу вам представити (малюнок)

7    Ось що пише автор про нього: «….»

8    А ще ось що: «….» (зачитую).

9    Твір називається, думаю, так тому, що…

Як бачимо, бесіду за прочитаними творами краще розпочинати з виділення персонажа, який є головним образом. Водночас, представляючи героя твору, школяр має звикнути посилатися на текст. Вказуючи на мистецтво авторського слова. Ефективність уроку посилиться, якщо в центрі уваги постійно будуть образи головних персонажів, риси характеру, яких розкриватимуться під час перечитування художнього твору.

Така робота на уроках підготує дітей-читачів коротко, але змістовно і логічно передавати зміст твору.


Информация о работе «Позакласна робота на уроках читання»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 84579
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
144864
4
3

... -практичних конференціях ТНПУ ім. В. Гнатюка в 2008-2009н. роках та у виступах на педагогічних читаннях у м. Львові в 2007-2009рр. Розділ 1. Розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів на уроках читання 1.1.     Сутність та розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів Кожна людина користується рідною мовою, щоб передати свої думки і розуміння думок, висловлених іншими. Дитина, ...

Скачать
30800
2
2

... ічних особливостей учнів – необхідна передумова успішного виконання вибору відповідних форм позакласної роботи, визначення змісту цих форм, організації та проведення позакласного заходу. 1.2. Принципи та форми позакласної роботи в загальноосвітній школі. Принципи позакласної роботи з іноземних мов – вихідні положення, які визначають вимоги до її змісту, методів і форм організації. Вони відпові ...

Скачать
41743
0
0

... . В цьому розділі ми привернемо увагу як до позитивних, так і до негативних моментів використання нових інформаційних технологій в початковій школі, зокрема на уроках читання. Використання комп’ютера на уроках у початковій школі передбачає в основному орієнтування на ігрові форми роботи, на роботу з програмним забезпеченням ігрового й навчально-тренувального характеру, а також використання ПК як ...

Скачать
52611
2
3

... виникненням деякого задоволення, то воно й перетворюється на приємне здивування. За непродуманої ситуації може бути й навпаки: виникнути неприємне здивування. Тому важливо на початковій стадії організації позакласної роботи з математики створювати ситуації для приємного здивування. Треба враховувати, що здивування викликає у дітей більш гостру, зосереджену увагу. Здивування повинно межувати з заці ...

0 комментариев


Наверх