2.2 Формування граматичних навичок аудіювання

Аудіювання – розуміння сприйнятого на слух усного мовлення. У класі аудіювання займає 57% часу. Психофізіологічні механізми аудіювання – це механізм сприйняття мовлення та механізм атиципації або прогнозування смислового змісту. Метою аудіювання є осмислення почутого мовленнєвого повідомлення. Аудіювання починається зі сприймання мовлення, під час якого слухач завдяки механізму внутрішнього промовляння перетворює звукові образи в артикуляційні. З потоку мовлення вичленяються окремі фрази, словосполучення, слова для осмислення всього повідомлення. Механізм оперативної пам'яті утримує в свідомості слухача сприйняті слова і словосполучення протягом часу, необхідного йому для осмислення фрази чи завершеного фрагменту. Механізм атиципації дає можливість за початком слова чи висловлювання передбачити його закінчення. Завдяки довготривалій пам'яті, механізм якої формується з попереднього досвіду слухача, відбувається зіставлення мовленнєвих сигналів, що надходять, з тими стереотипами, які зберігаються в свідомості. Механізм осмислення здійснює еквівалентні заміни шляхом перетворення словесної інформації в образну.

Сприймання мовлення на слух супроводжується подоланням труднощів, викликаних такими факторами:

-   індивідуально-психологічними особливостями слухача;

-   умовами сприймання (пов’язані зі змістом);

-   мовними особливостями повідомлення.

В галузі граматики ці труднощі пов’язані із синтаксисом і морфологією. Сприймаючи фразу, учень повинен розчленувати її на окремі фрагменти, встановити зв'язок між ними та їх роль у висловлюванні. Деякі граматичні труднощі зумовлені наявністю аналітичних форм, яких немає в рідній мові. Причиною труднощів часто є граматична омонімія, особливо в службових словах. Наприклад у реченнях типу: Put on your hat, it is cold. Put your hat on the shelf.

При ознайомленні з будь-якою граматичною структурою, найперше, що застосовується це прослуховування її учнями. Найчастіше, особливо на початковому етапі вивчення іноземної мови, учні сприймають на слух фрази чи речення, які промовляє вчитель, пізніше це може бути аудіо запис. Потім учні вчаться вичленити на слух дану структуру у тексті чи між іншими структурами, які вивчалися раніше. На завершальному етапі учні розуміють фрази з незнайомими лексичними одиницями і багатьма різними, але, обов’язково, знайомими граматичними структурами.

Для контролю розуміння прослуханого тексту використовуються такі засоби контролю:

1) Рецептивні:

а) підтвердження або спростування твердження вчителя;

б) вибір пунктів плану тексту;

в) тести з вибором відповіді.

2) Репродуктивні – завдання на побудову власних висловлювань.

2.3 Підсистема вправ для формування рецептивних граматичних навичок

Формування рецептивних граматичних навичок проходить етапи, відповідно до яких розроблено вправи актуальні на кожному з них:

I етап. Ознайомлення з новим граматичним явищем.

Метою даного етапу є створення орієнтовної основи граматичної дії для наступного формування навички в різних ситуаціях спілкування. На цьому етапі необхідно розкрити значення, формоутворення та використання граматичної структури, забезпечити контроль її розуміння учнями та первинне закріплення. Це відбувається в такому порядку:

1.   Спрямування на сприйняття мовленнєвого зразка, який містить нове граматичне явище, з метою його усвідомлення.

2.   Подача нового граматичного явища в письмовому чи усному контексті в послідовності від введення формотворчих ознак до розкриття його значення.

3.   Визначення учнями значення і форми нового граматичного явища на основі аналізу кількох контекстів.

4. Формулювання правила, яке містить вказівки на формальні та змістові ознаки граматичного явища і його еквівалент в рідній мові учнів.

5. Читання речень (мікротекстів) учнями і їх аналіз з метою засвоєння диференціальних ознак граматичної структури, що вивчається.

На цьому етапі використовуються вправи:

- знайдіть в тексті речення з новим граматичним явищем;

- прочитайте пари речень і встановіть в чому їх відмінність;

- прочитайте речення і визначте значення поданого граматичного явища;

- на основі таблиць (правила-інструкції) визначте формальні ознаки нового граматичного явища;

- перекладіть речення на рідну мову;

- перекладіть всіма можливими способами оформлення цієї думки рідною мовою.

- знайдіть в тексті конструкцію, що вивчається;

- поясніть вживання даної форми;

- випишіть з тексту всі граматичні форми -ing і визначте їх функцію;

- підкресліть форму…

II етап. Тренування граматичного явища.

Формування мовленнєвої граматичної навички передбачає розвиток навички відносно точного відтворення граматичного явища в типових для його функціонування мовленнєвих ситуаціях та розвиток її гнучкості за рахунок варіювання умов спілкування, що потребують адекватного граматичного оформлення висловлювання. З цією метою використовуються імітаційні, підстановці, трансформаційні вправи. В окрему групу виділяються вправи ігрового характеру.

6. Імітаційні вправи мають задану граматичну структуру, яку слід повторити без змін:

- повторіть фразу за диктором;

- прочитайте хором;

- скажіть, що ви робили те ж, що й диктор;

- не погодьтеся із твердженням товаришів;

7. Підстановка нових лексичних одиниць в граматичну конструкцію (усно і письмово):

- складіть речення, використовуючи підстановчу таблицю;

- заповніть пропуски, вибравши потрібну словоформу з поданих слів;

- замініть виділену форму за зразком.;

- доповніть таблицю своїми прикладами.


Информация о работе «Підсистема вправ для формування граматичних навичок аудіювання і читання на початковому ступені навчання англійської мови в середній загальноосвітній школі»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 39530
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
108434
3
0

... – С.86-90. Делікатний К.Г. Оцінка знань як органічна частина процесу навчання // Радянська школа. – 1989. – №5.– С.44-50. Колобова Е.В. Использование зачётной системы для контроля и оценки знаний учащихся // Математика в школе. –1991. –№3. –С.25-27. Лисенко Л.В. Модульне навчання і рейтингова система оцінювання знань учнів // Початкова школа. –1995. –№3. –С.27-29. ...

Скачать
202112
12
1

... і для розвитку пізнавального інтересу 7-10-річних учнів, оскільки в процесі пошуку учні мають можливість виявити активність мислення, ініціативу, утвердити себе. Для розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів у навчальному процесі необхідно забезпечити правильне співвідношення репродуктивної і продуктивної діяльності, уміле включення емоціогенного матеріалу, постійне стимулювання в учнів ...

0 комментариев


Наверх