Ознайомлення з рідним містом як засіб патріотичного виховання дітей дошкільного віку

2.2 Ознайомлення з рідним містом як засіб патріотичного виховання дітей дошкільного віку

Під час виховання у дітей дошкільного віку любові до Батьківщини потрібно розпочинати виховувати любов до рідного міста. Успішний розвиток дошкільнят при ознайомленні з рідним містом можливий лише за умови їх активної взаємодії з оточуючим світом емоційно-практичним шляхом, тобто через гру, предметну діяльність, спілкування, працю, навчання, різні види діяльності, властиві дошкільному віку.

Необхідно зазначити, що морально-патріотичне виховання дошкільнят на краєзнавчому матеріалі ґрунтується на таких засадах:

·   Ознайомлення дошкільнят з рідним містом повинно природно „входити” в цілісний освітній процес, що будується на фоні краєзнавчого матеріалу.

·   Введення краєзнавчого матеріалу в роботу з дітьми з врахуванням принципу поступового переходу від більш близького дитині, особистісно значущого, до більш віддаленого від дитини – культурно-історичних фактів.

·   Формування особистісного ставлення до фактів, подій, явищ у житті міста, створення умов для активного залучення дітей до соціальної дійсності, підвищення особистісної значущості для них того, що відбувається навкруги.

·   Розвиток музейної педагогіки, що надає можливість дитині налагодити діалог з культурним надбанням минувшини та сьогодення.

·   Здійснення діяльнісного підходу до залучення дітей до історії, культури, природи рідного міста, тобто вибір самими дітьми тієї діяльності, в якій вони хотіли б відобразити свої почуття, уявлення про побачене та почуте (творча гра, придумування оповідань, виготовлення поробок, придумування загадок, аплікація, ліплення, малювання, проведення екскурсій, участь у благоустрої території, охороні природи і т. п.).

·   Залучення дітей до участі в міських святах з тим, щоб вони могли долучитися до атмосфери загальної радості та піднесеного настрою. Познайомитися із жителями рідного міста – носіями соціокультурних традицій в народних ремеслах, танцях, піснях.

·   Вибір методів ознайомлення дітей з рідним містом, що перш за все підвищують їх пізнавальну та емоційну активність.

·   Створення відповідного розвивального середовища в групі та дошкільному закладі, яке б сприяло розвитку особистості дитини на основі народної культури з опорою на краєзнавчий матеріал (міні-музей народного побуту, предмети народного ужиткового мистецтва, фольклор, музика тощо), і яке б дозволило забезпечити потребу в пізнанні його за законами добра та краси.

·   Організація роботи з батьками під девізом: їх знання та любов до рідного міста повинні передаватися дітям.

Ознайомлення дошкільнят із рідним містом може стати тією основою, навколо якої інтегруються всі види дитячої діяльності.

Одним із варіантів реалізації принципу інтеграції в роботі з дошкільнятами є організація педагогічного процесу на основі тематичного планування.

Такий підхід дає можливість бачити різні аспекти явищ: соціальні, морально-етичні, природні, художньо-етичні та ін. Крім того, „занурення” в ту або іншу тему, яку одночасно вивчають діти різного віку, дозволяє об’єднати їх спільними почуттями, переживаннями при проведенні спільних свят, вечорів відпочинку, виставок. При цьому старші можуть поділитися з меншими досвідом, підготувати матеріали, необхідні для власної діяльності та для малят. Зробити подарунки малятам.

Дуже ефективною формою може стати і такий вид діяльності як дитячі „погостини”, коли старші діти готують для менших концерт, виставу тощо, і запрошують менших до себе в гості. Малята також готують невеликий концерт для старших і йдуть в групу, де перебувають діти старшого дошкільного віку. Вихователі в кінці організовують спільні ігри дітей. Так створюється дитяче співтовариство.

Загальновідомо, що досить складним в роботі по ознайомленню з рідним містом, особливо з його історією та визначними місцями, є складання розповіді для дошкільнят. При цьому необхідно пам’ятати наступне.

· Супроводжувати розповідь наочними матеріалами: фотографіями, репродукціями, слайдами, схемами, малюнками та ін.

· Звертатись до дітей із запитаннями в ході розповіді, щоб активізувати їх увагу, викликати бажання щось дізнатися самостійно, спробувати про щось здогадатися, запитати. Спонукати мислення дітей проблемними запитаннями: „Як видумаєте, чому саме на цьому місці люди вирішили побудувати місто? Звідки така назва? Що вона може означати?”.

· Не називати дат: вони утруднюють сприйняття матеріалу. Використовувати такі вирази: „Це було дуже давно, коли ваші бабусі та дідусі були такими ж маленькими, як ви” або „Це було дуже-дуже-дуже давно, коли ваших мам, тат, бабусь та дідусів ще не було на світі”.

· Використовувати доступну дітям лексику, пояснювати значення незнайомих слів, не вживати спеціальної термінології, не перевантажувати розповідь складними граматичними конструкціями.

Можливі наступні тематичні блоки роботи вихователя з дітьми по ознайомленню з рідним містом:

1.  Історія міста. Назва. Чому тут виникло поселення людей?

2.  Найбільша площа. Моя вулиця. На якій вулиці розташований мій дитячий садок? Вулиці нашого міста.

3.  Визначні місця нашого міста. Пам’ятники, будівлі, музеї, театри.

4.  Праця дорослих. Підприємства нашого міста. Чим прославлене місто.

5.  Герб міста. Які символи на ньому зображені. Як вони пов’язані з історією та працею людей в нашому місті.

6.  Видатні люди рідного міста. Чиїми іменами названі вулиці, школи, підприємства. Чому? Які люди прославили наш край?

7.  Природа рідного міста. Які дерева, квіти прикрашають вулиці міста. Яких рослин найбільше. Як називається ріка, на березі якої розташоване місто. Які корисні копалини є в нашому краї, місті.

8.  Культура рідного міста. Які музеї, театри, бібліотеки є в місті. Навчальні заклади, школи, дитячі садки.

9.  Культура поведінки в рідному місті. Як поводити себе на вулиці, в транспорті, музеї, театрі, на прогулянці, на загальноміських святах.

10.  Відпочинок у нашому місті. Де люблять відпочивати жителі рідного міста. Які є традиції, свята. День міста.

11.  Захисники нашого міста. Хто слідкує за спокоєм, добробутом людей у місті. Хто допомагає людям в надзвичайних ситуаціях. Хто такі ветерани. Як в нашому місті святкують День Перемоги.

Тематичні блоки можуть інтегруватися з будь-яким етапом пізнання дитиною рідного міста, збагачуючи життєвий досвід дитини.

Кожен момент ознайомлення дошкільнят з рідним містом повинен бути пронизаний вихованням поваги до людини-трудівника, захисника міста, гідного громадянина. Завдання залучення дітей до життя міста, його історії, культури, природи найбільш ефективно вирішується тоді, коли на заняттях встановлюється зв’язок поколінь та пізнання найближчого оточення обов’язково пов’язується з культурними традиціями минулого.

Ефективність морально-патріотичного виховання досягається тоді, коли педагогічна діяльність характеризується цілісністю і включає відбір краєзнавчого змісту в відповідності з метою розвитку дитини, її віковим особливостям та інтересам; збагачення розвивального середовища матеріалами про рідне місто (дидактичні ігри, посібники, предмети мистецтва, продукти дитячої творчості та інше), узгодженість тематики занять по ознайомленню з рідним містом з тематикою інших занять, з іграми дітей. Створення умов для самостійної та спільної з дорослими роботи з краєзнавчим матеріалом; забезпечення соціально-емоційного благополуччя дитини, діагностика змін в її розвитку.

2.3 Експериментальне вивчення рівня патріотизму у дітей

Дослідження було проведено в дошкільному навчальному закладі № 4 «Дюймовочка» м. Дубна в групі дітей старшого дошкільного віку. В дослідженні брали участь 17 дітей.

Мета констатуючого експерименту: визначити рівень патріотизму дітей дошкільного віку.

В ході проведення дослідження дітям була запропонована анкета [Додаток 1].

На питання "чи любите Ви свою Батьківщину?" були одержані наступні відповіді:

1. Так-7 (53,8%)

2. Немає - 2 (7,6%)

3. Частково - 5 (23,2%)

4. Не знаю - 3 (15,4%)

Таким чином, більше половини відносить себе до патріотів. Сумніваються або частково відносять 23%. Троє дошкільників не змогли визначитися, або не відносять себе до патріотів.

На питання "Хто на Ваш погляд більшою мірою вплинув на формування ваших патріотичних відчуттів" були отримані наступні результати:

Школа - 4

Батьки – 6

Навколишні люди - 3

ЗМІ-3

не відповів - 1

Підводячи підсумки, можна сказати, що найбільший вплив роблять школа і батьки, менший вплив - ЗМІ, навколишні люди.

На питання "Як Ви для себе визначаєте поняття патріотизму" діти при відповіді виділили наступні категорії:

- Любити і дорожити (поважати) своєю Батьківщиною, країною - 7

- Любити народ - 2, природу -1, місто -2 (разом - 5)

- Почуття обов'язку перед Батьківщиною, самопожертвування ради неї, повинні любити і цінувати - 4.

Віра і відданість -1.

Особливо значущою є друга частина представленої анкети, оскільки вона дозволяє поставити перед дітьми запитання, що стосуються рідного краю, його історії, відомих земляків.

Для того, щоб підвищити рівень вираження патріотичних почуттів у дошкільників для них було проведено свято “З чого починається батьківщина” [Додаток 2].

Для формувати уявлення про історію рідного краю, ознайомлення з історичними подіями, які відбувалися багато років тому у дитячому садку було проведено захід «Люблю тебе, моє Дубно» [Додаток 3].

Для формування та розширення уявлень дошкільників про історичне життя України, державну символіку проведено захід під назвою «Ігри патріотів» [Додаток 4].

Мета контрольного експерименту: визначити рівень знань дітей про Батьківщину та рідний край після проведеної з ними роботи.

Повторне анкетування дітей підтвердило ефективність проведеного експерименту. Розуміння патріотизму дітей піднялося від середнього рівня до високого (кількість позитивних відповідей відповідно зросла на 9,6%).

У дошкільників розширилися знання про історію рідного краю, відомих земляків, герб міста, найдавнішу споруду, історію її створення.

ВИСНОВКИ

Патріотизм - одне з найбільш глибоких людських почуттів. Як правило, це поняття розуміють як відданість і любов до Батьківщини, до свого народу, гордість за їхнє минуле й сьогодення, готовність до її захисту.

Це почуття є одним із найважливіших духовних надбань особистості. Воно характеризує вищий рівень розвитку особистості й проявляється в її активно-діяльнісній самореалізації на благо Батьківщини. Саме тому формування патріотизму на сучасному етапі є фундаментом і опорою суспільного й державного устрою та запорукою ефективності функціонування всієї системи соціальних і державних інститутів.

Засвоєння патріотичних цінностей і норм є тривалим процесом. Вони не закладені у генах, це не природна якість, а соціальна, і тому не успадковується, а формується цілеспрямовано, системно, із використанням певних принципів та методів діяльності з підростаючим поколінням.

Національне виховання має здійснюватися на всіх етапах навчання дітей та молоді, забезпечувати всебічний розвиток, гармонійність та цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдаровань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності й культури.

Така постановка питання націлює на розуміння тієї істини, що патріотами не стають у зрілому віці. Почуття любові до батьківщини, поваги до свого народу, його історії, усвідомлення себе часткою великої і давньої нації мають формуватися з самого раннього дитинства, „вбиратися з молоком матері”.

Сьогодні існує розуміння того, що виховати свідомого громадянина й патріота означає сформувати в дитини комплекс певних знань і умінь, особистісних якостей і рис характеру. Зокрема, йдеться про: повагу до батьків, свого родоводу, традицій та історії рідного народу, усвідомлення своєї належності до нього як його представника, спадкоємця і наступника; працьовитість; високу художньо-естетичну культуру тощо; патріотичну самосвідомість та громадянську відповідальність, готовність працювати для розквіту Батьківщини, захищати її; повагу до Конституції, законів Української держави; досконале знання державної мови.

Звичайно, у повному обсязі ці якості ще не можуть бути сформованими у дитини дошкільного віку. Проте, створити фундамент, на основі якого можна буде вже зводити „будівлю” майбутнього громадянина-патріота не лише можливо, а й потрібно, особливо якщо врахувати всі переваги, що створює дошкільний вік для результативного виховного процесу.

Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім’ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов’язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дошкільників має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання.

Основними напрямами патріотичного виховання є:

- формування уявлень про сім’ю, родину, рід і родовід;

- краєзнавство;

- ознайомлення з явищами суспільного життя;

- формування знань про історію держави, державні символи;

- ознайомлення з традиціями і культурою свого народу;

- формування знань про людство.

Концепція дошкільного виховання в Україні, сповідуючи історичний підхід до патріотичного виховання дітей дошкільного віку, актуалізує його народознавчі, українознавчі та краєзнавчі напрями. На це орієнтують і різноманітні програми дошкільного виховання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.    Бех І. Законопростір сучасного виховного процесу// Дошкільне виховання. – № 2. – 2004. – С. 3.

2.    Бех І.Д. Виховання особистості: У 2-х кн. Кн.1.: Особистісно-орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: Навч.-метод. видання. – К., Знання 2003. – С. 32-44.

3.    Богуш А.М. Методика ознайомлення дітей з довкіллям у дошкільному навчальному закладі: Підруч. для ВНЗ/ А. Богуш, Н. Гавриш. – К., Слово 2008. – С. 40-48.

4.    Богуш А.М. Українське народознавство в дошкільному закладі/ А.М. Богуш, Н.В. Лисенко. – К., Знання 2002. – С. 36-49.

5.    Вишневецький О. Громадянське виховання: благо чи небезпека?// Освіта. – 2000. – № 44. – С. 3-5.

6.    Газіна І.О. Формування в дошкільників першооснов національної самосвідомості (психолого-педагогічні особливості)// Педагогіка. – 2005. – №1. – С. 8-10.

7.    Гонський В. Патріотизм як основа сучасного виховання та ідеології держави: студії виховання// Рідна школа. – 2001. – № 2. – С. 9-14.

8.    Жадан І. Проблеми громадянської освіти// Педагогічна газета. – 1999. – № 11. – С. 2.

9.    Ігнатенко П. Громадянське виховання: історичний аспект// Шлях освіти. – 2001. – № 1. – С. 38-43.

10.  Кисельова Н. Виховувати патріотів// Дошкільне виховання. – 2001. – № 3. – С. 27- 28.

11.  Козлова С.А. Дошкольная педагогика. – М., Наука 2002. – С. 45-53.

12.  Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні/ Наук. ред. О.Л. Кононко. – К., Знання 2003. – С. 15-22.

13.  Кононко О.Л. Душевність, людяність, щирість// Дошкільне виховання. – 1999. – №2. – С. 8–9.

14.  Кононко О.Л. Стратегічна мета виховання - життєва компетентність дитини// Дошкільне виховання. – 2002. – № 5. – С. 11-13.

15.  Кремень В.Г. Веління часу: плекати національну гордість у дітей// Педагогічна газета. – 1998. – № 7. – С. 1.

16.  Лещенко О.М. Патріотичне виховання дітей дошкільного віку// Дошкільне виховання. – 2003. – №9. – С. 12-16.

17.  Міщенко Н. Який же проросте патріотизм?// Рідна школа. – 2004. – №1. – С. 1-8.

18.  Мокрогуз О. Громадянська освіта: проблеми і перспективи запровадження// Завуч. – 2000. – № 28. – С. 2-4.

19.  Мухина В.С. Психология дошкільника: Учебн. пособ. для студентов пед. институтов и учащихся пед. училищ. – М., Просвещение 2003. – С. 25-26.

20.  Оржехівський В. Громадянська освіта формує громадянина// Відродження. – 2000. – № 1. – С. 3-5.

21.  Основы дошкольной педагогики/ Под ред. А.В. Запорожца, Т.А. Марковой. – М., Наука 2000. – С. 31-36.

22.  Островская Л.Ф. Воспитатель и дети. – М., Наука 2003. – С. 25-29.

23.  Скрипченко О.В. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб./ О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. – К., Вища школа 2001. – С. 24-36.

24.  Слукин С.В. Патриотизм в социокультурном развитии личности: Дис... канд. филос. наук. 00.09.11. – Екатеринбург 2005. – С. 18-24.

25.  Сухомлинська О.В. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності// Дошкільне виховання. – 2003. – №2. – С. 3-8.

26.  Щербань П.М. Національне виховання в сім’ї. – К., Боривітер 2000. – С. 26-30.

27.  Якубенко В. Від народознавства – до свідомого патріотизму// Дошкільне виховання. – 2002. – №8. – С. 12-13.

Додаток 1

 

Анкета

1.    Чи любите Ви свою Батьківщину?

а).Так

б).Ні

в).Частково

г).Не знаю

2.    Хто на Ваш погляд більшою мірою вплинув на формування ваших патріотичних відчуттів:

а). школа

б). батьки

в). навколишні люди, друзі

г). ЗМІ

3.    Як Ви для себе визначаєте поняття «патріотизм»?

4.    Найдавніші поселення району, міста. Що відомо з їхньої історії?

5.    Найвідоміші земляки. Хто з видатних людей народився в районі, місті? Що він зробив для народу, держави? Чим прославив наш край?

6.    Наймальовничіший куточок рідного міста (річка, ліс, урочище). Чим він відомий?

7.    Найдавніша споруда. Історія її створення.

8.    Найвидатніші люди краю. Чим вони відомі?

9.    Які пісні про матір та Україну ти знаєш?

10.  Які вірші ти вже вивчив?

11.  Що означає герб нашого міста?

Додаток 2

 

Сценарій «З чого починається Батьківщина»

 

Мета заходу: Виховання любові до Вітчизни.

На столі - альбом «Батьківщина». Хтось із дітей перегортає і називає його сторінки.

Діти. 1-й. Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов'ю і миром.

2-й. Для людей відкрита наша хата біла,

Тільки б жодна кривда в ній не згоріла.

3-й. Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі,

Ведуча. Сьогодні ми з вами в нашій світлиці поведемо розмову про найдорожче серцю кожної людини - Батьківщину. Зробимо це у вигляді усного журналу.

Що таке Батьківщина?

Ведуча. «Кожна нація і народ створили десятки тисяч слів. Одні з них звучать вагомо і живуть довго. Інші з часом стираються, темніють, як мідяки, і щезають з пам'яті людської. Але є слова, які можуть зникнути лише тоді, коли зникне сам народ, що створив їх. До таких належить прекрасне і просте слово - Батьківщина. Воно вічне, як вічний народ», - ці слова належать поетові В. Симоненку. Ми часто чуємо словосполучення «рідна земля», «рідний край». Що означають вони? Чому вони для нас найдорожчі? Послухаємо вірші.

Діти. 1-й.

Що таке Батьківщини?

Під віконцем калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата.

Під тополями хата.

Під вербою криниця,

В чистім полі пшениця,

Серед лугу лелека

І діброва далека,

І веселка на лісом,

І стрімкий обеліск...

2-й. Україно, земле рідна.

Земле сонячна і хлібна,

Ти навік у нас одна,

Ти, як мати, найрідніша,

Ти з дитинства наймиліша,

Ти і взимку найтепліша -

Наша отча сторона,

3-й. Одна Батьківщина, і двох не буває.

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

Чи можна забути ту пісню, що мати

Співала малому, коли засинав?

Чи можна забути ту стежку до хати,

Що босим колись протоптав?

4-й. У рідному краї і серце співає,

Лелеки здалека нам весни несуть,

У рідному краї і небо безкрає,

І ріки - потоки, мов струни течуть,

Тут кожна травинка і кожна билинка

Вигойдують мрії на теплих вітрах.

Під вікнами мальви, в саду материнка,

Оспівані щедро в піснях.

5-й. Тут мамина пісня лунає і нині,

Й підхопили поля і гаї,

її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов'ї.

І я припадаю до неї устами

І серцем вбираю, мов спраглий води.

Без рідної мови, без пісні, без мами

Збідніє, збідніє земля назавжди.

6-й. Одна Батьківщина, і більше не буває.

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

(Звучить пісня «Наша славна Україна»)

Ведуча. Отже, діти, Батьківщина - це наш рідний край, наша Україна. Це земля, на якій ми народилися, наші батьки, дідусі й бабусі, де поховані наші предки. Тому вона для нас - свята. Батьківщина - це найдорожче, найсвітліше, найрідніше, найкраще місце на землі, все те, що ми найбільше любимо і шануємо своїм серцем.

Ведуча. Україну часто називають Матір'ю. Батьківщина, як і мама, - одна, найрідніша. Вони для людини - як два крила у птаха, що дані для польоту. Батьківщина для нас починається з мами.

Матері... З першої миті життя схиляються над нами їхні обличчя. У тривозі й любові, в замилуванні й надії вдивляються матері у своїх дітей, сподіваючись і прагнучи щастя для них. Мама народжує не лише тіло дитини, народжує й душу. Разом з маминою колисаночкою в неї вливається ніжність і доброта. Дитина не розуміє маминих слів, але, як весняна земля, ловить рясний дощ, так і вона ловить лагідність з маминого голосу і стає ніжною, як квіточка, що простягає свої пелюстки до сонечка.

Батьківщина починається також із дужих батьківських рук, готових завжди підтримати, з мудрого батькового слова. Мати й батько - найдорожчі для нас люди. «Шануй батька твого і матір твою, щоб добре було тобі і довголітнім ти був на землі», - вчить Біблія.

Батьки... Все життя вони піклуються про нас, навіть тоді, коли ми вже дорослі, бажають нам добра і щастя, сподіваються, що ми будемо жити гідно серед людей і творити добро. Слово «Батьківщина» бере початок від слова «батьки». Подаруємо їм, нашим найріднішим, пісню «На калині мене мати колихала».

Ведуча. Рідна земля - це казковий світ дитинства і юності. Це невичерпне джерело, що все життя живить душу людини добром і світлом, куди б потім не завели її шляхи долі. І в тому дитинстві - рідна хата, наша берегиня. Біла хата у вишневому садку... Біла барва в Україні - символ чистоти, морального здоров'я, душевної краси.

У кожній українській родині найголовнішими були ідеали добра і справедливості. Родина до родини - складається народ України. Українська хата - це колиска нашого народу, де творилася його журлива й оптимістична доля. Тому й уявляється українська хата величезною, де долівка - земля, стіни - гори і ліси, а стеля - небо з зірками.

(Звучить запис - пісня у виконанні Н. Матвієнко «... Без коріння саду не цвісти...» На фоні музики ведуча читає далі слова»)

У цій хаті народжувались люди, вік вікували і помирали, щоб поступитися місцем прийдешнім поколінням. У ній корінь нашого роду, все довічне, як життя, святе, як мамина пісня. Той корінь - то наші предки, наша історія, наше минуле, без якого немає майбутнього. Як у пісні:

З роду в рід кладе життя мости,

Без коріння саду не цвісти,

Без устремління човен не пливе,

Без коріння сохне все живе...

Тож торкнемось серцем нашої історії.

Мій край - моя історія жива. Читець:

Є щось святе в словах «мій рідний Край».

Для мене - це - матусі пісня ніжна,

І рідний сад, від квіту білосніжний,

І той колисковий у тихім лузі гай.

Його історія... В пій стільки гіркоти!

І тим рідний мечі ти, краю рідний,

Що вже назад поламані мости,

І день встає, як райдуга, погідний.

Ведуча. З гіркотою згадуємо минуле України. Історія кожного народу має героїчні й трагічні, щасливі й нещасливі сторінки. На долю нашого народу випало більше трагічних. Русь-Україна - наша предковічна прадідівська земля. Вона відома всьому світові багатими землями, хлібом-сіллю, піснею, добрими людьми. Так склалось, що споконвіку наші природні багатства були ласим шматком для сусідів. Вижити, вистояти в боротьбі проти їхніх зазіхань - було найголовніше для українців.

Звучить пісня «Рідний край».

Україна була весь час у ярмі. Багатства розграбовані, люди -поневолені..

Ведуча. Українці мають усі підстави пишатися тим, що їхня Батьківщина має славні періоди історії, справді легендарних героїв, мужньо пережила найважчі випробування і не скорилася. Довгим і тернистим був шлях до омріяної волі. І ось збулось. 24 серпня 1991 року Україну проголошено незалежною демократичною державою. Відроджується і мова, і культура, і традиції.

Ведуча. Важко знайти ніжні й сердечні слова, які не були б вже сказані про Вітчизну. Велика, священна і прекрасна любов до Батьківщини жила, живе і житиме в усіх чесних і щирих серцях.

Наша любов до рідної Вітчизни - творча любов. Патріот не той, хто вміє виголошувати пишні фрази, а гой, хто своєю копіткою, щоденною працею множить багатства рідної землі, прикрашає, перебудовує свою Батьківщину.

Ведуча. Ми прощаємося з вами. Дякуємо за добре слово і гарну пісню.

Додаток 3

 

Творчий проект з патріотичного виховання “Люблю тебе, моє Дубно”

 

МЕТА: Формувати уявлення про історію рідного краю, знайомити з історичними подіями, які відбувалися багато років тому. Розуміти їх важливість. Знати походження, назви свого міста, вулиць. Учити дітей орієнтуватись на території свого мікрорайону. Знайомити дітей з природою рідного краю її особливостями. Закріпити знання дітей про рослинний і тваринний світ свого краю. Ознайомити з парками, архітектурними пам’ятниками міста. Збагачувати активний словник дітей, розвивати спостережливість, мовленнєву активність, бажання, вміння передавати свої відчуття. Виховувати почуття гордості за своє місто, повагу до батьків, людей, що в ньому мешкають, інтерес до традицій свого народу.

“Моє рідне місто вивчаю – вже багато вулиць знаю”

1. Пізнавальна гра “Стежками нашого міста”. Виявити знання дітей про своє місто.

2. “Шлях до рідних” (вулиці, на яких мешкають рідні) – малювання схем вулиць.

3. Відкриття казкових майстерень: салон “Чарівний світ природи” (старша група) - виготовлення скульптур з природного матеріалу для улюблених куточків міста Дубна.

4. Відкриття фото-салону “Моє місто” (головні споруди та підприємства).

5. Актуальне інтерв’ю “За що я люблю рідне місто?” (сприяти бажанню ділитися своїми думками, міркуваннями).

“Природа – окраса рідного краю”

1. Екскурсія до парку з метою з’ясування, які дерева ростуть в нашому краї.

2. Збирання матеріалу для гербарія.

3. Лялькова вистава “Цілющі корінці” (закріплення знань про рослини та квіти).

4. Вікторина для дітей “Зелені скарби України” («Щоб цілющі трави знати їх треба змалечку вивчати»).

5. Подорож-розслідування “Наші крилаті друзі”.

6. Оформлення “книги скарг природи” (з метою з’ясування, яку допомогу діти можуть надати тваринам) .

7. Відкриття виставки “Наші домашні улюбленці” (малюнки, аплікації, фото).

“Мені серед людей зростати і я їх вчуся поважати”

1. “Сімейний фотоальбом” - сімейні реліквії.

2. “До бабусі на гостини”. Вивчення сімейних традицій нашого краю.

3. Конкурс на кращу розповідь про матусю (складають діти).

4. Складання макету родинного дерева (аплікація з тканини).

5. Скарбниця відкритих думок “Чи легко бути ввічливим?”.

6. Драматизація казки “Невиховане мишеня“.

7. Подорож до країни Брехляндії “Чому діти говорять неправду?”.

“Про сиву давнину нашого міста”

1. Екскурсія до краєзнавчого музею та Дубенського замку з метою ознайомлення з історією нашого міста.

Додаток 4

 

«Ігри патріотів»

 

Мета: Формувати та розширювати уявлення про історичне життя України, державну символіку.

Розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення, вміння аналізувати, виховувати любов до рідного краю, шанобливе ставлення до своєї країни.

Розвивати творчі здібності.

Ведучий: Вітаємо всіх на іграх патріотів.

Музичний керівник: Візьмемось за руки,

Залишивши турботи,

Візьмемось за руки,

Відкривши серця,

Візьмемось за руки,

І на іграх патріотів,

До перемоги разом,

Ітимемо до кінця.

Ведучий: “Батьківщина”.

Що таке Батьківщина?

За віконцем калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата,

Під вербою криниця,

В чистім полі пшениця,

Серед лугу лелека,

І діброва далека.

1-ша дитина: Україна – це наша земля зі славною історією народу.

2-га дитина: Україна – це рідна мова, мальовнича природа, талановитий народ.

3-тя дитина: Україна це велика незалежна держава в Європі.

Пісня “Українські діти”.

Ведучий: Ось і перше завдання:

Відповіді дітей на питання.

1. Назва нашої держави?

2. Столиця України?

3. Символічний знак держави?

4. Полотнище сине-жовтого кольору?

5. Народ України?

6. Урочиста пісня?

7. Країна, де ти народився?

Танок “Рушники”.

Дитина: Любіть Україну

У сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічно живу й молоду,

І пісню її солов’їну.

Ведучий: Добре, ось і друге завдання:

Згадаймо прислів’я про Україну:

- Кожному мила своя сторона.

- Де рідний край, там і під ялиною рай.

- Людина без Батьківщини як пташка без крил.

- Батьківщина славить тих, хто працює.

- У рідному домі вода солодка.

Музичний керівник: Молодці. А тепер, діти, музичний конкурс. Вам потрібно проявити музичні здібності. Я роздаю вам квіточки, а ви послухайте пісню, згадайте її назву, у кого символічно зображений зміст пісні, вплете її в музичну ромашку.

Пісні. Жук.

Калина.

Рушник.

Листочки.

Ведучий: А зараз послухайте легенду:

Зустрілись якось кілька людей і почали сперечатися, яке найкраще слово в світі:

- Здоров’я, - мовив хворий.

- Ні, молодість, - сказав старий.

- Найкраще – хліб, - відповідав жебрак.

- Перемога, - сказав стрілець.

- Воля, - сказав ув’язнений.

- Ні, правда, - сказав мудрий.

Аж тут із куточка обізвалася сирітка:

- Найкраще у світі слово …..

Як ви думаєте, яке слово сказала сирітка ?

Відповіді дітей.

Ведучий: Найкраще у світі слово “МАМА”. Мама найдорожча людина у світі. А чи знаєте ви, що нашу країну ми теж називаємо мамою? Говоримо про неї лагідно “Ненька-Україна”.

Діти по черзі. Усі ми тут одна родина

І наша мати – Батьківщина.

Ми пам’ятаємо Шевченка

Та гідну славу козаченьків.

Бо кожен з нас - землі дитина

Що зветься гордо - Україна.

Підведення підсумків.