2. Альтернативні інноваційні підходи до оцінювання

Дидактичні пошуки, розробка нових систем, критеріїв та правил оцінювання продовжується і в наш час. Так, все більшу популярність здобуває рейтингова система. Ця система має давні традиції у російській та українській педагогіці. При використанні цієї системи підсумкові оцінки виставляються не традиційним шляхом, коли виникають стійкі групи “трієчників”, “хорошистів”, “відмінників”, а шляхом визначення рейтингу, тобто певного місця, яке займає учень у списку класу відповідно до його навчальних результатів. При цьому в учня виникає цілком виправдане почуття, що йому треба не так і багато зусиль, щоб пересунутися з 16-го на 15-те місце, натомість як перехід з категорії “трієчників” до “хорошистів” видається дуже важким. Рейтинг – це число, яке отримується шляхом набору балів (пунктів, очок). Відповів учень правильно – отримав очко, написав реферат – ще пару сотень очок, склав залік – ще сотня, допоміг товаришеві – ще кілька очок. У кінці навчального року всі бали, набрані учнем, сумуються і отримується його рейтинг. Після цього учнів можна розподіляти за рангом згідно із кількістю балів. Основний недолік рейтингової системи: кількість балів за те чи інше навчальне досягнення визначається експертним шляхом і може суттєво варіюватися у різних школах, відбиваючи своєю довільністю уподобання шкільних колективів [6,73].

Однією з популярних у наш час форм оцінки, яка відповідає деяким вимогам нового бачення проблеми оцінювання, є навчальне порт фоліо. Особливе поширення ця система здобула в школах США. У найбільш загальному розумінні навчальне портфоліо являє собою форму та процес організації (колекція, відбір та аналіз) зразків та продуктів навчально-пізнавальної діяльності учня, а також відповідних інформаційних матеріалів із зовнішніх джерел (від однокласників, батьків, з тестових центрів, громадських організацій), призначених для подальшого їх аналізу, всебічної

кількісної та якісної оцінки рівня навченості даного учня і подальшої корекції процесу навчання. Педагогічна філософія навчального портфоліо як форми оцінки передбачає:

зміщення акценту з того, що учень не знає і не вміє, на те, що він знає і вміє з даної теми з даного предмету;

інтеграцію кількісної і якісної оцінки;

перенесення педагогічного акценту з оцінки на самооцінку.

Чіткого переліку пунктів, які необхідно включати до навчального портфоліо немає, кожен вчитель (або методичне об’єднання) вирішує це питання самостійно відповідно до специфіки предмету, вимог програми. Складним є питання оцінки навчального порт фоліо. По-перше, виникає проблема обов’язкового мінімуму і необов’язкового максимуму відповідних його елементів. По-друге, можуть бути проблеми з розподілом “ваги” окремих елементів портфоліо. По-третє, не виключається протиріччя між спрямованістю порт фоліо на якісно-кількісну оцінку і вимогою шкільною адміністрації все переводити в стандартну кількісну оцінку. Опоненти використання навчальних порт фоліо пов’язують їхні недоліки насамперед із наступними моментами:

необхідність більшої систематичної роботи з підвищення кваліфікації вчителів у зв’язку із впровадженням навчальних портфоліо;

неготовність багатьох вчителів сприйняти цю інновацію;

проблема навчального часу: нова система потребує більше часу на реалізацію, ніж традиційна система оцінки;

відсутність чіткої орієнтації в оцінці;

нечіткість у визначенні складу та обсягу навчального порт фоліо, що, на думку опонентів породжує волюнтаризм в оцінці навчальних досягнень;

високий рівень суб’єктивності оцінки, послаблення її валідності й надійності;

трудомісткість процесу перевірки та оцінки навчального портфоліо;

організаційні труднощі по збереженню навчальних портфоліо, необхідність додаткових площ і приміщень.

Ці зауваження досить слушні, але це не означає повну неспроможність самої ідеї порт фоліо. М.А.Чошанов вважає, що у модифікованому, удосконаленому вигляді ця інноваційна технологія оцінювання може знайти застосування в сучасній середній школі [20,104].

Удосконалену систему оцінювання пропонують В.І.Зєнкін та С.А.Зєнкіна. вони прагнуть посилити об’єктивність оцінки. Вони пропонують досвід впровадження у навчальний процес процедури оцінювання, що стимулює мотивацію до навчання, виховання, розвиває індивідуальні пізнавальні здібності учасників системи відношень “Педагог – учень – батьки – педагог”. Разом зі вчителем учні створюють шкалу оцінювання, яка і використовується ними в навчанні. Відповідь учня спочатку оцінюється ним самим за цією шкалою. Педагог при незгоду вносить коригування, коментуючи свою думку відповідно до шкали. Це викликає потребу у самостійній діяльності, самореалізації. Система “розвиваючої оцінки” не дозволяє проявитися авторитарним нахилам педагога. Об’єктивна оцінка діяльності іншого, якщо вона сприймається як справедлива, може виступити у якості фундаменту для взаєморозуміння, фактора, який сприяє розвиткові мотивації до навчання, розвиткові таких значимих для становлення особистості якостей, як рефлективність, самокритичність, воля. Крім того, на фоні створеної атмосфери взаєморозуміння можна говорити про можливість залучення учнів у такі соціально важливі форми комунікативної діяльності, як законотворчість, повага до закону, правове регулювання взаємин, без чого впорядкований продуктивний навчально-виховний процес важко уявити [8,39].


Висновки

Аналіз педагогічної спадщини видатних вітчизняних і зарубіжних дидактів доводить те, що педагогічні поняття оцінки та оцінювання вже протягом тривалого часу знаходяться в колі уваги передової педагогічної думки. Це викликано важливістю явищ оцінювання і контролю у навчально-виховному процесі, обов’язковими складниками якого вони є. Було з’ясовано, що в сучасній дидактиці виділяють поняття оцінювання (як процес), оцінка (як кількісний або якісний результат процесу оцінювання), відмітка, або бал (кількісне вираження оцінки).

Аналіз оцінних систем в Україні і за кордоном засвідчує те, що попри різноманітність оцінних шкал та видів контролю, шкільна освіти всіх країн ставить собі за мету мати об’єктивну, інформативну та ефективну систему визначення рівня оволодіння учнями знаннями, уміннями та навичками.

На сучасному етапі розвитку освітньої системи оцінка є поліфункціональною. Вона виконує ряд важливих функцій: контролюючу, виховну, розвиваючу, стимулюючу, діагностичну, прогностичну, мотивуючу, диференціюючи, методичну, керуючу, коригуючи, соціалізуючи, констатуючу, причому найголовнішими з них є функції контролю, мотивації і коригування. Слід також зазначити, що думки дослідників щодо кількості функцій оцінювання та їх змісту певною мірою відрізняються. У роботі детальніше проаналізовано мотиваційну потужність оцінки, спираючись на досвід видатних педагогів – Ш.О.Амонашвілі та В.О.Сухомлинського.

Хоча оцінка і є на сьогоднішній момент необхідною складовою навчання і уявити сучасну школу, в якій немає оцінок, просто неможливо, не припиняються дискусії щодо перспективи навчання без оцінок (точніше без відміток). Видається можливим навчання без оцінок у початковій школі, адже досвід подібної роботи наявний як у вітчизняній педагогіці (експерименти Ш.А.Амонашвілі), так і досить широко розповсюджений у системі освіти європейський країн.

Продовжуються пошуки найбільш оптимальних методів контролю і систем оцінювання. Це викликано насамперед недосконалістю існуючої системи оцінювання, яка призводить до численних труднощів та проблем у шкільній практиці. У роботі розглянуто основні причини порушення принципів об’єктивного оцінювання, труднощі, з якими стикаються вчителі-початківці. Основний шлях подолання цих недоліків – чітке усвідомлення викладачем критеріїв, принципів оцінювання. Учитель має пам’ятати про всі функції шкільної оцінки, ставитися до процесу оцінювання творчо, вносити свої інноваційні елементи, які мають бути обґрунтованими і виваженими.

Останнім часом проводяться активні реформи оцінювання знань, умінь і навичок учнів у середній школі. Так, було змінено п’ятибальну оцінну шкалу на дванадцятибальну, сформульовано критерії оцінювання за новими параметрами, введено в дію систему тематичних атестацій та заліків. Але для того, щоб змінити свідомість вчителя й учня, втілити в життя особистісну орієнтованість навчання, зробити його гуманнішим, потрібен час. І питання про ефективність нової системи оцінювання ще залишається відкритим. Корисним для української шкільної освіти може стати творче засвоєння та вивчення досвіду інших країн, розробка нових навчальних технологій, пов’язаних із оцінюванням та контролем, подальша робота в напрямку гуманізації та демократизації освіти.


Література

1.Амонашвили Ш.А. Воспитательная и образовательная функции оценки школьников: Экспериментально-педагогическое исследование. - М.,1984.

2.Амонашвили Ш.А. Психологические основы педагогического сотрудничества. - К., 1991.

3.Барановська О. Сучасна модель оцінювання навчальних досягнень учнів: переваги та недоліки // Рідна школа. - 2000. - №7. - С.48-50.

4.Басова Н.В. Педагогика и практическая психология. - Рн/Д.,1999.

5.Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. - М.,1989.

6.Гузеев В.В. Планирование результатов образования и образовательная технология. - М., 2001.

7.Делікатний К.Г. Авторитет оцінки. - К.,1990.

8.Зенкин В.И., Зенкина С.А. Осознание справедливости внешней оценки - фундамент взаимопонимания // Школа. - 2002. - №2. - С.35-39.

9.Ингенкамп К. Педагогическая диагностика / Пер. с нем. - М., 1991

10.Колеченко А.К. Энциклопедия педагогических технологий. - СПб., 2002.

11.Локшина О. Оцінювання успішності учнів у зарубіжній школі // Рідна школа. - 2000. - №11. - С.6-10.

12.Москалюк Л.В. Мотиваційні можливості контролю результатів навчання школярів // Наука і освіта. - 2001. - №5. - С.72-75.

13.Петренко Л. Виховна функція оцінки // Рідна школа. - 2002. - №11. - С.15-17.

14.Питишкін-Потанич В. Оцінювання знань школярів // Рідна школа. – 1999. - №11. - С.51-53.

15.Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: В 2 кн. - М., 1999. - Кн.1.

16.Пуйман С.А. Педагогика: Основные положения курса. - Минск.,2001.

17.Рукасова С. Оцінювання знань учнів як педагогічна проблема // Рідна школа. - 2003. - №4. - С.36-38.

18.Семиченко В., Заслуженюк В. Проблема педагогічного оцінювання // Рідна школа. - 2001. - №7. - С.3-9.

19.Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям. - К.,1977.

20.Чонашов М.А. Школьная оценка: старые проблемы и новые перспективы // Педагогика. - 2000. – №10. - С.95-102.

21.Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. - К., 2002.


Информация о работе «Педагогічна роль оцінки на сучасному етапі»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 73200
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
139686
6
6

... нерозвиненості психічних процесів, відсутністю або слабкою мотивацією навчання, невміння виділяти конкретні навчальні завдання у грі чи інших видах діяльності; в) відхилення у поведінки. Педагогічна занедбаність молодших школярів характеризується: а) психологічною і етичною непідготовленістю до навчання, в основі якої - незбалансований розвиток індивідуально-психологічних якостей особистості, ...

Скачать
74562
0
0

... ії, адекватної поставленим навчальним цілям. В.Кухаренко виділяє такі види спілкування в дистанційному навчанні [3, С.160-163]: 1)  спілкування із дистанційним викладачем; педагогічна взаємодія ґрунтується на принципах співробітництва і ненав’язливого, товариського керівництва; 2)  спілкування з колегами; дослідження у дистанційному навчанні свідчать, що відсоток студентів, спроможних навчатися ...

Скачать
133248
1
0

... єнню студентами навчальної програми. Система розрахована на студентів з різним рівнем підготовки і допомагає кожному з них зайняти своє місце у суспільстві та набути високу професійну кваліфікацію. 1.5 Педагогічний процес у ВНЗ МВС Франції Сучасна система вищої освіти Франції, яка склалася в процесі історичного розвитку, нині включає: університети з традиційною системою факультетів і пі ...

Скачать
174005
7
0

... стосунків в колективі, тобто забезпечення умов захищеності кожного його представника. Зростання соціальної ролі особистості зумовлює необхідність використання надбань соціально-педагогічної науки в практиці дитячого оздоровчого закладу. За таких умов виховна діяльність передбачає: ·  запобігання перевантаженню вихованців під час інтенсивної насиченої діяльності; · створення відповідних умов ...

0 комментариев


Наверх