Види операцій на фондовій біржі

2. Види операцій на фондовій біржі

Як зазначалося раніше, фондова біржа являє собою найбільш організований вид РЦП. З погляду насиченості інформацією про ринкову кон'юнктуру фондова біржа є основним індикатором РЦП.

Під біржовою операцією розуміють угоду, укладену між членами фондової біржі з приводу цінних паперів, допущених до обертання і котирування на цій біржі.

Найважливішим критерієм класифікації фондових операцій є термін угоди. За терміном угоди фондові операції поділяються на касові і термінові. Касова операція передбачає здійснення розрахунку в найближчий біржовий день (залежно від прийнятого на біржі максимального терміну). Термінова угода провадиться у терміни, обумовлені угодою. Термінові угоди дозволяються не в усіх країнах через можливість спекуляцій упродовж чинності угоди.

Різновидом термінової угоди є операція ф'ючерс. Ф'ючерс укладається під майбутні фондові цінності за заздалегідь оговореною ціною. Угода передбачає суму, умови розрахунків і встановлення календарних термінів її здійснення. Біржа несе відповідальність за виконання угоди. Оскільки угода за ф'ючерсом укладається в цінах акцій сьогоднішнього дня, а її ціна у день одержання сама буде іншою, то об'єктом угоди стає не тільки сама акція, а й її біржовий курс. У цьому випадку контракт передбачає перерахування визначеної суми залежно від того, який курс буде зареєстрований на момент закінчення терміну контракту.

Ще одним видом термінової угоди є опціон. Опціон — це контракт між інвесторами на право купити або продати обмежену кількість акцій визначеної компанії (чи пакета акцій) за оговореною ціною у фіксований період часу. Принадність опціону полягає у можливості вести гру на курсі акцій у період дії опціону. Опціон на купівлю називається колл, опціон на продаж — пут. На відміну від ф'ючерса, опціон не дозволяє його власникові відмовитися від угоди за несприятливої кон'юнктури. Опціони можуть оформлятися у вигляді цінного паперу, що має самостійний обіг на РЦП.

3. Показники біржової кон'юнктури

Індикатори біржової кон'юнктури у загальному вигляді можна поділити на показники, що характеризують інструменти біржового ринку — цінні папери, показники рівня попиту і пропозиції на ринку, індикатори динаміки кон'юнктури.

Цінні папери оцінюються на основі таких показників: рейтинг цінного паперу; ціна (вартість) цінного паперу як товару; ліквідність цінного паперу; показники прибутковості. Рейтинг цінного паперу — комплексний показник, що характеризує "якість" та "інвестиційну принадність" для інвестора як щодо одержання прибутку від вкладеного капіталу, так і стосовно надійності його розміщення. Рейтинг цінних паперів провадиться спеціалізованими незалежними фірмами шляхом віднесення цінних паперів за їхніми видами, всередині виду — за ступенем надійності, прибутковістю і курсовою ціною.

Є різноманітні методики розрахунку і позначення рейтингу (буквені, цифрові, буквено-цифрові, спеціальними значками). Наприклад, у США рейтинг облігацій, прийнятий фірмою "Стандарт енд Пурс", складається з буквених позначень за дев'ятьма категоріями: ААА, АА, А, ВВВ, ВВ, В, ССС, СС, С (за рівнем зниження якості облігацій).

Дуже важливим поняттям оцінки цінних паперів є їх котирування. Під котируванням розуміється допуск цінного паперу на біржові торги і визначення його біржового курсу.

Курс цінного паперу — ціна, за якою він купується і продається на біржі. Курс цінного паперу залежить від його виду.

Курс акції прямо пропорційний очікуваному розміру прибутку й обернено пропорційний ставці позичкового відсотка, що переважає на певний час. Курс акції падає зі зростанням ставок відсотка і зростає разом зі збільшенням виплачуваних дивідендів. Курсова ціна акції, що розраховується залежно від цих чинників, визначається за такою формулою:

Кпр=Д*100/І (1)

де Кпр — курс простої акції;

Д — розмір дивіденду;

І — ставка позичкового відсотка.

Кприв=Нд*100/І (2)

де Кприв — курс привілейованої акції;

Нд — фіксована норма прибутку на номінал акції.

Інвестор може розраховувати на сукупну прибутковість придбаного цінного паперу як дивіденду на акцію і як курсової різниці вартості акції при її купівлі і продажу.

Динаміка курсу акцій перебуває під впливом одного з основних показників діяльності акціонерного товариства — регулярності виплати дивідендів та їхнього розміру. Зниження дивідендних виплат призводить до різкого (з випереджаючою швидкістю) зменшення курсової вартості акцій.

Курс облігації залежить від прибутку на неї, викупної ціни та терміну погашення:

 (3)

деДо_обліг, — курс облігації;

Q — поточний розмір викупної ціни облігації;

Y — поточний розмір періодично виплачуваного прибутку;

С — викупна ціна облігації.

Найважливішим показником оцінки цінного паперу є його прибутковість. Розмір прибутку за облігаціями і векселями легко визначається за умовами розміщення цих цінних паперів.

Очікуваний прибуток від акцій виробничих та інших корпорацій більше залежить від фінансово-економічного стану цих компаній. Для інвесторів компанії прибутковість акцій пов'язана з поняттям дивіденду. Розмір дивіденду, що припадає на одну акцію, визначається за формулою

Д=Пд/Т=Ні, (4)

де Д — дивіденд, що припадає на акцію;

Пд — сума виплачених дивідендів на звичайні акції;

Т — кількість випущених акцій;

Ні — номінал акції;

і — відсоток дивідендів на акцію.

Рівень ліквідності характеризує наявність попиту на той чи інший цінний папір. Він розраховується як відношення суми укладених угод до суми пропозиції щодо цього цінного паперу на біржових торгах і розраховується за формулою

УляQсд/Qпр (5)

де Ул — рівень ліквідності для конкретного цінного паперу на торгах, %;

Qсд — сумарний обсяг укладених на торгах угод щодо цього цінного паперу;

Qпр — сумарний обсяг пропозиції на торгах.

Оцінювання стану рівня попиту і пропозиції на фондовій біржі здійснюється на момент відкриття біржі, постійно протягом біржового дня та на момент її закриття. Інформація про попит і пропозицію надходить на електронне табло, встановлене у біржовому залі, поширюється через канали комп’ютерного зв'язку, публікується у біржових бюлетенях. Для оцінювання попиту і пропозиції на фондовому ринку використовується така система основних показників.

1. Оцінка пропозиції:

а) номінал акції;

б) кількість запропонованих до торгів цінних паперів;

в) сумарний обсяг пропозиції в національній або іншій валюті;

г) число пропозицій;

д) середня ціна пропозиції;

е) мінімальна і максимальна ціна пропозиції;

є) дивіденд на акції.

2. Оцінка попиту:

а) обсяг заявлених цінних паперів;

б) сумарний обсяг попиту в національній або іншій валюті;

в) кількість заявок на купівлю;

г) середня ціна попиту;

д) мінімальна і максимальна ціна попиту.

3. Результати угод:

а) кількість угод;

б) кількість проданих цінних паперів;

в) обсяг продажу у національній або іншій валюті;

г) сумарний обсяг укладених угод з певного виду цінних паперів у національній валюті;

д) мінімальна і максимальна ціна угод;

е) ціна акції на момент закриття;

є) зміна в ціні акції порівняно з попередніми торгами; \

ж) середня ціна угод;

з) рейтинг цінного паперу;

і) частка обороту біржі у загальному обороті фондового ринку в регіоні.

На основі показників динаміки кон'юнктури фондового ринку провадиться аналіз біржової кон'юнктури.

Біржові індекси є не тільки показниками динаміки зміни біржової кон'юнктури, а й своєрідним барометром бізнесу на РЦП. Більше того, за зміною біржових індексів можна судити про загальну ділову активність у регіоні.

Біржові індекси є індикаторами фондового ринку, що застосовуються для оцінювання середньозваженого котируваної вартості акцій у репрезентативних групах цінних паперів.

Для оцінювання загальної кон'юнктури використовують індекси, побудовані на основі широких репрезентативних і цінних паперів. Вузькі репрезентативні групи використовуються для побудови галузевих і спеціальних індексів.

Як правило, кожна фондова біржа оцінюється одним комплексним індексом, що розраховується фірмою, яка спеціалізується на аналізі кон'юнктури. Найбільш відомі індекси наведено у табл. 2.

Таблиця 2. Основні світові фондові індекси

Індекс	Країна	Кількість акцій, що беруться для розрахунку	Вид акцій і база розрахунку	Значення на 07.1997
DOW-JONES Industrial Average (DJIA)	США	30	Акції головних промислових корпорацій	5720,38
Складовий індекс Нью-Йоркської фондової біржі (New York Stock Exchange Composite Index)	США	2128 1994 р	Всі акції НФБ База: 1965 = 50	361,01
Standart and Poors 500 Index(S&P 500)	США	400 20 40 40	Акції промислових компаній Акції транспортних компаній Акції фінансових компаній Акції комунальних підприємств База: 1941—1943 = 10	673,61
Складовий індекс Насдак (NASDAQ Standart and Poors)	США	4013	База: 1971 = 100	1191,15
Amsterdam EOE Index (AEX Index)	Нідерланди	25	Найліквідніші облікові акції
Finansial Times Actuaries All Share Index (FTA)	Велика Британія	660	Облікові акції
Індекс	Країна	Кількість акцій, що беруться для розрахунку	Вид акцій і база розрахунку	Значення на 07.1997
Finansial Times Stock Exchange Index (FT_SE 10)	Велика Британія	100 (ЗО)	Облікові акції головних компаній База: 1984 = 1000	3725,7
Toronto Stock Exchange Index (TSE 100)	Канада	100	Найліквідніші акції
Композитний індекс Торонтської фондової біржі (TSE 300)	Канада	300	База: 1977 = 1000	5061,46
Індекс "Ніккей" (Nikkei Dow Jones Average)	Японія	225		22347,97
Індекс Токійської фондової біржі (TOPIX)	Японія	1235	База: 1968 = 100	1699,43
Загальний індекс (SBF 250)	Франція	250	База: 1990 == 1000	1232,86
"САС 40"	Франція	40	База: 1989 = 1000	2111,80
Загальний індекс німецьких акцій (DAX)	Німеччина	30	База: 1987 = 1000	2572,25
Швейцарський фондовий індекс (SРІ)	Швейцарія	351	База: 1987 = 1000	2123,40
Індекс "Ханг- Сенг" (Hang Seng Index)	Гонконг	33		11084,4

Нині у світі використовуються чотири методичні підходи до розрахунку біржових індексів, сутність яких зводиться до такого:

— оцінка темпів змін середньозваженої ціни акцій обмеженого числа емітентів (індекси Доу-Джонса);

— оцінка темпів зростання (зниження) середньозваженої (за кількістю акцій, що обертаються) ціни всієї множини акцій (індекси Standart and Poors і "Wilshire 5000");

— оцінка середньогеометричного значення темпів зміни цін акцій (індекс компанії "Велью лайн" — "Value line Composite Index");

— оцінка середньоарифметичного значення темпів приросту (зниження) цін акцій.

До найвідоміших і найбільш значимих відносяться індекси компанії Доу-Джонса: промисловий (індустріальний), транспортний, комунальний і складовий.

Промисловий індекс Доу-Джонса ("The DOW-JONES Industrial Average - DJIA) — це простий середній показник динаміки курсів акцій ЗО найбільших промислових корпорацій. Промисловий індекс серед усіх показників фондових ринків є найстарішим (1897 р.) і найпоширенішим. Цей індекс обчислюється шляхом підсумовування цін, включених у нього акцій на момент закриття біржі, і ділення отриманої суми на визначений деномінатор, що нівелює процес членування акцій на менші акції і злиття корпорацій. Котирується у пунктах.

Транспортний індекс Доу-Джонса (DJDА) є середнім оказником, що відбиває напрямок цін на акції 20 транспортних корпорацій, авіакомпаній, залізничних корпорацій і автотранспортних підприємств.

Комунальний індекс Доу-Джонса (DJUА) — це середній показник динаміки курсів акцій 15 компаній, що займаються газо- та електропостачанням.

Складовий індекс Доу-Джонса (The DOW-JONES Composite або "Індекс-65") — це середній показник, розрахований на базі промислового, транспортного і комунального індексів Доу-Джонса.

Комп'ютерна техніка дає можливість розраховувати індекси на основі оцінки великої кількості акцій. Одним із таких є індекс Standart & Poors, що розраховується за середньозваженими курсами акцій 500 головних корпорацій, сумарна вартість яких становить 86% загальної вартості зареєстрованих акцій США.

Популярним також є складений індекс "Велью Лайн", що розраховується як середня арифметична приблизно 1700 випусків акцій, які котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі, Американській фондовій біржі та у позабіржовому обороті. Вперше цей індекс був розрахований у 1961 р. і на той період дорівнював 100. Його принципова відмінність від інших індексів полягає у відсутності ваг як за ринковою вартістю, так і за курсом акцій.

Найбільш представницьким індексом США з погляду залучення у розрахунок кількості акцій, є індекс "Уілшир5000" ("Wilshire -5000" ). Він розраховується як середньозважена ринкова вартість усіх акцій, що котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі.

У переважній більшості країн фондові індекси розраховуються за результатами біржових торгів.

В Україні біржова торгівля фінансовими інструментами вкрай обмежена. Тому на українському фондовому ринку популярніші не біржові, а позабіржові індекси.