1.2 Якості керівника

Ранні дослідження у області менеджменту в основному зосереджувалися на внутрішніх якостях або рисах, якими повинні володіти керівники. Теорії, які вивчають якості або характерні риси керівників, називають особовими, або теоріями великих людей. Девіз цих теорій: «Лідерами народжуються, а не стають» Це помилковий підхід, оскільки він має на увазі, що якщо ви не володієте потрібними якостями, то можете відмовитися від думки бути керівником. На щастя, ніхто ще ніхто не зумів дати точний набір характеристик, якими повинен володіти керівник.

Більшість дослідників виділяє наступні важливі характерні риси керівника:

ü Інтелектуальні можливості вище середнього, але не на рівні генія.

ü Ініціатива, або здатність розуміти необхідність дії, а потім діяти.

ü Упевненість, або здатність повірити у те, що ти робиш.

ü Здатність подивитися на ситуацію «з висоти пташиного польоту»

На думку Джона Адаїра, найціннішими якостями керівника є:

§ Здатність працювати з великою кількістю людей;

§ Уміння брати відповідальність на себе за виконання важливих задач;

§ Прагнення до досягнення великих цілей;

§ Досвід керівництва колективом;

§ Великий досвід різних ділових функцій у середині кар'єри.

Якості, властиві керівникам, більшість фахівців розділяють на три групи: професійні, особисті і ділові.

До професійних відносяться ті, які характеризують будь-якого фахівця. Тому володіння ними є лише необхідною передумовою успішного виконання людиною обов'язків керівника. Такими якостями є:

- високий рівень освіти, виробничого досвіду, знання відповідної і суміжних професій; широта поглядів, ерудиція;

- прагнення до постійного самоудосконалення, критичного сприйняття і переосмисленню навколишньої дійсності;

- пошук нових форм і методів роботи, допомога оточуючим, їх навчання;

- уміння планувати свою діяльність.

Особисті якості керівника також мало чим повинні відрізнятися від якостей інших працівників, охочих, щоб їх поважали і на них зважали. Тут можна згадати:

- високі моральні стандарти;

- фізичне і психологічне здоров'я;

- високий рівень внутрішньої культури;

- чуйність, дбайливість, доброзичливе відношення до людей;

- оптимізм, упевненість в собі.

Ділові якості, до яких необхідно віднести:

- уміння створити організацію, забезпечити її діяльність всім необхідним, поставити задачі і розподілити їх серед виконавців, координувати і контролювати роботу;

- честолюбство, прагнення до влади, особистої незалежності, до лідерства за будь-яких обставин, а деколи і за всяку ціну, завищений рівень домагань, сміливість, рішучість, напористість, воля, безкомпромісність у відстоюванні своїх прав.

- контактність, комунікабельність, уміння викликати до себе прихильність людей, переконати в правильності своєї точки зору, повести за собою;

- ініціативність, оперативність в рішенні проблем, уміння швидко вибрати головне і концентруватися на ньому, але при необхідності легко перебудуватися;

- здатність управляти собою, своєю поведінкою, робочим часом, взаємостосунками з оточуючими;

- прагнення до перетворень, нововведень, готовність йти на ризик самому і захоплювати за собою підлеглих.

Вимоги до керівників відносно цих якостей неоднакові на різних рівнях управління. На нішах, наприклад, більшою мірою цінуються рішучість, комунікабельність, деяка агресивність; на вищих – на перше місце висувається уміння стратегічно мислити, оцінювати ситуацію, ставити нові цілі, здійснювати перетворення, організовувати творчий процес підлеглих.

Перелік якостей керівника можна продовжити, але видимо, має величезне значення те, як поєднуються ці якості, щоб вийшов класний керівник, який розвиває уміння керувати на основі досвіду і розширення у області знань.


2 СТИЛІ КЕРІВНИЦТВА ТА УПРАВЛІННЯ

Стиль управління - це спосіб, яким керівник управляє підлеглими йому співробітниками, а також незалежний від конкурентної ситуації управління зразок поведінки керівника. За допомогою встановленого стилю управління повинна досягатися задоволеність роботою і заохочуватися продуктивність співробітників. Разом з тим оптимального стилю управління не існує і говорити про переваги того або іншого стилю управління можна тільки для певної ситуації управління. Умінню керувати не можна навчитися в школі або вузі. Це – природжена властивість людини, яка можна лише розвивати в перебігу життя, придбаваючи для цього необхідні знання, навики і досвід.

Розрізняють наступні стилі управління:

- Орієнтований на задачу, яку необхідно виконати, при цьому, як затверджує Бізані, керівник: засуджує недостатню роботу ; спонукає поволі працюючих співробітників докладати більше зусиль; надає особливе значення об'єму роботи; звертає увагу на те, що його співробітники працюють з повною віддачею;

- Особово-орієнтований, при якому в центрі уваги стоять співробітники з їх потребами і очікуваннями. По Бізані, керівник: звертає увагу на здоров'я співробітників; піклуватися про хороші відносини з своїми підлеглими; поводиться з своїми підлеглими як з рівноправними; вступається за своїх співробітників. Керівник, який управляє, орієнтуючись на особу, не може, проте, відразу розраховувати на повне задоволення співробітників. Для цього важливі вплив і пошана керівника на «верху», на основі чого він здатний захищати інтереси співробітників.

Стилі управління можуть бути одно- і багато мірними.

- Одновимірні стилі управління. Стиль управління одновимірний, якщо розглядається один критерій оцінки. Одновимірними є авторитарний, корпоративний і інші стилі управління, причому перший і другий стилі полярно відрізняються один від одного.

- Багатовимірні стилі управління. Стиль управління багатовимірний, якщо до уваги беруться декілька критеріїв оцінки, причому існує своє вимірювання для кожного з критеріїв оцінки, причому існує своє вимірювання для кожного з критеріїв оцінки, а критерій варіює незалежно від іншого або інших критеріїв і базується на орієнтації на співробітників або на задачі.

- Авторитарний стиль управління. При такому стилі управління вся виробнича діяльність організовується керівником без участі підлеглих. Цей стиль управління може застосовуватися при рішенні поточних задач і припускає велику дистанцію в освіті між керівниками і підлеглими, а також матеріальну мотивацію співробітників.

- Демократичний стиль керівництва. Грунтується на формуванні керівником сприятливого морально-психологічного клімату, наданні підлеглим допомоги, залученні їх до ухвалення рішень, широкому застосуванні заохочень.

- Корпоративний стиль управління. При корпоративному стилі управління виробнича діяльність організовується у взаємодії керівника і підлеглого. Цей стиль управління може застосовуватися при превалюванні творчого змісту роботи і припускає приблизно рівний рівень утворення керівника і підлеглих, а також нематеріальне заохочення співробітника.

- Бюрократичний стиль управління. При якому співробітники розглядаються як анонімні чинники і вплив на їх мотивацію виявляється шляхом розпоряджень і розпоряджень (частіше письмових). Інформування відбувається офіційним шляхом, нагляд і контроль – за допомогою доповідних і письмових перевірок.

- Патріархальний стиль управління. Розглядає співробітників як дітей і впливає на їх мотивацію шляхом залежності від керівника. Інформування йде з «благословення вгорі», нагляд і контроль відбуваються «на дотик».


3 ФУНКЦІЇ КЕРІВНИКА

Дослідження показують, що робота керівника, по суті своїй, дуже сильно відрізняється від роботи тих, ким він керує. Дійсно, робота начальника цеху має набагато більше загального з роботою генерального директора, ніж з роботою людей, які знаходяться під його керівництвом.

 


Информация о работе «Стиль роботи керівника»
Раздел: Менеджмент
Количество знаков с пробелами: 32346
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
87823
0
0

... , якщо йому повідомити про реальну чи потенційну проблему. Як зазначено вище, від способу обміну керівника з підлеглими інформацією значною мірою залежить поводження останніх. Установлено, що численні психологічні фактори й особистісні особливості позначаються на процесі прийняття рішень. 5. Взаємозалежність рішень. В організації всі рішення деяким чином взаємозалежні. Одиничне важливе рі ...

Скачать
16235
1
0

... , однак його недоліком була переконаність в існуванні єдиного оптимального стилю керівництва. Пізніше прихильники цієї теорії стали стверджувати, що оптимальний стиль керівництва залежить від ситуації. Так, Р. Лайкерт обґрунтував чотири основних типи лідерства, кожний із яких розглядав як завершену систему управління: Система 1. Експлуататорсько-авторитарна. За цієї системи лідер надає перевагу ...

Скачать
128268
2
0

... і від отриманого виховання ступінь їхнього розвитку в різних людей різна, багато чого тут визначається індивідуальними схильностями, звичками, типом нервової системи. Які ж особисті якості важливо мати секретарю керівника? На це питання існує багато різних думок, оскільки немаловажним фактором є ще і сумісність, тобто можливість успішної спільної роботи двох особистостей – секретаря й керівника. ...

Скачать
124066
7
0

... » керівником, можна вибрати декілька прийнятних варіантів. 1.       Нічого не робіть. 2.       Переоцініть свого керівника. 3.       У 4.       П 5.       П 6.       В 7.       П 8.       З 9.       З 2.Соціально – психологічні аспекти управління трудовим колективом. Що таке управління персоналом Щоб зрозуміти, що таке управління персоналом, ми повинні в першу чергу ...

0 комментариев


Наверх