Теоретичні аспекти організації і проектування логістичних систем торгівельних підприємств
Вітчизняний і закордонний досвід формування та функціонування логістичних систем у торгівлі
Аналіз витрат логістичних процесів
Витрати запасів
Формування логістичної системи
Узгодження системи й логістичних підсистем з іншими підсистемами на підприємстві
Економіко-математичне обґрунтування впровадження логістичних систем
Створення логістичної системи
Навигация
Теоретичні аспекти організації і проектування логістичних систем торгівельних підприємств
Проектування логістичної системи торгівельного підприємства
74362
знака
8
таблиц
5
изображений
1. Теоретичні аспекти організації і проектування логістичних систем торгівельних підприємств
1.1 Методологічні принципи аналізу і синтезу логістичних систем
Для аналізу і проектування ЛС були розроблені і апробовані багато методологічних принципів, основними з яких в даний час є [1, с.328]:
- Системний підхід, згідно якому всі елементи ЛС розглядаються як взаємозв'язані і такі, що взаємодіють для досягнення єдиної мети управління. Відмітною особливістю системного підходу є оптимізація функціонування не окремих елементів, а всій ЛС в цілому.
- Принцип загальних (тотальних) логістичних витрат, тобто облік всієї сукупності витрат управління основними і супутніми потоками в ЛС. Як правило, критерій мінімуму загальних логістичних витрат є одним з основних при оптимізації ЛС.
- Принцип глобальної оптимізації. При оптимізації структури в створюваній ЛС необхідне узгодження локальних цілей функціонування елементів (ланок) системи для досягнення глобального оптимуму.
- Принцип логістичної координації і інтеграції — досягнення узгодженої, інтегральної участі всіх ланок ЛС (ланцюги) в управлінні матеріальними (інформаційними, фінансовими) потоками при реалізації цільової функції.
- Принцип моделювання і інформаційно-комп'ютерної підтримки. При аналізі, синтезі і оптимізації об'єктів і процесів в ЛС і ланцюгах широко використовуються різні моделі: математичні, економіко-математичні, графічні, фізичні, імітаційні (на ЕОМ) та інші. Логістичний менеджмент у даний час не можливий без відповідної інформаційно-комп'ютерної підтримки.
- Принцип виділення комплексу підсистем, що забезпечують процес логістичного менеджменту: технічною, економічною, організаційною, правовою, кадровою, екологічною і ін.
- Принцип TQM — комплексного управління якістю — забезпечення надійності функціонування і високої якості роботи кожного елементу ЛС для забезпечення загальної якості товарів і сервісу, що поставляються кінцевим споживачам.
- Принцип гуманізації всіх функцій і технологічних рішень в логістичних системах. Це означає відповідність екологічним вимогам з довкілля охорони і ергономічним, соціальним, етичним вимогам роботи персоналу і тому подібне.
- Принцип стійкості і адаптивності. ЛС повинна стійко працювати при допустимих відхиленнях параметрів і чинників зовнішнього середовища (наприклад, при коливаннях ринкового попиту на кінцеву продукцію, змінах умов постачань або закупівель матеріальних ресурсів, варіаціях транспортних тарифів і тому подібне). При значних коливаннях стохастичних чинників зовнішнього середовища ЛС повинна пристосовуватися до нових умов, міняючи програму функціонування, параметри і критерії оптимізації.
Задачу синтезу логістичної системи, використовуючи системний підхід, доцільно представити у вигляді визначених етапів (рис.1), виконання яких дозволяє провести цю процедуру послідовно і своєчасно скоректувати цілі, задачі та моделі прийняття управлінських рішень на кожному етапі синтезу.
Більшості реально функціонуючих на практиці логістичних систем, як і більшості систем, притаманні такі властивості [5, с. 150]:
- складність - характеризується такими основними ознаками: наявність великої кількості елементів (ланок), складний характер взаємодії між окремими елементами, складність функцій, виконуваних системою, наявність складно організованого управління, вплив на систему великої кількості стохастичних факторів зовнішнього середовища;
- ієрархічність - підпорядкованість елементів нижчого рівня (порядку, рангу) елементам вищого рівня у контексті лінійного чи функціонального логістичного управління;
- цілісність - властивість системи виконувати задану цільову функцію, реалізована тільки логістичною системою в цілому, а не окремими її ланками або підсистемами. Логістична система є цілісною сукупністю елементів, що взаємодіють один з одним. Декомпозицію логістичних систем на елементи можна здійснювати по-різному. На макрорівні при проходженні матеріального потоку від одного підприємства до іншого в якості елементів можуть розглядатися самі ці підприємства та транспорт, що їх пов’язує. На мікрорівні логістична система може бути представлена у вигляді таких основних підсистем, як: закупівля, планування та управління виробництвом, збут;
- структурованість передбачає наявність певної організаційної структури логістичної системи, яка складається із взаємопов’язаних об’єктів і суб’єктів управління, що реалізує задану мету;
- рухливість - мінливість параметрів елементів логістичної системи під впливом зовнішнього середовища, а також рішень, прийнятих учасниками логістичного ланцюга;
- унікальність, непередбачуваність і невизначеність поведінки в конкретних умовах і під впливом зовнішнього середовища;
- адаптивність - здатність логістичної системи змінювати свою структуру і вибирати варіанти поведінки відповідно до нових цілей і під впливом зовнішнього середовища;
- наявність зв’язків – між елементами логістичної системи є суттєві зв’язки, які визначають інтеграційні властивості. В макрологістичних системах основу між елементами складає угода. В мікрологістичних системах елементами пов’язані всередині виробничими зв’язками;
- організація - зв’язки між елементами логістичної системи визначеним чином упорядковані, тобто логістична система має організацію;
- інтеграційні властивості – логістична система володіє інтеграційними властивостями, які не притаманні ні одному із елементів окремо. Це здатність доставити необхідний товар в необхідний час, в необхідне місце, необхідної якості, з мінімальними витратами, а також здатність адаптуватися до змінних умов зовнішнього середовища (зміна попиту на товар, непередбачений вихід із строю технічних засобів тощо). Інтеграційні властивості логістичної системи дозволяють їй закупати матеріали, пропускати їх через свої виробничі потужності і видавати їх у зовнішнє середовище, досягаючи при цьому раніше запланованих цілей.
Межі логістичної системи визначаються циклом обігу засобів виробництва. Спочатку закуповуються засоби виробництва, які у вигляді матеріального потоку надходять у логістичну систему, складуються, обробляються, знову зберігаються і потім йдуть з логістичної системи у споживання в обмін на фінансові ресурси, що надходять у логістичну систему. Виділення меж логістичної системи на базі циклу обігу засобів виробництва отримало назву принципу "сплати грошей - отримання грошей".
Логістичні системи класифікуються за такими ознаками:
Принципово за ознакою просторового обмеження логістичні системи поділяються на два типи:
-макрологістичні;
-мікрологістичні.
Макрологістична система є великою логістичною систему управління потоковими процесами за участю декількох і більше незалежних суб’єктів господарювання, не обмежених у територіальному розташовувані [5, с. 152].
Класифікація макрологістичних систем наведена на рис. 1. Отже, за ознакою адміністративно-територіального поділу країни виділяють наступні види логістичних систем: районні, міжрайонні, міські, обласні і краєві, регіональні, міжрегіональні, республіканські, міжреспубліканські.
За об'єктно-функціональною ознакою можуть бути виділені макрологістичні системи для групи підприємств однієї або декількох галузей: відомчі, галузеві, міжвідомчі (міжгалузеві), торгові, військові, інституційні і т.д. В західній практиці часто використовується поняття "глобальних макрологістичних систем", до яких відносять державні (транснаціональні) системи, що формуються на рівні країни вцілому, міждержавні (міжнародні) системи, що охоплюють декілька країн, і трансконтинентальні системи, які створюються в межах декількох континентів.
Створення макрологістичних систем обумовлене необхідністю забезпечити чітку взаємодію різногалузевих структур з метою поліпшення економічного стану на глобальному рівні. Під час створення макрологістичних систем особливу увагу приділяють взаємопогодженню інтересів кожного учасника незалежно від його ролі у створеній системі.
Рис. 1. Класифікація макрологістичних систем [4]
Цілі створення макрологістичних систем можуть значною мірою відрізнятися від цілей і критеріїв синтезу мікрологістичних систем. У більшості випадків критерій мінімуму загальних логістичних витрат використовується і під час синтезу макрологістичних систем. Однак найчастіше критерії формування макрологістичних систем визначаються екологічними, соціальними, військовими, політичними та іншими цілями. Наприклад, для поліпшення екологічної ситуації в регіоні може бути створена макрологістична система оптимізації транспортних (вантажних) регіональних потоків, що вирішує задачі оптимізації маршрутів, розв’язання транспортних потоків, переключення з одного виду транспорту на інший. З погляду державних органів управління, які також можуть брати участь у створенні макрологістичної системи, позитивний ефект може виражатися, наприклад, у поліпшенні загальної економічної ситуації в регіоні, країні або між державами.
Таким чином, макрологістична система є високо інтегрованою інфраструктурою економіки регіону, країни або групи країн.
Мікрологістична система охоплює внутрішньовиробничу логістичну сферу одного підприємства або групи підприємств, об’єднаних на корпоративних засадах. До мікрологістичної системи належать технологічно пов’язані виробництва, об’єднані єдиною інфраструктурою, які працюють на єдиний економічний результат. Мікрологістичну систему підприємства можна подати у вигляді основних підсистем: закупівлі, виробництва і збуту.
Закупівля - підсистема, яка забезпечує надходження матеріального потоку в логістичну систему.
Планування та управління виробництвом - ця підсистема приймає матеріальний потік від підсистеми закупівель та управляє ним в процесі виконання різних технологічних операцій, які перетворюють предмет праці в продукт праці.
Збут - підсистема, яка забезпечує вибуття матеріального потоку з логістичної системи.
Крім того, мікрологістичні системи можна поділити за організацією бізнеса на внутрішні і зовнішні (рис.2).
Іноді в економічній літературі можна зустріти думку, що мікрологістичні системи є окремими ланками макрологістичних систем. Однак, це не завжди так.
Рис. 2. Класифікація мікрологістичних систем [4]
Виробничо-господарські структури, які входять у макрологістичну систему і є юридично незалежними, можуть виконувати усі вимоги і функції даної системи, сприймаючи їх як фактор зовнішнього середовища. При цьому свою внутрішньовиробничу і господарську діяльність вони можуть здійснювати традиційно.
З іншого боку, підприємство, яке функціонує на основі логістичної концепції, може не входити в макрологістичну систему, тим більше якщо її немає. Воно будує свою діяльність як локальна мікрологістична система, що адаптується до динамічного зовнішнього середовища.
Досліджуючи цілі створення макрологістичних систем, варто зауважити, що вони можуть в значній мірі відрізнятися від цілей і критеріїв побудови мікрологістичних систем. Для фірми як критерії оптимізації її функціонування можуть застосовуватися, наприклад, такі критерії, як мінімум загальних логістичних витрат, завоювання максимальної частки ринку, утримання позиції на ринку, максимальна величина курсової вартості акцій і т.д. Обов'язковою умовою при цьому є якнайповніше задоволення запитів споживачів щодо якості продукції, термінів виконання замовлень, рівня логістичного сервісу тощо.
Залежно від виду логістичних ланцюгів логістичні системи поділяються на:
- Логістичні системи з прямими зв’язками - це системи, у яких матеріальний потік доводиться до споживача без посередників, на основі прямих господарських зв’язків.
- Ешелоновані (багаторівневі) логістичні системи - це системи, у яких матеріальний потік доводиться до споживача за участю як мінімум одного посередника.
- Гнучкі логістичні системи - системи, у яких доведення матеріального потоку до споживача здійснюється як за прямими зв’язками, так і за участю посередників.
Похожие работы
... до 10000 кв. м., а загальна площа будівлі - до 16000 кв. м. Кожний торгівельний центр пропонує безкоштовне паркування до 920 місць. На початковому етапі проектування логістичних систем визначимо та проаналізуємо проблеми ТОВ “METRO Cash & Carry Україна”. Для цього проведемо внутрішній, зовнішній і технологічний логістичний аналіз. Результати аналізу оформимо у вигляді таблиць 2.1 - 2.3. ...
... , що в свою чергу призводить до збільшення прибутку. Об’єктом дослідження в курсовій роботі виступає логістична система розподілу продукції на ЖКУВП “Біатрон-3”. Предметом дослідження є сукупність методичних та практичних проблем управління логістичною системою розподілу продукції. Метою написання курсової роботи є вивчення теоретичних аспектів управління логістичною системою розподілу та дослі ...
... сталеві канати, троси; - теплообмінне обладнання; - запорну арматуру; - кабельно-провідникова продукція; - торцеві ущільнення, пластинчасті муфти. На початковому етапі проектування логістичних систем визначимо та проаналізуємо проблеми підприємства АТЗТ «Харківмаш». Для цього проведемо внутрішній, зовнішній і технологічний логістичний аналіз. Результати аналізу оформимо у вигляді таблиць ...
... і збуту. Це означає розгляд логістики як функціональної сфери діяльності підприємства, для якої теж є характерним і необхідним формування: • логістичних цілей підприємства; • логістичної стратегії підприємства; • концепції логістичних рішень; • прийняття та організації виконання управлінських рішень з логістичного управління; • оцінки та контролю результатів логістичної діяльності. ...
0 комментариев