Навигация
Акти, що не підлягають державній реєстрації
25244
знака
0
таблиц
0
изображений
1.2 Акти, що не підлягають державній реєстрації
Не підлягають напряму на державну реєстрацію відомчі акти, що не містять правових норм, що зачіпають має рацію, свободи і законні інтереси громадян або що не носять міжвідомчий характер. Такими актами є, зокрема:
- акти персонального характеру (про призначення або звільнення з посади, про заохочення або накладення стягнення і т.п.);
- акти, дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, окрім актів про затвердження положень, інструкцій і інших аналогічних документів, що містять правові норми;
- акти оперативно-розпорядливого характеру (разові доручення);
- акти, якими рішення вищестоящих органів доводяться до зведення органів і організацій (підприємств, установ) системи міністерства, відомства;
- акти, направлені на організацію виконання рішень вищестоящих органів або власних рішень міністерств, відомств і що не містять нових норм;
- акти нормативно-технічного характеру (Гости, Сніпи, тарифно-кваліфікаційні довідники, форми звітності і т.п.);
- акти рекомендаційного і методичного характеру.
Акти, що не підлягають відповідно до законодавства публікації, вступають в силу з дня привласнення ним номери державної реєстрації, якщо в самому акті не вказаний пізніший термін.
Акти, що не пройшли державну реєстрацію, а також зареєстровані, але не опубліковані в установленому порядку, не спричиняють за собою правових наслідків і не можуть служити законною підставою для регулювання відповідних правовідносин, застосування яких би то не було санкцій до громадян, посадових осіб і організацій за невиконання розпоряджень, що містяться в них; на вказані акти не можна посилатися при вирішенні суперечок.
1.3 Акти надання послуг
Обґрунтувати орендні платежі не складно, оскільки їх необхідність очевидна. На перший погляд, і з документальним підтвердженням таких витрат не повинно бути особливих проблем. Адже, якщо оплата проводиться щомісячно, то актів наданих послуг у фірми збереться предостатньо. Ось тільки на ділі виявляється що, документ майже нічого не підтверджує.
Для чого сторони складають акт? Відповідь на питання очевидна: з метою зафіксувати той факт, що зобов'язання за договором виконані. Проте якщо при замовленні робіт все більш або менш ясно – результат має речовинну форму, то при наданні послуг виконавець не передає замовникові ніякого матеріального результату. Відповідно, і замовникові приймати нічого, а значить, складання акту в тому вигляді, в якому він оформляється при виконанні робіт, втрачає всякий сенс.
Погодитеся, складно сказати, що, наприклад, особа, що взяла участь в семінарі з оподаткування, не скористалася наданою послугою. Адже послуга-то якраз і полягає в участі в семінарі, а значить, після його закінчення у будь-якому випадку вона вважатиметься наданою. Отже, абсолютно неважливо, складений чи ні акт про надання послуг.
Виходить, що для документального підтвердження витрат на послуги акт не потрібний, оскільки акт не свідчить як такий про факт надання послуги. А значить, в більшості випадків підтвердити свої витрати організація може і без акту. Наприклад, дійсність витрат на вже згадуваний семінар цілком доведуть договір, рахунок, платіжні документи, рахунки-фактури, наказ про напрям співробітника на семінар. Тим більше що стаття 252 Податкові кодекси не передбачає певного переліку документів, які необхідні як підтвердження.
Хоча, звичайно, складання акту потрібне для визначення дати надання послуги, яку треба знати з тим, щоб вірно врахувати витрати. Крім того, з моменту підписання акту починається відлік терміну позовної давності.
Немає необхідності складати акт і для підтвердження витрат у вигляді орендних платежів. Адже оренда не є послугою ні з погляду цивільного законодавства, ні з погляду Податкового кодексу. Так, в Цивільному кодексі положення про договори відшкодувального надання послуг і оренди розташовані в різних розділах. А значить, ці категорії відносин є самостійними і для них встановлені різні правила.
По Податковому кодексу орендні відносини не відносяться до категорії «послуга», оскільки не відповідає її визначенню, даному в статті 38 кодексу. Нагадаємо, що дана норма визнає послугою діяльність, результати якої не мають матеріального виразу, реалізуються і споживаються вже в процесі здійснення цієї діяльності. Оренда ж не є діяльністю, оскільки це можливість на законних підставах володіти і використовувати чужу річ. Крім того, вона не має таких результатів, які б реалізовувалися або споживалися в процесі самої оренди.
Це означає, що орендна плата є платою не за послугу, а за користування майном. Отже, підтверджувати факт перерахування грошей буде не акт наданих послуг, а договір оренди, акт прийому-передачі приміщення, рахунок на оплату, виставлений орендодавцем, і платіжні документи, підтверджуючі оплату цього рахунку. А для заліку ПДВ орендареві буде потрібно ще і рахунок.
Відмітимо, що такої ж позиції дотримуються і фахівці ФНС. У листі від 5 вересня 2005 р. № 02-1-07/81 наголошується, що орендна послуга починає споживатися з моменту укладення договору. В той же час Мінфін не так давно висловив думку, що акти наданих послуг все ж таки треба виставляти щомісячно (лист від 7 червня 2006 р. № 03-03-04/1/505). Тільки ось вимога про обов'язкове складання актів прийому-передачі послуг ні розділом 25 Податкового кодексу, ні законодавством про бухгалтерський облік не передбачено.
Похожие работы
... змін у законодавстві, зокрема, забезпечення єдиного порядку відображення результатів документальних перевірок суб’єктів підприємницької діяльності — юридичних осіб, їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів. Із набуттям чинності законопроекту, було скасовано „Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами пі ...
... до сьогоднішнього дня ще не створилася стала законодавча нормативна база, як б задовольняла всі групи користувачів. 1.3 Огляд літературних джерел Розкриваючи тему курсової роботи «Методика і техніка складання фінансової звітності підприємства та її аналіз» був вивчений великий обсяг літератури. У більшому ступені робота ґрунтувався на нормативних документах, а саме на Положення (стандарти) ...
... . Як правильно організувати роботу служби діловодства та, зокрема, документообігу на підприємстві викладено в статті Л. Паланської "Окремі питання організації діловодства на підприємстві" ("Кадровик України" №1 2007р) В статті М. Лисюка "Діловодство з питань охорони праці на виробництві" розроблено документацію (на паперових носіях та в електронному вигляді), що встановлює та описує всі основні ...
... оформлення – 5,05 грн. за 1 долар США, 6,874565 за 1 євро. 3.2 Порядок митного оформлення кисломолочного сиру Порядок митного оформлення визначається розділом 3 Митного кодексу України. Усі товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України підлягають обов'язковому митному. Метою здійснення митного оформлення є: - забезпечення митного контролю, який здійснює ...
0 комментариев