Короткий огляд літератури
Методи й організація дослідження проекту
Ефективність виробництва: система показників
Спрямованість діяльності й використання факторів підвищення ефективності виробництва
Характеристика об'єкта дослідження
Аналіз ефективності виробництва
Показники ефективності використання праці
Показники ефективності використання основних фондів, оборотних коштів і капітальних вкладень
Показники ефективності використання матеріальних ресурсів
Аналіз використання виробничої потужності
Визначення рівня механізації виробництва
Висновки аналітичної частини
Комплекс заходів підвищення ефективності виробництва
Заходи НОТ (наукова організація труда)
Ефект від проведення заходів на виробництві
Приріст продуктивності праці в цілому по заводу, %
Приріст продуктивності праці, %
Заходи поліпшення використання основних виробничих фондів і виробничих потужностей
Навигация
Аналіз ефективності виробництва
Ефективне управління виробництвом
147291
знак
28
таблиц
0
изображений
2.2 Аналіз ефективності виробництва
2.2.1 Узагальнюючі показники економічної ефективності виробництва
Темпи зростання виробництва чистої продукції
Вище було сказано, що показники економічної ефективності повинні являти собою систему оцінок, що охоплює усю виробничо-господарську діяльність підприємства, яка складається з узагальнюючих і функціональних показників. З огляду на особливості виробництв підприємств вторинного виноробства, до групи узагальнюючих показників можна віднести наступні:
- темпи зростання випуску продукції;
- загальна рентабельність і її зростання;
- витрати на 1 грн. товарної продукції, виробництво чистої продукції на 1 грн. витрат.
Показник темпів зростання виробництва чистої (товарної) продукції використовується з метою аналізу динаміки виробництва. Валова продукція – це вартість усієї зробленої продукції і виконаних робіт, включаючи незавершене виробництво. Виражається, як правило, в порівнянних цінах. Товарна продукція – відрізняється від валової тим, що в неї не включають залишки незавершеного виробництва і внутрішньогосподарський оборот. Виражається вона в оптових цінах, що діють у звітному році. По своєму складу на багатьох підприємствах валова продукція збігається з товарною, якщо немає внутрішньогосподарського обороту і незавершеного виробництва.
Темпи зростання обсягу чистої (товарної) продукції розраховуються по формулі:
, (1)
де Тi – обсяг чистої продукції в i-м періоді, грн.; Тб – обсяг чистої продукції в базовому періоді, грн.
Таким чином, темпи зростання обсягу чистої продукції складають:
Jв = 17987/17204 = 1,046 = 104,6%.
У нашому випадку, за 2000 р. у порівнянні з 1999 р. обсяг виробництва товарної продукції збільшився на 4,6%. Це значить, що обсяг товарної продукції в 2000 р. у порівнянні з 1999 р. збільшився на 783 тис. грн.
Показник витрати на 1 грн. товарної продукції, показник виробництва чистої продукції на 1 грн. витрат
Витрати підприємства на вироблення продукції складаються з наступних елементів витрат:
- матеріальні витрати (сировина й матеріали, покупні комплектуючі вироби й напівфабрикати, електроенергія, теплоенергія й ін.);
- витрати на оплату праці;
- відрахування на соціальні потреби;
- амортизація основних засобів;
- інші витрати (знос нематеріальних активів, орендна плата, обов'язкові страхові платежі, податки, що включаються в собівартість продукції, відрахування в позабюджетні фонди й ін.)
Показник витрат на 1 грн. товарної продукції – важливий узагальнюючий показник собівартості продукції, котрий вигідний тим, що, по-перше, дуже універсальний, по-друге, наочно показує прямий зв'язок між собівартістю й прибутком. Обчислюється він відношенням загальної суми витрат на виробництво й реалізацію продукції до вартості зробленої товарної продукції в діючих цінах:
, (2)
де, Ст – собівартість продукції, Т – обсяг чистої продукції в i-м періоді, грн.;.
Отже, витрати на 1 грн. товарної продукції в 1999 р. склали:
УЗ = 13525/17204 = 0,786 грн., тобто 79 коп.,
а в 2000 р.: УЗ = 14105/17987 = 0,784 грн., тобто 78 коп.
Таким чином, підприємство ВАТ «Ударний» у 2000 р. витратило на 1 грн. товарної продукції 78 коп., що говорить про зменшення витрат, тому що в 1999 р. даний показник складав 79 коп.
У показнику витрати на 1 грн. товарної продукції, концентруються всі поточні витрати виробництва, викликані виробленням і реалізацією всієї товарної продукції – основної і неосновної, порівнянної і непорівнянної. Різниця між 1 грн. товарної продукції і витратами на неї показує величину прибутку, отриману підприємством з кожної гривні товарної продукції. Рівень цих витрат відбиває також рівень організації виробництва.
Зворотний показник витратам на 1 грн. товарної продукції, показник виробництва чистої продукції на 1 грн. витрат:
, (3)
де, Т – обсяг чистої продукції в i-м періоді, грн.; Ст – собівартість продукції.
Отже, показник виробництва чистої продукції на 1 грн. витрат складає:
Пч = 17204\13525 = 1,272 грн., - 1999 р.
Пч = 17987\14105 = 1,275 грн., - 2000 р.
Таким чином, ми бачимо, що незначно цей показник покращився в порівнянні з 1999 р., що свідчить про гарний рівень організації виробництва.
Загальна рентабельність і її зростання, факторний аналіз рентабельності виробництва винзаводу
У цьому розділі ми приділимо особливу увагу дослідженню показника загальної рентабельності підприємства, а також розглянемо фактори і вивчимо міри впливу кожного з них на підсумковий показник рентабельності підприємства (див. Додаток 3).
Загальна рентабельність виробництва – один із найважливіших якісних показників економічної ефективності виробництва. У ньому узагальнюється діяльність підприємства, що виражається в співвідношенні використовуваних ресурсів виробництва (засобів виробництва) і отриманого ефекту. У цьому змісті рентабельність представляє модифікацію коефіцієнта економічної ефективності.
Визначаючи рентабельність виробництва на будь-якому рівні господарювання, необхідно одержуваний ефект зіставити з виробничими витратами, що можуть бути поточними й одноразовими (у тому числі капітальними).
Поточні витрати являють собою кошти, що витрачаються підприємством на виробництво й реалізацію продукції, виступають у виді повної собівартості й покриваються виторгом від реалізації продукції. Одноразові (у тому числі капітальні) витрати упредметнюються в основних й оборотних виробничих фондах, що покриваються за рахунок прибавочного продукту, створюваного протягом багатьох виробничих циклів.
Загальна рентабельність виробництва на підприємстві (R,%) визначається по формулі:
, (4)
, (5)
де П – сума балансового прибутку від промислової діяльності, грн.; Ф – середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн; О – середньорічна вартість оборотних коштів, грн.; А – середньорічна вартість виробничих фондів, грн.
Отже, загальна рентабельність підприємства ВАТ «Ударний» становить:
1999 – 133,8%, тому що 3660\2736 = 1,3377; 1,3377 · 100 = 133,8.
2000 – 129,9%, тому що 3624\2790 = 1,2989; 1,2989 · 100 = 129,9.
Зміна рентабельності виробництва в порівнянні з базисним періодом залежить від багатьох факторів. Тому становить інтерес вивчення міри впливу кожного з них на підсумковий показник.
Можна запропонувати наступний варіант аналізу впливу багатьох факторів на динаміку загальної рентабельності виробництва. Вихідні дані і літерні позначення показників, використовувані при аналізі, представлені в Додатку 2 (Вихідні дані для аналізу виробничої діяльності ВАТ «Ударний»), показники 1 – 14.
Запишемо рівняння рентабельності і перетворимо його:
 |
1 2 3 4 5 6 7 8 9
З отриманих у формулі дробових виражень перший співмножник виступає як розрахунковий показник і являє собою індекс відхилення обсягу реалізованої продукції від валової. Він буде тим ближче до одиниці, чим менше розходяться розміри перехідних залишків продукції на складах із банківськими розрахунками на початок і кінець періоду. Інші дробові вираження мають визначений економічний зміст.
Так, рівень річної продуктивності праці в розрахунку на одного середньооблікового робітника позначений добутком трьох співмножників, з яких перший являє собою средньогодинний виробіток за рік (2), інший – середню тривалість зміни на одного робітника, що характеризує щільність використання робочого дня (3), і третій – середню кількість робочих днів на одного робітника за рік, що говорить про ступінь використання календарного робочого часу (4). Якщо отриманий добуток помножити на показник питомої ваги середньорічної чисельності робітників у середньорічній чисельності промислово-виробничого персоналу (5), то визначимо річну продуктивність праці в розрахунку на одного працюючого. Цей показник за інших рівних умов буде тим вище, ніж більша питома вага робітників у загальній чисельності промислово-виробничого персоналу.
У дужках дробове вираження (6) характеризує індекс відхилення балансового прибутку від прибутку, одержуваної в результаті реалізації промислової продукції. Якщо остання є єдиним джерелом формування балансового прибутку, то цей індекс буде дорівнювати одиниці. Величина відхилення від одиниці відіб'є доходи або збитки, одержувані від непромислового господарства, а також позареалізаційної діяльності промислового підприємства.
З отриманого числа віднімається відносна величина, що характеризує витрати на 1 грн. реалізованої продукції (7). Якщо представити:
 |  | ||||
 | |||||
то за умови, коли розмір Ср\Р буде відповідати витратам на 1 грн. товарної продукції, використовуваним при розрахунку динаміки собівартості продукції.
Для підприємства ВАТ «Ударний», витрати на 1 грн. товарної й реалізованої продукції збігаються або відрізняються друг від друга дуже незначно. Тому замість витрат на 1 грн. реалізованої продукції можна використовувати витрати на 1 грн. товарної продукції.
Останнє вираження в дужках включає озброєність праці основними виробничими фондами (8) і оборотними коштами (9).
Сума їх характеризує озброєність праці виробничими фондами (А\Ч = Ф\Ч + О\Ч), що має тенденцію до збільшення при удосконалюванні структури показників, що складаються. Під впливом науково-технічного прогресу частка озброєності праці основними виробничими фондами по темпах зростає швидше, ніж другий показник, і одночасно підвищується питома вага активної частини й вартості виробничих фондів.
Останнє просліджується, якщо вираження (8) представити у вигляді Ф\Фа · Фа\Ч.
У цьому випадку Ф\Фа буде індексом підвищення середньорічної вартості основних фондів над її активною частиною (чим менше це перевищення, тим прогресивніша структура основних фондів), а Фа\Ч – показником озброєності праці активною частиною основних фондів.
Аналіз рентабельності виробництва з використанням показника чистої продукції може бути проведений на основі рівняння:
1 2 3 4 5 6 7 8
де З – сума заробітної плати промислово-виробничого персоналу тис. грн.
Перший співмножник показує середньогодинний виробіток за рік по чистій продукції; шостий – відображає витрати заробітної плати на 1 грн. обсягу чистої продукції.
На основі вихідних даних по виведеній формулі розраховують показники за рік у зіставленні з планом або за ряд років. Потім, одержавши відносні величини, що відбивають динаміку взаємозалежних показників, визначають міру впливу кожного з фактора на зміну загальної рентабельності виробництва підприємства.
Рентабельність виробництва підвищується при випереджальних темпах росту продуктивності праці в порівнянні зі збільшенням фондоозброєності праці виробничими фондами, при зниженні собівартості продукції, а також підвищенні прибутку за рахунок додаткових джерел. У свою чергу зростання продуктивності праці залежить від збільшення середньогодинного виробітку робітника, ступеня використання робочого дня і календарного часу за рік і ін.
Результати факторного аналізу загальної рентабельності підприємства зведені в таблиці: «Факторний аналіз рентабельності виробництва винзаводу» (див. Додаток 3).
Похожие работы
... і зумовлює принципи, форми і методи оптимізації капіталістичної управлінської діяльності. У зв'язку з цим доцільно відзначити і певну концептуальну та методично протилежну строкатість існуючих підходів до проблеми ефективності управління, проте їх об'єднує намагання посилити життєздатність капіталізму і його системи управління, що робиться небезуспішно. Розв'язання проблеми досягнення високої ...
... діяльності можна поділити на матеріальні, соціальні та мотиви примусового характеру. Відповідно до цього розрізняють економічні, соціально-психологічні та організаційні методи стратегічного управління діяльністю підприємств. Усі названі методи органічно взаємозв'язані й використовуються не ізольовано, а комплексно. Проте провідними треба вважати саме економічні методи. Організаційні методи ...
... Кабінету Міністрів України. В шкідливих умовах праці знаходяться близько 400 чоловік, з них 30 жінок. Висновки Тема даної дипломної роботи: „Розробка заходів щодо удосконалення антикризового управління підприємством (на прикладі КП ”Втп ”ВОДА”)”. Проведені в роботі дослідження дозволяють зробити наступні висновки. В першому теоретичному розділі повністю розкрита сутність обраної теми, досліджено ...
’єкта управління більше підходить для системного аналізу управління персоналом. Як відомо, виробничий процес – це сукупність трьох взаємопов’язаних елементів: - трудового колективу (персоналу); - знарядь праці; - предметів праці. Прийнята цілісність елементів дозволяє виявити характер зв’язків між ними. Дійсно, зв’язок між такими елементами, як знаряддя праці і предмети ...
0 комментариев