Історія та тенденції розвитку економічного аналізу

УКООПСПІЛКА

ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з курсу

“Економічний аналіз”

на тему:

“Історія та тенденції розвитку економічного аналізу”

Виконала студентка 3 курсу 2 групи факультету заочної освіти

скорочений термін навчання спеціальність “Облік і аудит”

Фасоль Наталі Юріївни

Науковий керівник –

доктор економічних наук

професор В.С. Рудницький

Львів - 2005

1. Історія розвитку економічного аналізу в епоху капіталістичного і домонополістичного капіталізму

Здійснюючи загальні підходи до вивчення історії розвитку економічного аналізу, можна сказати, що економічний аналіз сам по собі не розвивався, він розвивався в тісному взаємозв’язку з бухгалтерським обліком і поетапно.

Свого першочергового розвитку економічний аналіз зазнав, як свідчить історія, ще в бронзовому віці. В даний період економічний аналіз носив примітивний характер. Аналізовані показники були натуральні, абсолютні. Аналіз проводився нерегулярно.

Проте дедалі розвиток аналізу удосконалювався, тобто здійснювалась оцінка достовірності складних звітів, звіти оприлюднювались, а також фінансові агенти несли відповідальність за достовірність звітів.

Період залізного віку та в епоху середньовіччя був переломним у розвитку економічного аналізу. В дані періоди почали застосовуватись і аналізуватись різноманітні документи, проте переважали усні свідчення.

В епоху капіталістичного укладу значний внесок в аналіз зробив Лука Пачолі відомим Трактатом про рахунки.

ХІХ – початок ХХ століття характеризується теорією калькуляції, що створило передумови для виникнення нового напрямку економічного аналізу – функціонального.

Значний внесок в розвиток даного напрямку зробив такий вчений, як І.Ф.Шерр.

ХХ століття характеризується подальшим розвитком економічного аналізу і значним у цей процес є вклад російських вчених: П.М. Крижанівський, А.З. Попов, І.Г. Максимов. І.Г. Максимов сформулював потребу і завдання попереднього аналізу, розробив рекомендації щодо використання результатів аналізу доходності окремих господарських операцій.

Потреби ринкової економіки зумовлювали подальший розвиток аналізу.

Поглибився коефіцієнтний фінансовий аналіз, у облікову практику були запроваджені кошториси і все це були праці Ф. Гюглі.

Важливим досягненням бухгалтерського обліку у ХХ столітті є те, що фахівці даного напрямку описали потребу в аналізі господарської діяльності.

Тобто розвиток економічного аналізу здійснювався постійно з нарощуванням темпів і обсягів. Були в його розвитку, як періоди підйому, так і періоди занепаду, що характеризувалось станом економіки.

2. Основні тенденції економічного аналізу

Науково-технічна і технологічна революції призводять до виникнення нових виробів, послуг, виробництв і галузей, а в зв’язку з цим і виникатимуть нові об’єкти економічного аналізу, буде зростати значення функціонально-вартісного аналізу.

У зв’язку з широким розповсюдженням електронно-обчислювальної техніки ХХІ вік стане епохою виникнення та розповсюдження без паперової бухгалтерії.

Економічний аналіз буде відігравати значну роль у ХХІ столітті між зростаючими зовнішніми і внутрішніми інформаційними потоками, у контролі і управлінні виробництвом, фінансами і кредитом, соціальною сферою. Зростатиме роль аналітичних процедур у ризикоорієнтованому аудиті та менеджменті.

Отже, необхідним є вдосконалення методології та організації аналізу інвестиційної та фінансової діяльності на мікро-, мезо- та макрорівні.

Вільна конкуренція, свобода вибору, які основні умови ринкового середовища, подальше розповсюдження світових економічних тенденцій приведуть, що в Україні, як і в інших країнах з перехідною економікою відбуватиметься перенасичення ринку товарами, роботами та послугами.

Вищевказані тенденції вимагатимуть удосконалення фінансового менеджменту.

Застосування кластерної моделі.

Кластери – це об’єднання підприємств малого та середнього бізнесу, навчальних закладів, контролюючих та регулюючих інституцій за територіальною ознакою.

Проте проблемою кластерної моделі є те, що для потреб нових виробничих систем використовуються не всі показники звітності.

Отже необхідна певна переорієнтація, переосмислення та конкретизація показників звітності, виходячи з вимог повноцінного інформаційно-аналітичного забезпечення кластерної моделі.

В кластерних моделях суб’єктом стратегічного управління є неурядові громадські організації-координатори.

Тобто в майбутньому потрібно вдосконалити інформаційне забезпечення аналізу кластерних моделей і оптимізувати їх менеджмент.

Інтенсифікація також в майбутньому наукових досліджень соціально-економічного аналізу.

3. Розвиток економічного аналізу в Україні

Дослідження економічного аналізу на Україні, як свідчить історія розвитку були ускладнені із-за двох причин:

-    особливостями історичного розвитку України;

-    відсутністю достатнього числа літературних джерел;

І як свідчать особливості історичного розвитку України економічний аналіз в Україні розвивався поетапно, дуже повільно і з багатьма ускладненнями.

Перше зародження, як такого аналізу відбулось в Київській Русі в ХІ столітті н.е. і пізніше – в Галицько-Волинському князівстві.

Другим етапом розвитку вважається період після татаро-монгольського нашестя.

Третім етапом розвитку вважається період виникнення у кінці ХΥ століття Запорізької Січі.

Усі ці вище перераховані періоди розвитку економічного аналізу були примітивними.

Далі однією з перших в історії України практичних спроб аналізу фінансів на рівні держави була діяльність гетьмана І.Мазепи.

Проте в цілому аналіз продовжував залишатись оперативним. В дальнішому взагалі відбувся занепад розвитку коли Україна втратила ознаки незалежної держави і підпорядковувалась царські Росії.

І тільки ХХ століття стало вагомим періодом у розвитку аналізу. Проте і в даний період були свої ускладнення, а саме: різноманітні видання здійснювались у видавництвах Москви, Ленінграду і звичайно на російській мовою.

В такому напрямку і здійснювався розвиток економічного аналізу в колишньому СРСР, а тому окремо розвиток аналізу в Україні виділити неможливо.

Значного розвитку економічний аналіз зазнав в 80-ті роки ХХ століття.

У 90-х роках ХХ століття тенденція розвитку економічного аналізу посилилась в зв’язку з переходом до ринкових відносин в Україні. Почалося становлення національної школи економічного аналізу представниками якої є П.І.Гайдуцький, В.М.Іваненко. Сформувались і розвиваються певні напрямки досліджень, наприклад так як:

1.  Теорія економічного аналізу.

2.  Фінансовий аналіз.

3.  Стратегічний аналіз.

Проте ХХ століття вимагає подальшого удосконалення існуючої методології економічного аналізу.

Завдання 1

Місячний посадовий оклад економіста - 350 грн. при тривалості робочого дня 8 годин. За графіком він має відпрацювати 22 дні, один з яких святковий, що не збігається з вихідним, а фактично йому був наданий листок непрацездатності на 4 дні, один з яких передсвятковий. З фонду матеріального заохочення економісту нарахована премія в розмірі 20% фактичного заробітку. Нарахувати місячну заробітну плату економісту.

Розв’язок

1)  22 – 1 = 21 – день – робочий.

2)  21 – 4 = 17 днів – відпрацював економіст.

3)  350 : 21 = 16,67 грн. – денна заробітна плата.

4)  16,67 · 17 = 283,39 грн. – заробітна плата згідно посадового окладу

5)   грн. – премія в розмірі 20 %.

6)  283,39 + 56,68 = 340,07 грн. – місячна заробітна плата економіста.

Завдання 2

Робота двох підприємств, що виробляють однакову продукцію у межах об’єднання, характеризується даними, наведеними в табл.. 16.

Таблиця 16

Підприємство	Попередній період		Звітний період
	обсяг виробництва, грн.	чисельність працюючих, чол.	обсяг виробництва, грн.	чисельність працюючих, чол.
№ 1	2 040 000	560	1 950 000	480
№ 2	2 500 000	495	3 540 000	620

Розрахувати індекси зміни продуктивності праці робітників кожного підприємства та загальний процент підвищення продуктивності праці на двох підприємствах.

Розв’язок

1)  Продуктивність по підприємству № 1:

а) за попередній період

 грн./чол.

б) за звітний період

 грн./чол

2)  Продуктивність по підприємству № 2:

а) за попередній період

 грн./чол.

б) за звітний період

 грн./чол

3)  Індекс зміни продуктивності праці по підприємству № 1:

4)  Індекс зміни продуктивності праці по підприємству № 2:

5)  Процент підвищення продуктивності праці:

а) по підприємству № 1

1,115 х 100% = 111,5%;

111,5% - 100% = 11,5%

б) по підприємству № 2

1,13 х 100% = 113%;

113% - 100% = 13%

Завдання 3

На ділянці працює 12 робітників. Інтервал обходів при проведенні моментних спостережень – 5 хв. Спостереження здійснювалися за дві години до закінчення зміни (з 15 до 16 год.). Коефіцієнт використання фонду робочого часу- 0,85. Результати спостереження наведено в табл.8.

Таблиця 8

Результати моментних спостережень за діяльністю робітників цеху з 15 до 16 год.

(людино-моментів)

Явища, що помітні при проведенні спостережень	Поточний час, години-хвилини
	15.05	15.10	15.15	15.20	15.25	15.30	15.35	15.40	15.45	15.50	15.55	16.00
Робота	7	10	11	9	10	8	11	8	8	7	10	9
Перерви з організаційно-технічних причин	3	-	1	1	2	2	1	-	3	2	1	1
Перерви, залежні від робітників	2	2	-	2	-	2	-	4	1	3	1	2

Визначити:

1)  кількість обходів при проведенні спостереження;

2)  фактичний коефіцієнт завантаженості робітників;

3)  втрати, робочого часу одного і всіх робітників протягом години і зміни;

4)  можливе підвищення продуктивності праці при ліквідації втрат робочого часу.

Розв’язок:

1)  60 : 5 = 12 обходів – при проведені спостереження.

2)  108 : 144 = 0,75 – коефіцієнт завантаженості робітників.

3)  12 · 0,15 = 18 год. – втрати робочого часу всіх робітників протягом 1 год.