4. ДЕФЕКТИ ОВЧИНО-ШУБНИХ ВИРОБІВ

Дефекти будь-якого виробу мають значний вплив на його якість. Їх існує дуже багато. Деякі з них представлені нижче [8]:

·                 захоплення волоса в шов при з'єднанні деталей виробів

Зовнішні ознаки: помітно переглядаються шви, особливо на виточках і окате рукавів.

Причини утворення дефекту: порушена технологія пошиття хутряних виробів; неправильний режим кушніруючої машини.

·                 грубі і нерозгладжені шви, розкол шва, пропуски

Причина утворення дефекту: неправильне захоплення в шов або нечітка робота кушніруючої машини.

·                 розриви кожевой тканини хутра, розташовані на різних ділянках вироби

Зовнішні ознаки: у місцях розривів кожевая тканина хутра не міцна, легко рветься при незначному зусиллі.

Причина утворення дефекту: сушка шкірки в напівфабрикаті проводилася поволі, у вологій атмосфері або зберігання проводилося в сирому приміщенні, що сприяло розмноженню гнильних бактерій.

·                 неоднакова підбірка шкірок в одному виробі по висоті, густині, кольору волосяного покриву і сорту

Причина утворення дефекту: при комплектуванні виробів деталі неправильно підібрані за якістю.

·                 неспівпадання поперечних швів спинки, підлога і рукавів хутряного виробу

Причина утворення дефекту: погано проведена перевірка якості хутряного скроя в пошивочно – хутряному виробництві.

·                 несиметричне розташування шкірок у виробі по малюнку і завитку

Причина утворення дефекту: неправильний підбір шкірок при пошитті виробу.

·                 зморшкуватість кожевой тканини уздовж швів виробу

Зовнішні ознаки: дрібні складки уздовж швів.

Причини утворення дефекту: нерівномірне натягнення верхньої і нижньої ділянок шкірки; з'єднання невідповідних деталей; стянутость строчкою.

·                 плями від підмочки

Зовнішні ознаки: білясті або жовтувато – коричневі плями з розпливчатими краями і запахом цвілі.

Причина утворення дефекту: тривала дія вологи на кожевую тканину хутра і тканину підкладки виробу при транспортуванні і зберіганні.

·                 плями від забруднення

Зовнішні ознаки: брудні плями різної форми, розташовані на різних ділянках хутряного верху і підкладки виробу.

Причина утворення дефекту: недбале поводження з виробом при транспортуванні і зберіганні.

·                 потертість волосяного покриву на різних ділянках виробу

Зовнішні ознаки: відсутність волоса, порушення цілісності волосяного покриву на окремих ділянках до оголення кожевой тканини.

Причина утворення дефекту: механічна дія (тертя) на окремі ділянки виробу.

У ДодаткуА вказані орієнтовні відсотки втрати якості овчино – шубних виробів залежно від наявних дефектів. У кожному конкретному випадку (залежно від розташування дефекту, впливи його на експлуатаційні властивості і зовнішній вигляд виробу, можливості його усунення) відсоток втрати якості може бути збільшений або зменшений.

Дефекти розташовані на закритих ділянках вироби, враховуються тільки в тому випадку, якщо впливають на експлуатаційні властивості. До закритих ділянок відносяться: підкомір, підборти, підкладка, одна третина верхньої частини нижньої половинки рукавів (від лінії пройми), невидимі частини складок, підпояс, підгини низу і рукавів виробу.


5. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ ОВЧИНО-ШУБНИХ ВИРОБІВ

 

До магазину «Стиль» надійшла партія товару в асортименті:

Хутряні вироби:

-         пальто

-         півпальто

-         жакети

-         манто

Овчино-шубні вироби:

-         пальто

-         півпальто

-         піджаки

-         куртки

-         жилет

При прийманні товару було встановлено 7 розірваних упаковок з чоловічими куртками. Про що відразу було повідомлено зав.магазином. Завідуюча магазином надала до торгово-промислової палати заявку про проведення експертизи (Додаток Б). Згідно з поданою заявкою було видано наряд (Додаток В), що є підставою для проведення експертизи.

Експертиза проводилась за такими етапами: підготовчий, основний, заключний [1-7].

Підготовчий етап

Перед початком проведення експертизи розглядають підстави для її проведення, які і визначають мету та завдання експертизи.

На підготовчому етапі експертизи одержують документи про призначення експертизи:

-           заяву на проведення експертизи, яка оформлюється замовником;

-           наряд на проведення експертизи (додаток В).

У заявці на проведення експертизи мають бути необхідні дані, на підставі яких правильно ідентифікується товар, а також його виробник, одержувач, дата відправки та одержання, номери супроводжувальних документів. Крім того замовник визначає мету та завдання, які ставляться перед експертом. У заявці зазначаються дата та номер виклику експерта, а також дані про виклик постачальника, об’єм товарної партії та метод дослідження.

Заявка повинна бути підписана керівником і головним бухгалтером. Підписи звіряються дійсною печаткою. Заявка може бути передана у письмовій чи усній формі. В даному випадку вона була передана в письмовій формі за допомогою факсу.

Другим документом про призначення експертизи є наряд на проведення експертизи. Наряд видається експертові і є документом, який підтверджує право на проведення експертизи. Наряд видається керівником експертної організації, чи уповноваженою особою.

У наряді зазначається номер, дата надходження заявки, дата початку експертизи, організація-замовник, її адреса, телефон, прізвище та посада представників, які беруть участь у проведенні експертизи, його постачальник, а також завдання експертові, яке визначається метою та завданням експертизи. Наряду присвоюється номер, відповідний номер в «Журналі реєстрації заявок».

Видачею наряду експертна організація підтверджує правоздатність призначення експерта. Для проведення товарної експертизи призначення експерта повинно здійснюватися в строки, погоджені із замовником. Факт видачі наряду реєструється в журналі або інформація вводиться в комп’ютерну систему.

Після закінчення експертизи на зворотному боці наряду проставляються години роботи експерта відповідно до умов оплати за експертні послуги. Зворотний бік завіряється представником замовника. Оформлений таким чином наряд експерт дає в експертну організацію.

Основний етап

Початком його вважають прибуття експерта до замовника експертизи чи збір робочої групи для проведення експертної оцінки.

-           письмову заяву про виклик експерта;

-           товаросупровідні документи: товарно-транспортні накладні, сертифікати, свідоцтво про якість, рахунок фактури та інші документи, що мають інформацію про товар, який підлягає товарній експертизі;

-           завірену копію виклику постачальника, якщо він викликався;

-           прийомні акти, акти незгод між постачальником та одержувачем;

-           акти первинної експертизи (якщо такі є);

-           комерційні акти; акти відбору проб;

-           договір купівлі-продажу чи постачання; інші необхідні технічні чи нормативні документи.

На всіх документах, що подані для проведення експертизи, експерт робить запис «пред’явлено експерту», ставить підпис і номер наряду.

Експерт повинен уважно вивчити усі подані документи, проаналізувавши й оцінивши вірогідність інформації, що в них є. одним із способів установлення достовірності інформації є зіставлення інформації, яка є в різних документах, а також на маркуванні. Така перевірка та зіставлення різних документів називається перехресною перевіркою.

Експертна оцінка – найважливіша складова частина основного етапу. При проведенні експертизи експерт керується інструкцією про проведення експертизи та іншими нормативними документами.

Експертиза проводиться особисто експертом чи групою експертів. При проведенні експертизи всі результати експертної оцінки та інша інформація, необхідна для складання акта експертизи, записується експертом у робочий зошит.

При оцінці якості товарів експерт повинен погодити номенклатуру показників із замовником. Зазвичай, при експертній оцінці застосовується номенклатура показників, регламентованих стандартами чи ТУ. Тому після визначення дійсних значень показників якості експерт установлює їхню відповідність регламентованим значенням чи зразкам, еталонам. При виявленні невідповідності дефектів експерт повинен показати це в робочому зошиті, а потім в акті, навіть коли це не передбачено метою експертизи.

Експертне дослідження проводиться суцільним чи вибірковим методом. При суцільному методі експерт має право обмежуватися оглядом частини товару, навіть якщо ця частина більша. При вибірковому методі експерт повинен зробити вибірку чи об’єднану пробу відповідно до вимог нормативних документів (стандартів, ТУ, методик тощо). Вибірка товарів чи проба повинна бути не меншою встановленої кількості, але може бути більшою.

Після проведення експертної оцінки починається третій заключний етап експертизи.

Заключний етап

Заключний етап – це один із найбільш відповідальних етапів, у якому роблять підсумки всієї раніше проведеної роботи. Метою цього етапу є аналіз і оцінка одержаних результатів, а також їхнє документальне оформлення. Результати експертизи можуть бути оформлені як акт експертизи чи в іншій формі відповідно до записів, зроблених експертом у робочому зошиті під час проведення експертизи.

Отже, заключним етапом експертизи є оформлення акту експертизи, що розглядається в наступному питанні даної курсової роботи.

 



Информация о работе «Особливості експертизи овчино-шубних виробів»
Раздел: Маркетинг
Количество знаков с пробелами: 39191
Количество таблиц: 2
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
69193
1
0

... і; по видах: на кожухи, кожушки, піджаки, пальто, півпальто, жакети, желети; по розмірах. РОЗДІЛ ІІ. АСОРТИМЕНТ ТА ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТІ ХУТРЯНИХ ТА ОВЧИННО-ШУБНИХ ВИРОБІВ   2.1. Асортимент хутряних та овчинно-шубних виробів та поліпшення їх якості. Асортиментом називають підбір товарів, об’єднаних по якій-небудь ознаці. В основі асортименту лежить науково обґрунтована система класифікації. Розр ...

0 комментариев


Наверх