Процес зміцнення здоров'я в загальноосвітній школі
Технологічні підходи співвідношення фізичного і розумового розвитку школярів
Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел
Дослідження розумового компоненту розвитку молодших школярів
Дослідження показників здоров'я молодших школярів
Концептуальна основа методики гармонізації фізичного і розумового компонентів розвитку молодших школярів в навчальному процесі з фізичної культури
Навигация
Дослідження розумового компоненту розвитку молодших школярів
Гармонізація фізичного і розумового розвитку молодших школярів в процесі фізичного виховання
85781
знак
10
таблиц
2
изображения
3.2 Дослідження розумового компоненту розвитку молодших школярів
3.2.1 Дослідження шкільної успішності учнів молодших класів
Розумовий компонент розвитку є відповідальним за результати інтелектуальної діяльності людини. Діагностика розумового компоненту розвитку здійснювалася шляхом визначення середнього бала шкільної успішності, що дало змогу охарактеризувати здібності молодших школярів, уміння і навички, які сформувалися в процесі навчання. В результаті аналізу документальних джерел (класні журнали), був виявлений середній бал шкільної успішності кожного школяра, що включає успішність по чотирьох предметах: читанню, рідній мові, математиці і Я і Україна. Найвищий показник шкільної успішності спостерігається в 1-у класі, до 2-го класу він знижується до 3,9 %. Даний факт знаходить підтвердження в роботах Л.І.Божович [5].
У першокласників показники успішності в II півріччі на 4,2 % гірші, ніж в I півріччі, в 2-му класі відбуваються незначні зміни в результаті навчання між I і II півріччями.
Даний факт відповідає твердженням Р.С. Немова [26], в яких вказується на те, що причинами зниження успішності першокласників є, по-перше, процесом їх адаптації до учбової діяльності, де поглиблена і продуктивна робота вимагає від них посидючості, заборона емоцій, зосередженості, підтримки уваги на уроках, а також саморегуляції поведінки. Багатьом першокласникам, на думку автора, явно не вистачає сили волі для того, щоб постійно підтримувати себе в певному стані, управляти собою протягом довгого часу. Другою, не менше важливою причиною є те, що багато дітей приходять в школу не тільки не підготовленими до нової соціально-психологічної ролі, але і із значними індивідуальними відмінностями в мотивації, знаннях, уміннях і навичках, що робить навчання для одних дуже легкою, нецікавою справою, для інших надзвичайно важким (і внаслідок цього також нецікавим) і лише для третіх, які не завжди складають більшість, – таким, що відповідають їх здібностям.
Таким чином, проведений нами аналіз успішності молодших школярів підтверджує встановлені факти зниження успішності учнів від 1-го до 2-го класу.
3.2.2 Дослідження фізкультурно-валеологічної освіченості молодших школярів
Для визначення навчальних досягнень в області знань і уявлень про фізичну культуру, спорт, оздоровчу діяльність і загальну освіченість молодших школярів використовувався тест фізкультурно-валеологічної освіченості (ТФВО), розроблений Н.В. Матюніною, та С.В. Барбашовим (додаток 2-3).
В результаті проведеного тестування були одержані абсолютні показники фізкультурно-валеологічної освіченості учнів 1-2-х класів. Середнє значення рівня ФВО в 1-у класі складає 17,3 бали, в 2-у – 30,6 бали. Порівнюючи одержані результати з нормованими показниками ТФВО молодших школярів, виявилося, що абсолютні показники ФВО в учнів 2-их класів ЗОШ № 1 м.Борщова відповідають середньому нормативному рівню, а в учнів 1-х класів – нижче середнього. Одержані дані свідчать про те, що, ймовірно, в дошкільних установах, після закінчення яких діти приходять в школу, фізкультурно-валеологічній освіті не приділяється належної уваги. Проте традиційний загальноосвітній процес сприяє формуванню в учнів 2-х класів середнього рівня фізкультурно-валеологічної освіченості.
Досліджуючи динаміку абсолютних показників ФВО за період навчання в початковій школі, слід зазначити про їх значний приріст (55,5%) від першого до другого року навчання. Це свідчить про високий ступінь навчання школярів, характерної для дітей на початку навчання.
При порівнянні абсолютних показників ТФВО учнів 1-2-их класів ЗОШ №1 м. Борщова з результатами учнів молодших класів ЗОШ №2 видно, що рівень ФВО першокласників ЗОШ №2 достовірно вищий (р<0,05), ніж у першокласників ЗОШ №1, проте середні абсолютні показники учнів 3-іх класів істотно не відрізняються (р>0,05) .
Результати проведеного тестування фізкультурно-валеологічної освіченості говорять про наявність середнього рівня ФВО в учнів 2-х класів і нижче середнього – в учнів 1-х класів.
3.3 Дослідження змін фізичної підготовленості молодших школярів
Для оцінки фізичного компоненту розвитку школярів необхідною дією є визначення рівня фізичної підготовленості [13].
Аналіз науково-методичної літератури показав, що в контроль фізичної підготовленості школярів необхідно включати контрольні вправи, що характеризують рівень базових якостей (швидкісних, силових, швидкісно-силових здібностей, гнучкості, витривалості).
Контрольні випробування проводилися для визначення стану фізичного компоненту розвитку школярів третіх класів. За основу оцінювання бралися контрольні нормативи (тести), рекомендовані типовою учбовою програмою з фізичного виховання із спрямованим розвитком рухових здібностей [39]. Оцінювався рівень розвитку:
•швидкісних здібностей: біг на 30 метрів;
•координаційних здібностей: човниковий біг 3x10 метрів;
•швидкісно-силових здібностей: стрибок в довжину з місця;
•витривалості: шестихвилинний біг;
•гнучкості: нахил вперед з положення, сидячи на підлозі.
Після проведених контрольних випробувань були одержані показники абсолютних значень розвитку рухових якостей і середньорічні темпи приросту показників учнів 2-их класів (табл. 3.1)
Таблиця 3.1
Абсолютні значення і показники приросту фізичної підготовленості учнів 2-го класу ЗОШ №2 за навчальний рік
| Показники | Хлопці | Дівчата | |
| Біг 30 м., с | Початок навч. року Кінець навч. року | 6,1±0,4 5,9±0,4 | 6,4±0,4 6,1±0,4 |
| приріст, % | 3,3 | 4,8 | |
| Човниковий біг 3´10 м,с | Початок навч. року Кінець навч. року | 8,8±0,7 8,7±0,5 | 9,1±0,5 9,1±0,4 |
| приріст, % | 1,1 | 0 | |
| Стрибок в довжину з місця, см | Початок навч. року Кінець навч. року | 153,9±18,1 162,6±18,3 | 134,4±24,0 145,9±14,2 |
| приріст, % | 5,5 | 8,2 | |
| 6-хв. біг, м | Початок навч. року Кінець навч. року | 1095,1±110,4 1172,1±124,2 | 1094,9±136,7 1020,8±104,8 |
| приріст, % | -2,0 | 2,3 | |
| Нахил вперед з положення сидячи на підлозі, см | Початок навч. року Кінець навч. року | 6,4±4,0 7,0±5,1 | 11,5±5,6 13,2±7,8 |
| приріст, % | 8,9 | 13,8 | |
Зіставляючи одержані результати з нормативами, представленими в програмі фізичного виховання, можна відзначити, що початковий рівень розвитку рухових якостей у хлопчиків і дівчаток в прояві швидкісних, швидкісно-силових здібностей і гнучкості, в більшості випадків відповідає середньому нормативному рівню фізичної підготовленості для учнів 7-8-річного віку, а витривалість і координаційні здібності – високому рівню підготовленості.
При порівнянні показників приросту в розвитку швидкісних якостей і витривалості, були одержані наступні результати. Середньорічний приріст показників швидкості у хлопчиків 2-го класу середньої школи №2 складає 3,3%. У дівчаток спостерігається ідентична тенденція змін темпів приросту (4,81%).
На фоні не високого рівня розвитку координаційних здібностей у третьокласників наголошується приріст показників до закінчення навчального року у хлопчиків лише на 1,1%, у дівчаток – не змінюється.
Абсолютний приріст показника розвитку гнучкості у хлопчиків 2-го класу склав 8,9%. Аналізуючи темпи приросту гнучкості у дівчаток, спостерігається зростання показників від 11,5 см на початку навчального року до 13,2 см – вкінці. Середній абсолютний показник приросту склав відповідно – 13,8 %
Вивчивши рівні розвитку фізичних якостей учнів 2-х класів були підтверджені дані, одержані в результаті порівняння середніх показників розвитку рухових здібностей з нормативами. Так, у більшості молодших школярів 2-го класу – середній рівень розвитку швидкості, швидкісно-силових здібностей та гнучкості, високий рівень розвитку координаційних здібностей і витривалості.
Таким чином, можна зробити висновок, що у школярів молодших класів, яких ми досліджували, спостерігаються початкові середні показники розвитку швидкісних, швидкісно-силових здібностей і гнучкості. Високі показники розвитку координаційних здібностей і витривалості.
Похожие работы
... кожного учня повинен бути індивідуальний підхід, який можна реалізувати на інтегрованих уроках. Інтегрований урок – є способом формування розумового розвитку. 4. Відповідність послідовності технологічних етапів уроку його дидактичній меті. Ефективний засіб підготовки інтегрованого уроку - „розкладання” його на деталі, щоб були зрозумілі взаємовідносини всіх його частин . Особливого значення ...
... включав обробку та аналіз отриманих результатів, узагальнення результатів дослідження, формулювання висновків та оформлення роботи. Розділ 3. Розвиток організованості молодших школярів 3.1 Особливості розвитку організованості учнів початкових класів на уроках фізкультури У молодшому шкільному віці переважає мимовільна увага, тому що учні молодших класів легко відволікаються сторонніми ...
... здібностей дитини, створюючи цілий ряд дидактичних ігор типу «Шумові коробочки», «Нюхові баночки», «Рамки та втулки» та інше. Практичність знань про особливості інтелектуального розвитку молодшого школяра полягає для педагогів в тому, що вони повинні зрозуміти важливість та особливості періоду «конкретних операцій в процесі навчання». При чому діти виступають не пасивними спостерігачами, а ...
... порівняно з контрольним значно підвищився рівень розвитку графічних умінь. Це свідчить про ефективність застосовуваного напрямку роботи. 2.3 Обґрунтування ефективних шляхів і засобів формування графічних умінь у молодших школярів на уроках трудового навчання Перед сучасною школою стоїть складне і відповідальне завдання — формування особистості, здатної самостійно оволодівати знаннями і вміти ...
0 комментариев