Організація експортно-імпортних зв'язків з Росією

1.2 Організація експортно-імпортних зв'язків з Росією

У перспективі на найближчі 10-15 років ключове значення для України будуть мати економічні відносини з країнами СНД, що у 1993 році підписали угоду про створення Економічного союзу (Україна є його асоційованим членом). Головними цілями Економічного союзу є: формування умов стабільного розвитку економік країн-учасниць; поетапне створення загального (спільного) економічного простору на основі ринкових відносин; забезпечення рівних можливостей для всіх господарських суб'єктів; реалізація спільних економічних проектів. Домовленості країн у рамках Економічного союзу СНД орієнтовані на поетапне забезпечення вільного руху товарів, послуг, капіталів і робочої сили. Однак слід зазначити, що особливе місце в зовнішньоекономічній політиці України у відношенні країн СНД займає Росія.

Митна статистика фіксує тенденцію - у перші шість місяців 2001 року імпорт українських товарів у Росію склав $1,761 млрд. ,що на 40,3% менше, ніж в аналогічний період 2000 року.

Експорт російських товарів в Україну протягом перших шести місяців 2001 року склав $4,251 млрд., що на 8,5% нижче чим у 2000 році. Негативне сальдо балансу торгівлі товарами протягом цього періоду виросло на $795 млн. та склало $2,489 млрд. Завдяки високій частці послуг у сумарному експорті загальне сальдо зовнішньоторговельного обороту виявилося менше - $1,037 млрд. Проте в порівнянні з першими шістьма місяцями 2000 року ріст негативного сальдо виявилася майже шестиразовим - тоді ця величина складала $176,6 млн.

Мал. 1.1 Структура загального експорту в Росію з України

Різке падіння імпорту українських товарів у Росію почалося із серпня 2000 року, коли вийшов сумно відомий Указ президента Російської Федерації №1216 «Про оподаткування на додану вартість товарів, що відбуваються з території України і які ввозяться на митну територію Російської Федерації». Цим документом було введено з 1 вересня 2000 року стягування ПДВ з імпортованих у Росію українських товарів. У наслідку термін був перенесений на 1 жовтня. З цього дня український товарний експорт у Росію упав майже в півтора разу.

Мал. 1.2 Структура загального імпорту з Росії в Україну

Якщо із січня по вересень 2000 року середньомісячний обсяг експорту товарів з України в Росію складав $495,9 млн., то з жовтня по грудень ця величина упала до $306,5 млн. У першому півріччі 2001 року середньомісячний обсяг експорту українських товарів знизився до $271,5 млн. И навряд чи цю цифру можна вважати новою площадкою стабілізації - на україно-російському торговому фронті назрівають нові зіткнення інтересів.

Таблиця 1.4

Середньомісячні обсяги експорту з України в Росію, млн. USD.

Варто помітити, що російський імпорт в Україну знизився в набагато меншій мері, що з'ясовано розходженнями в структурі товарних потоків. Як відомо, близько 90% товарів, увезених з Росії в Україну приходиться на енергоносії, сировину і напівфабрикати. А от у структурі експорту товарів і послуг з України в Росію власне послуги і роботи складають близько 47%, причому основна їхня частка приходиться на транзит нафти і газу. Правда, за це треба сказати «спасибі» географії і «особисто Леонідові Іллічу», що ніколи дали добро на будівництво цілого пучка експортних газопроводів.

Структура експорту українських товарів у Росію виглядає так: 15% - металургійна продукція; 14,3% - машинобудівна; 13% - продовольство; 5,5% - хімічні товари, що досить таки не погано. Питома вага цих товарів у російському імпорті в Україну складає відповідно 4,2%; 9%; 0,3% і 4,5%. На долю російських енергоносіїв приходиться 73,8% імпорту.

Описані диспропорції в структурі експорту й імпорту призвели до того, що сформована в Росії система стягування ПДВ при товарообігу з Україною найбільший збиток нанесла останній. Як відомо, практика стягування ПДВ з імпортованих товарів є загальноприйнятою, тоді як не повернення ПДВ при експорті є сугубо новим винаходом, від якого Київ уже давно відмовився. Тому, не наполягаючи на скасуванні «імпортного» ПДВ, Україна вже рік бореться за скасування Росією ПДВ «експортного». Правда не слід думати, що скасування стягування ПДВ із російських енергоносіїв викликає здешевлення останніх. Скоріше, справа закінчиться підвищенням прибутків газо- і нафтоекспортерів, оскільки ціна продажів в обох випадках орієнтується на відповідні світові ціни.

Під час візиту в Україну в травні 2001 року президент Російської Федерації Володимир Путін був «здивований» дискримінацією українських братів і пообіцяв розібратися в що відбувається. Усі до тому і йшло: практично одночасно з візитом Володимира Путіна під час другого засідання змішаної україно-російської комісії зі співробітництва був підписаний протокол, у якому відповідним відомствам обох сторін було доручено до 1 вересня 2001 року завершити розгляд проблем уніфікації оподатковування товарів, що поставляються з України в Росію, а також у зворотному напрямку.

У протоколі не було зазначено конкретних термінів рішення даної проблеми - можливо тому, що відповідні надходження в розмірі $1,4 млрд. від обкладання ПДВ російського експорту російський Мінфін уже врахував у дохідних статтях федерального бюджету. Очевидно саме з цієї причини протокольне доручення залишилося на папері - скасування «експортного» ПДВ при вивозі російських товарів в Україну до 1 січня 2002 року неможлива.

Ударний ефект від уведення Росією «імпортного» ПДВ на українські товари був посилений тим обставиною, що собівартість українських товарів уже досягла такого рівня, що додавання ще 20% (10% - для продовольства) робить їх неконкурентоспроможними. Іноді винуваті і самі українські продавці, що задирають ціни «до небес». Крім того зіграв свою роль і психологічний фактор: рідкий продавець ризикне укладати навіть короткостроковий контракт, знаючи, що от-от зміняться правила гри. Для запеклої сміливості потрібно мати одне з двох: чи могутнє владне прикриття, чи ціновий зазор неабияких розмірів. Але про останнього вужа року три продавці залишається тільки мріяти.

Найбільш твердий удар був нанесений по групі товарів традиційного українського експорту: зерну і зернопродуктам, цукру, рослинній олії, харчовому спирту, горілці, пневматичним шинам, феросплавам, прокату, авіадвигунам, електротрансформаторам і деяким іншим видам машинобудівної продукції.

Правда, виробництво ряду «потерпілих» товарів в Україні в першому півріччі 2001 року скоротилося, так що зниження їхнього експорту в Росію можна віднести і на рахунок загального економічного спаду. Але якщо згадати, що в Україні хоч скільки-небудь дихають саме галузі орієнтовані на експорт, то причини і наслідки вишикуються в правильній послідовності.

Утім, крім що програли, є і переможці експортного змагання. До них відносяться: м'ясні консерви і ковбаси (з $18,8 млн. до $46,2 млн.); фармацевтична продукція (з $14,9 млн. до $17,4 млн.); литі чавунні труби (з $220,1 млн. до $273,7 млн.); вироби з паперу (з $27,7 млн. до $31,9 млн.). І це свідчить про те, що деякі ніші на російському ринку українським товарам «імпортний» ПДВ закрити все-таки не зумів. І можливість експортувати свої товари в Росію, хоча б потенційна, ще існує. На жаль, українські підприємства не мають у своєму розпорядженні інвестиційні ресурси, виходить, не можуть розраховувати на зниження виробничих витрат. Тим часом знос основних фондів українських підприємств продовжується, а стало бути, що течуть витрати будуть рости, а якість - падати. Власної програми підтримки експорту в Україні не існує, а розраховувати на приплив інвестицій у галузі орієнтовані на експорт, не сировинного характеру, необачно - навряд чи знайдуться бажаючі зрощуватися конкурентів.

Таблиця 1.5

Обсяг товарів, за перше півріччя, експорт яких у Росію знизився найбільшою мірою в млн. USD.

Отже, по всіх ознаках, між Україною і Росією палахкоче торгова війна. Ескалація напруженості поки не досягла критичної оцінки, хоча справа до цього йде стрімкими кроками. Практично закрита дорога для імпорту українських спирту і горшки. Всупереч угоді про режим вільної торгівлі введене мито на український цукор розміром у 25%. Правда, на міжурядовому рівні є домовленість про постачання в Росію 600 тис. тонн українського цукру на пільгових умовах (без сплати ПДВ), але вона зависла в повітрі.

Проте українські товари, усе активніше просуваються в інших напрямках. Частка російського напрямку в українському експорті товарів знизилася з 41,6% у перші шістьох місяців 2000 року до 27,5% в аналогічний період 2001 року. На жаль, але навіть така різка переорієнтація товарних потоків не змогла компенсувати загублені на російському ринку позиції: приріст експорту в далеке зарубіжжя ($619,8 млн.) майже удвічі відстав від зниження експорту товарів у Росію ($1191 млн.).

Деякий ріст експорту товарів відзначений і в торгівлі з країнами раніше входили в СРСР: з Білорусією - на $136,1 млн. (позитивне сальдо в $248,6 млн.); з Молдавією - на $24,4 млн. ($96,8 млн.); з Таджикистаном - на $36,6 млн. ($44,6 млн.); с Узбекистаном - на $8,1 млн. ($41,5 млн.). Аналіз показує, що в цілому негативне сальдо зовнішньоторговельного обороту України в першому півріччі 2001 року навіть зменшилося. Однак радуватися рано -тенденція падіння експорту українських товарів у Росію усе ще не переборена.

З огляду на дані аналізу зовнішньоторговельних операцій України і Россі за попередні роки, мені все-таки представляється доцільним налагодження економічних зв'язків між підприємствами цих країн. Найбільш перспективним є пошук нових шляхів співробітництва, галузей, цікавих для торгівлі. У цьому зв'язку мені хотілося б запропонувати напрямку інтеграції на ринку парфюмерно-косметичної продукції, усе більш розвинутій у Росії, і з величезним потенційним ринком в Україні.

Похожие работы

Управління зовнішньоекономічною діяльністю та специфіка проведення митного контролю продукції підприємства при експортно-імпортних операціях на підприємстві ЗАТ "Українська горілчана компанія Nemiroff"

Скачать

153563

5

22

... і алюмінієвих ковпачків для закупорювання пляшок в процесі виробництва.   РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ПЛАНУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПРОХОДЖЕННЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ ПРИ ЕКСПОРТІ ПРОДУКЦІЇ ЗАТ “УКРАЇНСЬКА ГОРІЛЧАНА КОМПАНІЯ NEMIROFF”   3.1 Впровадження системи “єдине вікно” в технології митного оформлення та контролю ЗАТ “Українська горілчана компанія NEMIROFF” на ...

Фіскальні аспекти оподаткування експортно-імпортних операцій із сільськогосподарською продукцією

Скачать

36473

6

0

... ією, що вимагає проведення подальших поглиблених досліджень з метою пошуку шляхів оптимального їх вирішення. Мета статті. Метою статті є оцінка та аналіз фіскальної значимості оподаткування експортно-імпортних операцій із сільськогосподарською продукцією, окреслення перспектив його розвитку в умовах членства України в СОТ та розробка моделі впливу експортно-імпортних операцій на фінансову базу ...

Аналіз оборотності коштів та ефективності експортно-імпортних операцій в зовнішньоекономічній діяльності

Скачать

26843

0

0

... ії використовується тільки курс гривні на Українській міжбанківській валютній біржі. Валютна ефективність експорту та імпорту. Економічною характеристикою будь-якої експортної чи імпортної операції є показник валютної ефективності (валютний коефіцієнт, купівельна сила валюти, товарний курс). Показник валютної ефективності експорту та імпорту визначається згідно з так званими експортним та і ...

Організація, управління та оцінка ефективності зовнішньоекономічних операцій підприємства в умовах світових змін попиту та пропозиції як наслідків світової фінансової кризи 2008-2010 рр

Скачать

110286

13

18

... , кооперативними та іншими страховими компаніями, а також іншими суб’єктами ЗЕД, до статутного предмету діяльності яких входять страхові операції (страхування). Страхування зовнішньоекономічних операцій в Україні здійснюється щодо ризиків, які існують у світовій практиці. А страхування експортних кредитів, позичок, окремих контрактів на поставку машин і обладнання, інвестицій як на території Укра ...