1.2 Релігієзнавство як наука

Необхідність комплексного вивчення релігійних вірувань з урахуванням їхньої догматики, соціально-історичної природи, механізму зв'язків із політичними та духовними структурами суспільства, впливу на особистість віруючих у конкретно-історичних умовах тощо вимагає цілісної системи наукового дослідження релігійного феномена. Та будь-яка цілісна система наукових знань повинна відповідати певним вимогам, тобто мати свій об'єкт дослідження й вивчення та, зокрема, предмет дослідження. Визнавши все це, ми встановимо, що і як вивчатимемо, тобто окреслимо коло наших наукових досліджень. Відповідно до предмета дослідження і методів його вивчення виникають різні напрямки й дисципліни, тобто наука набуває певної структури, що сприяє різнобічності та ефективності досліджень.

Об'єктом релігієзнавства як комплексної галузі наукового знання є певна частина соціальної дійсності, складовою підсистемою якої виступає релігія. Об'єктом релігієзнавства звичайно є соціальні відносини, тобто стосунки між людьми у зв'язку зі здійсненням віросповідання, функціонування релігії в суспільстві, вплив її на державно-правові відносини. Це досить складна частина суспільного життя з властивими їй структурою, функціями, соціальними зв'язками тощо, яку безпосередньо не вивчає жодна наука.

Релігійні явища, певна річ, є складним комплексом філософсько-гносеологічних, соціально-історичних і психологічних проблем. Досліджуючи релігію, треба визначити насамперед механізм формування релігійної свідомості, характер відображення в ній соціального буття, особливості її функціонування, соціально-історичної еволюції релігійних вірувань і вчень, внутрішній психічний механізм поведінки послідовників різних релігійних культів, їх духовні цінності та орієнтири тощо. Власне, вивчення цих питань і є безпосереднім завданням релігієзнавчої науки. Отже її предмет – це дослідження закономірностей походження, побудови й функціонування релігійного комплексу.

Багатоплановість проблематики релігієзнавства як системи наукових знань зумовлює складну його структуру, що має два важливі напрямки дослідження релігії – теоретичний та історичний. Теоретичний напрямок дослідження, зокрема, складається з філософських, соціологічних і психологічних аспектів вивчення релігії як соціального явища.

Філософське вивчення релігії є головним у структурі теоретичного релігієзнавства, оскільки розкриває онтологію та гносеологію релігії. Це важлива складова філософського знання, методологія якого використовується в релігієзнавстві. Взагалі в сучасній філософі існують три течії філософського вчення релігії:

- матеріалістична;

- ідеалістична;

- релігійна.

Які докорінно різняться методами дослідження, філософсько-теоретичними концепціями і постулатами.

Основними проблемами філософського вивчення релігії є питання про її сутність, гносеологічну природу релігійної свідомості, її структуру та особливості змісту, характер релігійного відображення, формування релігійних понять, символів, образів тощо.

Другою важливою частиною теоретичного релігієзнавства є соціологічне вивчення релігії. Ґрунтуючись на загальнонауковій методології дослідження суспільства, соціологічний аспект вивчає релігію як соціальний феномен, складник суспільних відносин. Важливими проблемами соціологічного аналізу релігії з'ясування соціальних причин її виникнення, існування та відтворення, її місця в соціальній системі (мережа зв'язків і залежностей, що характеризують становище релігії в суспільстві, її місце в суспільній свідомості та системі соціальних інститутів і організацій), її внутрішньої структури (характер елементів релігійного комплексу, їхнього взаємовідношення), її соціальних функцій та ролі в конкретному суспільстві. Наукове вивчення релігії передбачає не лише загально соціологічний аналіз релігійних феноменів, а й конкретно-емпіричне дослідження релігійності, культової поведінки послідовників конфесій в окремих регіонах країни тощо. Конкретно-соціологічні дослідження інтенсивності релігійних вірувань і культової поведінки мають певне значення для теоретичних узагальнень, а також для практичного вивчення мотивації поведінки віруючих, впливу на їхню свідомість тих чи тих приписів, цінностей та ідеалів. З цього приводу є дуже важливими, наприклад, конкретно-емпіричні дослідження деформації правосвідомості віруючих, ставлення останніх до діяльності правоохоронних інституцій тощо.

Психологічний аспект релігієзнавства передбачає вивчення психологічних компонентів (почуттів, настроїв, емоцій, переживань) у релігійній свідомості, внутрішніх психічних процесів, стану та властивостей віруючої особи. Адже само поняття "віруючий" характеризує прихильника релігії психологічно. Релігія впливає передовсім на психіку особи, створюючи в ній певну систему емоційно-інтелектуальних образів, стереотипів і норм поведінки, ядром яких завжди є віра в надприродне.

Історичне вивчення релігії – дуже важливий напрямок релігієзнавства як цілісної системи наукового осмислення релігійного феномена. Історичне релігієзнавство досліджує історію виникнення і розвитку релігій в усій повноті їхніх історичних зв'язків. Історія релігії охоплює весь комплекс релігійних явищ: ідеологію та догматику, культ, церкву як інститут тощо з урахуванням їхніх особливостей та індивідуальної своєрідності. Насправді, щоб проаналізувати сучасну релігію в усій складності її елементів, необхідно знати історичний процес їхнього розвитку: перехід від первісних форм релігії (анімізм, фетишизм, магія тощо) через полі демонізм до політеїзму, а потім і до монотеїзму; від родових культів до племінних і національних і, врешті-решт, до світових релігій. Історичний підхід допомагає визначити місце елементів релігійного комплексу в його сучасному стані. Під історичним кутом зору можна було б глибше з'ясувати, якою релігія стала. Історизм дає методологічний інструмент прогнозування майбутноього релігії. Проблемами історичного релігієзнавства є також порівняльна історія церков, історія релігійних культів, церкви як інституту тощо.

Отже, релігієзнавство становить цілісну систему філософських, соціологічних, психологічних та історичних знань про релігію, її виникнення, розвиток і соціальні функції, про будову релігійного комплексу, сутність релігії як одного з проявів людської духовності. Релігієзнавчі знання мають певне практичне значення, оскільки допомагають правознавцям осмислити природу релігійних явищ у суспільстві, виробити відповідні правові норми регулювання здійснення релігійних вірувань і свободи віросповідання в людській соціальності.

Окрім релігієзнавчого осмислення релігійного феномена, останній є також предметом вивчення богослов'я (теологі). Теологія (вчення про Бога) – це загально церковна доктрина, система релігійно-догматичного обґрунтування та захисту (апології) віровчення і культу, комплекс доказів істинності релігійних ідеологем, моралі, правил і норм життя віруючих і духовенства, надприродного походження Святого Письма, божественної сутності церкви тощо. Релігієзнавство та богослов'я – це протилежні системи знань, оскільки теологія базується на поза науковому знанні, визнає реальне існування уособленого Бога, визнає єдиним методом пізнання "абсолютних" релігійних істин богооб'явлення.



Информация о работе «Значення предмету "соціологія релігії"»
Раздел: Социология
Количество знаков с пробелами: 28781
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
23317
1
0

... прихильниками теорії конфліктів є дослідники-матеріалісти, які вважають релігію знаряддям класового панування. З кінця 60-х років ХХ ст. до двох розглянутих теорій додався феноменологічний напрям у соціології релігії, що незабаром став провідним. Серед представників цього напряму виділяють насамперед американського соціолога П.Бергера і західнонімецького вченого Н.Лукмана. Розвиток вітчизняної ...

Скачать
65624
0
0

... і стосунки і систему соціальних інститутів або установ, регулюючу ці стосунки. У всіх приведених визначеннях підкреслюється соціальна структура, з одного боку, і соціальна поведінка (дія) — з іншою, як предмети соціологічного дослідження. Демографічна, економічна і класова структура суспільства, територіальні чинники, пануючі етичні, моральні і духовні цінності (що у загальних рисах складає соці ...

Скачать
15533
0
0

... з економічними можливостями сім'ї і врешті-решт як це виявиться в суб'єктивних оцінках членами сім'ї доцільності чи недоцільності мати багато дітей. Ось так ми визначили першу особливість предмета соціології і трохи наблизились до розуміння її суті. Але це тільки перший крок, адже цілісне бачення об'єкта притаманне не тільки соціології, а й філософії, історії. Соціологи вважають, що соціальні ...

Скачать
119076
9
0

... 80 – 90рр ХХ ст. сферою особливого і постійного інтересу в німецькій емпіричній соціології стає розвиток соціології праці, а в її межах індустріальної соціології.   9. Становлення соціологічної думки в Україні Початком самостійних соціологічних праць слід вважати дослідження женевського гуртка українських учених у 80х роках ХІХ ст.. ,які друкувалися в часописи «Громада» (Женева) і в окремих ...

0 комментариев


Наверх