4.1.10 Вимоги до персоналу,

4.1.10.1 Усі працівники , що виконують роботи, зв'язані з експлуатацією, обслуговуванням, налагодженням і ремонтом ЕОМ, підлягають обов'язковим медичним оглядам - попередньому при оформленні на роботу і періодичним у плині трудової діяльності - у порядку, з періодичністю і медичними протипоказаннями відповідно до Положення про медичний огляд працівників визначених категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я 31 березня 1994 року N 45 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.06.94 за N 136/345, і п.6 "Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (Дсанпін 3.3.2.007-98)".

4.1.10.2 Посадові особи і фахівці, інші працівники, зайняті організацією і виконанням робіт, зв'язаних з експлуатацією, профілактичним обслуговуванням, налагодженням і ремонтом ЕОМ, проходять підготовку (підвищення кваліфікації), перевірку знань по охороні праці, даної інструкції і питань пожежної безпеки, а також інструктажі в порядку, передбаченому Типовим положенням про навчання з питань охорони праці, затвердженим Госнадзорохрантруда 17.02.99 N 27 і п.7.2.7.4 "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)". Працівники, що виконують роботи з обслуговування, ремонтові і налагодженню комп'ютерної техніки при включеному харчуванні зобов'язані проходити попереднє спеціальне навчання й один раз у рік перевірку знань відповідних нормативних актів по охороні праці. Посадові особи, що організують або контролюють роботи з обслуговування, ремонтові і налагодженню комп'ютерної техніки зобов'язані проходити попереднє спеціальне навчання й один раз у 3 роки перевірку знань відповідних нормативних актів по охороні праці. Усі працівники, зв'язані з використанням у роботі ВДТ і ЕОМ проходять у встановленому порядку інструктаж, уставний при прийомі на роботу, первинний після прийому на роботу до початку виконання роботи на робочому місці, періодичний не рідше одного разу в 3 місяці для фахівців з обслуговування, ремонтові і налагодженню і не рідше одного разу в 6 місяців для користувачів ВДТ і ЕОМ.

4.1.10.3 До роботи безпосередньо на ЕОМ допускаються особи, що не мають медичних протипоказань.

4.1.10.4 Допуск до роботи осіб, що не пройшли у встановленому порядку навчання, інструктажу і перевірки зань з питань охорони праці і пожежної безпеки, забороняється.

4.1.10.5 До робіт по обслуговуванню і ремонтові і налагодженню комп'ютерної техніки допускаються особи, що мають кваліфікаційну групу по електробезпечності не нижче III.

4.2 Вимоги безпеки перед початком роботи

Для користувачів ПЭВМ

4.2.1 Оглянути робоче місце, забрати предмети і матеріали, невикористовувані в роботі. Перевірити зручність розміщення елементів робочого місця (стіл, стілець, крісло, додаткові пристосування) і ЕОМ (відеотермінал, принтер і ін.), достатність рівня освітленості для виконуваної роботи і при необхідності підготувати робоче місце відповідно до характеру й особливостями виконуваної роботи. При наявності відблисків на екрані монітора змінити його місце розташування або спосіб висвітлення.

4.2.2 Перед включенням ЕОМ в електромережу зовнішнім оглядом переконається:

- у цілісності всіх пристроїв, кабелів (проводів),

- у відсутності видимих ушкоджень ізоляції проводів, розеток, качан,

- у відсутності вологи на елементах усіх пристроїв.

4.2.3 Щодня перед початком роботи необхідно проводити очищення екрана відеотермінала від пилу й інших забруднень м'якою серветкою з натуральної тканини.

4.2.4 Після включення ЕОМ відрегулювати (при необхідності) яскравість, контрастність, інші характеристики монітора і зайняти оптимальну робочу позу відповідно до вказівок п.1.8.4 при розташуванні екрана відеотермінала відповідно до вказівок п.1.8.7.

Постійне мерехтіння екрана монітора не допускається.

4.2.5 У випадку виявлення несправностей устаткування робочого місця негайно докласти про цьому безпосередньому керівникові, а у випадку його відсутності іншому керівникові і вжити заходів по виклику фахівця для усуненню виявлених несправностей. Приступати до роботи на несправному устаткуванні забороняється.

Для фахівців з обслуговування, ремонтові і налагодженню комп'ютерної техніки.

4.2.6 Виконати заходу, зазначені в п.2.1-1.4.

4.2.7 Перевірити справність і готовність до роботи устаткування, інструмента, пристосувань і засобів захисту, необхідних для проведення конкретної роботи відповідно до експлуатаційної документації і нормативних документів. При виявленні несправностей ужити заходів до їхнього усунення. Приступати до роботи з несправними устаткуванням, інструментом, пристосуваннями, неперевіреними або з простроченими термінами перевірки засобами захисту забороняється.

4.3 Вимоги безпеки під час роботи

4.3.1 При організації праці, зв'язаного з використанням ЕОМ і ВДТ, для збереження здоров'я працюючих варто передбачати внутрізмінні регламентовані перерви для відпочинку. Внутрізмінні режими праці і відпочинку повинні передбачати додаткові короткі перерви в періоди, що передують появі об'єктивних і суб'єктивних ознак стомлення і зниження працездатності.

4.3.2 При виконання протягом дня, що відносяться до різних видів трудової діяльності( за основну роботу з ЕОМ і ВДТ варто вважати таку, котра займає не менш 50% часу робочої зміни) повинні передбачатися:

- перерви для відпочинку і прийому їжі (обідні перерви);

- перерви для відпочинку й особистих потреб (відповідно до трудових норм);

- додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудовий діяльності.

Час обіднього перерви установлюється чинним законодавством і Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства. Внутрізмінні режими праці і відпочинку при роботі з ЕОМ і ВДТ установлюються з урахуванням характеру трудової діяльності, напруженості ваги праці диференційовано для кожної професії.

4.3.3 Залучення жінок до робіт у нічний час не допускається за винятком випадків, обумовлених ст. 175 Кодексу законів про працю України.

4.3.4 Жінки з часу встановлення вагітності й у період годівлі дитини грудьми до виконання всіх робіт, зв'язаних з використанням ЕОМ не допускаються.

4.3.5 Режим праці і відпочинку працюючих з ЕОМ визначається в залежності від виконуваної роботи відповідно до п.5 "Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (Дсанпін 3.3.2.007-98)".

4.3.6 По характері трудової діяльності відповідно до діючого класифікатора професій (ДК-003-95 і зміни N 1 до ДК-003-95) виділені три професійні групи:

1) інженери-програмісти- виконують роботу переважно з відеотерміналом і документацією (при необхідності) при інтенсивному обміні інформації з ЕОМ і значної частини прийняття рішень.

Ця робота характеризується інтесивним розумовою творчою працею з підвищеною напругою зору, концентрацією уваги на тлі нервово-емоційної напруги, змушеним робочою позою, загальною гіподинамією, періодичним навантаженням на кисті рук. Робота виконується в режимі діалогу з ЕОМ у вільному темпі з періодичним пошуком помилок в умовах дефіциту часу.

2) оператори ЕОМ - виконують роботу, що зв'язана з урахуванням інформації отриманої від ВДТ по попередньому запиті або тієї, котра надходить від нього, супроводжується перервами різної тривалості, зв'язана з виконанням іншої роботи і характеризується як робота з напругу зору, невеликими фізичними зусиллями, нервовим напругою середнього ступеня і виконується у вільному темпі;

3) оператори комп'ютерного набору - виконують одноманітні за характером роботи з документацією і клавіатурою, не частими не тривалими переключеннями погляду на екран дисплея, із введенням даних з великою швидкістю, робота характеризується як фізична праця з підвищеним навантаженням на кисті рук на тлі загальної гіподинамії при напрузі зору (фіксація зору переважно на документи), нервово-емоційною напругою.

Особливістю праці працівників, що використовує в процесі трудової діяльності ЕОМ є як наявність зазначених вище професійних груп, так і наявність переважно виконання робіт на ЕОМ, що відноситься до операторові ЕОМ і оператора комп'ютерного набору одним працівником.

4.3.7 Установлюються наступні внутрізмінні режими праці і відпочинку при 8 годинній денній робочій зміні в залежності від характеру праці:

- для інженерів-програмістів варто призначати регламентована перерва для відпочинку тривалістю 15 хв. через щогодини роботи за ВДТ;

- для операторів ЕОМ - 15 хв. через кожні 2 години;

- для операторів комп'ютерного набору - 10 хв. після кожної години роботи за ВДТ.

До якої професійної групи відноситься працівник підприємства, робоче місце якого обладнано ЕОМ, визначає безпосередній керівник працівника.

4.3.8 У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви для відпочинку, тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 годин.

4.3.9 При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви встановлюються в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній робочій зміні, а в ході 4-х годин роботи, що залишилися, незалежно від характеру трудової діяльності, через щогодини тривалістю15 хв.

4.3.10 З метою зменшення негативного впливу монотонності доцільне застосування чергування операцій з'ясованого тексту і числова даних (зміна змісту роботи), уведення даних і редагування текстів.

4.3.11 Для зниження нервово-емоційної напруги, утоми зорового аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, попередження утоми частина перерви доцільно використовувати для виконання комплексу вправ, приведених у додатку 7 "Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (Дсанпін 3.3.2.007-98)" (див. додаток 1 даної інструкції).

4.3.12 В окремих випадках – при хронічних скаргах працюючих із ВДТ на зорове стомлення, незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних вимог до режимів праці і відпочинку, а також застосування локального захисту ок - допускається індивідуальний підхід до обмеження часу роботи з ВДТ, зміни характеру праці, чергування з іншими видами діяльності, не зв'язаних із ВДТ.

4.3.13 За умови високого рівня напруженості робіт із ВДТ показана психофізіологічна розвантаження в спеціально обладнаних приміщеннях (у кімнатах психологічного розвантаження) під час регламентованих перерв або наприкінці робочого дня з використанням елементів аутогенної тренування, мелодійної музики, що відповідає інтер'єра, нескладних фізичних вправ зі словесним самонавіянням.

4.3.14 Якщо виробляється психологічне розвантаження працівників, що виконують роботи з застосуванням ЕОМ, вона повинна вироблятися в спеціально обладнаних приміщеннях (кімнатах психологічного розвантаження) під час регламентованих перерв або наприкінці робочого дня - відповідно до методики проведення психофізіологічного розвантаження, викладеної в додатку 8 "Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (Дсанпін 3.3.2.007-98)" (див. додаток 2 дані інструкції).

4.3.15 Користувачі ЕОМ повинні стежити за усіма відхиленнями від нормального режиму комп'ютерного устаткування і доповідати про це керівникові підрозділу по обслуговуванню, ремонтові і налагодженню комп'ютерної техніки для вчасно прийняття необхідних профілактичних мір. При виявленні несправностей в електромережі (ушкодженні ізоляції проводів, заземлення, розеток, штепсельних вилок, вимикачів і ін.) необхідно негайно повідомити про цьому відповідальному за електрогосподарство або черговому електрикові для вживання заходів по усуненню несправностей. Робота на несправному устаткуванні і при несправностях в електромережі забороняється. Користувачам забороняється розкривати блоки устаткування і робити спроби усувати несправності.

4.3.16 Монтаж, обслуговування, ремонт і налагодження комп'ютерної техніки, заміна деталей, пристроїв, блоків повинні здійснюватися відповідними фахівцями при цілком відключеному харчуванні. Забороняється з'єднувати і роз'єднувати кабелі при підключеній напрузі.

4.3.17 У тих випадках, коли монтаж, обслуговування, ремонт і налагодження комп'ютерної техніки, її пристроїв, блоків при відключеному харчуванні неможливі, виконання цих робіт допускається при дотриманні наступних вимог:

- устаткування, допоміжна апаратура і прилади повинні бути заземлені;

- роботи виконуються не менш чим двома працівниками;

- працівники повинні виконувати роботу інструментом з ізольованими ручками, коштуючи на діелектричному коврику, або бути в діелектричних калошах.

4.3.18 Засобу захисту й інструмент необхідно щораз перед застосуванням оглянути і при виявленні несправностей негайно замінити. Користування несправними захисними засобами й інструментом неприпустимо.

4.3.19 При виконанні ремонтних робіт варто користуватися електроінструментом напруга харчування якого не перевищує 36 В.

4.3.20 Особам, що виконують ремонтні роботи, забороняється працювати з надягнутими на руку ручний годинник, що мають металевий браслет.

4.3.21 Ремонтувати або набудовувати відеотермінал під напругою допускається тільки в тім випадках, коли іншим способом виконати роботу неможливо. При цьому необхідно виконувати роботу відповідно до п. 3.17 і працювати тільки одною рукою, уникаючи дотику до струмоведучих частин відеотермінала.

4.3.22 Перед заміною блоків і деталей відеотермінала необхідно відключити харчування відеотермінала і за допомогою інструмента з ізолюючими ручками зняти залишковий заряд з конденсаторів фільтрів випрямувачей і другого анода кінескопа.

Ремонт відеотермінала без футляра, а також усі види робіт з відкритим кінескопом повинні проводитися в захисних окулярах або в масці.

4.3.23 Промивання, знежирення деталей блоків і плат повинні вироблятися етиловим спиртом або спеціальними непальними промивними рідинами в окремому приміщенні і тільки при працюючій вентиляції.

4.3.24 Не дозволяється залишати без догляду включене в мережу харчування устаткування, прилади, використовувані при проведенні робіт, залишати на устаткуванні і приладах будь-які предмети.

4.4 Вимоги безпеки по закінченні роботи

4.4.1 Після закінчення роботи відеотермінал, ЕОМ, і інше електроустаткування й електроприлади повинні бути відключені від електричної мережі.

4.4.2 Відключення від електричної мережі виробляється відповідно до вказівок експлуатаційної документації на ЕОМ і інше електроустаткування й електроприлади.

4.5 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

4.5.1 При виникненні аварійної ситуації необхідно негайно відключити відеотермінал, ЕОМ і інше електроустаткування й електроприлади від електричної мережі.

4.5.2 При виникненні ознак загоряння ізоляції електропроводки або устаткування (запах горіння й ін.), виникненні несправностей в устаткуванні викликати фахівця для усунення причин, що викликали необхідність відключення устаткування. Повторне включення устаткування в електромережу дозволяється тільки після усунення причин, що викликали необхідність відключення устаткування.

4.5.3 При виникненні пожежі на робочому місці (у приміщенні) необхідно відключити всі потребители від електричної мережі, повідомити про пожежу на посаду охорони і приступити до гасіння пожежі наявними поблизу вогнегасниками.


ЗАКЛЮЧЕННЯ

 

У дипломі приведене рішення наукової задачі, що полягає в розробці моделі максимізації найважливішої характеристики рудопотоків – можливого вилучення корисної копалини в концентрат і його оптимізацію, для забезпечення максимального прибутку гірничо-збагачувального підприємства. У процесі виконання роботи були зроблені численні дослідження, розроблені корисні методи, пророблені обчислення оптимальних значень вилучення, що у підсумку призвели до досягнення мети – максимізації прибутку.

Поставлена мета досягнута шляхом рішення наступних основних задач:

1.                 Були проаналізовані фактори, що впливають на величину прибутку, у результаті чого зроблений висновок: актуальним для гірничо-збагачувального підприємства є розгляд можливого підвищення вилучення з метою підвищення прибутку.

2.                 Роблячи огляд літературних джерел, була розглянута загальна схема формування рудопотоків, розглянуті способи і засоби стабілізації і контролю якості рудної сировини, способи усереднення руд. Таким чином, було вирішено, що для оптимізації характеристики рудопотоків – вилучення з метою підвищення прибутку гірничо-збагачувального підприємства, необхідно створити таку модель, що буде враховувати всі необхідні фактори, що впливають на процес оптимізації.

3.                 Далі була розроблена методика моделювання оптимізації параметрів рудопотоків за критерієм вилучення, з метою підвищення прибутку гірничо-збагачувального підприємства, а саме визначені роль економічного моделювання в процесі формування прибутку гірничо-збагачувального підприємства, що є новизною дипломного проекту. Систематизовано етапи побудови економічної моделі.

4.                 Створивши потрібну базу даних, була побудована модель і розраховані оптимальні значення продуктивностей рудопотоків за критерієм вилучення. На підставі проведених досліджень можна затверджувати, що існують значення параметра вилучення, при яких прибуток гірничо-збагачувального підприємства буде максимальна. Дана ситуація говорить про доцільність складання і рішення оптимізаційної задачі.

5.                 Виконано формалізовану постановку задачі максимізації найважливішої характеристики рудопотоків – можливого вилучення корисної копалини в концентрат, з метою підвищення прибутку в умовах гірничо-збагачувального підприємства. Отримано вираження для максимізованого функціонала (цільової функції – вилучення), функціонала досліджений на безумовний екстремум.

6.                 Виконано аналіз ефективності даної моделі, у ході якого досліджений вплив вхідних перемінних – параметри потоків, що надходять з експлуатаційних блоків на вихідну перемінну – вилучення корисної копалини в концентрат.

7.                 Полічено економічну ефективність використання оптимальних значень параметра вилучення, отриманих на основі рішень оптимізаційної задачі максимізаці вилучення з метою збільшення прибутку, що складає 15111,09 у.г.од. або 2,158 %.

8.                 Для підвищення ефективності роботи гірничо-збагачувального підприємства була розроблена автоматизована інформаційна система "Оптимальне управління рудопотоками. XLS". Особливістю системи є те, що отримана ІС може бути адаптована к умовам підприємства. Розроблена система має елементи системи підтримки прийняття рішень. Використання розробленого в роботі модуля ІС дозволить автоматизувати процес і зменшити час оперативного розрахунку оптимальних значень найважливішої характеристики рудопотоків - вилучення, що максимізує прибуток гірничо-збагачувального підприємства, виключити можливість механічних помилок і підвищити вірогідність результатів.


ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

 

1.                 Марюта О.М., Бойцун Н.Є. Статистичні методи і моделі в економіці: Монографія.- Дніпрпетровськ: Пороги, 2002. – 384 с., російською мовою.

2.                 Марюта А.Н., Смирнов С.А. Эвристический системный анализ экономики: Монография. Днепрпетровск: Наука и образование, 2004. – 294 с.

3.                 Отгонбилэг Ш. Управление рудной массой. – М.: Недра, 1996. – 173 с.: ил.

4.                 Воронов В.А. Многоуровневая оптимизация процессов обогащения. – М.: Недра, 1991, 154 с.: ил.

5.                 Малыхин В.И. Математическое моделирование экономики. – М.: УРАО, 1998. – 160 с.

6.                 Разработка экономико-технологической системы управления рудной массой. Этап "Анализ влияния параметров рудной массы на экономические показатели ГОКа". Руководители работы: Отгонбилэг Ш., Давидкович А.С., Ответственные исполнители: Марюта А.Н., Воронов В.А.,Калинченко В.М., М., 1997.- 86 с.

7.                 Справочник по обогащению полезных ископаемых. Составлен группой авторов под редакцией А.Ф. Томарта. Гл. редакция Е.И. Елитенко. С.И. Митрофанов, И.Н. Пласкин, С.И. Полькин, С.М. Ясюкевич. Под общ. ред. С.И. Полькина., М., 1952.

8.                 Справочник по обогащению руд. Специальные и вспомогательные процессы, испытания обогатимости, контроль и автоматика. / Под ред О.С. Богданова, В.И. Ревнивцева, 2-е изд., перераб. и доп. М., Недра, 1983. – 376 с.

9.                 Справочник по обогащению руд. Подготовительные процессы. / Под ред О.С. Богданова, В.А. Олевского, 2-е изд., перераб. и доп. М., Недра, 1982. – 366 с.

10.            Справочник по обогащению руд. Основные процессы. / Под ред О.С. Богданова, 2-е изд., перераб. и доп. М., Недра, 1983. – 381 с.

11.            Справочник по обогащению руд. Обогатительные фабрики. / Под ред О.С. Богданова, Ю.Ф. Ненарокомова, М., Недра, 1983. – 376 с.

12.            Шестаков В.А. Рациональное использование недр. М., Недра, 1990.

13.            Шестаков В.А., Дулин А.Н. Оптимизация параметров горных работ на рудниках. М., Недра, 1993.

14.            Арсеньев С.Я., Прудовский А.Д. Внутрикарьерное усреднение железных руд. М., Недра ,1982.

15.            Бастан П.П., Азбель Н.И., Ключкин Е.И. Теория и практика усреднения качества руд. М., Недра, 1979.

16.            Бастан П.П., Болошин Н.Н. Усреднение руд на горно-обогатительных предприятиях. М., Недра, 1981.

17.            Бастан П.П., Костина Н.К. Смешивание и сортировка руд. М., Недра, 1990. – 168 с.

18.            Новожилов М.Г., Ройзен Я.Ш., Эрперт А.М. Качество рудного сырья черной металлургии. М., Недра, 1977. – 415 с.

19.            Зарайский В.Н., Крымский В.В., Бастан П.П. Экономическая оценка эффективности усреднения железорудного сырья при его обогащении. "Горный журнал", 1973, №2. – с. 20-21

20.            Салогуб Е.И. Критерий эффективности усреднения сырья. "Разработка рудных месторождений", вып. 11, 1971, с. 40-44

21.            Вентцель Е.С. Теория вероятностей. М., Недра, 1964. – 576 с.

22.            Новожилов М.Г., Эрперт А.М., Ройзен Я.Ш. Оптимизация технологических связей карьеров с обогатительными фабриками в режиме усреднения руд. "Физико-технические проблемы разработкм полезных ископаемых", №6, 1970, с. 34-40

23.            Хедли Дж. Нелинейное и динамическое программирование. М., Мир, 1967, 506 с.

24.            Бордюк В.П., Филорентов Г.Ф. Организация эксперимента при сборе статистических данных для регрессионного анализа. – В кн.: Планирование эксперимента. М., Наука, 1966, с.35-46

25.            Справочник по математике для инженеров и учащихся втузов. Бронштейн И.Н., Семендяев К.А. – М.: Наука. Главная редакция физико математической литературы., 1981.

26.            Дубовик В.П., Юрик І.І. Вища математика: Навч. посібник. – К.: Вища школа., 1993. – 648 с.

27.            Мур Джеффри, Уэдерфорд Ларри Р. Уэдерфорд и др, "Экономическое моделирование в Microsoft Excel", 6-е изд., перев. с англ., издательский дом "Вильямс", 2004 г.

28.            Лысенко Л. Н., "Экономическая кибернетика", изд. Донецкого государственного университета, 2003 г.

29.            Титаренко Г.А., "Автоматизированные информационные технологии в экономике", учебник, ЮНИТИ, Москва, 2000г.

30.            Інформаційні системи і технології в економіці: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.С. Пономаренка. – К.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 544 с.

31.            Вовчак І.С. Інформаційні системи та комп'ютерні технології в менеджменті. – Навч. посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2001. – 354 с.

32.            Дсанпін 3.3.2.-007-98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин; затв. МІНЗДРАВОМ України 10.12.98.


Додаток А

 

Таблиця 1 - Параметри потоків, що поступають на збагачувальну фабрику із експлуатаційних блоків

Блоки Вилучення металу Змісту металу в руді Продуктивності по руді Змісту металу в концентраті
1 72 0,7 3200 0,2840
2 92 1,1 1600 0,2905
3 86 1,3 2500 0,2872
4 81 0,9 3800 0,2907
5 75 0,6 1750 0,2927
6 70 0,6 3150 0,2882
7 90 1,2 1750 0,2868
8 88 1,4 2550 0,2901
9 80 0,98 3750 0,2864
10 74 0,65 1800 0,2945
11 74 0,8 3150 0,2903
12 91 0,9 1550 0,2909
13 87 1,2 2700 0,2898
14 83 0,99 3500 0,2978
15 73 0,6 1750 0,2866
16 69 0,75 3200 0,2940
17 89 1 1560 0,2950
18 85 1,3 2450 0,2960
19 81 1 3570 0,2832
20 75 0,6 1900 0,2830
21 71 0,5 3300 0,2880
22 90 1,1 1650 0,2810
23 86 1,3 2450 0,2940
24 82 0,95 3770 0,2930
25 74 0,67 1800 0,2930
26 73 0,59 3500 0,2704
27 92 1,01 1800 0,2576
28 89 1,4 2500 0,2909
29 80 0,9 3800 0,2887
30 76 0,6 1900 0,2876
31 70 0,4 3200 0,2930
32 91 1,1 1600 0,2942
33 86 1,35 2500 0,2880
34 81 0,81 3800 0,2810
35 75 0,65 1800 0,2940
36 72 0,7 3200 0,2930

Додаток Б

Таблиця 2 - Базові дані добичи руди за 2003, 2004, 2005 роки

№ місяця Рік 2003 2004 2005
Місяць Добича руди
1 січень 1748,00 1860,00 1823,00
2 лютий 1826,00 1786,00 1852,00
3 березень 1525,00 2009,00 1969,00
4 квітень 1530,00 1702,00 2086,00
5 травень 1770,00 1969,00 1823,00
6 червень 1816,00 1764,00 1677,00
7 липень 1906,00 1781,00 1906,00
8 серпень 1657,00 1852,00 1969,00
9 вересень 1712,00 1969,00 1852,00
10 жовтень 1863,00 1631,00 1969,00
11 листопад 1528,00 1637,00 1942,00
12 грудень 1796,00 2016,00 1852,00

Додаток В

 

Таблиця 3 - Базові дані цін і витрат за 2003, 2004, 2005 роки

№ місяця Рік 2003
Місяць Ціни Витрати
валові постійні
1 січень 596 6,044 950,25
2 лютий 590 6,69 675,27
3 березень 588 7,384 852,33
4 квітень 527 8,024 900,26
5 травень 446 7,504 851,29
6 червень 426 6,86 856,00
7 липень 437 6,975 752,13
8 серпень 284 8,024 849,18
9 вересень 387 7,119 859,08
10 жовтень 363 6,369 726,37
11 листопад 270 7,396 878,87
12 грудень 345 5,781 888,77
1 січень 360 5,662 658,99
2 лютий 465 5,619 908,56
3 березень 315 6,752 918,45
4 квітень 578 6,958 856,95
5 травень 443 6,883 938,25
6 червень 450 6,442 948,14
7 липень 444 7,714 758,70
8 серпень 391 7,261 652,26
9 вересень 501 6,949 791,57
10 жовтень 489 7,479 632,21
11 листопад 343 9,136 773,67
12 грудень 261 7,143 764,72
1 січень 438 6,86 865,14
2 лютий 520 7,218 746,83
3 березень 500 7,234 737,88
4 квітень 350 7,251 952,35
5 травень 500 7,268 719,98
6 червень 500 7,284 711,03
7 липень 450 6,259 702,08
8 серпень 588 7,318 693,13
9 вересень 560 7,334 684,18
10 жовтень 387 6,954 675,23
11 листопад 350 7,368 854,26
12 грудень 430 7,384 657,33

Додаток Г

 

Таблиця 4 – Розрахунок коефіцієнтів регресії

g a D
1 72 0,7 3200
2 92 1,1 1600
3 86 1,3 2500
4 81 0,9 3800
5 75 0,6 1750
6 70 0,6 3150
7 90 1,2 1750
8 88 1,4 2550
9 80 0,98 3750
10 74 0,65 1800
11 74 0,8 3150
12 91 0,9 1550
13 87 1,2 2700
14 83 0,99 3500
15 73 0,6 1750
16 69 0,75 3200
17 89 1 1560
18 85 1,3 2450
19 81 1 3570
20 75 0,6 1900
21 71 0,5 3300
22 90 1,1 1650
23 86 1,3 2450
24 82 0,95 3770
25 74 0,67 1800
26 73 0,59 3500
27 92 1,01 1800
28 89 1,4 2500
29 80 0,9 3800
30 76 0,6 1900
31 70 0,4 3200
32 91 1,1 1600
33 86 1,35 2500
34 81 0,81 3800
35 75 0,65 1800
36 72 0,7 3200
b a c
-0,00259467647746 21,30 68,107
Критерій Стьюдента для коеф-та b, a і c відповідно 0,00 2,21 3,06
Коеф-т детермінірованості 0,78 3,66 #Н/Д Стандартна похибка Y
Критерій Фишера 56,99 33,00 #Н/Д Критерій ступенів свободи
SS reg-регресійна сума квадратів 1524,83 441,48 #Н/Д SS ost-остаточна сума квадратів

 


Додаток Д

 

Таблиця 5 – Розрахунок похідних, значення продуктивностей

1-ша похідна 2-га похідна
0,00 -139047,5449
0,00 -172581,665
0,00 -189348,725
0,00 -155814,6049
0,00 -130664,0148
0,00 -130664,0148
0,00 -180965,195
0,00 -197732,2551
0,00 -162521,4289
0,00 -134855,7799
0,00 -147431,0749
0,00 -155814,6049
0,00 -180965,195
0,00 -163359,7819
0,00 -130664,0148
0,00 -143239,3099
0,00 -164198,1349
0,00 -189348,725
0,00 -164198,1349
0,00 -130664,0148
0,00 -122280,4848
0,00 -172581,665
0,00 -189348,725
0,00 -160006,3699
0,00 -136532,4859
0,00 -129825,6618
0,00 -165036,488
0,00 -197732,2551
0,00 -155814,6049
0,00 -130664,0148
0,00 -113896,9453
0,00 -172581,665
0,00 -193540,49
0,00 -148269,4279
0,00 -134855,7799
0,00 -139047,5449

Висновок: Неубування функції корисності перевіряється по першій похідній, тому що всі перші похідні позитивні, то дану функцію можна використовувати як функцію корисності. Вогнутість функції корисності визначається по матриці Гессе (другі похідні), тому що всі другі похідні мають негативні значення (матриця Гессе має негативну визначеність), те задану функцію можна використовувати як функцію корисності .

Розрахунок продуктивностей

1 72 0,7 3200 a 21,30 6809,1
2 92 1,1 1600 b -0,003 8451
3 86 1,3 2500 c 68,107 9271,9
4 81 0,9 3800 7630
5 75 0,6 1750 6398,6
6 70 0,6 3150 6398,6
7 90 1,2 1750 8861,4
8 88 1,4 2550 9682,4
9 80 0,98 3750 7958,4
10 74 0,65 1800 6603,8
11 74 0,8 3150 7219,5
12 91 0,9 1550 7630
13 87 1,2 2700 8861,4
14 83 0,99 3500 7999,4
15 73 0,6 1750 6398,6
16 69 0,75 3200 7014,3
17 89 1 1560 8040,5
18 85 1,3 2450 9271,9
19 81 1 3570 8040,5
20 75 0,6 1900 6398,6
21 71 0,5 3300 5988,1
22 90 1,1 1650 8451
23 86 1,3 2450 9271,9
24 82 0,95 3770 7835,3
25 74 0,67 1800 6685,9
26 73 0,59 3500 6357,5
27 92 1,01 1800 8081,5
28 89 1,4 2500 9682,4
29 80 0,9 3800 7630
30 76 0,6 1900 6398,6
31 70 0,4 3200 5577,6
32 91 1,1 1600 8451
33 86 1,35 2500 9477,2
34 81 0,81 3800 7260,6
35 75 0,65 1800 6603,8
36 72 0,7 3200 6809,1
32,6 93750 275502

Додаток Ж

 

Таблиця 6 – Зіставлення результатів вилучення

Значення вилучення по

базовим даним

Поліпшене значення вилучення
2240 343177,0517 4766,3479
1760 855238,3183 9296,0687

Різниця між значеннми

вилучення складає 1,721%

3250 1036600,996 12053,5
3420 556228,4584 6867,018
1050 287936,6727 3839,1556
1890 268740,8945 3839,1556
2100 957036,3067 10633,737
3570 1192871,533 13555,358
3675 623938,6081 7799,2326
1170 317644,2522 4292,4899
2520 427397,0194 5775,6354
1395 624898,6385 6867,018
3240 925135,0965 10633,737
3465 657314,6577 7919,4537
1050 280258,3615 3839,1556
2400 362990,3545 5260,7298
1560 715604,1231 8040,4958
3185 1024547,496 12053,5
3570 651280,157 8040,4958
1140 287936,6727 3839,1556
1650 212578,1524 2994,0585
1815 836646,1809 9296,0687
3185 1036600,996 12053,5
3581,5 610366,5893 7443,495
1206 331488,1991 4479,5703
2065 273819,4697 3750,9516
1818 750937,0073 8162,3588
3500 1206426,891 13555,358
3420 549361,4404 6867,018
1140 291775,8284 3839,1556
1280 156173,9484 2231,0564
1760 845942,2496 9296,0687
3375 1100298,383 12794,167
3078 476367,4294 5881,0794
1170 321936,7421 4292,4899
2240 343177,0517 4766,3479
83933,5 21740672,23 260914,18
81,60426 83,324992

Додаток К

 

Таблиця 7 – Зіставлення результатів розрахунку прибутку

=

1 17973,9859 17532,13 441,86
2 37550,7488 36848,79 701,96
3 34745,0736 34046,65 698,42
4 19741,427 19311,88 429,55
5 11556,2785 11277,83 278,45
6 10688,349 10411,21 277,14
7 31205,8437 30606,16 599,68
8 19518,5624 19127,78 390,78
9 17660,5883 17270,48 390,10
10 10569,4485 10312,61 256,84
11 7722,57964 7526,95 195,63
12 16880,1043 16550,24 329,87
1 10769,7429 10502,85 266,89
2 29218,3781 28665,14 553,24
3 18148,785 17774,63 374,16
4 21784,1546 21313,04 471,12
5 11386,438 11109,86 276,58
6 11247,3971 10954,65 292,75
7 31710,556 31101,27 609,29
8 27393,0332 26855,02 538,01
9 23185,7655 22680,75 505,02
10 14585,5616 14239,57 345,99
11 10153,6122 9905,08 248,53
12 12675,0427 12425,49 249,55
1 13039,848 12715,13 324,72
2 32942,5775 32323,90 618,68
3 29531,0658 28937,17 593,90
4 12754,6218 12469,34 285,28
5 13191,0026 12878,84 312,17
6 12839,4451 12514,17 325,28
7 32207,5094 31589,99 617,52
8 41486,0013 40676,92 809,08
9 26117,2698 25552,78 564,49
10 11367,2511 11093,43 273,82
11 10297,9902 10044,39 253,60
12 21489,197 21078,06 411,14
715335,236 700224,15 15111,09

Прибуток збільшився на 15111,09 у.г.од., чи на 2,158 %


Информация о работе «Підвищення ефективності роботи ГЗКу»
Раздел: Экономико-математическое моделирование
Количество знаков с пробелами: 182729
Количество таблиц: 21
Количество изображений: 21

Похожие работы

Скачать
44458
0
1

... " та деяких інших. Внаслідок конкурентної боротьби в бізнесовому середовищі відбуваються постійні зміни. Тому наведена далі характеристика фінансово-промислових груп є лише базою для роздумів і подальшого аналізу. 2. Характеристика основних бізнес-груп В 2004 р. три українці увійшли до щорічного списку світових мільярдерів американського ділового журналу „Форбс". „Форбс" пише, що зараз в ...

0 комментариев


Наверх