2. Топоніміка села Павлівка Калинівського району, Вінницької області

Назва села проста – Павлівка. Одні вважають, що пов’язане це із іменем першого чоловіка, який ще у ХVст. оселився тут. Був це переселенець з Умані, Павло, який чумакував. Адже колись давно через місцевість, яка прилягала до Медвідської казенної дачі і була вкрита суцільним лісом, пролягав в напрямі до Чорного моря чумацький тракт. Куди мандрував Павло? Невідомо. Зрозуміло одне: місцевість, багата на луги, болітця, озера, невеличкий струмок Верхів, який збирає воду з навколишніх полів і біжить до річки Буг, - все це припало до душі чоловікові.

Існує і друге пояснення назви.

Кажуть, що у 1478 на південь від теперішнього села виникло поселення, яке отримало назву „ Напастівка ” від першого поселенця на цьому місці. Був це солдат. Дуже сварливий і настирний, або по – малоруськи „ напасний”.

Пролетіло над селом століття...

Давно не стало на світі „напасного” чоловіка. Маленьке поселення перетворилося на багатолюдне село хліборобів, в якому проживає 3775 чоловік. На полях круг нього щедро колосяться жита і пшениці, а долини вкриваються оксамитами трав. Колюча назва „Напастівка” перетворилась на Павлівка. Бо ж саме святі Петро і Павло – покровителі і заступники усіх хліборобів.

Кутки

Руда. Колись тут жили наші прадіди. Не було у них великих просторих будинків, а були маленькі хатки, мазані рудою глиною. Видобували її на сучасній руді. Дуже давно тут було озеро, яке з часом висохло і дало людям цей будівельний матеріал.

Скала. Це озеро, яке утворилось внаслідок видобування павлівчанами каменю для будівництва. Камінь брали доти, доки не докопались до сильного джерела, яке заповнило усе водою. Вода в озері завжди чиста і холодна. Воно дуже глибоке і має кам’янисте дно і береги.

Мазаракова, Мусевича, Діхтярева. Пізніше Павлівські землі належали гущинецькому панові Тишкевичу, який перед смертю, захворівши психічно, роздав їх своїм слугам і службовцям: лісничому Мусевича, комісару Братковському, землеміру Павловському, старшому конюхові Васильківському, підполковникові у відставці Діхтяреву Терентію Івановичу, покоївці Мазераці, лісникові Стиберському. Люди старшого покоління ще пам’ятають ці назви (нині Дехтерівка – вулиця Пушкіна).

Старий ставок - на цьому місці є ставок, який був викопаний десь у середині ХVІІ ст. Це найстаріший став у сел.

Шоста бригада. Колись село було розділено на бригади. Але лише ця назва існує досі.

Садиби – це найновіший район у нашому селі. Десь у 1980-х роках людям роздали землю для побудови хат, і як говорили люди на ці хати садиби.(нині вулиця Молодіжна).

Коло дуба – тут знаходиться дуб, якому понад 300 -500 років. ( Сільське кладовище. Біля його воріт стоїть дуб – великий і старий. Ніхто з павлівчан точно не знає, скільки йому років. Одні кажуть, що сто, двісті, триста, інші приписують усі 500. Але говорять люди, що під ним ще чумаки відпочивали з далекої дороги. І через століття не втратив дуб своєї могутності й величі. Висота його десь біля 20 метрів. Троє дорослих не можуть обійняти. Напевно, не багато таких велетнів на Україні, бо навіть на топографічній карті його позначали, щоб льотчики з літаків мали орієнтир. Пережив він і світову війну, вистояв у роки революції та громадянської, бачив сльози батьків, які не могли нагодувати своїх дітей у 1933 році, не знищили його фашисти під час Великої Вітчизняної війни. Ще й досі стоїть, і ніхто не знає, скільки ще вистоїть, побачить, закарбує у своїй пам’яті).

Коло колгоспу – тут знаходиться СТОВ „Світанок”.

Коло школи – тут знаходиться сільська школа.

Центр – це географічний центр села.

Прогін – раніше тут проганяли худобу до лісу.

Польова – по одну сторону вулиці знаходяться будинки, з іншого – павлівське поле.

Коло вітряка – тут знаходився колись вітряк. Люди ходили молотити пшеницю на муку. На жаль, вітряка вже не має.

Гусятник – знаходиться колгоспний ставок і біля нього є птахоферма. Колись тут розводили гусей і курей.

Поля

„Кринички” – раніше на цьому полі був табір і люди викопали криничку. Вона є і досі.

„ Могила”. Ще до запорожців жив народ не нашої віри. Було, як уб’ють їхнього князя, або умре, то його ховали і насипали високі могили. На них ставили камінні баби. Кажуть, як розкопати високу могилу, то можна знайти людські та кінські маслаки. Є ще високі могили, насипані запорожцями – це сторожові кургани. Тут стояла козацька сторожа, або кордони.

„Беїв”. Раніше це був беїв луг, вважають, що ніби тут господарював якийсь Бей, але це лише припущення. Достовірної інформації не має.

Отже, у с. Павлівка збереглося багато первісних топонімічних назв (Мазаракова, Скала, Руда, Коло дуба), а також з’явилися нові (Старий ставок, Молодіжна). Також у селі є поле, походження назви якого ніхто пояснити не може (Беїв).


Висновки

Досліджуючи етнічну історію та топоніміку села Павлівка Калинівського району Вінницької області, ми можемо зробити висновок про етнічну історію населеного пункту. Нами було зібрано і систематизовано значний обсяг матеріалу, на основі якого ми можемо робити висновки про стан дослідження етнічної історії населених пунктів України взагалі, про особливості етнічної історії досліджуваного нами населеного пункту, а також про особливості топонімічної системи досліджуваного села.

1. Вивчаючи етнічні історію с. Павлівка, ми з'ясували, які основні етапи пройшло село у своєму становленні, як історичні події, що відбувалися в Україні, відбивалися крізь призму народної свідомості і трансформувалися у народних переказах, оповіданнях, спогадах тощо. Ми намагалися усі зібрані матеріали структурувати, подати цілісну картину етнічної історії.

На основі опрацьованого матеріалу ми дійшли висновку, що село Павлівка має досить давню історію, яка частково зберігається у народній пам'яті. Зважаючи на відсутність опублікованих джерел, що висвітлюють історію даного населеного пункту, ми можемо говорити про наявність певних неточностей у якихось аспектах історії села, проте основа нашого дослідження історії є достовірною, хоча в певних моментах частково обмеженою.

2. Топонімічна система села Павлівка нами на основі народних переказів, легенд, оповідань, спогадів старожилів. Нами було зібрано значний матеріал від жителів села, який ми проаналізували та класифікували за згадуваною вище системою. На основі проведеного дослідження ми можемо говорити про значний масив топонімів, які проте є лише частиною того, що побутувало раніше. Ми можемо стверджувати, що народ був досить творчим у вигадуванні різних назв навіть лише на основі того, що збереглося до нашого часу.

На мій погляд, це дослідження є досить важливим у плані збереження історії, топоніміки, а відповідно і культури цього населеного пункту, історія і культура якого є частиною великої загальнонаціональної народної української культури.


Список джерел та літератури

1.Матеріали Лівінської Лілії Геннадіївни, записані від Дичук Галини Юхимівни, 1937р.н., жительки с. Павлівка Калинівського р-ну Вінницької обл.

2.Матеріали Лівінської Лілії Геннадіївни записані від Кособуцького Івана Юхимовича, 1929 р.н., жителя с.Павлівка Калинівського р-ну Вінницької обл.

3.Матеріали Адамчук Оксани Борисівни, записано у 2004р. від Гуменчука Григорія Юхимовича, 1925 р.н., , жителя с. Павлівка Калинівського р-ну Вінницької обл.

4. Матеріали із господарської книги сільської ради с.Павлівка Калинівського району Вінницької області.

5.Відомості із рукописних матеріалів сільської бібліотеки с.Павлівка Калинівського району Вінницької обл.

6.Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т./ Гол. ред. кол. Тронько П.Т. -К.,1969.

7.Янко М.П. Топонімічний словник України: Словник-довідник для учнів старших класів, вчителів географії, історії, студентів вузів. - К.: Знання, 1998. -432с.

8.Верменич Я. Територіальна структура в історичній ретроспективі/ Я.Верменич// Історія в школах України. – 2005. - №8. – С.29-33.

9.Коваль А.П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України. – К.: Либідь, 2002. – 304с.

10.Кругляк Ю.М. Походженя назв міст і селищ міського типу Української РСР. – К.: Наукова думка, 1978. – 152с.

11.Кугай П., Калінічев С. Біля вовчого лігва. – К.: 1974

12.Лівандовська Л.П., Олещенко С.І., Люби і знай свій рідний край. Село, що в імені твоєму? – Калинівка: 2006

13.Петренко О.С. Лука – Мелешківська: нарис історії села. – Вінниця: УНІВЕРСУМ, 1999. – 340с.

14. Подільська старовина. – Вінниця: 1993.

15.Секретарьов А.М. Місто над Бугом: 400 років тому і по тому: Історичний нарис. – Вінниця: ТОВ Антекс. – 1997. – 60с.

16.Стичишина Л.П. формування порубіжної топонімічної системи (Розвиток географічних назв) //Мовознавство. – 1975. - №4. – С56-60.

17.Суперанская А.В. Что такое топонимика? /Отв. ред. Г.В.степанов. – М.: Наука, 1985. – 177с.

18.Янко М.П. Гомін землі: Загадки топоніміки: Для школярів /Худ. оф. Г.Майоренка. – К.: Веселка, 2000. – 127с.


Информация о работе «Етнічна історія села Павлівка»
Раздел: Краеведение и этнография
Количество знаков с пробелами: 65981
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
371414
1
0

... вчитель". Вони постійно прагнули дати своїм вихованцям міцні знання, формували у них кращі людські риси характеру. Приємним є те, що багато молодих вчителів школи є нашими випускниками.     ДОДАТКИ до Історії села Чемеринці (спогади, записи з інших джерел)[163] Розповідь Круп’яка Семена Історія переселенців, яких доля закинула до села Чемеринців і на Україну, які проживали і ще частина ...

Скачать
467456
0
0

... блоку, як і, у свою чергу, країни Антанти у передвоєнні роки. Тема 6. Україна на міжнародній арені в період національної революції 1917-1920 рр. (4 год.). 1.     Становлення міжнародних відносин України в період Центральної Ради 27 лютого 1917 р. в Росії перемогла Лютнева демократична революція. Влада в Росії перейшла до Тимчасового уряду. 3-4 березня 1917 р. в Києві було організовано ...

Скачать
255477
0
0

... , нечіткість програмних установок, гнучка політика польського уряду, спря­мована на розкол лав повстанців тощо. Однак, незважаючи на поразки, козацько-селянські повстання відіграли значну роль в історії українського народу, оскільки суттєво гальмували процеси ополячення та окатоли­чення, зменшували тиск феодального гніту, підвищували престиж та авто­ритет козацтва, сприяли накопиченню досвіду ...

Скачать
105464
0
0

... України, місцевого самоуправління, української мови в школі, суді й у церкві. У зв'язку з цим громада вимагала створення кафедр української мови, літератури й історії в університетах і в учительських семінаріях. У II Думі українські депутати ще гостріше ставили питання автономії. Вони вимагали, щоб Україна мала автономію у складі Російської імперії із своїм власним урядом. Громада видавала часопис ...

0 комментариев


Наверх