Особливості оподаткування прибутків комерційних банків

Міністерство освіти України Черкаський інженерно-технологічний інститут

кафедра фінансів

Реферат на тему: Особливості оподаткування прибутків комерційних банків

З дисципліни “Фінанси кредитних організацій”

Студентка:

Ткач М.О.

Група Ф-54 курс V

Форма навчання денна

Керівник Димидов О.А.

Черкаси 1999 р.

План:

Вступ.

1.     Основи прибуткового оподаткування підприємств

2.     Визначення термінів

3.     Об'єкт оподаткування і порядок обчислення оподатковуваного прибутку

4.     Затрати, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг)

5.     Ставки податку

6.     Пільги щодо податку

7.     Порядок обчислення і строки сплати податку

8.     Обов'язки платників

Висновки

Вступ:

Прямі податки, хоча й поступаються непрямим за своєю питомою вагою у формуванні доходів бюджету мають суттєве значення у податковій системі України. Найрозвинутішою є система прибуткового оподаткування. Земельне та майнове оподаткування як за своєю бюджетною роллю, так і за впливом на платників поки що недостатньої вагомі. Причому це скоріше недолік, ніж перевага податкової системи. Адже в умовах переходу від планової до ринкової економіки ще не встигла сформуватися досить сильна податкова служба, котра могла б надійно і всебічно контролювати доходи громадян і підприємств. Невиз­наченість законодавства й відсутність повноцінного податкового апарату значно ускладнюють контроль за доходами, особливо від підприємницької діяльності. В цих умовах майнове, і земельне оподаткування може відіграти врівноважуючу роль у системі прямого оподаткування.

На Заході податок на прибуток корпорацій (тобто акціонерних товариств) має високий рівень розвитку. При приватній формі власності як до власника, так і до найманих робітників та службовців застосовується індивідуальний прибутковий податок (відповідно об'єктом оподаткування виступають прибуток власника і заробітна плата робітників та службовців.). Із розвитком акціонерної форми власності прибуток стає важливою складовою доходу, а тому потребує особливих форм оподаткування. Звісно при цьому враховується його подальший поділ на дивіденди та прибуток, що спрямовується на розвиток корпорацій чи в резервні фонди. Як правило, виключається подвійне оподаткування і загальної суми прибутку, й дивідендів.

Нинішній податок на прибуток підприємств в Україні має значну зовнішню схожість із податком на прибуток корпорацій. Фактично підприємства в даний час за організацією несуть у собі більшою мірою ознаки колективної форми власності, тобто їх прибуток має явні ознаки колек­тивного доходу. Основною формою процесу приватизації стає акціонування, тобто перетворення державних підпри­ємств у відкриті акціонерні товариства, їх прибуток уже прямо е формою колективного доходу. Це свідчить про не­обхідність створення чіткої системи прибуткового оподатку­вання, котра не може, як діючий нині податок на прибуток, спиратися на систему платежів державних підприємств і організацій з прибутку в бюджет, що існувала раніше. Це зовсім нова форма оподаткування, яка повинна базуватися на відповідних їй принципах і засадах. Система прямих податків регулює насамперед доходи юридичних і фізичних осіб, на відміну від непрямих, які впливають на ціни. Але в кінцевому підсумку і прямі, і не­прямі податки скорочують споживання, впливаючи тим са­мим на баланс попиту й пропозиції.

1.   Основи прибуткового оподаткування підприємств

Важливим елементом системи прямих податків є прибуткове оподаткування. Залежно від платників податку прибуткове оподаткування класифікують на два види:

- оподаткування фізичних осіб;

- оподаткування юридичних осіб.

Враховуючи функції доходів підприємств і необхідність використання прибут­кового оподаткування як інструменту регулювання розвит­ку виробництва, очевидно, що фіскальній функції податку на прибуток (доход) юридичних осіб слід надавати друго­рядного значення. Цю функцію більшою мірою мають ви­конувати інші податки, зокрема особистий прибутковий податок із громадян. Такий підхід зумовлює й відповідну структуру доходів бюджету, за якої питома вага особисто­го прибуткового податку більша, ніж податку на прибуток (доход). Саме така структура і склалася в країнах із роз­винутою ринковою економікою. В Україні спостерігається протилежна ситуація. Порівняно з прибутковим податком із громадян податок на прибуток підприємств має у доходах консолідованого бюджету України більшу питому вагу. Крім того, слід звернути увагу, що частка податку на при­буток у бюджетних надходженнях має тенденцію до збіль­шення, а прибуткового податку з громадян, навпаки,— до зменшення.

Таке співвідношення двох видів прибуткового оподатку­вання зумовлене кількома причинами. Насамперед, протя­гом багатьох років платежі в бюджет із прибутку під­приємств завжди мали високу питому вагу в доходах держави і значно перевищували надходження від прибутко­вого податку з громадян. Різко змінити таке співвідношен­ня за декілька років просто неможливо. Крім того, об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств набагато більший, ніж прибутковим податком із громадян, що також впливає на загальний розмір цих двох видів податків і забезпечує перевищення частки податку на прибуток під­приємств над часткою прибуткового податку з громадян у доходах бюджету.

Дослідження основ прибуткового оподаткування підприємств потребує визначення поняття «доход підприємст­ва». З позицій оподаткування слід розрізняти валовий і чистий доход підприємства. Валовий доход відображає новостворену вартість і включає заробітну плату і чистий доход. Він визначається як різниця між виручкою від реа­лізації й матеріальними та прирівняними до них затратами. Визначення чистого доходу складніше, бо визначає­ться як рівнем матеріальних і прирівняних до них затрат, так і співвідношенням двох складових валового доходу. На рівні підприємств чистий доход має форму прибутку.

В Україні система прибуткового оподаткування під­приємств характеризується частою зміною об'єкта оподат­кування. Так, у 1991 р. податок справлявся з прибутку, в 1992 р.—з доходу, в 1993 р.—спочатку з прибутку, а по­тім (з II кварталу цього року) —-знову з доходу. В 1994 р. об'єктом оподаткування залишався доход, а в 1995 р. знову здійснено перехід до-оподаткування: прибутку.

 Перехід до оподаткування доходу викликаний тим, що внаслідок роздержавлення й приватизації власності, роз­витку економічної самостійності і самофінансування суб'­єктом управління підприємств (однак поки що не реаль­ним власником) фактично став трудовий колектив. Оскіль­ки нормування заробітної плати з боку держави скасоване, відбувається - розмивання чітких меж між фондом оплати праці й прибутком. Заінтересованість трудових колективів у збільшенні насамперед заробітної плати викликає праг­нення до зниження частки прибутку в доході підприємства. Таким чином, у випадку оподаткування прибутку розвиток такої тенденції може призвести до різкого зменшення ве­личини об'єкта оподаткування, а значить, з одного боку, до падіння надходжень до бюджету, а з іншого — до втра­ти джерела. фінансування інвестицій.

Регулювання пропорцій між фондом оплати праці й прибутком — найважливіша сфера економічних відносин. В економіці розвинутих зарубіжних країн оптимальність співвідношення споживання та нагромадження досягається, через боротьбу інтересів найманого робітника і власника. Тому з боку держави не потрібні спеціальні важелі, які підтримували б дані пропорції на підприємствах, хоча опосе­редковано це досягається через різні ставки оподаткування доходів фізичних і юридичних осіб.