Навигация
Виявлення джерел росту продуктивності праці в
76973
знака
4
таблицы
0
изображений
3.1. Виявлення джерел росту продуктивності праці в
результаті аналізу трудомісткості виготовлення
виробів.
Основою для проведення досліджень праці, а саме процесу її нормування служить так звана додаткова трудомісткість і матеріаломісткість.
З точки зору дослідження праці розрізняють основну і додаткову трудомісткість та матеріаломісткість. Це по суті своїй теоретичне розділення в дійсності дозволяє визначити напрями досліджень, що мають за мету зниження непродуктивних затрат праці і втрат робочого часу, трудомісткості і матеріаломісткості, а завдяки цьому – досягнення росту продуктивності праці і покращення економічних результатів.
Основна трудомісткість – це трудомісткість, яка була б необхідною, якщо б ідеально сконструйований виріб вироблявся на правильно підібраних машинах із застосуванням найбільш досконалих методів праці і без втрат часу.
Основна
трудомісткість.
Додаткова трудомісткість:
– викликана неправильною
конструкцією виробу;
– обумовлена недосконалими
методами виробництва.
Час витрат:
– з організаційно технічних
причин;
– з причин, що залежать від
робітника.
Рисунок 1.
Додаткова трудомісткість – це додатковий робочий час, витрачений на виробництво виробу при неправильних організаційно-технічних умовах. Він виражається різницею між фактичною і основною трудомісткістю, а також витрат робочого часу є основною метою дослідження і вдосконалення процесів праці.
Додаткову трудомісткість визначають:
1. Неправильна конструкція виробів, тобто недостатня технологічність конструкції; недостатній степінь типізації виробу або його частин; невідповідні технічні умови на матеріали; надто високі вимоги, що висуваються до якості продукції;
2. Недосконалі методи виробництва, а саме –неправильний підбір або використання машин та інструментів; неправильні параметри технологічного процесу; невідповідний розподіл робочого процесу на операції, що приводять до зайвих маніпуляцій з предметами праці і до зайвого руху виконавців; неправильне виконання робочих функцій, що приводить до зайвих рухів і зусиль робітника;
3. Час , витрачений з організаційно-технічних причин, тобто велика різнорідність виготовлюваних підприємством виробів і пов’язані з цим дрібні серії виготовлюваної продукції; зміни конструкції виробу в ході його виробництва; помилка планування виробництва і недогляд в роботі транспорту, що викликають затримку в забезпеченні засобами виробництва і матеріалами; поганий технічний стан або аварії машин і обладнання, обумовлені неплановим і недостатнім доглядом за ними і несвоєчасним ремонтом; нечітка робота відділу інструментального господарства, що приводить до простоїв на робочих місцях; невідповідні умови праці, що викликають зниження продуктивності праці; недостатній рівень безпечності гігієни праці;
4. Час витрачений з причин, що залежать від робітника, тобто запізнення, неявки на роботу, необгрунтовані перерви, низька інтенсивність праці; недостатня якість праці, що приводить до виникнення браку; недотримання правил техніки безпеки, що приводить до перерв в роботі або непрацездатності.
Все перераховане вище визначає напрями дослідження праці, його об’єм і предмет, а також задачі вдосконалення процесів праці.
Перелічені факти, які негативно впливають на трудомісткість в бік її зниження, і на виробничий процес в цілому, частково є нормованими. Розгляд з метою усунення непродуктивних її витрат вимагає по елементного аналізу, і, як результат, складається чітко визначені міроприємства по зниженню втрат. Заходи по усуненню ненормованих затрат праці тісно пов’язані з попередніми і носять організаційний характер.
В результаті проведеного аналізу в АТ “Ватра” нами виявлені непродуктивні втрати часу з таких причин:
1. Введення нового і модернізація діючого обладнання;
2. Зміна технології виробництва на деяких ділянках виробничої діяльності з впровадженням більш прогресивної технології;
3. Покращення конструкції виробів;
4. Відсутність автоматизації процесів на етапі постачання робочого місця робітника необхідними заготовками, оснащенням і інструментами;
5. Перебої в постачанні електроенергії з організаційно-технічних причин;
6. Перебої в постачанні матеріалами з вини керівництва підприємства або транспортних організацій;
7. Завищені норми часу на виготовлення продукції;
8. Закінчення строку дії тимчасових норм, встановлених на період освоєння нової продукції, техніки, технології і нових форм організації виробництва та праці;
9. Невідповідна до нових технологій і техніки кваліфікація працівників;
10. Низька дисципліна праці на деяких етапах виробництва.
Усунення даних причин вимагає застосування гнучкої системи управління техніко-організаційним розвитком виробництва і критичного ставлення до стану організації виробництва і менеджменту в АТ “Ватра”. Слід звернути належну увагу на наступні етапи системи управління техніко-організаційним розвитком:
1. Розвиток організації, планування і управління виробництвом.
1.1. Вдосконалення організації підготовки виробництва.
1.2. Підвищення рівня кооперації, спеціалізації і комбінування виробництва.
1.3. Раціоналізація основних виробничих процесів.
1.4. Організація технічного контролю якості.
1.5. Вдосконалення організації допоміжних і обслуговуючих процесів.
1.6. Покращення оперативного управління виробництвом.
1.7. Підвищення рівня механізації управлінської праці, вдосконалення обліку, звітності і діловодства.
Впровадження перелічених заходів прямим чином здійснюють глобальний вплив як на саму організаційну структуру, так і на окремі етапи виробництва.
Але конкретне значення для складання проекту заходів, які мають на меті усунення непродуктивних втрат має:
2. Вдосконалення організації праці.
2.1. Розділення і кооперація праці на основі впровадження колективних його форм, суміщення професій, розширення зон обслуговування.
2.2. Організація і обслуговування робочих місць на основі впровадження типових проектів.
2.3. Вивчення і поширення передових прийомів і методів праці.
2.4. Підвищення кваліфікації і перепідготовка кадрів.
2.5. Вдосконалення нормування праці.
2.6. Покращення умов праці.
Особливу увагу ми звернули на підвищення кваліфікації і перепідготовку кадрів, вдосконалення нормування праці і дисципліни праці, так як на нашу думку реалізація цих заходів в АТ “Ватра” дасть найсуттєвіші впливи як на процес виробництва в цілому та досягнення високих економічних результатів, так і на процес нормування, зокрема.
Похожие работы
... є організуючу функцію, активізує студентів і може бути рекомендований у викладацькій практиці як одна з найбільш діючих форм зворотного зв'язку. [15, 158–159]3. Системний підхід до наукової організації праці студентів в умовах вищих навчальних закладів Підвищення ролі людського фактора в різних сферах життя й діяльності суспільства обумовлює ускладнення вимог, пропонованих до рівня професіоналі ...
... робочого часу (фотографія робочого часу, хронометраж та ін.); вивчення і розповсюдження найбільш раціональних форм і методів роботи; підготовку і підвищення кваліфікації фахівців з організації і нормуванню праці. 1.3 Органiзацiя робочого місця бухгалтера та ергономічне забезпечення Продуктивність праці, настрій і здоров'я працівників прямо пропорційно залежать від організації робочих ...
... преміальна, оплата праці за місячними посадовими окладами. 2. Відрядні: проста відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, непряма відрядна, акордна, акордно-преміальна, відсоткова. Основою організації оплати праці є тарифна система, що являє собою сукупність нормативних матеріалів, за допомогою яких встановлюється рівень заробітної плати працівників підприємства залежно від їхньої квал ...
... івники, які застосовують нововведення, підвищують продуктивність праці і якість, повинні постійно заохочуватися, відчувати, що до їхніх вимог та міркувань керівництво прислуховується. Організація праці менеджера в Німеччині. Німецька система "смертних гріхів" Вольфганга Хойєра побудована на принципах відкидання неправомірних та неефективних дій. Згідно з цією системою менеджер не винний: - ...
0 комментариев