2. Нормативно-правове регулювання формування та зміни розміру статутного капіталу

Аудит як форма інтелектуальної діяльності має деякі особливості організації та методики проведення. Міжнародні асоціації бухгалтерів та аудиторів узагальнили досвід організації та методики обліку й аудиту в країнах з різними формами власності та господарювання у вигляді міжнародних норм аудиту (МНА), які у визначеній мірі можуть виконувати функції стандартів з обліку та аудиту.

Стандарти аудиту — це загальні керуючі матеріали для допомоги аудиторам у виконанні їхніх обов’язків з аудиту. В них наведено професійні вимоги до якості (компетентність, незалежність, об’єктивність) аудитора та аудиторських висновків і доказів. Метою складання стандартів аудиту є встановлення загальних правил аудиторської діяльності з організації та методики проведення. В практиці аудиторської діяльності в Україні необхідно користуватися міжнародними та національними стандартами, нормативними документами з організації та методології бухгалтерського обліку та фінансово-господарського контролю, що використовуються у вітчизняній практиці.

До основних принципів норм аудиту належать:

–   цілісність, об’єктивність та незалежність, конфіденційність, знання та компетентність;

–   правила використання результатів роботи інших аудиторів;

–   документальне оформлення, планування, отримання доказів аудитором;

–   перевірка систем внутрішнього контролю та обліку;

–   аналіз висновків аудитора та складання ним звіту.

Аудиторська палата України з метою регламентування правил та порядку проведення аудиту і виконання аудиторських послуг розробляє національні нормативи аудиту (ННА). Вони базуються на законодавстві України про аудиторську діяльність та міжнародних нормах аудиту, а також професійній термінології, прийнятій у світовій практиці.

Правові та організаційні основи аудиторської діяльності в Україні регламентуються законодавством, а також нормативними актами про сертифікацію спеціалістів з аудиту та ліцензування їхньої діяльності.

При проведенні аудиторської перевірки аудитор повинен неухильно виконувати вимоги, передбачені ННА. Так, ННА № 9 передбачено основні вимоги до планування аудиторської перевірки. Збір аудиторських доказів регламентовано ННА № 14, а порядок надавання аудиторського висновку затверджено ННА № 26.

Наведемо основні нормативно-правові акти з обліку статутного капіталу, якими повинен керуватися в своїй роботі аудитор:

1.  Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” № 996-XIV від 16.07.99р.;

2.  План рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій та установ, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.99р.;

3.  Закон України „Про внесення змін і доповнень до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.97р., з наступними змінами і доповненнями;

4.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 „Звіт про власний капітал”, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99р.;

5.  Закон України „Про господарські підприємства” № 1577-12 від 19.09.91р., з наступними змінами і доповненнями;

6.  Закон України „Про цінні папери та фондову біржу”;

7.  Закон України „Про підприємства в Україні” від 27.03.91р., з наступними змінами і доповненнями;

8.  Положення про порядок реєстрації випуску акцій та облігацій підприємств та інформації про їх емісію № 07-01/98;

9.  Положення про порядок збільшення статутного фонду акціонерного товариства у зв’язку з індексацією основних фондів № 07-04/98.


3. Проблемні аспекти формування статутного капіталу та типові помилки, що виявляються в процесі аудиторської перевірки

Статутний капітал відображається на рахунку 40 „Статутний капітал”, де обліковується стан та рух статутного капіталу підприємства. При перевірці треба мати на увазі, що величина статутного капіталу відповідає розміру, зареєстрованому в статутних документах як вартість вкладів (часток, акцій за номінальною вартістю, пайових внесків) засновників (учасників) підприємства. Повнота внесення вкладів засновників контролюється шляхом порівняння його розміру (по кредиту рахунку 40) з величиною заборгованості власників (учасників) по внесках до статутного капіталу (рахунок 46 „Несплачений капітал”). Зміна розміру статутного капіталу можлива лише після внесення відповідних змін до статутних документів підприємства.

При формуванні статутного капіталу виникають різні упущення, помилки, виправлення (табл.3.1). Наведемо основні з них:

-   необґрунтоване збільшення статутного капіталу за рахунок завищення вартості ТМЦ, НМА, що вносяться до статутного капіталу;

-   невнесення або неповне внесення засновниками своїх вкладів до статутного капіталу;

-   несвоєчасне внесення змін до реєстру акціонерів;

-   несвоєчасне оформлення вибуття та прийому нових засновників;

-   неправильне оформлення внесення засновниками своїх вкладів до статутного капіталу;

-   неправильне оформлення повернення засновникам часток із статутного капіталу;

-   відсутні підтверджуючі документи по здійсненим фінансово-господарським операціям; невідображення здійснених операцій;

-   виправлення записів у документах без явних на те причин;

-   відсутність оригіналів або завірених відповідно до законодавства документів;

-   фіктивні документи або операції;

-   діяльність без ліцензії;

-   невиконання нормативних документів.

Таблиця 3.1.

Найхарактерніші помилки, що можуть бути виявлені аудитором.

№ з/п Види помилок Причини
1 Не повністю сформований статутний капітал.

Недостатньо коштів.

Не закінчився період формування.

2 Внесені зміни розміру статутного капіталу без перереєстрації статутних документів. Не проведена перереєстрація статутних документів.
3 Статутний капітал сформовано за рахунок кредитних коштів. Явна помилка. Треба внести виправлення та сформувати капітал згідно із статутними документами.


Информация о работе «Аудит статутного капіталу»
Раздел: Бухгалтерский учет и аудит
Количество знаков с пробелами: 72104
Количество таблиц: 11
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
45514
2
0

... »; Д 10 «Основні засоби»; Д 46 «Статутний капітал». На внесене майно складається запис на суму затвердженого і статутного капіталу: Д 16 «Неоплачений капітал»; К 40 «Статутний капітал». 2. Особливості формування статутного капіталу господарських товариств   Порядок формування статутного капіталу господарських товариств регулюється Законом України про господарські товариства Господарським ...

Скачать
55661
12
8

... (пайовому) капіталі, тоді як додаткові внески, крім випадків, щодо яких самі засновники зробили застереження, на її розмір не впливають [33 С.387]. 1.3 Особливості організації обліку власного капіталу підприємства Згідно з П(С)БО 2 показники неоплаченого капіталу відображає суму заборгованості власників (учасників) по внесках в капітал підприємства. Така заборгованість виникає після фіксац ...

Скачать
197086
17
8

... і. Для оптимального вибору джерел формування капіталу в необхідно дослідити зміну граничної вартості капіталу, що дає можливість оцінити вплив управлінських рішень на середньозважену вартість капіталу підприємства. Гранична вартість капіталу є середньозваженою вартістю кожної нової гривні капіталу, яку отримує підприємство в своє розпорядження. Для розрахунку потреби в капіталі пропонується ...

Скачать
58061
0
0

... % від нарахованої суми); утримання за виконавчими листками. Загальний розмір утримань із заробітної плати не може перевищувати 20 %, а в особливих випадках - 50 % заробітної плати. РОЗДІЛ ІІ. АУДИТ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ 2.1 Сутність та загальні принципи оцінки фінансового стану підприємства Фінансовий стан підприємств харчової промисловості — це комплексне ...

0 комментариев


Наверх