Заг принципи створення Спілку
аудиторів України
Відповідальність а-ра і їх форм
Загальний план аудиту
Мета аудиту. Осн. Завдання а-ту
Етапи про-ня а-ту наяв-ті і руху ОЗ
Мета і задачі вн аудиту
Основні завдання і дж інф а-ту ОЗ
Осн. завд і дж інф а-ту розр-в з підзвіт осбами
Пл-ня ауд. перев-ки
Порядок сертифікації а-в в Укр
Припустима помилка
Ризик ауд. фірми при провед-ні а-ту
Ризик неефективності вибіркової перевірки
Навигация
Ризик ауд. фірми при провед-ні а-ту
Аудит (шпори)
86145
знаков
0
таблиц
0
изображений
139. Ризик ауд. фірми при провед-ні а-ту
Проведення аудиту завжди супроводжується певним ступенем ризику, це питання є дуже важливим при попередній оцінці стану клієнта. Про це можна судити навіть з того, що аудиторському ризику приділяється в шести діючих національних нормативах аудиту, які затверджені АПУ.
Т.ч. аудиторський ризик – це помилкове підтвердження аудитором достовірності фінансової звітності, яка у подальшій перевірці не підтверджена іншими аудиторами або контролюючими органами.
За своїм змістом аудиторський ризик відрізняється від неспроможності аудита. Неспроможність аудиту – це ситуація, коли аудитор робить неточний висновок після аудиторської перевірки та помилкове узагальнення, що може бути наслідком невиконання вимог стандартів аудиту.
З аудитом фінансової звітності безпосередньо пов’язано кілька аспектів ризику – 2 основних види ризику: 1) аудиторський ризик; 2) ризик для бізнесу (аудитора, фірми).
Аудиторський висновок полягає в наступному: аудитор дійшов висновку, що фінансова звітність складена правильно і на цій підставі в аудиторському висновку стверджується без застереження, а у дійсності є істотні похибки.
Ризик для бізнесу – аудитор, аудиторська фірма може потерпіти невдач у взаємовідносинах з клієнтом, навіть, тоді, коли надано правильний аудиторський висновок. Це можливо у випадках розголошення конфіденційності аудиторського висновку, відсутності рекомендацій щодо прогнозування діяльності клієнта на перспективу, тощо.
Загальноприйняті стандарти аудиту потребують щоб аудитор володів знаннями системи внутрішньогосподарського контролю для збирання аудиторських свідчень. Вивчивши цю систему аудитор оцінює можливість виявлення помилок і запобігання їм, а також відхилення від нормативів.
Така оцінка включає застосування конкретних процедур, які знижують вірогідність того, що помилки і відхилення від норм можуть виникнути, будуть виявлені і своєчасно усунені – оцінка ризику контролю.
Міжнародними і національними нормами аудиту передбачено моделювання аудиторського ризику. Орієнтована модель аудиторського ризику може бути представлена таким алгоритмом:
Р1 = Р2 Р3 Р4
Р1,Р2, Р3, Р4 – відповідно ризик прийнятий, внутрішньогосподарський, ризик контролю, ризик не виявлення.
Ступінь аудиторського ризику ґрунтується на експертній оцінці аудитора.
Складові сегменти моделей аудиторського ризику:
1) прийнятний аудиторський ризик – суб’єктивно встановлений рівень ризику, який готовий взяти не себе аудитор і полягає в тому, що у фінансовій звітності будуть виявлені похибки і представлення аудиторського висновку без застережень. Якщо аудитор визначає для себе менший рівень аудиторського ризику, то це означає, що він прагне до більшої впевненості у тому, що фінансова звітність не має істотних похибок. Нульовий ризик – повна впевненість, 100%-й ризик - повна впевненість. Сутність ризику може коливатись від 0 до 1.
2) Внутрішньогосподарський ризик, тобто наявність значних похибок у фінансовій звітності за відсутності внутрішньогосподарського контролю. Якщо аудитор нехтує фактором ВК і складає висновок про вірогідність наявності помилок, то цим він стверджує високий рівень внутрішньогосподарського ризику. При встановленні ВГР не береться до уваги ВГК тому, що він входить до моделі аудиторського ризику як самостійний елемент, що називається ризиком контролю – оцінка ефективності системи ВГК клієнта з погляду спроможності запобігати помилкам або виявляти їх, тобто коли система контролю ефективна, то аудитор може підвищити рівень ризику не виявлення, тому що скорочує імовірність погрішностей у фінансовій звітності.
Ризик не виявлення – ризик, який аудитор готовий взяти на себе такою мірою, в якій він ризикує не виявити істотні помилки у фінансовій звітності за допомогою аудиторських процедур. Рівень аудиторського ризику залежить від професійності аудиторів, їх морально-вольових та етичних якостей, т.ч. аудиторський ризик можна представити у вигляді моделі: прийнятий аудиторський ризик, ВГР, ризик контролю, ризик невиявленності.
140. . Ризик виявлення помилок
Ризик виявлення – ризик, який аудитор готовий взяти на себе такою мірою, в якій він ризикує не виявити істотні помилки у фінансовій звітності за допомогою аудиторських процедур. Рівень аудиторського ризику залежить від професійності аудиторів, їх морально-вольових та етичних якостей, т.ч. аудиторський ризик можна представити у вигляді моделі: прийнятий аудиторський ризик, ВГР, ризик контролю, ризик невиявленності
141. Ризик контролю в а-ті
Ризик контролю – оцінка ефективності системи ВГК клієнта з погляду спроможності запобігати помилкам або виявляти їх, тобто коли система контролю ефективна, то аудитор може підвищити рівень ризику не виявлення, тому що скорочує імовірність погрішностей у фінансовій звітності.
142. Внугосп ризик, тобто наявність значних похибок у фінансовій звітності за відсутності внутрішньогосподарського контролю. Якщо аудитор нехтує фактором ВК і складає висновок про вірогідність наявності помилок, то цим він стверджує високий рівень внутрішньогосподарського ризику.
Похожие работы
... , не используется метод двойной записи. Ведется учет доходов и расходов в специальной книге. 15. Законодательная основа бухгалтерского учета в РФ (см. в. 3) Цель законодательного регулирования бухучета: обеспечение доступа всем заинтересованным пользователям к информации, представляющую собой объективную картину фин.состояния и результатов д-ти орг-ции. Нормативное регулирование бухучета в ...
... собственной предпринимательской деятельности. Например, локальном актом является приказ о перечне сведений, составляющий коммерческую тайну и т.п. 8. Помимо нормативно-правовых актов, источниками предпринимательского права являются обычаи делового оборота. В соответствии со ст. 5 ГК РФ «обычаем делового оборота признается сложившееся и широко применяемое в какой-либо области предпринимательской ...
... путем применения: - Соответствующего платежного инструмента (чека, простого векселя, плат. поручения), свидетельствующего о распоряжении владельца на списание средств. - Специальный акцепт документов (платежные требования-поручения, требования, переводной вексель) - Также законодательством РФ предусмотрены случаи бесспорного списания средств - ...
... , использование рыночного механизма как главного регулятора хоз-ных процессов. Гос. расходы min. Сис-ма налогов строилась на косвенных и имущественных налогах. Органом управления было министерство финансов. Регулирующая - в основе теория Кейнса, доказ. необходимость вмешательства и регулирования гос-вом циклического развития экономики. Основные инструменты–гос. расходы, за счет к-рых формир. доп. ...
0 комментариев