Роль малого підприємництва в умовах ринкової економіки
Аналіз функціонування малого підприємництва в Україні
Механізм оподаткування малого підприємництва в Україні
Проблеми фінансування малого бізнесу в Україні
Шляхи вдосконалення розвитку малого підприємництва
Зарубіжний досвід функціонування малого підприємництва
Навигация
Зарубіжний досвід функціонування малого підприємництва
Мале підприємництво в умовах ринку
69053
знака
3
таблицы
0
изображений
3.3 Зарубіжний досвід функціонування малого підприємництва
Світова практика переконливо свідчить, що навіть в країнах з розвиненою ринковою економікою малий бізнес впливає істотний чином на розвиток народного господарства. По-перше, як вже відмічалося, він забезпечує необхідну мобільність в умовах ринку, створює глибоку спеціалізацію і кооперацію, без яких немислима його висока ефективність. По-друге, він здатний не тільки швидко заповнювати ніші, що утворюються в споживчій сфері, але і порівняно швидко окупатися. По-третє, - створювати атмосферу конкуренції. По-четверте (і це, мабуть, саме головне), він створює те середовище і дух підприємництва, без яких ринкова економіка неможлива. По чисельності працюючих, по обсягу і товарів, що реалізовуються, що виробляються, що виконуються робіт суб'єкти малого підприємництва в окремих країнах грають ведучу роль.
Суб'єкти малого підприємництва як суб'єкти ринкової економіки мають як переваги, так і недоліки. Зарубіжний і вітчизняний досвід розвитку малого бізнесу вказує на наступні його переваги: більш швидка адаптація до місцевих умов господарювання; велика незалежність дій суб'єктів малого бізнесу; гнучкість в прийнятті і виконанні рішень, що приймаються; відносно невисокі витрати, особливо витрати на управління; велика можливість для індивідуума реалізувати свої ідеї, виявити свої здібності; більш низька потреба в капіталі і інші. Власники малих підприємств більш схильні до заощаджень і інвестування, у них завжди високий рівень бажання в досягненні успіху, що позитивно загалом позначається на діяльності підприємства. Суб'єкти малого бізнесу краще знають рівень попиту на місцевих (локальних) ринках, вони дають кошти для існуванню більшій кількості людей, ніж великі підприємства, тим самим сприяють підготовці професійних працівників. Малі підприємства в порівнянні з великими в окремих країнах займають домінуюче положення як по числу, так і по питомій вазі у виробництві товарів, виконанні робіт, наданні послуг.
У той же час суб'єктам малого бізнесу властиві і певні недоліки, серед яких потрібно виділити самі істотні: більш високий рівень ризику, тому висока міра нестійкості положення на ринку; залежність від великих компаній; недоліки в управлінні справою; слаба компетентність керівників; підвищена чутливість до змін умов господарювання; труднощі в залученні додаткових фінансових коштів і отримання кредитів і інші. Звичайно недоліки і невдачі суб'єктів малого бізнесу пов'язані як з внутрішніми, так і із зовнішніми причинами, а також з умовами формування.
Як показує досвід, головними причинами невдач діяльності малих підприємств частіше за все називають:
– некомпетентність;
– незбалансований досвід (наприклад, досвідчений інженер, але недосвідчений комерсант);
– недостача досвіду в комерції, фінансах, постачанні, виробництві, умінні заводити і підтримувати ділові зв'язки контакти.
Іншими причинами банкрутств малих фірм є:
– занедбаність бізнесу;
– погане здоров'я або шкідливі звички;
– катастрофи, пожежі, крадіжка і т.д.
– шахрайство.
Практика діяльності малих американських фірм свідчить про те, що наявності одного підприємницького досвіду і хватка недостатньо. У сучасному малому бізнесі надто необхідні спеціальні знання. Звичайно новий бізнес починає або комерсант, майже нічого не знаючий про виробництво, або інженер, який нічого не знає про комерцію. Нерідко власник малої фірми має дуже мало досвіду в управлінні особливими структурами бізнесу.
Шанси фірми на успіх підвищуються по мірі її дорослішого. Фірми, довго існуючі при одному власникові, приносять більш високий прибуток, ніж фірми, які часто міняють власників.
На невдачах малого бізнесу позначається невисока кваліфікація підприємців. Підприємці, ті, що вже нагромадили досвід ведення подів в маленьких фірмах, як правило, більш удачливі. Якщо в управлінні фірми бере участь не одна людина, а підприємницька команда складається їх двох, трьох або чотирьох облич, шанси на виживання вище, оскільки колективне прийняття рішення більш професійне.
На тривалість функціонування фірми впливають і розміри фінансування на першому етапі. Чим більше первинний капітал, вкладений в фірму, тим більше можливостей її збереження в кризові періоди.
У цей час навіть в країнах з розвиненою ринковою економікою відбувається посилення ролі малих підприємств, хоч їх стійкість відносно низька. При зростанні чисельності малих підприємств, розвиненій інфраструктурі і державній підтримці малий бізнес є важливим чинником рішення економічних і соціальних задач.
Як правило, розвиток малого бізнесу є умовою розв'язання наступних проблем:
– формування конкурентних ринкових відносин, які сприяють кращому задоволенню потреб населення і суспільства;
– підвищення якості товарів, робіт, послуг (прагнучи до задоволення запитів споживачів, малий бізнес сприяє підвищенню якості товарів, робіт, послуг і культури обслуговування);
– наближення виробництва товарів і послуг до конкретних споживачів;
– сприяння перебудови економіки (малий бізнес додає економіці гнучкість, мобільність);
– залучення особистих коштів населення на розвиток виробництва (партнери в малих підприємствах вкладають свої капітали в справу з більшою зацікавленістю, ніж у великих);
– створення додаткових робочих місць, скорочення рівня безробіття;
– сприяння розкриттю таланту людей, розвитку різних видів ремесел;
– формування соціального шара власників, власників, підприємців;
– активізація науково-технічного прогресу;
– освоєння і використання місцевих джерел сировини і відходів великих виробництв;
– звільнення держави від збиткових підприємств за рахунок їх оренди і викупу.
Дрібні і середні підприємства грають помітну роль в зайнятості, виробництві окремих товарів, дослідницьких і науково-виробничих розробках.
Незважаючи на те, що велика частина наукового потенціалу зосереджена на великих компаніях, малі і середні фірми по широкому колу продукції частіше починають комерціалізацію нових товарів. Дослідження 500 значних технологічних нововведень і винаходів, зареєстрованих протягом останнього двадцятиріччя в Німеччині і США, виявило важливу роль невеликих фірм навіть у втіленні в життя істотних технологічних нововведень.
Успіх малого бізнесу в цій області можна пояснити наступними причинами. Поглиблення спеціалізації в наукових розробках привело до того, що в багатьох випадках невеликі фірми йдуть по більш простому або ризикованому шляху, працюють в неперспективних галузях. Дрібні фірми також охоче беруться за освоєння оригінальних нововведень, оскільки при випуску принципово нового виробу знижується значення великих лабораторій з напрямами досліджень, що устоялися. До того ж малі фірми прагнуть як можна швидше налагодити масове виробництво. Тим самим, значення розробок, що проводяться дрібними підприємствами досить важливо, передусім, з точки зору розширення ринку товарів, що пропонуються і послуг, що в свою чергу активно стимулює процес виробництва з метою найбільш швидкого задоволення (знову народженого) попиту, що мотивується розробками, що проводяться фірмами малого і середнього підприємництва.
Відношення нововведень до витрат на наукові дослідження і розробки малих підприємств в 3–4 рази вище, ніж у великих. Якщо прослідити шлях винаходу, використаного великими монополіями, то нерідко воно виявляється результатом роботи окремих вчених або дрібних фірм. Однак подальше впровадження здійснюється компаніями, що володіють необхідними для цього фінансовими і матеріальними ресурсами.
Узагальнюючи все вищесказане, хотілося б звернути увагу на те, що дрібне підприємництво впливає на структуру ринку і розширення ринкових відносин передусім внаслідок зміни кількості суб'єктів ринку, підвищення кваліфікації і міри прибавленості все більш і більш широких верств населення до системи підприємництва і ділового адміністрування.
Розвиток спеціалізації і кооперації залучає дрібних і середніх підприємців в сферу впливу великих об'єднань.
Фактично вони втрачають свою незалежність і перетворюються в окремі частки більш великих монополій, хоч офіційна статистика враховує їх як самостійні одиниці. Великі підприємства приваблюють вузькоспеціалізовані дрібні фірми, що виробляють для них окремі деталі і вузли. Навколо монополій, особливо в галузях машинобудування, електронної промисловості, групуються звичайно по декілька десятків тисяч дрібних підприємств, які користуються фінансовою і технічною допомогою монополій. Для господарів монополістичних об'єднань також дрібні субпідрядники зручні і вигідні: вони постачають свою продукцію по досить низьких цінах. Їх виробничі, соціальні і інші проблеми мало турбують керівників монополій. У періоди несприятливої кон'юнктури і інших ускладнень, монополії (господарі) рвуть зв'язки зі своїми дрібними постачальниками, кидаючи їх напризволяще. У останнє десятиріччя в багатьох країнах посилилася тенденція до об'єднання дрібних підприємств на основі спеціалізації і кооперації виробництва, у великі галузеві структури, які зараз виробляють великі обсяги різноманітної продукції, в тому числі високого технічного і технологічного рівня, і досить успішно конкурують на ринках з великими компаніями і монополіями.
Важливість малих підприємств ще і в тому, що вівши запеклу конкурентну боротьбу за виживання, вони вимушені постійно розвиватися і пристосуватися до поточних умов ринку, адже щоб існувати треба отримувати кошти для існуванню, а значить бути кращим за інших, щоб прибуток діставався саме ім.
Масовий випуск промислових виробів тривалого споживання автомобілів, холодильників, телевізорів і великими підприємствами викликає потребу у відповідних промислових послугах по ремонту і обслуговуванню, які часто здійснюють дрібні підприємства, оскільки монополії через свою величині вимушені затрачувати багато зусиль в цьому напрямі або створювати розгалужену мережу маленьких філіали, що саме по собі також досить заняття, що дорого коштує, що служить в основному для підтримки престижу великої фірми.
Діяльність малих підприємств в менш розвинених районах західноєвропейських країн – це основа всього їх соціального і економічного життя і вирішальна передумова їх подальшого господарського розвитку.
У той же час, на дрібних підприємствах відмічається більш висока ефективність праці, малі фірми з меншими витратами задовольняють потреби в дефіцитних видах товарів і послуг на основі розробки місцевих джерел (сировина) і забезпечує при цьому велику зайнятість. Вони збільшують розміри надходжень до муніципальних бюджетів, стимулюють НТП, виконують інші важливі для господарства функції.
Політичний вплив малого бізнесу в різних країнах досить великий, оскільки соціальна група підприємців давно стала основою середнього класу, що сформувався, найбільш представницького по своїй чисельності і що є виразником політичних переваг значної частини населення.
Істотна роль малих підприємств в економічному житті країн з ринковою системою господарювання визначається тим, що в цьому секторі економіки діє переважна більшість підприємств, зосереджена велика частина економічно активного населення і проводиться приблизно половина валового внутрішнього продукту. Так, питома вага малих підприємств в таких країнах, як Японія, Німеччина, перевищує 95%. З 880 тис. промислових підприємств Японії тільки 4 тис. мають більше за 300 працюючих і 700 – більше за 1000 працюючих. У країнах ЄС кількість підприємств з чисельністю зайнятих понад 500 чоловік не перевищує 12 тис.
Висновки
Мале підприємництво є важливим фактором розвитку та ефективного функціонування економіки. На сьогоднішній день, в умовах фінансової нестабільності мале підприємництво має певні переваги по відношенню до великих підприємств, але все таки спостерігаються негативні тенденції у розвитку малого підприємництва, що перешкоджають його ефективному функціонуванню.
Дана проблема особливо актуальною є в умовах сьогодення, коли Україну охопила світова фінансова криза. Оскільки мале підприємництво є досить поширеною і складною за своєю функціональною роллю категорією, то у процесі своєї діяльності воно стикається з рядом проблем, що заважають його нормальній роботі і цим самим зменшують прибутковість підприємницьких структур.
Виконане дослідження дає змогу дійти таких висновків.
Вирішення існуючих проблем розвитку малого підприємництва в Україні, створення відповідного середовища потребують докорінної перебудови державної політики щодо сприяння цьому сектору економіки. Зокрема, йдеться про створення відповідної спрощеної системи оподаткування малого підприємництва, фінансово-кредитну та матеріально-технічну підтримку, науково-методичне, інформаційно-консультативне та кадрове забезпечення малого підприємництва.
Механізм оподаткування малого підприємництва в Україні не може бути достатньо ефективним без проведення спрощеної системи оподаткування. Таким чином спрощена система оподаткування є особливим типом підприємницької діяльності, є важливим структуроутворюючим чинником ринкової економіки як найбільш масова, динамічна та гнучка форма оподаткування. Активне використання спрощеної системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва є важливим чинником зміцнення конкурентоспроможності не лише цих суб’єктів, а й зміцнення конкурентоспроможності економіки України в цілому.
Для підвищення ефективності функціонування малого підприємництва необхідно проводити аналіз та оцінку його стану, що дає точну інформацію про стан підприємства та його прибутковість, а також дає можливість вирішення власних стратегічних цілей, які залежать від ряду факторів, що здійснюють на неї, як позитивний так і негативний вплив.
Суб'єкти малого підприємництва як суб'єкти ринкової економіки мають як переваги, так і недоліки. Зарубіжний і вітчизняний досвід розвитку малого бізнесу вказує на його переваги, які є важливі для розвитку підприємства в цілому.
Сьогодні цілком очевидно, що успіх ринкових перетворень великою мірою визначатиметься тим, як вдасться реалізувати потенціал малого підприємництва, цього динамічного і мобільного сектору економіки.
Список використаних джерел
1. Азарова Т.В Некоторые перспективы развития малого и среднего бизнеса Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций региональный аспект Сборник научных трудов. – Донецк: ДонНУ, 2007 – 1056 с.
2. Варналій З.С. Мале підприємництво: основи теорії і практики. – К.: Знання, КОО, 2003. – 302 с.
3. Васильців Т.Г. Стратегія розвитку малого бізнесу в малих містах, визначення першочергових завдань у цій сфері/ Т. Г. Васильців Економіка і держава №6 2008. – 98 с.
4. Виговська В. В. Іляш О.І. Малий бізнес України: сучасний стан і тенденції розвитку В. В. Виговська О.І. Іляш Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 1. – 59-64 с.
5. Гаєвська Л.М. Підприємницька діяльність та її оподаткування: [навч. посіб.] Л.М. Гаєвська – Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. – 218 с.
6. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: [навч. посібн.] – Київ, Центр навчальної літератури, 2006. –488 с.
7. Господарський кодекс України – №436–IV від 16.01.2003. – К.: Атіка, 2003. 208 с.
8. Довгальова О.В. Регулятивна роль держави в сфері малого бізнесу: Монографія. – Донецьк: ТОВ «РВК» ПРОМО, 2005. – 376 с.
9. Дєгтяр О.А. Напрями вдосконалення організаційно- правового механізму державного регулювання розвитку малого підприємництва / О.А. Дєгтяр // Економіка та держава. – 2008. №2 – 96 с.
10. Заєць О. Інноваційно-інвестиційний розвиток вітчизняних підприємств – шлях до подолання економічної кризи О. Заєць Вісник Національного банку України. – 2009. – № 1. – 60-63с.
11. Захожай В.Б. Система оподаткування та податкова політика: [навч. посіб.] Під заг. ред. В.Б. Захожая та Я.В. Литвиненка. – К.: центр навчальної літератури, 2006. – 468 с.
12. Збарський В.К. Інвестування діяльності малих підприємств / В.К. Збарський Агроінком. –2006. – №11–12. – 96 с.
13. Збарський В.К. Тенденції розвитку малого підприємництва/ В.К. Збарський Економіка АПК, 2009. – №8 – 115–120 с.
14. Збарський В.К. Методологічні підходи щодо понятійного апарату “малі форми господарювання В.К. Збарський Агроінком. – 2005. – №3-4. – 67 с.
15. Неделько І.Г. Фінансування розвитку сектору малого бізнесу / І.Г. Неделько //Фінансова політика і економічне регулювання. – 2007. – 106 с.
16.Оцінка і діагностика фінансової стійкості підприємства: [Монографія]/ М.О. Кизим, В.А. Забродський, В.А.Зінченко, Ю.С. Копчак. – Х.: Видавничий дім «Інжек», 2003. 144 с.
17. Панасюк О.В. Роль спрощеної системи оподаткування у зміцненні конкурентоспроможності суб’єктів малого підприємництва в Україні / О.В. Панасюк // Науковий вісник НУДПСУ. – 2008. – №4 – 206 с.
18. Селезньов В.В. Основи ринкової економіки України: [навч. посібн.] // К.: А.С.К., 2006. –688с.
19. Супруненко С.А . Поняття малого бізнесу в умовах ринкової економіки / С.А. Супруненко Актуальні проблеми економіки // 2009 – №4, – 170 с.
20. Труш І. Органи державної влади, що забезпечують підтримку малого підприємництва / І. Труш Право України. – 2005 – №3 – 68 с.
21. Усик В.І. Розвиток поняття. Сектор малого і середнього бізнесу в Україні В.І. Усик Економіка та управління підприємствами – 2009– №4, 165с.
22. Фінансова стратегія в управлінні підприємствами: [монографія] / А.Г. Семенов, О.О. Єропутова, Т.В. Перекрест, А.В. Линенко. – Запоріжжя: КПУ, 2008. – 188 с.
23. Фінанси підприємств: [підручник] А.М. Поддєрьогін, Л.Д. Буряк, Г.Г. Нам, А.М. Павліковський, О.В. Павловська, В.З. Потій, А.П. Куліш, О.О. Терещенко, Н.П. Шульга, С.А. Булгакова; керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. – 3-тє вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 460
24. Череп А.В., Кириченко Л.А. Проблеми визначення фінансового стану підприємств в умовах фінансової кризи А.В. Череп, Л.А, Кириченко Держава та регіони, 2008. – № 4 – 233–236с.
25. Шпак В.І. Розвиток малого підприємництва в Україні: Наук. вид. – К.: МАУП – 2003. –134с.
[1] Неделько І.Г. Фінансування розвитку сектору малого бізнесу / І.Г. Неделько //Фінансова політика і економічне регулювання. – 2007. – 106 с.
Похожие работы
... і – 27%, в секторі побутових послуг – 23%, в сфері охорони здоров’я – 18%, в секторі ділових послуг – 13%, в транспорті і комунальних послугах – 10%.[19, c.8] Дослідження виділяють три моделі розвитку малого підприємництва: консервація масштабів діяльності із збереженням статус-кво; повільне розширення ділової активності; швидка експансія малих фірм і обернення їх в середні, а потім і в крупні ...
... власників і через свою масовість грають значну роль не тільки в соціально-економічній, але і в політичному житті країни. Мале підприємництво забезпечує зміцнення ринкових відносин, заснованих на демократії і приватній власності. По своєму економічному стану і умовам життя приватні підприємці близькі до більшої частини населення і складають основу середнього класу, що є гарантом соціальної і пол ...
... до податкових органів суб'єкт малого підприємництва повинен мати при собі Свідоцтво про право сплати єдиного податку. Розділ 2 - Спрощена система оподаткування суб’єктів малого підприємництва 2.1 Розробка і впровадження спрощеної системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва У разі, коли у звітному періоді валовий доход від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції ...
... іальних проблем, сприяння структурній перебудові економіки, стійка тенденція збільшення кількості малих підприємств, зменшення рівня “тіньового” обороту у сфері малого підприємництва, збільшення внеску малого підприємництва в економіку України, зміцнення економічної бази регіонів, позитивний вплив на вирішення проблем безробіття, насичення вітчизняного ринку товарами та послугами. 2. АНАЛІ ...
0 комментариев