Бібліотекознавство

1. Бібліотекознавство

При заснуванні інституту було спочатку комбіноване навчання, а саме, навчання бібліотекознавства та спеціального предмета (були можливі всі навчальні дисципліни в університеті). Переваги та недоліки цієї форми навчання, яка зарекомендувала себе, резюмував Хорст Кунце (Horst Kunze):

-  Збереження німецьких навчальних традицій;

-  Визнання бібліотекознавства як дисципліни вищої школи;

-  Тісний зв'язок бібліотечно-наукового навчання з навчанням спеціального предмета ;

-  Тісний зв'язок під час комбінованого навчання Бібліотечно-наукового інституту і наукової бібліотеки;

-   Подолання традиційно вузькості спеціалізації випускників (переважно філологічно-історичної);

-  Максимально тісний контакт з бібліотекарською практикою ;

-  Збільшення кількості годин для предмета Бібліотекознавство .

 В 1954 році було зараховано перший набір студентів на спеціальність «Бібліотекознавство». Студенти слухали лекції спочатку з наукової історії (професор доктор Йоріс Форштіус (Joris Vorstius), потім функції і методи роботи наукових бібліотек (професор доктор Хорст Кунце ) та історії книжкової справи (професор доктор Вилли Гёбер (Willi Göber).

Освіта (бібліотекознавство і спеціальний предмет) тривало планомірно 5 років і закінчувалося державним іспитом в обох предметах. Успішне закінчення давало можливість отримати посаду галузевого референта в наукових бібліотеках. Назва професії "Науковий бібліотекар" набувалась тільки після наступного дворічного стажування та написання домашньої роботи асистента.

2.Бібліотекознавство (денне навчання)

В 1968 році Ервін Марк (Erwin Marks) започаткував повне бібліотечно-наукове навчання денної форми. Перед заснуванням , комісія для молодих кадрів і перепідготовки Німецького бібліотечного союзу відправила "Анкету з основних питань бібліотечно-наукової повної освіти" бібліотекам всієї бібліотечної системи НДР і регіональним групам у межах бібліотечного союзу. Фрідріх Нестлер (Friedrich Nestler) представляв концепцію цієї навчальної програми бібліотекарській професійній громадськості. Він підкреслював, що це навчання не замінить комбінованого, а стане як друга навчальна програма поряд з ним. Тому що, з одного боку, це повне навчання "робить можливим поліпшення освіти кадрових працівників вищої школи для наукових бібліотек і стане в той же час першою німецькою вищою освітою для наукових кадрових працівників мережі Загальних Громадських бібліотек."

Приклади можливих сфер діяльності майбутніх випускників Нестлер називав:

   Провідних бібліотекарів для науково-методичного керівництва і координації бібліотечних мереж (наприклад, в університетських бібліотеках, у бібліотеці академії, в районних бібліотеках).

  Керівник відділень великих бібліотек (наприклад, земельні бібліотеки, великі районні бібліотеки, великі спеціалізовані бібліотеки).

  Провідні бібліотекарі у великих міських бібліотеках або великих головних бібліотеках міських мереж.

  Керівник центральних бібліотек.

  Керівник установ із загальними бібліографічними завданнями.

  Керівник районних бібліотек.

  Наукові співробітники в центральних установах і організаціях бібліотечної справи (наприклад, центрального інституту бібліотечної справи, Методичного центру наукових бібліотек).

  Галузеві доценти в бібліотекарських технікумах.

Випускники денної форми навчання працювали в різних сферах діяльності в усіх галузях бібліотечної справи, громадських , наукових , спеціалізованих бібліотеках, а також в центральних установах бібліотечної справи.

3.Бібліотекознавство (заочне навчання)

Заочне навчання , започатковане в 1971році, тривало спочатку 4 роки і відповідало змісту повного бібліотекознавства . При вступі до інституту студенти надавали документи : атестат зрілості або атестат повної спеціальної освіти, а також свідчення багаторічної успішною діяльністю в бібліотечній справі. Бібліотекарі з завершенням спеціальної освіти, які виконували провідну діяльність у різних галузях бібліотечної справи або готувалися до цього, мали переваги при вступі, так що протягом перших років не всі претенденти могли зараховуватися.

У 1971-1993 роках в цілому 354 студента-заочника (загалом, на практиці влаштувалися працювати в бібліотеки) із званням "Дипломований бібліотекар" .

4.Бібліотекознавство (післядипломне навчання)

Дворічне післядипломне навчання з бібліотекознавства було введено в 1976р. Так як передумовою для навчання було закінчене навчання у вищій школі, а також практична діяльність у бібліотечній справі , то форма досліджень була комбінованою .