2.1 Перша жінка-бібліотекар Бона Пайзер

У наші дні бібліотека – типово жіноча справа. Але так було не завжди. Протягом століть професія бібліотекаря залишалась професією чоловіків. «Чи можна вважати роботу бібліотекаря новою жіночою професією в Німеччині?» таке питання задавала Бона Пайзер, перша в Німеччині жінка-бібліотекар, у статті, опублікованій в 1901 році в «Центральному журналі Асоціації жіночих організацій». У ті часи жінкам вперше відкрився доступ до цієї професії. З виникненням книжкових і читальних залів різко піднявся попит на кваліфікованих фахівців. Тут дуже до речі знадобилась велика кількість освічених жінок, готових взяти на себе частину обов'язків, не будучи вимогливими у відношенні до гонорару. За свідченням одного з представників цієї професії, його колеги-дами працювали «заради любові до справи» і бралися за «нудні і навіть неприємні завдання».

Бона Пайзер (Bona Paizer) (26.04.1864 – 17.03.1929р.р.) перша жінка-бібліотекар в Німеччині , яка працювала по основній спеціальності як бібліотекар. Тому вона вважається першим народним бібліотекарем Німеччини жіночої статі.

Народилася Бона Пайзер в сім’ї єврейського книготоргівця-видавця. На основі діяльності батька, а також традиційної високої поваги до книги в єврейській сім’ї , вже з дитинства їй прививалась любов і шана до книги.

Однак, вже існуючі в той час громадські бібліотеки були в більшості випадків шкільними бібліотеками, університетськими, приватними, які велися викладачами в порядку громадської роботи. Тільки в 1890 роки великі бібліотеки виникали в рамках так званого руху народних бібліотек – Руху Книгарів по англійському зразку.

Зі своєї власної ініціативи , вирішивши отримати освіту бібліотекаря, Бона вирушила до Англії де працювала волонтеркою у Публічній Бібліотеці (Publik Library).

Після повернення до Берліну , вона приєдналася до "Німецького товариства Етичної культури" (Deutsche Gesellschaft für Ethische Kultur). Це товариство виступало за становлення та розвиток громадських бібліотек. Тут Бона Пайзер знайомиться з найвідомішими представниками Руху народних бібліотек Костянтіном Ньорегбегом (Konstantin Nörrenberg) і Паулем Ладевігом (Paul Ladewig).

У 1894 товариство починалося з установчого заклику для суспільної народної бібліотеки і читального залу, після того, як магістрат міста Берліна відмовився від пропозиції історика, письменника, публіциста і бібліотекаря Аренда Бухгольца (Arend Buchholtz) до вдосконалення Міських бібліотек. Медик Рудольф Фірхов (Rudolf Virchow) також приймав участь у підписанні заклику. Таким чином повинні були збиратися грошові і книжкові пожертви для бібліотек. Поряд з Ладевігом , а також бібліотекарем Королівської бібліотеки Ернстом Джепом (Ernst Jeep) Бона Пайзер також являлася членом комісії, яка дбала про рекламу для народної бібліотеки. Бона Пайзер працював у цей час без оплати як керівник бібліотеки "Комерційного союзу працівників жіночої статі" (Kaufmännisches Verband für Weibliche Angestellte), цю діяльність вона продовжувала аж до смерті поряд зі штатною .

У 1895році товариство відкрило перший громадський читальний зал Берліна як Громадський читальний зал Німецького товариства Етичної культури в новому чудовому будинку спорудженому Альфредом Мезелем (Alfred Messel ) на Нойе Шенхаузер Штрассе 13. Тут знаходилися у розпорядженні бібліотеки 5 просторих кімнат . [11]

Перша громадська бібліотека була великим успіхом. Вона працювала в робочі дні щоденно до 22.00 години, крім того, по неділях з 9.30 до 13.00 години. Протягом одного року книжковий фонд з 500 екземплярів зріс аж до 3500. З 1899року читачі мали змогу брати книги додому.

 Бона Пайзер і Ернст Джеп відповідали за установу бібліотеки. «Громадська бібліотека служить всьому народу. Вона повинна відповідати потребам всіх верств суспільства в освіті і розвазі. Вона не повинна служити якому-небудь класу, будь-якій партії. Її єдина пристрасть – бути безпристрастною. Вона мусить бути оснащена найкращими творами літератури та сучасної науки. Доступ до літератури має бути якнайлегшим для користувачів, і зручним. Читальні зали мають бути безкоштовними і таким чином доступними для всіх верст населення. Запропоновані в читальній залі газети мають належати партіям різних напрямків. Таким чином бібліотека має бути нейтральним місцем в якому незважаючи на різні точки зору , знайшли взаємну повагу і вільні переконання різні читачі. » – так формулювала принципи своєї діяльності Бона Пайзер. Виходячи з потреб своїх читачів, вона модернізувала бібліотекарську діяльність і ввела нові методики. Її читальний зал мав великий успіх.

Протягом одного року тут налічувалося 50000 відвідувачів. Зростаюча кількість читачів і новий обсяг літературного фонду примусили книжковий зал переїхати спершу на Мюнцштрассе, потім на Рунгештрассе.

Бона Пайзер приділила багато уваги установі дитячої бібліотеки. З 1913 року розвивалася робота дитячої бібліотеки під керівництвом Бони Пайзер. Для цього вона організовувала часи читання казок для дітей в другій половині дня в неділю. Далі дитячу бібліотечну справу почала розвивати Йохана Мюленфельд (Johanna Mühlenfeld), яка була ученицею Бони Пайзер.

Після відкриття в 1900 році школи бібліотечної справи для жінок, її зал довгий час надавав жінкам єдину можливість пройти практичну підготовку для професійної діяльності.


Информация о работе «Стан бібліотечної справи в Німеччині»
Раздел: Культура и искусство
Количество знаков с пробелами: 94143
Количество таблиц: 2
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
65763
0
0

... «Києво-Могилянська академія» Про долю кожної бібліотеки "розповідають" її фонди. Історія фондів наукової бібліотеки відродженого Національного університету "Києво-Могилянська Академія" - це історія сучасного меценатського руху численних державних та громадських наукових організацій і установ, приватних осіб з України, США, Канади, Франції та інших країн. Серед майже 200 тис. прим. сучасного ...

Скачать
57508
1
0

... .com V. Домашнє завдання За даними однієї з пошукових систем в комп’ютерній бібліотеці Інтернет знайти інформацію про: А) комп’ютерну мережу; Б) книгу; В) бібліотеку.   11 клас   Тема: Сучасне комп’ютерне забезпечення в бібліотечній справі. Мета: дати зрозуміти дітям, що оволодіння основами інформаційної культури підготує їх до будь – якого виду пізнавальної діяльності, забезпечить здатн ...

Скачать
51241
0
0

... івського імператорського університету, добре знайоме спеціалістам на початку ХХ сторіччя, на довгі десятиріччя було забуте. Перший нарис про Рубинського К.І., який освячує його діяльність до 1917 року, написаний спеціалістами Мазманьянц В.К. та Швалбом В.П. в 1974 році. В 1988 році був виданий перший бібліографічний покажчик, який включав в себе повну хронологічну біографію Рубинського, бібліограф ...

Скачать
42154
0
0

... ії переміщень ПА виділено три етапи: 1945, 1958 та 1983 рр. Встановлено додаткові обставини останнього передавання. Доведено, що основними причинами переміщення архівних і бібліотечних комплексів української еміграції з Чехословацької Республіки були ідеологічні міркування та "оперативні" потреби спецслужб. Опрацьовані джерела дають підстави для спростування деяких міфологем, що побутують в історі ...

0 комментариев


Наверх