Проектування операцій технологічного процесу

7. Проектування операцій технологічного процесу

Технологічна операція є основною одиницею виробничого проектування та обліку. На основі операцій оцінюється трудоємність виготовлення виробів та встановлюються норми часу та розцінки; визначається необхідна кількість робітників, обладнання, пристосувань та інструментів, собівартість виготовлення (складання); ведеться календарне планування виробництва та здійснюється контроль якості та строків виконання робіт.

В умовах автоматизованого виробництва під операцією потрібно розуміти закінчену частину ТП, яка виконується безперервно на автоматичній лінії, що складається з декількох одиниць технологічного обладнання, пов'язаних автоматично діючими транспортно-згрузочними пристроями. За умови гнучкого автоматизованного виробництва безперервність виконання операції може порушуватися.

Проектування технологічних операцій являє собою розробку операційних карт на визначені операції (встановлення радіаторної збірки на ДП та встановлення трансформатору на ДП).

Операційні карти - документи, що призначені для опису технологічних операцій із вказанням послідовного виконання переходів, даних про засоби технологічного оснащення, режимах та витратах праці.

Розроблені в даному розділі операційні карти на виконання операцій встановлення на ДП радіаторної збірки та трансформатора входять до складу маршрутної карти, розробленої у підрозділі 5.3, що розміщена в додатку А.1.

Операційний ескіз містить зображення виробу в тому вигляді, який він буде мати після виконання даної операції. Крім того на ескізі виріб повинен бути розміщений так, як він буде розміщений під час виконання даної операції.

Ескіз виконується згідно вимогам ЄСКД, але в довільному масштабі. На операційному ескізі все, що було зроблено до виконання даної операції, зображується тонкими лініями, а те, що буде зроблено під час виконання даної операції, - основними лініями. Крім того проставляються виконуючі розміри з заданими допусками та довідкові розміри.

Розроблені ескізи на задані операції номер 040 та 050 розміщені в додатках Б.1 та Б.2

8. Нормування технологічного процесу

Нормування складальних робіт виконують, грунтуючись на основі технологічних документів та нормативів часу. Нормування ТП полягає у визначенні величини штучного часу Т_ШТ для кожної операції (за умов масового виробництва) та штучнокалькуляційного часу Т_ШК за умов серійного виробництва. Визначення штучного часу проводиться за формулою:

Т_ШТ=t_ОСН + t_ДОП + t_ОБСЛ + t_ВІДП,

де t_ОСН - основний технологічний час; t_ДОП - допоміжний час;

t_ОБСЛ - час обслуговування робочого місця;

t_ВІДП - час перерви на відпочинок та особисті потреби робітника.

Суму основного технологічного та допоміжного часу називають оперативним часом t_ОП:

t_ОП= t_ОСН + t_ДОП.

Якщо позначити (t_ОБСЛ + t_ВІДП)×100/ t_ОП через К, тоді:

Т_ШТ= t_ОП×(1+К/100),

де К - у відсотках від оперативного часу.

Для конвеєру безперервної дії з примусовим ритмом К=9,3% від оперативного часу виконання операції

Таким чином, норми часу на виконання переходів для розрахунку штучного часу для операцій 040 встановлення трансформатора на ДП та 050 встановлення радіаторної збірки на ДП наведено в табл. 8.1 та 8.2.

Таблиця 8.1 – Операція 040: Встановлення трансформатора на ДП

№ пер.	Зміст переходу	Оперативний час, хв.
1	Взяти ДП та встановити її на підставку	0,08
2	Витягти трансформатор з тари	0,06
3	Вставити виводи трансформатора поз.53 у відповідні отвори у ДП поз.13 згідно операційного ескізу	0,13
4	Перевернути підставку з ДП на 180 градусів, притримуючи трансформатор лівою рукою	0,05
5	Взяти два гвинта з тари та наживити їх	0,08
6	Взяти електромеханічну викрутку	0,02
7	Закрутити гвинти викруткою до упору та відкласти викрутку	0,04
8	Взяти пензлик, змащений стопорною фарбою	0,02
9	Виконати стопоріння різьбових з'єднань	0,02
10	Повернути пензлик до ємності з розчинником	0,02
11	Взяти пензлик та занурити його у ємкість з теплопровідною пастою	0,02
12	Змастити поверхню запобіжника, що повернута до трансформатора, теплопровідною пастою	0,02
13	Повернути пензлик до ємкості з розчинником	0,02
14	Взяти стяжку з тари	0,02
15	Приєднати термозапобіжник поз.10 до трансформатора поз.53 за допомогою стяжки поз.14 згідно операційного ескізу	0,1
16	Зняти ДП з встановленим трансформатором з підставки	0,08
17	Укласти ДП до тари	0,02
18	Відмітити виконання операції	0,02
	Всього	0,82

Штучний час виконання цієї операції є 0,89 хв.

Таблиця 8.2 - Операція 050: Встановлення радіаторної збірки на ДП

№ пер.	Зміст переходу	Оперативний час, хв.
1	Взяти ДП та встановити її на підставку	0,08
2	Взяти радіаторну збірку	0,02
3	Встановити радіаторну збірку поз.11 на ДП поз.13, заправивши виводи транзистора у відповідні отвори згідно операційного ескіза	0,12
4	Перевернути підставку з ДП на 180 градусів, притримуючи лівою рукою радіаторну збірку	0,05
5	Взяти гвинт з тари	0,02
6	Наживити гвинт	0,02
7	Взяти електромеханічну викрутку	0,02
8	Закрутити гвинт до упору та відкласти викрутку	0,02
9	Взяти пензлик, змащений стопорною фарбою	0,02
10	Виконати стопоріння різьбових з'єднань	0,02
11	Повернути пензлик до ємкості з розчинником	0,02
12	Зняти ДП з встановленою радіаторною збіркою з підставки	0,08
13	Укласти ДП до тари	0,02
14	Відмітити виконання операції	0,02
	Всього	0,53

Тоді штучний час виконання цієї операції дорівнює 0,58хв.

9. Оптимізація ТП складання та монтажу Технологічний процес виготовлення ВДП у більшості визначається конструкцією ВДП та особливо застосованою елементною базою. Він також залежить від обсягів виробництва, але менше, оскільки визначається необхідним мінімумом всіх технологічних операцій та переходів, а об'єм виробництва впливає на ступінь автоматизації, механізації та організації виробництва.

Розроблений ТП складання виробу містить багато ручних операцій, що підвищує час виготовлення виробу, а відповідно знижує продуктивність виробництва і потребує багато робочих місць. Але це обумовлено конструкцією виробу.

Крім того, деякі операції потрібно виконувати на одному робочому місці. Це такі операції, як ручна пайка шнура до ДП та електромонтаж виробу (тобто приєднання за допомогою проводів ДП до основи корпусу). Виконання їх разом обумовлено тим, що шнур потрібно заправити до отвору в основі, а переміщувати ДП зі шнуром конвеєром не дуже зручно. Цей недолік також обумовлений конструкцією виробу.

Реалізувати конструцію блоку живлення, яка б не містила цих недоліків, і дотого ж була б досить дешевою у виготовленні та не містила б зайвих ускладнюючих елементів неможливо. Тому можна зробити висновок, що на заданій елементній базі було розроблено виріб, який має мінімально можливі габаритні розміри та розумну собівартість. В такому випадку немає сенсу змінювати конструкцію виробу та технологію виготовлення. Тим більш, що річна програма випуску виробництва блоку живлення дозволяє утримувати таку кількість робочих місць.

Висновки Під час виконання даного курсового проекту було розроблено технологію складання виробу побутової техніки - блока живлення БП-9/4. Конструкція даного виробу була відпрацьована на технологічність, тобто було проаналізовано пристосованість (зручність) виробу до використання: підготовку його до роботи, технічному обслуговуванню, ремонту, відновленню, забезпеченню вимог техніки безпеки та його транспортабельність. З побудованих КСС та ТСС для даного виробу видно, що він має багато оригінальних деталей, але це цілком пийнятно для масового виробництва. А за розрахованим комплексним показником технологічності, що дорівнює 0,88, можна зробити висновок, що виріб є технологічним. Крім того, в даному курсовому проекті було побудовано ТП складання виробу та на його основі - план складального цеху. До технологічного процесу складання блоку живлення БП-9/4 було складено маршрутну карту, де вказано все обладнання, оснащення та пристосування, необхідне під час роботи. В тій самій маршрутній карті було докладно описано виконання операцій 040 встановлення трансформатору на ДП та 050 встановлення радіаторної збірки на ДП, для яких розроблено і операційні ескізи, що належать до графічної частини даного курсового проекту.

Перелік посилань

1.  Технология и автоматизация производства РЭА: Учебник для вузов /И.П.Бушминский, О.Ш.Даутов, А.П.Достанко и др.; Под ред. А.П.Достанко, Ш.М.Чабдарова. - М.: Радио и связь, 1989.

2.  Гумбина А.Б. Электрические машины и источники питания радиоэлектронных устройств.: [Учебник для среднеспециальных учебных заведений радиотехнических специальностей] - М.: Энергоатом-издат, 1990.

3.  ГелльП.П., Иванов-ЕсиповичН.К. Конструирование и микроминиатюризация радиоэлектронной аппаратуры: Учебник для вузов. - Л.: Энергоатомиздат, 1984.

4.  ПавловскийВ.В., ВасильевВ.И., ГутманТ.Н. Проектирование технологических процессов изготовления РЭА. Пособие по курсовому проектированию: Учеб. Пособие для вузов.-М.: Радио и связь, 1982.

5.  ВейцманЭ.В., ВенбринВ.Д. Технологическая подготовка производства радиоэлектронной аппаратуры.- М.: Радио и связь, 1989.

6.  Автоматизация и механизация сборки и монтажа узлов на печатных платах /А.В.Егунов, Б.Л.Жоржолиани, В.Г.Журавский, В.В.Жуков; Под ред. В.Г.Журавского.-М.:Радио и связь, 1988.