Облік довгострокової дебіторської заборгованості

2.2 Облік довгострокової дебіторської заборгованості

Всі розрахунки, що здійснюються на підставі укладених договорів, належать до розрахунків з комерційних операцій (угод), у результаті яких партнери очікують одержати прибуток. Крім цих розрахунків, здійснюються операції некомерційного характеру без укладання договорів, на які не поширюються дія строків позовної давності.

Позики видають як готівкою, так і шляхом безготівкових перерахувань, згідно із заявою працівника.

Максимальний розмір позики для одного працівника законодавством не обмежується.

Обов’язковою умовою отримання позики є її безвідсотковість. Терміни повернення та форми розрахунків за довгостроковими позиками, виданими працівникам підприємства.

Аналітичний облік довгострокової дебіторської заборгованості ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення та погашення.

Регістром аналітичного обліку розрахунків з дебіторами є реєстр дебіторів.

Для обліку довгострокової дебіторської заборгованості призначено рахунок 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість». На ньому відображається облік господарських процесів, дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. За дебетом відображається виникнення (збільшення) заборгованості. За кредитом – погашення (списання ) заборгованості. Відображається у звітності: Баланс (Ф № 1), рядок 050.

На підставі договору оренди орендодавець може передати власні основні засоби, інші необоротні матеріали та нематеріальні активи у фінансову оренду іншому підприємству.

Чисті інвестиції орендодавця у фінансову оренду відображаються на субрахунку 181 «Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду».

До іншої дебіторської заборгованості належать надання довгострокових позик працівникам підприємства та інші види розрахунків, що відображуються на субрахунку 163 «Інша дебіторська заборгованість». Підприємство може надавати позики, якщо це передбачено статутом або іншим аналогічним документом підприємства та за наявності належно оформлених документів.

Довгострокова дебіторська заборгованість відображається в Балансі у складі необоротних активів.

3. СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ І КОНТРОЛЬ ДЕБІТОРСЬКОЇ ТА КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Дебіторська заборгованість є частиною активу організації, а кредиторська заборгованість – її зобов’язаннями. Це ствердження в своєї основі має балансове рівняння, яке в свою чергу виводять завдяки подвійного запису, де кожна господарська операція відображується в однаковій сумі за дебетом і кредитом різних рахунків і організація виступає в ролі дебітора і кредитора.

Дотримуючись цієї точки зору, під дебіторською заборгованістю слід розуміти заборгованість перед організацією різних юридичних осіб, які виникають в ході господарської діяльності, а під кредиторською відповідно – зобов’язання перед різними юридичними і фізичними особами.

Ще одне тлумачення характеризує дебіторську і кредиторську заборгованість як елементи обов’язкового правовідношення, які регулюються обов’язковим правом однією з основних різновидів цивільних правовідносин, де суб’єкт том виступають кредитор і боржник, об’єктом є дія зобов’язаної особи, яке визначається в формі прав вимагання (дебіторська заборгованість) і відповідних зобов’язань – боргу (кредиторська заборгованість).

З точки зору маркетингової політики організації, автори Бригхем Ю., Гкапенськи Л. визначають дебіторську заборгованість як інструмент стимулювання попиту. Під впливом ринкової конкуренції господарські суб’єкти намагаються привабити як можна більше покупців, надаючи їм відстрочку оплати придбаних товарів, що приносить вигоду у вигляді збільшення об’єму продаж. В даному випадку дебіторська заборгованість є очікуємою і запланованою у рамках кредитної політики організації. У зв’язку з цим однією з невирішених методичних проблем є проблема оцінки ефективності використання стимулюючої дебіторської заборгованості.

На будь-якому підприємстві незалежно від напрямку діяльності існують зобов’язання підприємства перед поставщиками, підрядчиками, працівниками, та навпаки за короткострокові та довгострокові кредити, учасниками та ін. - всі ці наці зобов’язання, або перед нами є поточними. До поточних активів належать грошові кошти та інші ресурси щодо яких можна вважати, що вони будуть перетворені на (продані за) грошові кошти чи використані протягом року з дати складання бухгалтерського балансу або протягом нормального операційного циклу підприємства (із двох термінів обирають довший).

Ліквідність активів є однією з головних ознак, що використовуютьсь в фінансовому та системному аналізі.

Форма дебіторської заборгованості це кредит по одному рахунку. Єдиною причиною того, що покупець повинен постачальнику гроші за отриманий товар чи послуги є запис у бухгалтерських книгах і рахунок, підписаний покупцем. Щоб огородити себе від ризику несплати рахунків постачальник може попросити оформлення кредиторської заборгованості у вигляді комерційного кредиту шляхом виписки векселя – простого чи акцептованого.

Кількісна величина дебіторської заборгованості залежить від об’єму реалізації в кредит і тривалості часу між реалізацією і отриманням виручки, відповідно розмір кредиторської заборгованості залежить від об’єму наданого кредиту і середньою тривалістю часу між отриманням продукції (робіт, послуг) та її оплатою. На якість дебіторської і кредиторської заборгованості впливають: види розрахунків (використання розрахунків, гарантуючих платіж, зменшує розміри дебіторської і кредиторської заборгованості ); професіоналізм співробітників організації; умови розрахунків, система контролю та ін.

Для уточнення економічної природи дебіторської і кредиторської заборгованості в своєчасних умовах господарювання необхідно оцінити місце, роль цих економічних явлень на ступінях виробничо-фінансового циклу. Виробничо-фінансовий цикл охоплює поточну діяльність господарчого суб’єкту з моменту витрачання грошових коштів на закупівлю виробничих ресурсів (тобто періоду виникнення кредиторської заборгованості) до моменту їх потрапляння від реалізації виробничої продукції (інкасації дебіторської заборгованості). У складі виробничо-фінансового циклу визначають операційний цикл, який починається у момент витрачання засобів на закупівлю сировини і закінчується в момент продажу, тобто виникненням у покупця обов’язку оплатити товар. Таким чином операційний цикл охоплює увесь час, впродовж якого грошові засоби відволічені в матеріальні запаси (сировина, незавершене виробництво і готова продукція). Виробничий цикл – це власний час виробництва, від моменту витрачання матеріалів на виробничі потреби до моменту оприбуткування на склад готової продукції (для галузей матеріального виробництва). Оцінка потреби організації в готівкових грошових коштах і керуванні грошовим обертом неможливі без розрахунку тривалості окремих фаз заготовчих і виробничих процесів, а також процесів реалізації готової продукції (товарів, робіт, послуг) і проведення розрахунків з постачальниками і покупцями. На цій основі виявляються сума засобів в запасах і дебіторської заборгованості, а також знаходяться суми, додатково внесені в оборот за рахунок кредиторської заборгованості, які виникають через неспівпадання строків операційного циклу і кредиторською заборгованістю, що визначає потребу у власному оборотному капіталі. Крім того для покращення достовірності результатів запропоновується корегування строку погашення дебіторської і кредиторської заборгованості, а також періоду відволікання засобів в аванси, видані постачальникам, і враховувати скорочення строку розрахунків із покупцями за рахунок отриманих від них авансів, виходячи з тієї частки долі, яку займає відповідна група в загальному об’ємі розрахунків. Таким чином, вказаний взаємозв’язок оборотного капіталу і дебіторської та кредиторської заборгованості використовується для організації контролю грошового обороту господарчого суб’єкту і досягнення їм оптимального рівня платоспроможності.

Велике значення для розкриття теоретичних положень аналізу та контролю дебіторської і кредиторської заборгованості має системне дослідження понятійного апарату, а також найбільш повне групування цих явищ по ряду нових класифікаційних ознак.

Завдання аналізу дебіторської заборгованості встає у виявленні резервів і динаміки невиправданої заборгованості, причин її виникнення або росту.

На прикладі підприємства ВАТ «СВЗ» проаналізуємо дебіторську та кредиторську заборгованість динаміку та причини виникнення та шляхи їх припинення. (Дані взяті на основі Балансу даного підприємства за 2008 та 2009 роки).

Таблиця 3.1 - Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості ВАТ «СВЗ» 2008 р.

Найменування показника, тис. грн.	Залишок на 1.01.2008 р.	Виникло зобов’язань	Погашено зобов’язань	Залишок на 31.12.2008р.
1.Дебіторська заборгованість	283	1571	1770	84
2. Прострочена дебіторська заборгованість	0	0	0	0
3.Кредиторська заборгованість	5347	2065	2277	5135
4. Прострочена кредиторська заборгованість більше 3-х місяців	0	0	0	0

1. Зміну (∆ДЗ) дебіторської заборгованості розрахуємо за наступною формулою:

∆ДЗ = Виникло зобов’язань – погашено зобов’язань, грн. (1)

2. Відносне відхилення (φДЗ) дебіторської заборгованості розрахуємо за такою формулою:

φДЗ = ; (2)

φДЗ =  100 % = 30 %;

3. Абсолютне відхилення (∆АКЗ) кредиторської заборгованості розрахуємо за формулою:

∆АКЗ = Залишок на кінець звіт. пер. – залишок на початок звіт. пер., грн. (3)

∆АКЗ = 5135 – 5347 = - 212 тис. грн.

Кредиторська заборгованість знизилася на 212 тис. грн., тобто спостерігається позитивна динаміка її зниження, що говорить про покращення платоспроможності боржників підприємства ВАТ «СВЗ».

4. Відхилення (φКЗ) дебіторської заборгованості розрахуємо за наступною формулою:

φКЗ = ; (4)

φДЗ =  100 % = 104,1 %;

Із таблиці 3.1 видно, що стан розрахунків з дебіторами у 2008 р. покращилось. Зниження заборгованості склало 199 тис. грн., або 12,6%. Прострочену дебіторську заборгованість не має, тому що кредитори інтенсивно погашують свій борг.

Аналіз кредиторської заборгованості підприємство більше 3 місяців не мало у 2008 р.

Таблиця 3.2 - Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості ВАТ «СВЗ» 2009 р.

Найменування показника, тис. грн.	Залишок на 1.01.2009 р.	Виникло зобов’язань	Погашено зобов’язань	Залишок на 31.12.2009р.
1.Дебіторська заборгованість	84	1672	1603	153
2.Прострочена дебіторська заборгованість	0	0	0	0
3.Кредиторська заборгованість	5135	4177	2699	6613
4. Прострочена кредиторська заборгованість більше 3-х місяців	0	0	0	0

1. Абсолютне відхилення (∆АДЗ) дебіторської заборгованості розрахуємо за формулою:

∆АДЗ = Залишок на кінець звіт. пер. – залишок на початок звіт. пер., грн. (5)

∆АДЗ = 153 – 84 = 69 тис. грн.

2. Відносне відхилення (φДЗ) дебіторської заборгованості розрахуємо за такою формулою:

φДЗ = ; (3)

φДЗ =  100 % = 182,1%;

3. Абсолютне відхилення (∆АКЗ) кредиторської заборгованості розрахуємо за формулою:

∆АКЗ = Залишок на кінець звіт. пер. – залишок на початок звіт. пер., грн. (3)

∆АКЗ = 6613 – 5135 = 1478 тис. грн.

4. Відхилення (φКЗ) дебіторської заборгованості розрахуємо за наступною формулою:

φКЗ = ; (4)

φДЗ =  100 % = 128,8 %;

Із таблиці видно, що дебіторська і кредиторська заборгованість збільшились. Так, наприклад, дебіторська заборгованість збільшилась на 69 тис. грн. або на 82,1%, а кредиторська – на 1478 тис. грн. або на 28,8%. Простроченої кредиторської заборгованості більш, ніж 3 місяці ВАТ «СВЗ» не мало в 2009 році, тобто підприємство не є банкрутом.

Динаміка росту дебіторської та кредиторської заборгованості негативно впливає на фінансовий стан підприємства, причинами яких є: види розрахунків (недотримання платіжної дисципліни в минулому), недостатній професіоналізм персоналу, несвоєчасність погашення заборгованостей з обох сторін, тобто борги, яки «повисли» і є фактором недостатньої фінансової стійкості та інвестиційної непривабливості. В процесі фінансово-господарської діяльності у підприємства постійно виникає потреба у проведенні розрахунків зі своїми контрагентами, бюджетом, податковими органами. Відвантажуючи вироблену продукцію або призводячи деякі послуги, підприємство, як правило, не отримує гроші в оплату негайно, тобто по суті воно кредитує покупців. Тому впродовж періоду від моменту відвантаження продукції до моменту постачання платежу кошти підприємства заморожені у вигляді дебіторської заборгованості, рівень якої визначається багатьма факторами: вид продукції, ємкість ринку, рівень насиченості ринку даною продукцією, умови договору, прийнята на підприємстві схема розрахунків та інше.

Розглянемо структуру кредиторської заборгованості за 2008, 2009 рр. у таблицях 3.3, 3.4.

Таблиця 3.3 - Структура кредиторської заборгованості за 2008 р.

Найменування показника,тис. грн.	На 1.01.08р.	На 31.12.08р.	Зміни ∆ (+,-)	Темп росту (зниження %)
Кредиторська заборгованість усього	5347	5135	-212	96,04
в тому числі: -постачальником -по оплаті праці -по соц.страх. -заборгованість перед бюджетом -аванси отримані -інші кредитори	4431 262 217 105 146 186	4291 62 44 378 146 214	-140 -200 -173 +273 0 +28	96,84 23,66 20,28 360 100 115,05

Зміни = 5135 – 5347 = -212 тис. грн.

Темп росту =  = 96,04 %

За даними таблиці видно, що у 2008р. кредиторська заборгованість знизилась на 212 тис. грн. або на 3,96%. Найбільша частина долі в структурі заборгованості складає заборгованість постачальникам за конкретний товар 82,88% з початку року і 83,56% в кінці року.

Економічний прогноз зниження заборгованості складала 573 тис. грн. але внаслідок збільшення заборгованості перед бюджетом на 273 тис. грн. і перед іншими кредиторами на 28 тис. грн. реально знизило кредиторську заборгованість до 212 тис. грн.

За 2009р. підприємство ВАТ «СВЗ» повністю погасило заборгованість перед іншими кредиторами на суму 214 тис. грн. Також погасило заборгованість перед бюджетом і соціальним забезпеченням, знизило заборгованість по оплаті праці з 62 до 18 тис. грн. Збільшення авансів відбулося з 146 до 493 тис. грн.

Таблиця 3.4 - Структура кредиторської заборгованості за 2009 р.

Найменування показника	На 1.01.09 р. тис. грн.	На 31.12.09 р. тис. грн.	Зміни ∆ (+,-)	Темп росту (зниження %)
Кредиторська заборгованість усього	5135	6613	+1478	128,78
в тому числі: -постачальником -по оплаті праці -по соц.страх. -заборгованість перед бюджетом -аванси отримані -інші кредитори	4291 62 44 378 146 214	6090 18 1 11 493 0	+1799 -44 -43 -367 +347 -214	141,92 29,03 2,27 2,91 237,67 0

Завдання аналітика складається не тільки в констатації фінансового рівня підприємства, але і в підготовці пропонованих шляхів його покрашення. Для цього потрібно виявлені фактори (причини), які суттєво впливають на фінансово-господарський розвиток підприємства проаналізувати і дати пропозицію усунення негативних факторів і посилити позитивні.

Значну роль у фінансовому оздоровленні підприємств відіграє реструктуризація кредиторської заборгованості. Тому що вона є одним із шляхів постачання податкових платежів до бюджету. В процесі реструктуризації припиняється нарахування пені на відстрочені платежі, розблоковуються рахунки латників податків, знімаються арешти з майна підприємств. Разом ці засоби є кроком на шляху до нормалізації збирання податкових платежів і оздоровлення економіки.

Керування дебіторською заборгованістю передбачає контроль за обертом засобів у розрахунках. Прискорення оберту в динаміці розглядається як позитивна тенденція. Велике значення має відбір потенційних покупців і визначення умов оплати товарів, передбачених у контрактах або договорах. Відбір здійснюється за допомогою неформальних критеріїв: дотримання платіжної дисципліни у минулому, прогнозні фінансові можливості покупця по оплаті замовленого їм товару, рівень поточної платоспроможності, економічні і фінансові умови підприємця продавця. Необхідна для аналіза інформація може бути отримана з оприлюдненої фінансової звітності, від спеціалізованих інформаційних агентств, із неформальних джерел.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” №996-XVI : за станом на 1 грудня 2008 р. / Верховна Рада України – Офіц. вид. – К. : Парламентське видавництво, 2008.– 8 с.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" : за станом на 1 грудня 2008 р. / Кабінет міністрів України – Офіц. вид. – К. : Міністерство фінансів України, 2008.– 12 с.

3. Бутинець Ф.Ф. Історія бухгалтерського обліку: У 2-х частинах. Навч. посіб. для студентів вищих навч. закл. / Бутинець Ф.Ф., Іванов С. К. – 7-е вид., перероб. і доп. – Житомир: ПП "Рута", 2008. – 512 с.

4. Безуглий А.Н. Вплив амортизаційної політики на прибутки і доходи бюджету / А.Н. Безуглий // Фінанси України. – 2008 . – №4. – С. 44-56.

5. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський словник / За ред. проф. Бутинця Ф.Ф. - Житомир: ПП "Рута", 2008. – 224 с.

6. Бібліотека і доступність інформації в сучасному світі [Електронний ресурс] / Л.І. Костенко, А.Г. Бровкін // Бібліотечний вісник – 2009. - № 4. – Режим доступу до журналу: http: // www.nbuv.gov.ua /articles/2009/03klinko.htm.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджений наказом МФУ від 31.03.99р. №87.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №2 «Баланс», затверджений наказом МФУ від 31.03.99р. №87.

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №3 «Звіт про фінансові результати», затверджений наказом МФУ від 31.03.99р. №87.

10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №4 «Звіт про рух грошових коштів», затверджений наказом МФУ від 31.03.99р. №87.

11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №10 «дебіторська заборгованість», затверджений наказом МФУ від 08.10.99р. №237.

12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №11 «Зобов’язання», затверджений наказом МФУ від 31.01.00р. №20.

13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №15 «Доходи», затверджений наказом МФУ від29.11.99р. №290.

14. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями.

15. Голов С. Учет основных средств согласно МСБУ // Бухгалтерский учет и аудит. - 1999. - №4. - с.19-23.

16. Ткач В., Ткач М. Международная система учета и отчетности. – М.: Финансы и статистика, 1992. - 159 с.

17. Економіка підприємства. Підручник / За ред. С.Ф. Покропивного – К.: КНЕУ, 2001. – 528 с.

18. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», затверджений наказом МФУ від31.12.99р. №318.

19. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2004 р./ Пер. з англ. мови О.В. Селезньов, О.Л. Ольховікова, О.В. Гик, Т.Ц. Шарамидзе, Л.Й. Юрківська, С.О. Кульков – К.: ТОВ «ТАМЦАУ «Статус». – 1028 с.

20. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 р. №69.

21. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств й організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. №291, зі змінами.

22. Постанова КМУ від 22.01.96 р. №116 «Про затвердження порядку визначення розміру збитків від крадіжки, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей».

23. Бутинець Ф.Ф., Давидюк Т.В., Малюга Н.М., Чижевські Л.В. Бухгалтерський управлінський облік: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. За ред. Ф.Ф. Бутинця; 2-ге вид., перероб і доп. - Житомир: ПП «Рута», 2002.- 480 с.