Організація енергетичного господарста

План.

1.  Організація енергетичного господарства підприємства.

2.  Прогнозування і планування енергопостачання.

3.  Шляхи економії енергоресурсів.

1.  Організація енергетичного господарства підприємства.

 

Склад, значення і завдання енергогосподарства.

Енергетичне господарство це не тільки допоміжний участок підприємства, але і елемент енергетичних систем району і являє собою складну сукупність процесів в-ва, перетворення, розподілу і використання всіх видів енергетичних ресурсів. Енергогосподарство забезпечує в-во на даному підприємстві різними видами енергії і енергоносіями, здійснює монтаж, експлуатацію і ремонт енергообладнання в виробничих цехах і підрозділах підприємства.

Найбільшу питому вагу в енергопотребі займає електрична енергія 30% всієї вживаної енергії.

Електрозабезпечення підприємства здійснюється в основному від районних енергетичних систем і рідше від власних електростанцій.

Теплоносії – пар і гаряча вода – поступають головним чином від теплових сіток тереторіальних енергосистем. На підприємствах для отримання носіїв теплової енергії широко використовують так звані другорядні енергоресурси – теплота вихідних газів нагріваючих печей для нагріву води, використання води і пару, які одержані при водяному і випарювальному охолодженні, від отоплення, а також відпрацьованого пару.

Забезпечення стисненим повітрям підприємств здійснюється децентралізовано, тобто при допомозі компресорних установок, які забезпечують подачу на робочі місця стисненого повітря для пневмозажимів, підйомників і ін.

Для виробничих і господарсько-побутових потреб підприємство використовує воду в значних об’ємах, при організації водозабезпечення особливе значення повинно приділятися вирішенню екологічних питань, повторному використанню промислової води і викидів її в природні джерела тільки через систему очисних споруд.

На підприємстві використовують також тверде, рідке і газоподібне паливо в залежності від технології в-ва.

В якості твердого палива використовують вугілля, кокс. Для нагрівальних приладів застосовують рідке паливо – мазут, для транспортних засобів в залежності від двигунів внутрішнього згорання використовують дизпаливо і бензин.

Газоподібним паливом служить природній газ, який використовується нагрівальними установками. В виробничому процесі використовують також інші гази – кисень, вуглекислий газ.

Важливим фактором, який дозволяє правильно організувати систему енергозабезпечення і рівень технічної експлуатації є надійність і безперебійність забезпечення енергією. Перериви в енергозабезпеченні ведуть до порушень виробничих процесів і економічним збитком.

Процес в-ва, розподіл і потреба енергії є єдиним енергетичним процесом в якому всі елементи взаємозв’язані. Структура і об’єм енергозабезпечення залежать від виду продукції, технологічного процесу, виробничої потужності і зв’язків з територіальною енергетикою.

Енергетичне господарство на підприємстві ділиться на:

-  загальне

-  цехове

Загальне – це генеруючі, перетворюючі і виробничі спорудження, установки і пристрої, які об’єднуються в підрозділи, цехи:

-  теплосиловий

-  електросиловий

-  газовий

-  електромеханічний

-  слаботоковий

Теплосиловий – це контрольні установки, теплова сітка підприємства, водозабезенчення, каналізація, кмпресорні установки і сітка зрідженого повітря, конденціонери, мазутоперекачуючі установки.

Електросиловий – понижаючі підстанції, трансформаторні установки, кабельні сітки, електролінії.

Газовий цех – газопровідна сітка, киснева станція, склади з балонами, які наповнені різним газом.

Електричний цех – виконує роботи по ремонту електрообладнання і електроапаратури.

Слаботоковий участок – здійснює технічне обслуговування АТС, комутаторних установок, акумуляторних підрозділів, радіотелевізійної сітки.

Організація і управління енергозабезпеченням підприємства.

Енергогосподарство:

-  електросиловий цех

-  тепловий цех

-  електромеханічний цех

які в свою чергу діляться на виробничі участки (всього більше 20 цехів і участків):

-  підстанції

-  електросітка

-  трансформаторно-масляний

-  акумуляторний

-  релейного захисту

-  зв’язку і сигналізації

-  котельні

-  теплозабезпечення

-  повітря і газозабезпечення

-  водозабезпечення і каналізації

-  топливозабезпечення

-  вентиляційний

-  розбірно-збірний

-  слюсарний

-  механічний

-  обмоточний

-  дослідний

-  масляний

-  електромонтажний

-  комплектовочний

Виробнича структура енергогосподарства відображає організаційні і технічні особливості його як об’єкта управління.

Велика кількість різного енергообладнання і складних енергоустановок вимагають єдиного керівництва енергогосподарством.

На підприємствах це здійснює головний енергетик (якщо це невелике підприємство, то це служба входить до головного механіка).

Аппарат відділу головного енергетика ВГЕ складається з функціональних бюро, груп і лабораторій.

Головний енергетик має 2 заступників:

-  по енергетичній частині

-  по теплотехнічній частині

Обов’язковою умовою для забезпечення нормальної роботи в-ва є черговий енергетик, який має безпосередній зв’язок з диспетчерською службою підприємства.

Різні відділи і бюро займаються виконанням обов’язків, які передбачені відповідними положеннями і регламентуються умовами діяльності при любих формах внутрішньогосподарського розрахунку.

Енергетична частина має:

-  електричні бюро

-  енергоконструкторські бюро

-  планово-економічне бюро

-  електроцех

-  виробничі участки

Теплотехнічна частина має:

-  вентеляційне бюро

-  бюро ППР

-  теплотехнічне бюро

-  тепловий цех

-  виробничі участки

Черговий енергетик має в своєму підпорядкуванні:

-  енергоучастки виробничих цехів

-  електроремонтний цех

-  виробничі участки

Вдосконалення організаційної структури управління енергогосподарством треба співставляти з розробкою міроприємств по їх оптимізації.