Доходи населення в Полтавській області

Міністерство освіти і науки україни

Державний вищий навчальний заклад

«Київський Національний Економічний Університет імені Вадима Гетьмана»

Тема:

Доходи населення в Полтавській області

Виконала студентка

3 курсу, спец. 6503, 12групи

Петруша Олена Віталіївна

Перевірила:

Ільєнко Алла Владиславівна

Київ-2010

Зміст

Вступ

1.  Теоретичні основи доходів населення

1.1 Сутність доходів населення: економічні, соціально-політичні та правові аспекти

1.2 Класифікація доходів за економічним критерієм походження їх джерел

2. Аналіз доходів населення в Полтавській області

3. Пропозиції щодо збільшення рівня доходів населення Полтавської області

Література

Вступ

 

Актуальність обраної теми полягає у необхідності дослідження доходів населення як одних з найважливіших показників, що характеризують рівень економічного та соціального стану суспільства, оскільки незважаючи на позитивну динаміку доходів від трудової діяльності у Полтавській області, їх рівень залишається низьким.

Метою дослідження є внесення пропозицій прикладного характеру щодо збільшення темпів приросту доходів населення Полтавської області

Завданнями данного дослідження є:

-  визначення економічних, соціальних, правових та політичних аспектів доходів населення;

-  визначення джерел формування доходів;

-  оцінка ситуації в Полтавській області щодо рівня доходів населення;

-  розробка пропозицій щодо збільшення рівня доходів населення Полтавської області.

Предметом цього дослідження є теоретичні, методологічні, прикладні аспекти доходів населення в Полтавській області та розробки пропозицій щодо збільшення темпів їх приросту.

Об'єктом дослідження є рівень доходів в Полтавській області

У процесі підготовки виступу використано матеріали законодавчих та виконавчих органів влади України, публікації фахових видань, газетні статті, навчально-методична література, науково-інформаційні ресурси Інтернету тощо.

Розділ 1. Теоретичні основи доходів населення

 

1.1 Сутність доходів населення: економічні, соціальні, правові та політичні аспекти

 

Доходи населення слід трактувати як сукупність грошових та натуральних надходжень громадян з різних джерел в результаті розподілу та перерозподілу створених у суспільстві благ, які використовуються не лише для підтримки фізичного, морального, економічного стану індивіда, а й інтелектуального його розвитку.

Ринкова економіка, орієнтуючи населення на підвищення свого добробуту, передусім за рахунок трудової активності, ініціативи і підприємництва, поряд із підтриманням соціально-незахищених груп населення потребує державних гарантій забезпечення споживання для всіх громадян.

Економічний аспект доходів населення.

Доходи населення, як соціально-економічна категорія, характеризують стосунки в суспільстві з приводу присвоєння, використання та розподілу створюваного продукту. В зв’язку з тим, що головним критерієм соціального розшарування суспільства виступають розмір та джерело доходів, категорія доходів населення відображає економічні зв’язки між членами суспільства з приводу споживання виробленого продукту за рахунок її трудової активності, використання власності, яка знаходиться в її розпорядженні, та соціальних трансфертів.

Співвідношення доходів населення в частці трансфертних виплат і заробітної плати відіграє важливу роль як у формуванні економічної поведінки індивіда, його мотивації до праці, так і економічної політики держави. При домінуючій ролі заробітної плати в загальній сумі доходів формуються такі якості, як підприємливість та ініціатива. У разі підвищення ролі виплат по лінії державних програм допомоги нерідко відбувається формування пасивного ставлення до виробничої діяльності, психології утриманства.

Соціально-політичний аспект доходів населення.

Скорочення ролі держави у регулюванні доходів незмінно веде до надмірно високого рівня диференціації грошових доходів окремих соціальних груп населення. В Україні розшарування суспільства за критерієм отриманих доходів є гострою соціальною проблемою: за оцінкою експертів, 25% найбідніших сімей України одержує 8%, а 5% найзаможніших – 30% усіх доходів, тож політика щодо грошових доходів населення є одним із найважливіших напрямів соціально-економічної політики держави і має охоплювати всі верстви населення, сприяти зростанню реальних доходів зайнятого і незайнятого населення. Ефективна політика доходів передбачає усебічне врахування впливу всіх чинників та прогнозування наслідків цього впливу на формування динаміки і структури доходів населення. Державна політика у сфері оплати праці передусім має бути спрямована на те, щоб:

-  удосконалити законодавство про оплату праці, посилити контроль за додержанням законодавства про оплату праці, своєчасно виплачувати заробітну плату

-  реформувати систему оплати праці, істотно підвищити зарплату та докорінно змінити структуру видатків виробництва

-  підвищити вартість (ціну) робочої сили, збільшивши у виробничих витратах питому вагу видатків на оплату праці

-  зменшити необґрунтовану надмірну міжгалузеву диференціацію в оплаті праці, істотно підвищити зарплату в галузях, що забезпечують науково-технічний прогрес, економічно і фінансово оздоровивши підприємства цих галузей

-  підтримати купівельну спроможність населення через індексацію доходів

-  реалізувати комплекс правових, організаційно-економічних заходів, спрямованих на легалізацію тіньових доходів.

Правовий аспект доходів населення.

Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України. Регулюють розмір мінімальної плати Закон України «Про оплату праці», Закон України «Про Державний бюджет України», Закон України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати». Частиною першою статті 10 Закону України “Про оплату праці” встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України.