1.3 Методи оцінки галузевого документального інформаційного потоку

Вивчення ДП є важливим для наукового дослідження будь-якої проблеми.

Галузеві документальні інформаційні потоки (ДІП) — це система, що складається з взаємопов'язаних елементів, якими є не тільки власне документи, а й їх окремі бібліографічні ознаки: обсяг, шифр, оперативність, старіння, цитування, термінологія та ін. Для їх дослідження, а також потоків, утворених ними, використовують бібліометричні та наукометричні методи.

Останнім часом важливим напрямком бібліометричних досліджень став аналіз ГДП, що складають репертуар вітчизняної книги. Репертуар книги з проблем культури та мистецтва досліджує викладач РДГУ М.С. Костенко, дане дослідження висвітлено в другому розділі даної дипломної роботи.

Щоб зробити аналіз бібліометричних показників інформаційного потоку вироблено ряд методик, таких як: кластерний аналіз, контент-аналіз, метод ключових слів, пропускного аналізу та бібліографічного поєднання, анкетний метод, які вивчають різні властивості документального потоку [29,с.19]. Для повної характеристики потоку документів, його структури, внутрішніх і зовнішніх зв'язків, динаміки розвитку, виявлення закономірностей, доцільно досліджувати комплекс показників [29,с.19].

На сьогодні запропоновано ряд методів, що дозволяють в певній мірі об’єктивувати кваліметричні характеристики змістовного наповнення документів, наприклад, метод контент-аналізу, або кількісного вивчення змісту документа; семантичний аналіз документів (експертна оцінка), який має в певній мірі суб'єктивний характер, що залежить від труднощів, які виникають при кількісних вимірах змісту документів [29,с.19]. При інформаційному аналізі наукових проблем інколи використовується індексація документів ключовими словами. Цей метод, аналогічний за своєю суттю методу контент-аналізу і направлений на вивчення тематичної характеристики текстів документів та їх масивів. Він може бути самостійно названий "методом ключових слів".

Оригінальну методику, засновану на використанні ключових слів, запропонували Х. Талвоя, Л. Гасман [29,с.19]. Для одержання найвірогідніших даних вони рекомендують враховувати всі статті, які опубліковано з проблеми, що досліджується. Зважаючи на те, що неможливо відібрати весь потік першоджерел, використовують ряд вторинних документів. Аналіз документів на основі ключових слів використовують як методичну основу системного аналізу предметного змісту потоку документів, а за допомогою його — наукової проблеми. При використанні цього методу стає можливим моделювання як теоретичних, так і практичних напрямів науки [лад,с.19]. Цей метод може бути основою для вироблення простих та зручних в застосуванні інших методів дослідження, які б визначали новизну, актуальність, дублювання, повторюваність інформації в документах та її цінність, як показник техніко-економічної ефективності й наукового прогресу. Це дає можливість скласти об'єктивну оцінку кожної окремо взятої проблеми, визначити її перспективність та новизну, що має велике значення при плануванні науково-дослідних та дисертаційних робіт.

У документалістиці широко застосовується метод пропускного аналізу. Це сукупність прийомів для виявлення пропусків у попередніх знаннях. Метод виходить з чіткого формулювання бажаного практичного результату на основі існуючих потреб у цьому результаті. Як метод інформатики, визначення пропуску в знаннях може бути методичною основою формування мети наукових досліджень, вироблення напрямів досліджень для отримання нових знань.

З позиції системного підходу дослідження ДІП, формальним критерієм інформаційних зв'язків документів з їх цитування. Число посилань — інформативний індикатор взаємозв'язку наукових робіт, що дозволяє виявити ті зв'язки, які не визначаються явно.

У науці апарат бібліографічних посилань виконує багатогранні функції, які не менш важливі в структурі науки, ніж самі наукові факти. Бібліографічні посилання нерозривно пов'язані з текстовою частиною наукових публікацій, але можуть мати й самостійне значення, наприклад в покажчиках наукових посилань і надавати суттєву допомогу вченим, бібліотечним та інформаційним працівникам при проведенні інформаційних пошуків і різноманітних наукометричних досліджень, таких як цитат- та кластер-аналіз [29,с.19].

Багатоаспектні функції апарату бібліографічних посилань обумовлюють широкі можливості використання методики цитат-аналізу для оцінки продуктивності та внеску в науку вчених і наукових колективів, прогнозування, виявлення найбільш значних періодичних видань, комплектування фондів бібліотек, дослідження динаміки розповсюдження нових наукових методів і ідей, виявлення "дрімаючих" робіт, які спочатку не одержали належного визнання, визначення тенденцій розвитку науки і техніки, виявлення структури, інтенсивності й направленості інформаційних потоків і наукових комунікацій [29,с.19] та ін.

Один з методів кластер-аналізу був розроблений ще М. Кестлером в 1963 р. і має назву методу бібліографічного поєднання[29,с.20]. В основі методу Кестлера полягає принцип взаємозв'язку між двома публікаціями, які цитують один і той же документ. Інтенсивність взаємозв'язку 2 публікацій визначається числом бібліографічних посилань, загальних для обох документів. Другий, досконаліший метод кластер-аналізу, — метод проспективного зв'язку, був розроблений в 1973 р. одночасно І. Маршаковою і Н. Смоллом. В основі цього методу лежить принцип виділення взаємозв'язку між двома публікаціями на основі цитування їх одними й тими ж документами. Інтенсивність взаємозв'язку двох публікацій за цими авторами пропорційна кількості праць, що посилаються одночасно на обидві публікації. Дослідження цитованості одержало широке розповсюдження при проведенні кластерного аналізу бібліографічних посилань, який засновано на виявленні кількісного взаємозв'язку публікацій за їх співцитуванням. Цей наукометричний метод дозволяє стежити за розвитком тієї чи іншої галузі науки і техніки, за проникненням її в суміжні; прогнозувати розвиток окремих галузей науки і виявляти лідерів у науці й "класичних" працях; взаємозв'язок ідей в розвитку науки; механізми та шляхи зародження і розвитку наукових напрямів[27,с.21].

У наш час опубліковано порівняно невелику кількість робіт, присвячених методології кластерного аналізу та його використанню в наукометричних дослідженнях. Деякі автори використовували в своїх дослідженнях принципи і методологію кластерного аналізу, але побудова інформаційних зв'язків ними здійснювалась не співцитуванням, а на основі анкетування, взаємоцитування журналів, розподілення публікацій різних за профілем журналів за рубриками реферативного видання. В методичних рекомендаціях Ю. Дупленко та С. Бурчинського описано метод кластерного аналізу для вивчення ДІП з геронтології, що проводився за допомогою програмної системи, адаптованої для обробки реферативно-бібліографічних масивів на ЕОМ. База даних, яка формується програмною системою і призначена для проведення кластерного аналізу, охоплює інформаційний масив у вигляді двох файлів. Один включає опис базових (цитованих) документів, а другий — проспективних (цитуючих) і ці останні посилаються на базові. Принцип побудови двох названих підмасивів розроблений, як уже згадувалося вище, Ю. Гарфілдом і реалізується з 1964 р.[27,с.21]. Метод побудови класифікації за допомогою покажчика посилань базується на тому, що, вказуючи в бібліографії при статті опубліковану раніше роботу, визначають концептуальний зв'язок між двома статтями, так би мовити класифікують свою статтю за допомогою посилань.

Цінність інформації нерозривно пов'язана з метою дослідження. Тому при визначенні цінності документа необхідно врахувати її наявність в документі, оскільки інформація в цьому випадку може бути оцінена на основі того, наскільки вона може принципово вплинути на результати дослідження. Новизна і вірогідність, як показники цінності документальної інформації, відносяться до надважливих, але мало розроблених проблем інформатики. Для визначення цих показників інформаційної діяльності використовують метод експертних оцінок, заснований на інтуїтивно-емпіричному підході. Новизна розглядається як абсолютна, так і відносна. Абсолютно новим вважається будь-яке дослідження, що вперше пропонує яке-небудь рішення проблеми; відносно новим — подальша розробка, пов'язана з вдосконаленням, поглибленням і розширенням досліджень запропонованого раніше вирішення проблеми (розробка по горизонталі). Для оцінки асиміляції нового введено наступні рівні: експериментальний, дослідний та практичний. Вірогідність наукового документа є мірилом повноти інформації, на основі якого визначається правдивість документа і складається з необхідної повноти бібліографічного опису і опису проведеного дослідження. Загальноприйнята структура опису дослідження, що адекватно відображає структуру експерименту, подана наступними елементами наукового повідомлення: мета, об'єкт, метод та результати дослідження. Кожний з цих елементів має своє мірило необхідної повноти інформації, яку можна виразити в кількості ознак і розробити відповідну вагову шкалу[29,с.20]. Таким чином, створюється можливість кількісної оцінки ступеня поданої інформації в описі дослідження, ранжирування наукових повідомлень і вибору найбільш вірогідних з них.

Другий показник, що широко вивчається, це — старіння документів. Найчастіше вивчається старіння документів за їх цитуванням. Для цього аналізують переліки публікацій періодичних видань (журналів) і визначають кількісний вміст процитованих праць різного "віку". Доцільно для формування однорідного масиву документів попередньо відібрати документи одного профілю чи наукового напряму, оскільки від них залежать темпи старіння. Цитовані документи розташовують в хронологічному порядку, починаючи з року дослідження, потім за допомогою математичної обробки встановлюють закономірність старіння (цитування) в залежності від "віку" документа. Необхідно відмітити, що вивчення старіння доцільно здійснювати не тільки в порівнянні з профілем, а й з видом документа.

Вивчення оперативності публікацій первинних документів проводять шляхом порівняння дат надходження документа у видавництво і дат видання. Ці дані, як правило, вказуються в кінці джерела інформації. В публікаціях періодичних видань міститься дата подання її в редакцію. Окрім вивчення оперативності видання за проходженням документа в редакції та видавництві, в деяких випадках вдаються до дослідження від моменту зародження наукової ідеї до публікації методом анкетування. Анкета включає приблизний час (дату) зародження ідеї, дату початку і закінчення дослідження, дату початку і закінчення написання статті, час редагування, друкування, довідкових перевірок, підгонки під журнальний формат, дату надходження в журнал на розгляд, дату прийняття або відхилення, дату публікації. Допоміжними можуть бути питання: де готувався рукопис (вдома, на роботі, від руки, на друкарській машинці або на комп'ютері), як багато часу автор переробляв рукопис.

Тепер можна коротко сказати про методики аналізу вторинних наукових документів і, відповідно, утворених ними ДІП. В літературі мало приділялося уваги опису методик дослідження властивостей і закономірностей формування вторинних документів. Вторинні джерела інформації досліджувалися з метою визначення повноти відображення в них первинних джерел інформації, дублювання при реферуванні первинних документів у різних вторинних джерелах, а також оперативності та інформативності. Повнота відображення первинних джерел у вторинних визначається шляхом порівняння змісту в профільному потоці й у вторинному джерелі (абсолютна повнота), порівняння числа первинних документів, відображених у різних вторинних джерелах (відносна повнота). Дослідженню підлягають ступінь і якість (назва) охоплення періодичних видань різними вторинними, виявляються переліки періодичних видань, що перетинаються і не перетинаються[9,с.14].

Методика дослідження дублювання зведена до визначення повторів відображення одного і того ж документа протягом визначеного періоду в одному й тому ж вторинному джерелі, або, що більш розповсюджено, в різних. Суть методу в розташуванні за алфавітом масивів вторинних документів і виявленні ідентичних документів за однією і тією ж градацією алфавітного розташування[29,с.20].

У літературних джерелах також описується методика аналізу оперативності джерел вторинної інформації. Під терміном "оперативність" мають на увазі інтервал між появою оригінальної публікації (статті, монографії, патенту тощо) і відображенням цієї первинної інформації в бібліографічному або реферативному виданні [29,с.20]. У зв'язку з тим визначення оперативності на основі співставлення року виходу бібліографічного або реферативного видання і року публікації первинної інформації не точне, пропонується співставляти місяць публікації статті чи іншого первинного документа і місяць публікації бібліографічного опису чи то реферату в інформаційному виданні. На основі цього визначають "абсолютну" оперативність. Для визначення "'відносної"' оперативності зрівнюють терміни відображення однієї і тієї ж первинної публікації в різних джерелах вторинної інформації.

Аналізуючи описані вище методики, можна сказати, що в наш час найповнішою можна вважати характеристику галузевого ДІП, при застосуванні комплексного підходу, який би включав кластерний аналіз наукових документів та визначав перспективність наукового напряму. Це має підняти вітчизняні наукові пошуки на сучасний рівень, який відповідав би світовим стандартам.

З позиції оцінки науково-інформаційного забезпечення фахівців, побудова технологій інформаційних процесів, у тому числі пошуку наукової інформації із застосуванням сучасних телекомунікаційних засобів та інформаційних мереж, а також дослідження кваліметричних і семантичних особливостей таких ДІП є дуже важливим процесом. Дані технології скорочують терміни пошуку інформації, а також надають можливість фахівцям користуватися не тільки вітчизняною інформацією, а й більшістю зарубіжної.


Розділ 2. Моделювання галузевих документальних потоків культури і мистецтва


Информация о работе «Моделювання галузевих документальних потоків як засобу спостереження за розвитком галузі (на прикладі культури і мистецтва)»
Раздел: Культура и искусство
Количество знаков с пробелами: 104359
Количество таблиц: 5
Количество изображений: 1

Похожие работы

Скачать
837850
0
0

... 15. Білецька В. Українські сорочки, їх типи, еволюція і орнаментація//Матеріали доетнографії та антропології. 1929. Т. 21—22. Ч. 1. С. 81. 16. Кравчук Л. Т. Вишивка // Нариси історії українського декоративно-прикладного мистецтва. Львів, 1969. С. 62. 17. Добрянська І. О„ Симоненко І. Ф, Типи та колорит західноукраїнської вишивки//Народна творчість та етнографія. 1959. № 2. С. 80. 18. ...

Скачать
358120
71
37

... структурного підрозділу може бути до 10 підлеглих; число робітників у бригадах – від 5 до 15 осіб. Контрольні питання 1.         Які елементи входять до складу системи виробничого менеджменту, розкрийте їхній зміст. 2.         Що відноситься до матеріально-грошових елементів підприємства. 3.         Дайте характеристику нематеріальним елементам підприємства. 4.         Назвіть сучасні ...

Скачать
139561
5
0

... якість і обсяги роботи будь-якої бібліотеки в значній мірі залежать від підбору книг, журналів та інших документів у її фонді. Саме ДФ є основою роботи бібліотеки. Саме вони визначають зміст, повноту і якість задоволення та розвитку ІП користувачів [Цимбалюк П.І. Інформаційний ресурс Бібліотеки. – Стратегічна основа її життєдіяльності [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 56]. В інформаційному ...

Скачать
354378
0
3

... комісією з питань бюджету відповідної ради, після чого ці ради затверджують звіт про виконання бюджету або приймають інше рішення з цього приводу.   Тема 3. Фінансові ресурси місцевого самоврядування Місцеві фінансові ресурси — це сукупність фондів грошових засобів, які створюються в процесі розподілу та перерозподілу ВВП і спрямовуються на економічний та соціальний розвиток адміністративно- ...

0 комментариев


Наверх