Радянізація західноукраїнських земель (1939-1941 рр.)

Деякі питання української історії
Суспільно-політичні та національні питання в програмах загальноросійських політичних партій Діяльність українських парламентських громад в І-ї та ІІ-ї Державних думах Росії Розвиток науки та освіти на українських землях у складі Російської імперії в др. пол. ХІХ – початку ХХ ст Ліберальна і демократична інтелігенція в українському національному русі на початку ХХ ст Політика урядів Австро-Угорщини і Російської імперії в українському та польському питанні у роки Першої світової війни Соціально-економічне становище українських територій у роки Першої світової війни Революційні події у Петрограді в жовтні 1917 р. та їх вплив на Україну Аграрне питання в Україні у період революційних перетворень і громадянської війни Особливості соціально-економічної політики в УСРР у 1922-1928 рр Формування та діяльність інституцій радянської влади в Україні. Радянська Україна у Конституціях СРСР (1924 і 1936 рр.) й УСРР(УРСР) 1929 і 1937 рр Центри української еміграції в Польщі, Чехословаччині й Румунії Особливості функціонування націоналістичних організацій на західноукраїнських землях Кооперативний рух в Україні: особливості в УСРР і на західноукраїнських територіях Характер і наслідки урбанізації в Радянській Україні у 1920-1930-ті рр Радянізація західноукраїнських земель (1939-1941 рр.)
105464
знака
0
таблиц
0
изображений

55. Радянізація західноукраїнських земель (1939-1941 рр.)

22 жовтня 1939 р. вибори до Народних зборів Зх Укр..( під контролем радян. Військ та політ. працівників) , які наприкінці жовтня ухвалили декларацію про входження Зх. Укр.. до УРСР ;листопадові сесії союзної та укр.. В Рад затвердили закони про возз’єднання Зах. Укр. з УРСР у складі СРСР.2 серпня 1940 р. рішення ВР СРСР про прийняття Бессарабії та Пн. Буковини до складу СРСР. Таким чином, майже всі укр. етнічні землі були об’єднані в єдиній державі. Радянізація. — це система заходів, спрямованих на установлення радянської влади, побудову соціального суспільства за економічною та політ моделлю СРСР у західноукраїнських землях. Основні заходи радянізації: — поширення радян. законодавства; — уніфікація адміністративно-територіального устрою (скасування поділу на воєводства, поділ на області та райони і т. ін.); '— направлення зі сх.. районів великої кількості кадрів (часто російськомовних);— націоналізація промислових підприємств; — конфіскація поміщицького та інших великих землеволодінь і передача землі селянам; — початок примусової колективізації (весна 1940 р.) — заборона всіх політ. партій, громадських, кооперативних, культурно-освітніх товариств, створених раніше; дозволено діяльність лише КП(б)У, комсомолу, радянських профспілок; -— розширення мережі навчальних закладів усіх рівнів; заснування бібліотек, клубів тощо;— українізація освіти, преси;— уведення безкоштовного навчання, медичного обслуговування;— суворий контроль партійно-радянського керівництва над усіма сферами життя;—- командно-адміністративні методи впровадження радянської

політики;— нехтування місцевих особливостей та традицій;— утиски церкви, особливо греко-католицької;— репресії щодо місцевого населення; депортація у східні райони. –Результатом політики радянізації стало, з одного боку покращення рівня життя найбідніших прошарків населення, розвиток економіки краю, а з іншого — зростання незадоволення репресивними методами влади, підтримка серед населення ідеї створення самостійної Укр. держави, вступ до загонів оунівців.

56. Напад фашистської Німеччини на СРСР. Причини поразок Червоної Армії у перші місяці війни

 

22 червня 1941 р війська фашистської Нім-ни та її союзників здійснили напад на СРСР. За детально розробленим планом (Барбаросса) Нім-на та її союзники зосередили 190 дивізій чисельністю 5,5 млн. чол.. Їм протистояло угрупування радян. військ, яке налічувало 170 дивізій ї дві бригади ( 2,9 млн. чол..). Німецький план був розрахований на закінчення війни проти СРСР у дуже короткий термін .На Укр. було спрямовано наступ групи армій «Південь» .У перший тиждень війни головні сили гітлерівців мали оволодіти Києвом. Але події розгорталися інакше. З 23 по 29 червня 1941р в районі Луцьк — Броди — Рівне відбулась найбільша танкова битва початкового періоду війни. Це дозволило затримати просування гітлерівців на тиждень. З 11 липня по 22 вересня 1941 р — Київська оборонна операція, яка в результаті некомпетентності керівництва Сталіна та його оточення закінчилася катастрофою для Пд.-Зх фронту. Не дозволивши вчасно відвести війська з Київського виступу й зайняти більш вдалу позицію для оборони, ставка Верховного Головнокомандування прирекла на загибель і полон понад 600 тис чол., які опинилися в оточенні. 19 вересня 1941 р гітлерівці зайняли Київ. Оборона Києва надовго затримала німців і дала змогу провести евакуацію на схід людей і великих підприємств лівобережжя.. 5 серпня —16 жовтня 1941 р. — оборона Одеси. Протягом 73 днів захисники міста відтягували на себе 300-тисячну ворожу армію, завдаючи їй великих втрат; за наказом Ставки для посилення оборони Криму радянські війська організовано й непомітно для ворога евакуювались з-під Одеси. ЗО жовтня 1941 р. — 4 липня 1942 р. — героїчна оборона Севастополя, яка тривала 250 днів.22 липня 1942 р. — остаточна окупація території України німецько-фашистськими військами після захоплення м. Свердловська Ворошиловградської обл., але ціною величезних жертв, героїчного опору народу німецький план «блискавичної війни» був зірваний.

Причини невдач Червоної Армії на початку війни

Тоталітарний характер влади, що поставив у залежність від волі одної людини та її найближчого оточення життя мільйонів людей.; прорахунки керівництва країни на чолі з Й. Сталіним: ігнорування даних розвідки про дату наступу німецьких військ; заборона приводити війська в прикордонних районах до бойової готовності; зволікання з переоснащенням армії та побудовою оборонних споруд; відсутність чіткого плану на випадок масштабних військових дій (перемогти ворога збирались «малою кров'ю» на його території).;перевага німецьких сил на напрямках основних ударів.;репресії командного складу, досвідчених воєначальників напередодні війни.; жорстка, централізація, атмосфера страху в країні вбивали ініціативу, гальмували вирішення нагальних проблем.; міжнародна ізоляція СРСР;авіація бала скупчена на основних аеродромах, а не розосереджена по польових, що призвело до величезних втрат техніки на початку війни. Тільки мужність, патріотизм і напруження всіх сил народу стримували німецькі війська, давали час керівництву отямитися й організувати оборону країни.


Информация о работе «Деякі питання української історії»
Раздел: История
Количество знаков с пробелами: 105464
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
350134
0
0

... культурною діяльністю для добра українського народу.[220,С.9] Значення постатей Митрополита А.Шептицького та Патріарха Й.Сліпого важко переоцінити. Яскравим свідченням цього є розпочатий Українською Греко-Католицькою Церквою процес беатифікації Митрополита Андрея Шептицького. Після розвалу тоталітарно-імперського СРСР Україна стала незалежною, самостійною державою, на території якої проживають ...

Скачать
165352
5
0

... українсько-словацької міжпарламентської групи, яка повинна взяти на себе роль ініціатора та координатора взаємодії законодавчих структур. Чинники, які впливали на розвиток системи українсько-словацького міждержавного співробітництва в 1990-ті роки і будуть визначати його майбутню еволюцію варто розділити на декілька груп. Це – головна група: системні або визначальні системотворчі фактори. Вони ...

Скачать
185750
0
0

... перше десятиліття радянської влади і проявився в усіх галузях національної культури. Однак, з початку 30-х років розпочалися жорстокі репресії проти української інтелігенції. Національне відродження перетворилося в "Розстріляне Відродження". Лекція 7. Культура України у 1939- 1991 рр. План лекції. 1. Українська культура під час війни та у повоєнне десятиріччя. Ждановщина. 2. Неоднозначний ...

Скачать
123669
1
4

... ів стала одразу після повалення комуністичного режиму в Румунії та здобуття Україною незалежності. Початковий етап становлення українсько-румунських відносин затьмарила спроба деяких радикальних політичних кіл Румунії виступити з прямими територіальними претензіями до України. 24 червня 1991 р. було ухвалено декларацію Парламенту Румунії про пакт Ріббентропа-Молотова та його наслідки для України, ...

0 комментариев


Наверх