3 ЕТАП. Визначення причин руху кадрів.

Високий рівень руху кадрів може бути викликаний специфікою виробничо-господарської діяльності підприємства або недосконалістю системи управління ним. У першому випадку проблеми як такий немає і ніяких рішень не потрібні. У другому — слід докласти зусилля, щоб відшукати вузькі місця в системі управління підприємством. Причини звільнень працівників з підприємства можна аналізувати в двох аспектах. Перший ґрунтуватиметься на формальному критерії, що розділяє підстави звільнень законодавчим шляхом, – підстав розірвання трудових стосунків, перерахованих в ТК РФ. В даному випадку перелік підстав буде вичерпним, оскільки відповідні норми ТК не передбачають принципово інших підстав для розірвання трудових стосунків. Кадрова статистика підприємств по питаннях звільнень в основному складається з наступних підстав: за власним бажанням, у зв'язку з переказом, тимчасові працівники, прогул без поважних причин, по догляду за дитям, за появу на роботі в нетверезому стані, по скороченню чисельності, у зв'язку із смертю, вихід на пенсію, деякі інші. Відсутність або поява прецедентів звільнень по тій або іншій підставі веде відповідно до звуження або розширення цього переліку. Тому одним з досліджень може бути аналіз кадрової статистики підприємства. Очевидною можливістю даного аналізу є його зіставність – з аналогічними даними інших підприємств, галузі в цілому.

Другий аспект пов'язаний з визначенням мотиваційної структури вибуття кадрів. Вона ґрунтується на реальних причинах, спонукаючих працівника вирішити про відхід з підприємства. В цьому випадку статистика служби кадрів в кращому разі лише частково може дати відповідь на питання – чому звільнився працівник. Так, одна підстава «за власним бажанням» може бути представлене як:— незадоволення рівнем оплати праці

— затримки виплати заробітної плати

— причини особистого характеру

— важкі і небезпечні умови праці

— неприйнятний режим роботи.

Пропонована нижче форма виведення результатів опиту, як показує час, не привносить наскільки або значної динаміки в градацію мотивів звільнення, що вже склалася, тому може бути представлена як типова [5,85]:

З якої причини Ви міняли роботу?
Низька зарплата

 43%

Відсутність перспектив зростання

 24%

Стосунки, що не склалися, з керівництвом

 11%

Незручний графік роботи

 6%

Незручне розташування роботи

 5%

Інше

 11%

Мал. 1 Приклад простого дослідження мотивів вибуття працівників з підприємства (результат)

Проте необхідно зробити єдине зауваження методологічного характеру. При розробці соціологічного інструментарію на конкретному підприємстві (анкети, опитного листа) слід більш деталізувати шкалу відповідей. Так при аналізі отриманих вище результатів виявляється, що частка відповідей по «інших» мотивах (11%) співвідноситься з сумою доль по конкретно позначених причинах вибуття («незручний графік» - 6% і «незручне розташування» - 5%). Вивід очевидний – мабуть, що в «іншому» якраз і криється частка відповідей на поставлені питання, тобто потрібна додаткова деталізація мотивів.

Якщо ж деталізувати такі критерії, як «причини особистого характеру» або «неприйнятний режим роботи», а потім провести аналіз отриманих даних, то можна виробити реальні і обґрунтовані рекомендації по вдосконаленню різних моментів діяльності підприємства. Наприклад, звільнення по причинах особистого характеру можуть бути викликані конфліктністю в зв'язці «начальник – підлеглий», а, отже, можна виявити недоліки в організаційній структурі підприємства, вирішити про зміну інформаційних потоків і так далі На причини звільнення за власним бажанням побічно може указувати і вікова структура персоналу: чоловіків до 27 років – із-за відходу в армію, жінок – по догляду за дитям, немолодих працівників – у зв'язку з виходом на пенсію. З цього також можна зробити рекомендації. Тому другим дослідженням може бути анкетування працівників підприємства.

Нарешті, в рамках даного етапу «Визначення причин руху кадрів» можливо провести дослідження позиції менеджменту (як представники адміністрації виступатимуть не лише керівник підприємства, але і його заступники, начальник ОТІЗ, відділу кадрів, менеджер по персоналу, майстри, бригадири і тому подібне). Метод дослідження – інтерв'ю або анкетування. Таким чином, власними зусиллями можливо провести трьох типів досліджень в рамках цього етапу, що дасть фактичний матеріал для подальшого аналізу.

4 ЕТАП. Визначення системи заходів, направлених на нормалізацію процесу вивільнення робочої сили, вдосконалення процедури звільнення, подолання зайвого рівня руху.

Для цього заходи можна розділити на три основні групи:— техніко-економічні (поліпшення умов праці, вдосконалення системи матеріального стимулювання, організації і управління виробництвом і ін.);

— організаційні (вдосконалення процедур прийому і звільнення працівників, системи професійного просування працівників і ін.);— соціально-психологічні (вдосконалення стилів і методів керівництва, взаємин в колективі, системи морального заохочення і ін.).

Так, працівника, що звільняється, можна забезпечити пакетом інформації, документів, консультацій. Працівникові можуть бути надані рекомендаційні листи; обов'язкова психологічна консультація; навчання методам пошуку роботи; навчання роботи з кадровими агентствами; консультація по порядку звернення на біржу праці, надання відповідних документів, інформування про терміни; консультація і пам'ятка, як поводитися на співбесіді; грамотно складене резюме; список кадрових агентств; список територіальних управлінь Комітету праці і зайнятості; розміщення оголошення в Інтернеті про пошук роботи для співробітників, що мають кваліфікацію; список фірм, де набирається персонал. Це дозволить:

- понизити кількість претензій від звільнених, у тому числі кількість судових позовів (виплат по ним); - зменшити число компенсаційних виплат співробітникам, що звільняються; - зберегти позитивний імідж компанії;- залишитися в хороших стосунках із співробітником, що звільняється.

5 ЕТАП Визначення ефекту від здійснення розроблених мір вдосконалення процедури звільнення, подолання зайвого рівня руху. Нарешті, при розробці програми усунення зайвої руху необхідно буде також провести порівняльний аналіз витрат на проведення названих заходів і втрат із-за зайвого рівня руху. Керівництву підприємства в даному випадку слід вчинити так само, як і з фінансуванням інших бізнес-ідеї - якщо витрати на вирішення проблеми перевищать економічний ефект від зниження руху, можливий пошук інших, "дешевших" варіантів вдосконалення роботи з персоналом.

В ув'язненні хотілося б відзначити, що з розвитком сегменту рекрутерских послуг на ринку праці, для багатьох підприємств, особливо в крупних містах Росії, вирішення позначених питань можливо перекласти на спеціалізовані кадрові агентства. Проте поважно показати наступне: пропонований порядок діяльності перш за все розрахований на власні сили кадрової служби будь-якого підприємства і при належній організації управління персоналом здатний ефективно вирішувати виникаючі проблеми [7,98].


6. Шляхи вдосконалення управління рухом кадрів на підприємстві ТОВ "Метелиця"

Процедура оцінки рівня задоволеності, упроваджена на ТОВ "Метелиця", складається з трьох етапів:

1) розробка анкети оцінки рівня задоволеності працівників основними чинниками виробничої ситуації;

2) проведення анкетування;

3) аналіз рівня задоволеності співробітників роботою (підприємством).

Перший етап.

При складанні анкети визначається перелік найбільш характерних показників і критеріїв їх оцінки. При цьому на кожному конкретному підприємстві разом з основними показниками виробничої ситуації (зміст праці, заробітна плата і ін.) можливі специфічні чинники мотивації (різні соціальні програми і т. д.) .Критеріями оцінки показників служили наступні якісні характеристики:

µ абсолютно задоволений;

µ задоволений;

µ важко відповісти;

µ не задоволений;

µ абсолютно не задоволений.

Додатково кожному респонденту пропонувалося заповнити графу "Ваші побажання і зауваження". В ході попередньої аналітичної роботи було виділено 18 чинників мотивації персоналу:

Анкета (див. Таблицю 1)

Для аналізу задоволеності роботою і системою стимулювання, що діє, просимо заповнити анкету. Поставте будь-який знак в тій графі, з яким твердженням ви згодні.

 


Таблиця 1

№п/п Найменування фактора виробничої ситуації

Повністю

задово-лений

Задоволе-ний Важко відповісти

Не

задово-лений

Зовсім

незадово-лений

1.    Зміст праці +
2.    Посада +
3.    Заробітна плата +
4.    Премія за рік
5.    Премія до відпустки + +
6.    Премія протягом року
7.    Умови праці + +
8.    Організація праці +
9.    Оплата проїзних білетів +
10.    Оплата дитячих путівок +
11.    Зміст інформації на дошці об’яв +
12.    Подарунки до дня народження +
13.    Подарунки до Нового року +
14.    Організація і зміст кооперативного свята "Відкриття сезону" +
15.    Організація і зміст кооперативного свята "Новий рік" +
16.    Програма здоров’я +
17.    Відношення безпосередньо з керуючим +
18.    Відношення з колегами +

 

Ваші побажання і зауваження:

Мої знання і навики не затребувані. Деякі обов'язки дублюються іншими співробітниками. Хотілося б більше самостійності, відповідальність, довіра з боку безпосереднього керівника. Сподіваюся, що програма " Здоров'я" буде продовжено.

Другий етап.

ТОВ "Метелиця" відноситься до невеликих підприємств, тому не було необхідності розраховувати оптимальну репрезентативну вибірку, в анкетування були залучені все без виключення співробітники ательє. Працівники заповнювали анкети анонімно. Вони лунали по підрозділах (майстрам цехів № 1 № 2 № 3) і професійних групах (модельєрам, фахівцям і менеджерам, продавцям). Такий підхід дозволяв оцінити не лише індивідуальний рівень задоволеності співробітника роботою в ательє, але і зафіксувати дані про мікроклімат в кожному окремому підрозділі і групі.

Третій етап.

Мабуть, найскладнішим при проведенні будь-якого опиту є його математичне обґрунтування. З цією метою кожному якісному критерію оцінки задоволеності привласнювалося відповідне числове значення - коефіцієнт:

µ абсолютно задоволений (+1,0);

µ задоволений (+0,5);

µ важко відповісти (0,0);

µ не задоволений (-0,5);

µ зовсім не задоволений (-1,0).

Сумарний показник задоволеності - індекс задоволеності (Iз) по кожному з чинників розраховувався по формулі :де n1, n2, n3, n4 - відповідне число респондентів (усередині підрозділу або професійної групи), об'єднаних по одному з чотирьох можливих варіантів відповідей за шкалою задоволеності. Відповіді респондентів, що не зуміли оцінити чинник (характеристика за шкалою задоволеності "важко відповісти"), не враховувалися. Скориставшись таблицею 2, залежно від набутого значення індексу задоволеності (Iз) можна оцінити ступінь задоволеності персоналу тим або іншим чинником мотивації праці усередині підрозділу або професійної групи.

 


Таблиця 2

Інтерпретація числових значень

Числове значення Інтерпретація
Від +1,0 до + 0,6 Високий рівень задоволення
Від +0,59 до + 0,2 Середній рівень задоволення
Менше 0,19 Низький рівень задоволення

Далі сумарні показники задоволеності, отримані по окремих підрозділах і професійних групах співробітників, вносяться до звідної таблиці індексу задоволеності (див. таблицю 3).

 

Таблиця 3

Змішані значення індексів задоволення (фрагмент)

п/п Фактор

Цех

№1

Цех

№2

Цех

№3

Модель-єри

Менед-жери,

Спеціа-лісти

Продав-ці

Середній

індекс по

фактору

1 Склад праці 0,75 0,79 0,76 0,83 0,15 0,5 0,63
2 На посаді 0,68 0,56 0,66 0,74 0,4 0,5 0,6
……….. …… …… ……. ……. ……. …….. ………
17 Відношення з безпосередніми керуючими 0,56 0,67 0,6 0,67 0,38 0,5 0,56
18 Відношення з колегами 0,56 0,67 0,6 0,67 0,38 0,5 0,56
Всього 0,74 0,65 0,76 0,73 0,43 0,53 0,64

Згідно з результатами, занесеними в таблицю 2, можна оцінити не лише середній індекс задоволеності по конкретному чиннику, але і спільний індекс задоволеності виробничою ситуацією в конкретному цеху або групі співробітників.

Далі проводиться ранжирування чинників ступеня задоволеності. У таблиці 4 чинники ранжирувані по ступеню задоволеності співробітників ТОВ "Метелиця" кожним з них. Ця процедура дозволяє згрупувати чинники виробничої ситуації залежно від значення середнього індексу задоволеності:


Таблица 4.

Розподлів факторів по степені задоволення

№ п/п Назва фактора виробничої задоволеності Сереедній індекс
1.    Оплата проїзих білетів 0,83
2.    Організація і склад свята "Відкриття сезону" 0,83
3.    Подарунки до дні народження 0,82
4.    Подарки до нового року 0,82
5.    Організація і склад свята "Новий рік" 0,75
6.    Оплата дитячих путівок 0,71
7.    Програма "Здоров’я" 0,68
8.    Організація праці 0,67
9.    Умови праці 0,65
10.    Зміст інформації на дошці об’яв 0,63
11.    Зміст праці 0,62
12.    Посада 0,60
13.    Премія протягом року 0,56
14.    Відношення з беспосереднім керівником 0,56
15.    Відношення до колег 0,56
16.    Премія за рік 0,54
17.    Премія до відпустки 0,53
18.    Заробітня плата 0,24
Загальний індекс задоволеності по підприємству 0,64

Примітка: сірим кольором виділені показники з середнім і низьким рівнем задоволеності, що вимагають поліпшення.


Висновок

Отже, з того, що всього розгледіло в даному курсовому проекті можна зробити наступні виводи.

Рух кадрів погіршує багато виробничих показників. Перш за все, це упущений прибуток із-за повільного входження в курс справи новачків, зниження продуктивності праці. Висококваліфіковані фахівці відволікаються на навчання нових співробітників. Виникають складнощі з мотивацією персоналу. Рух кадрів погіршує моральний клімат в колективі, що перешкоджає створенню команди. Звичайно, така ситуація - це серйозний сигнал керівництву про необхідність знатися на процесах тих, що відбуваються в компанії.

В ході роботи ми з'ясували, що окрім негативних моментів, рух кадрів має і позитивні. При контрольованій руху кадрів, відкриваються можливості для кадрових перестановок і кар'єрного зростання, кращих співробітників, що залишилися, що є для них додатковим стимулом. Проаналізувавши причини відходу співробітників і внісши відповідні зміни до діяльності фірми можна не лише понизити рух кадрів, але і збільшити ефективність діяльності кожного співробітника і фірми в цілому.

У практичній частці даного курсового проекту в цілях усунення руху кадрів на ТОВ «Метелиця» ми застосували метод утримання професіоналів в компанії і отримали інформацію для ухвалення рішень. Після чого по кожному чиннику виробничої ситуації, незалежно від величини отриманого середнього рівня задоволеності співробітника роботою, проводиться аналіз. Указуються можливі причини саме такого значення індексу задоволеності, даються рекомендації, як підтримати або підвищити задоволеність співробітників своїм робочим местомом. Для цього додатково використовуються дані про середню заробітну плату по місту, інформація, отримана в результаті співбесід, спостережень і так далі

В результаті послідовного аналізу всіх чинників, що впливають на задоволеність співробітника роботою і системою стимулювання праці, мають бути запропоновані наступні заходи:

·  розробити стандарт внутрішньофірмових нагород (грамоти, значки, вимпели і т. п.), програму навчання менеджерів і фахівців, нові посадові інструкції з вказівкою цілей, завдань, вимог і критеріїв оцінки; додатково розробити Положення про преміювання, засноване на якості, продуктивності і прибутку підприємства, а також програму "Діти" (оплата дитячих путівок або оплата проїзду до місця відпочинку, страхування дітей від нещасних випадків і т. д.);

·  переглянути розцінки, норми праці для "відрядників" і заробітну плату для "повременщиков"; розгледіти можливість додаткового придбання ПК для менеджерів і фахівців;

·  скоректувати програму "Здоров'я" (див. Таблицю 5) (компенсація вартості ліків для співробітників, оплата санаторної путівки, стоматологічна допомога, доплата некурящим і т. д.), пакет соціальних виплат і пільг (компенсація на живлення, безпроцентні грошові кредити, покупка співробітниками для себе виробів підприємства за собівартістю і з розстрочкою платежу, знижка на покупку товарів фірми родичами і знайомими і ін.);

·  скласти план проведення корпоративних свят, поздоровлень, конкурсів на рік і зразкові програми їх проведення; систематично проводити планерки, зустрічі з колективом, залучати менеджерів і фахівців до обговорення стратегічних рішень.

Таким чином, кажучи про переваги пропонованого методу, можна відзначити, що він достатньо простий, універсальний, хоча більше личить для невеликих компаній. Він може також використовуватися для контролю адаптації на підприємстві нових співробітників.

В цілому ж, пропонована методика дозволяє своєчасно інформувати керівництво підприємства і відділ по персоналу як про спільний рівень задоволеності колективу, так і про задоволеність працівників окремими виробничими процесами, що дуже важливе для ухвалення адекватних рішень по вдосконаленню системи управління і зменшенню руху кадрів.


Список використаної літератури

1. Управление персоналом: Учебник для вузов/ Под ред. Т.Ю. Базарова, Б.Л. Еремина М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2001. – С. 148.

2. Хоскинг А. Курс предпринимательства: Практическое пособие: Пер. с англ. – М.: Междунар. отношения, 1993. – 352с

3. Тидор С.Н. Психология управления: от личности к команде. – Петрозаводск: «Периодика», 1997. – 256с.

4. Дорошева М.В. Нужны ли Вам такие сотрудники? – М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 1997. – 48с

5. Методические подходы к управлению текучестью кадров/ Скавитин А.В., 2000.

6. Индивидуальные стратегии предложения труда: теория и практика / С.А. Баркалов, Д.А. Новиков, С.С. Попов. М.: ИПУ РАН, 2002. - 110 с.

7. Психология на службе управления/ Шевяков А.Ю., 2002.

8. Мордовин С. Л. Управление персоналом: современная российская практика. 2-е изд. – Спб.: Питер, 2005.


Информация о работе «Управління рухом кадрів на підприємстві в умовах становлення ринку праці (на підприємстві ВАТ "Метелиця" м. Дніпродзержинськ)»
Раздел: Менеджмент
Количество знаков с пробелами: 52949
Количество таблиц: 7
Количество изображений: 2

0 комментариев


Наверх