2. Соціально-економічна характеристика трудових ресурсів

Вироблення ефективної державної демографічної політики з метою впливу на процеси відтворення населення та забезпечення його зайнятості потребує вивчення трудових ресурсів.

Трудові ресурси – це частина працездатного населення, яка володіє фізичними й розумовими здібностями і знаннями, необхідними для здійснення корисної діяльності.

Працездатний вік – поняття узагальнене, що визначається системою законодавчих актів. Нині в Україні працездатним віком вважається: для жінок – від 16 до 54 років, чоловіків – від 16 до 59 років включно. Нижня межа працездатного віку передбачає, що до початку трудової діяльності людина повинна здобути певний рівень фізичного та розумового розвитку, для чого потрібен час (мінімум перші 16 років життя). Верхня межа працездатного віку показує думку суспільства про те, в якому віці людина може претендувати на соціальну допомогу у зв’язку із старістю. Для деяких видів трудової діяльності, що пов’язані з роботою в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці, на підземних роботах, у шкідливих та важких умовах праці або вимагають від працівника якостей, що з віком помітно зменшуються (наприклад, спорт, балет) пенсійний вік настає раніше на 5 – 10 років, а інколи і більше. Такі люди належать до категорії пільгових пенсіонерів, але найчастіше вони продовжують працювати і залишаються в складі трудових ресурсів.

Щоб зрозуміти сутність поняття «трудові ресурси», треба знати, що все населення залежно від віку поділяється на:

•  осіб, молодших працездатного віку (від народження до 16 років включно);

•  осіб працездатного (робочого) віку (в Україні: жінки – від 16 до 54 років, чоловіки – від 16 до 59 років включно);

• осіб, старших працездатного віку, після досягнення якого установлюється пенсія за віком (в Україні: жінки – з 55, чоловіки – з 60 років).

Залежно від здатності працювати розрізняють осіб працездатних і. непрацездатних. Непрацездатні особи в працездатному віці – це інваліди 1-ї та 2-ї груп, а працездатні особи в непрацездатному віці – це підлітки і пенсіонери, які працюють за віком.

До трудових ресурсів належать:

•  населення в працездатному віці, крім непрацюючих інвалідів 1-ї і 2-ї груп та непрацюючих осіб, які одержують пенсію на пільгових умовах (жінки, що народили п'ять і більше дітей і виховують їх до восьми років, а також особи, які вийшли на пенсію раніше у зв'язку з тяжкими й шкідливими умовами праці);

•  працюючі особи пенсійного віку;

• працюючі особи віком до 16 років.

Згідно з українським законодавством на роботу можна брати у вільний від навчання час на неповний робочий день учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів у разі досягнення ними 15-річного віку за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, за умови виконання легкої праці.

Зауважимо, що в Україні за останні роки склалася несприятлива тенденція, яка визначається скороченням частки населення молодшого від працездатного і працездатного віку і збільшенням частки населення старшого працездатного віку.

Важливе значення для раціонального формування і розподілу трудових ресурсів мас розроблення системи їх балансів. До системи балансів трудових ресурсів належать:

• зведений баланс робочих місць і трудових ресурсів (звітний і плановий);

• баланс розрахунку додаткової потреби в робітниках і службовцях та джерел їх забезпечення;

•  балансовий розрахунок потреби в підготовці кваліфікованих робітників;

•  балансовий розрахунок залучення молоді до навчання і розподіл її після завершення навчання;

•  балансові розрахунки потреби в спеціалістах; міжгалузевий баланс затрат праці;

• баланс робочого часу.

Система балансів і балансових розрахунків розробляється по окремих регіонах і в цілому по державі. При цьому необхідно враховувати кон'юнктуру ринку праці, динаміку й структуру робочих місць у плановому періоді, зміну демографічної структури населення, напрями та масштаби міграційних процесів; динаміку чисельності й структуру зайнятості населення працездатного віку; ефективність використання трудових ресурсів; джерела і масштаби формування професійно-кваліфікаційної структури працівників; темпи зростання продуктивності праці тощо.

Баланс трудових ресурсів – це система взаємозв'язаних показників, які характеризують формування та розподіл трудових ресурсів. Він складається з двох частин: ресурсної (трудові ресурси) і розподільної (розподіл трудових ресурсів).

У сучасних умовах формування ринкових відносин існує невідповідність між наявністю ресурсів та потребою в них, що визначає необхідність вироблення додаткових заходів щодо інтенсифікації суспільного виробництва, підвищення продуктивності праці тощо.

3. Економічно активне та економічно неактивне населення

Міжнародною організацією праці рекомендована система класифікації, відповідно з якою населення поділяється на економічно активне та економічно неактивне.

Економічно активне населення – це частина населення, яка пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг. Кількісно ця група населення складається із чисельності зайнятих економічною діяльністю і чисельності безробітних, які на цей момент не мають роботи, але бажають її одержати.

Зайняті економічною діяльністю – це особи у віці 15–70 років, які виконують роботи за винагороду за наймом на умовах повного або неповного робочого дня, працюють індивідуально (самостійно) або в окремих громадян-роботодавців, на власному (сімейному підприємстві), безоплатно працюючі члени домашнього господарства, зайняті в особистому підсобному сільському господарстві, а також тимчасово відсутні на роботі. Зайнятими за цією методикою вважаються особи, які пропрацювали протягом тижня не менше 4 годин (в особистому підсобному господарстві – не менше 30 годин) незалежно від того, була це постійна, тимчасова, сезонна, випадкова чи інша робота.

Безробітні у визначенні МОП – це особи у віці 15–70 років (як зареєстровані, так і незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно відповідають трьом умовам: не мають роботи (прибуткового заняття), шукають роботу або намагаються організувати власну справу, готові приступити до роботи протягом наступних двох тижнів. До цієї категорії відносяться також особи, що навчаються за направленням служби зайнятості, знайшли роботу і чекають відповіді або готуються до неї приступити, але на даний момент ще не працюють.

Економічно неактивне населення за методикою МОП – це особи у віці 15–70 років, які не можуть бути класифіковані як зайняті або безробітні, тобто – це та частина населення, яка не входить до складу ресурсів праці. До них належать:

•  учні, студенти, курсанти, які навчаються в денних навчальних закладах;

•  особи, які одержують пенсію за віком або на пільгових умовах;

•  особи, які одержують пенсію у зв'язку з інвалідністю;

•  особи, зайняті веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми, хворими родичами;

•  особи, які не можуть знайти роботу, припинили її пошук, вичерпавши всі можливості, проте вони можуть і готові працювати;

•  інші особи, яким немає необхідності працювати незалежно від джерела доходу.

За останні п’ять років чисельність економічно активного населення скоротилася на 3% (2000 рік –2830,8 тис. осіб; 2004 р. – 22202,4 тис. осіб), економічно неактивного населення зросла на 2,3% (2000 рік – 13318,4 тис. осіб, 2004 р. – 13622,9 тис. осіб); чисельність зайнятих зросла на 1% (2000 рік – 20175,0 тис. осіб, 2004 р. – 20295,7 тис. осіб); безробітних скоротилася на 28% (2000 рік – 2655,8 тис. осіб, 2004 р. – 1906,7 тис. осіб).

У 2004 році чисельність економічно активного населення працездатного віку становила 93%, старше працездатного віку – 7%; економічно неактивного населення в працездатному віці – 61%, старше працездатного віку – 39% (таблиця 3.3).

Таблиця 3. Розподіл населення за економічною активністю, статтю та місцем проживання у 2004 році

Всього тис. осіб. У тому числі
Жінки тис. осіб. % Чоловіки тис. осіб. % Міське населення тис. осіб. % Сільське населення тис. осіб. %
Економічно активне населення 22202,4 10912,0 49,1 11290,4 50,9 15504,5 69,8 6697,9 30,2
Працездатного віку 20582,5 9811,0 47,7 10771,5 52,3 14565,2 70,8 6017,3 29,2
Старше працездатного віку 1619,9 1101,0 68 518,9 32 939,3 58 680,6 42
Економічно неактивне населення 13622,9 8016,9 59 5606,0 41 9373,6 68 4249,3 32
Працездатного віку 8365,4 4488,6 53,7 3876,8 46,3 5902,8 71 2462,6 29

Старше працездатного

віку

5257,5 3528,3 67 1729,2 33 3470,8 66 1786,7 34

Информация о работе «Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства»
Раздел: Экономика
Количество знаков с пробелами: 36762
Количество таблиц: 3
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
19482
0
0

... ї централізованої до ринкової економіки, призвели до безпрецедентного падіння виробництва, втрати багатьох соціальних гарантій, значних втрат наукового потенціалу, зниження культурного рівня. Це найболісніше відбилося на трудовому потенціалі суспільства і на кожному з його компонентів. Дуже важливою складовою людського потенціалу є здоров'я, тривалість життя, спроможність зберігати особисті та ...

Скачать
72866
3
3

... «стійкого розвитку людини і її потенціалу» [57, с. 587]. В системі управління персоналом орієнтація на нову парадигму означає приділення особливої уваги формуванню та розвитку трудового потенціалу підприємства. Трансформація концепцій і пріоритетів управління наведена в табл. 2. Між економічним зростанням і розвитком людини існує довгостроковий взаємозв'язок. Вважається, що розвиток людини є кі ...

Скачать
23736
0
0

... зрілості, рівень засвоєння менеджером норм відношення до праці, цінності орієнтації, інтереси, потреби та запити у сфері управлінської праці, виходячи з ієрархії потреб людини. Сутність терміну "менеджмент соціальної роботи" полягає у тому, що мова йде про зайняття управлінням соціальною роботою як видом професійної діяльності. У вітчизняній практиці поки що немає класифікації кадрів управління ...

Скачать
44066
0
0

... іальна перспектива і регіональний розвиток: Журн. наук. пр. – Випуск 2. – Запоріжжя: ТОВ “КСК-Альянс”, 2007. – С. 37-40. АНОТАЦІЯ Ажажа М.А. Державне регулювання інвестицій в людський капітал як фактор інтелектуального розвитку суспільства. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. ...

0 комментариев


Наверх