2.2 Форма та порядок укладання договору банківського кредиту

Відповідно до положень ст. 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. У ст. 345 Господарського кодексу України також зазначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Умови договору визначаються для кожного клієнта індивідуально, з тим, щоб ступінь ризику був мінімальний. Зміст і перелік умов кредитного договору визначаються за згодою сторін і включають розмір кредиту, умови надання і погашення позичок, розмір відсотка за кредит та інші умови, які не суперечать чинному законодавству.

На практиці банки розробляють типові форми кредитних угод, основними положеннями яких є:

1. Опис суб’єктів угоди. Визначається, хто позичальник, хто кредитор, при цьому визначаються юридичні права сторін, що підписують договір;

2. Опис умов кредитування. Вказуються сума і строк кредиту, порядок його видачі та погашення. Банк перевіряє обґрунтованість замовленої сум кредиту і вносить поправки до неї з урахуванням залучення власних коштів позичальника. Конкретний строк користування кредитом встановлюється на основі оборотності цінностей, що кредитуються, так окупності понесених витрат. Погашення кредиту передбачається на конкретну дату або в розстрочку;

3. Зобов’язання позичальника повернути суму кредиту та сплатити процента за користування кредитом. Банк визначає відсоткові ставки залежно від таких чинників: попиту і пропозиції, що склались на кредитному ринку,рівня облікової ставки НБУ, характеру надано забезпечення, строків користування позикою, ризику заходу, що кредитується тощо. Розмір плати за кредит встановлюється з таким розрахунком, щоб сума одержаних від позичальника відсотків покривала витрати банку по залученню коштів, витрати на ведення банківської справи та забезпечувала отримання відповідного прибутку;

4. Опис забезпечення кредиту з посиланням на угоди, що є частинами кредитного договору (договір застави, гарантії, поручительства, страхова угода);

5. Обмежувальні умови, до яких відносяться: захисні та негативні. Захисні статті – це перелік дій чи умов, яких повинен дотримуватись возильник протягом дії кредитного договору. Негативні статті – це список умов, які не повинен допустити позичальник;

6. Права суб’єктів угоди. Банк залишає за собою право вимагати дострокового погашення кредиту у випадку порушень умов кредитного договору. Позичальник може домагатися перенесення строків погашення позички, підвищення суми позички, права достроково погашати кредит;

7. Санкції за порушення умов угоди. Порушення з боку позичальника умов кредитної угоди карається шляхом стягнення пені, яка нараховується на суму боргу або на суму кредиту, або на суму порушення. Банк може заперечити проти надання наступної суми кредиту, вимагати дострокового погашення кредиту, відмовитись від подальшого співробітництва з клієнтом, ініціювати процедуру банкрутства підприємства. Порушення умов кредитного договору з боку банку так само тягне за собою фінансові санкції;

8. Строк набуття угодою чинності;

9. Можливості зміни умов угоди;

10. Юридичні адреси суб’єктів угоди, підписи уповноважених осіб, скріплені печатками.

Кредитний договір вступає в силу з дати надання кредиту позичальнику і діє до повного погашення кредиту та сплати відсотків за його користування [10, c.365].

2.3. Істотні умови договору банківського кредиту

У ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України зазначається, що у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов’язань позичальника, відсоткові стави, порядок плати за кредит, обов’язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Така норма викликала на практиці двозначне тлумачення. Іноді вважають, що в даному випадку йдеться про істотні умови кредитного договору. Інші вважають, що в даному випадку не йдеться про істотні умови договору.

Одночасно, відповідно до положень ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, істотними умовами цивільно-правового договору є умова про предмет договору; умови, що визначені як істотні або є необхідними для договорів даного виду; усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Отже, істотними умовами кредитного договору як господарського договору, відповідно до закону, є умови про предмет, ціну та строк його дії.

У інших випадках, зокрема, щодо умов, що наведені в ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України (зокрема, мета кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов’язань позичальника, порядок плати за кредит, обов’язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту), то відсутні підстави вважати їх істотними умовами кредитного договору, виходячи із того, що структурно-системний аналіз положень Господарського кодексу України свідчить, що законодавець прямо зазначає перелік істотних умов того чи іншого господарського договору. Аналогічний підхід застосовується і в Цивільному кодексі України. Законодавець спеціально вказує на істотні умови того чи іншого договору наступними застереженнями у текстах норм: «істотними умовами договору є», «у договорі повинні передбачатися», «договір повинен передбачати».

На підставі цього у Листі Національного банку України «Про деякі питання застосування Цивільного кодексу України в банківській діяльності» від 18.08.2004 року зазначено, що враховуючи вищевикладене, можна вважати, що істотними умовами кредитного договору як господарського договору відповідно до закону є умови про предмет, ціну, строк його дії, а також усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому Національний банк України зазначає, що вищевикладені правові позиції не є офіційним тлумаченням законодавства, яке відповідно до Конституції України належить до виключних повноважень Конституційного суду України [11].

Договір вважається укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди з усіх суттєвих умов. Першою є умова про предмет договору, тобто домовленість про суму кредиту. Вона визначається фінансовими потребами та можливостями кредитора і позичальника й носить індивідуальний характер.

Другою суттєвою умовою є строк дії договору, який фіксується в ньому і визначає часові межі використання кредитних ресурсів, погашення основної суми боргу та відсотків. Строк кредиту починає обчислюватись на наступний день після календарної дати з моменту укладення кредитного договору. В кредитних угодах зустрічаються різні поняття, що пов’язані зі строками. Повний строк – період часу від початку користування кредитом до його погашення. Його можна розбити на три відрізки: період використання (час від початку користування до початку пільгового періоду; при банківському кредиті початком користування є зарахування коштів на рахунок особи), пільговий період (починається з моменту закінчення періоду використання та продовжується до початку погашення кредиту, протягом цього час сплачуються тільки відсотки), період погашення (період, протягом якого сплачується основний борг).

Строк отримання та повернення кредиту за договором можуть вираховуватись з моменту: укладення договору, зарахування коштів кредитором або позичальником, надходження коштів позичальнику або кредитору. В будь-якому випадку в кредитному договорі повинні бути чітко визначені дати отримання та повернення кредиту.

Стосовно моменту отримання кредиту можливі два варіанта: коли рахунок позичальника знаходиться в банку-кредиторі або коли цей рахунок знаходиться в іншому банку. У першому випадку розриву в часі між списанням відповідної суми з рахунку банку та зарахуванням її на рахунок клієнта, як правило, не буде. Однак, якщо рахунок позичальника знаходиться в іншому банку, то дата надання кредиту може визначатись двояко з моменту: зняття коштів з рахунку банку або зарахування коштів на рахунок клієнта [12, с. 13].

В кредитних договорах як істотна умова часто передбачається цільове використання кредиту. Справа в тому, що, надаючи кредит, банк оцінює ризик своїх вкладень залежно від характеру об’єкта кредитування. Позичальник повинен використовувати фінансові кошти на цілі, які він вказав в кредитному договорі. Наприклад, якщо кредит отримано на закупівлю сільськогосподарських товарів, то позичальник не має права використовувати його на будівництво [13, с.15; 14].

Висновки. Отже, проаналізувавши положення чинних Цивільного та Господарського кодексів, знайдено невідповідність у визначенні однієї із сторін – кредитодавець та кредитор відповідно. На нашу думку, слід привести у відповідність дані нормативні-правові акти. Встановлено, що форма кредитного договору – проста письмова. Було визначено складові частини, порядок укладання кредитного договору, який є рекомендованим і досить добре розробленим науковцями. Також виявлено проблему, щодо істотних умов договору банківського кредиту, а саме перелік умов у Господарському кодексі без посилання на те, чи є вони істотними, обов’язковими. Науковцями встановлено, що серед них обов’язковою мала б бути умова про цільове використання кредиту.



Информация о работе «Договір банківського кредиту»
Раздел: Банковское дело
Количество знаков с пробелами: 37963
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
27841
1
0

... ів, то підприємство може з вигодою для себе кори­стуватися кредитом, який в нормальних умовах коштує 5 відсотків за рік, за 26 відсотків річних (5+20+5х20:100).   4. Задача Розрахунок строкiв одержання, погашення банківського кредиту та сплата вiдсоткiв за нього. Роздiл №1. Вихiднi данi: 1.Цiль кредита: Будівництво морської платформи по видобутку нафти i газу. 2. Сума кредиту: 938562 грн ...

Скачать
192247
0
18

... ’язання тих чи інших типових проблем. У конкретних умовах роботи комерційного банку, з врахуванням особливостей фінансово-господарської діяльності його клієнтів (позичальників), набір і зміст правил банківського кредитування змінюються. Ці правила в основному і головному визначають стандартні вимоги та орієнтири для кредитних працівників банку. Йдеться про чітке структурування, систематизацію, ...

Скачать
24966
2
0

... є вимог до форми та умов кредитного договору, а тому при його укладанні треба керуватися загальними положеннями Цивільного кодексу України. Заключним етапом банківського кредитування підприємств характеризується тим, що банк здійснює контроль за виконанням умов кредитного договору. Метою цього етапу с забезпечення своєчасності та повноти повернення кредиту і процентів. Банки використовують різні ...

Скачать
366107
13
2

... депозитну угоду і документи з відкриття депозитного рахунку. 5.2. Самостійно повторити матеріал та розглянути інформаційні джерела, рекомендовані до тем 4, 6 з 1-го та 2-го модулів дисципліни „Банківські операції”. Практичне заняття-тренінг 6 Розрахунково-касове обслуговування фізичних осіб Питання для опрацювання 1. Правила надання консультацій клієнтам з питань оформлення розрахунково ...

0 комментариев


Наверх