Навести приклади одержання нових наукових результатів з використанням методу проб і помилок

4. Навести приклади одержання нових наукових результатів з використанням методу проб і помилок

Результатом наукової діяльності у будь якій сфері знань є виявлення нових або уточнення відомих раніше, проте недостатньо досліджених, фактів і закономірностей.Для науковця не є достатнім тільки встановлення наукового факту, важливо дати йому пояснення з позиції сучасної науки, з’ясувати його теоретичне або практичне значення. Саме це і є суттю будь-якого дослідження, що має завершуватися висновками та рекомендаціями.Суттєве значення для проведення ефективного творчого процесу має методологія наукового дослідження.

Йти шляхом “проб і помилок”, за умови існування апарату філософсько-правових методів дослідження, що склався історично, є неприпустимим кроком.Метод «Проб и ошибок»

Эдвард Торндайк (1874—1949) наряду с И.П. Павловым считается основателем научного метода исследования процесса обучения у животных в контролируемых лабораторных условиях. Переход к строгой количественной оценке действий подопытного животного сделал Торндайка основоположником экспериментальной психологии животных. Э. Торндайк, считал способность к обучению показателем интеллекта. Наблюдая за решением задач в условиях эксперимента, ученый пришёл к выводу, что интеллект животных позволяет им действовать путем проб и ошибок и постепенно обучаться правильной реакции, поэтому в его монографии «Animal intelligence» (1911) говорилось только об этой стороне интеллекта животных, но не о собственно зачатках мышления. Сложное научение путем «проб и ошибок» и формирования новой индивидуальной двигательной реакции в элементарной форме присутствует у низших животных, начиная уже с плоских червей.Введенные Торндайком в практику лабораторного исследования методы (в том числе и метод «проблемных ящиков») позволяли количественно оценивать ход процесса научения. Торндайк первым ввёл графическое изображение успешности выработки навыка — «кривую научения». Ход опытов и результаты изображались графически в виде кривых, где на оси абсцисс отмечались повторные пробы, на оси ординат — затраченное время (в минутах).^[15][16]Э. Трондайк использовал «проблемный ящик» для возбуждения психической активности животных, направленной на решение определённых поведенческих задач. Психолог не обнаружил следов понимания в процессах решения животными задач, в предлагаемых им проблемных ситуациях. При этом стоит отметить, что ученый ставил перцептивные задачи перед животными. (Перцептивная задача, может быть решена без опоры на мышление.)

Типичной задачей на перцептивном уровне, является известная задача "обхода препятствия". Выбор обходного пути, как и всякая другая чисто перцептивная задача, может, конечно, у человека решаться и на мыслительном уровне, однако это лишь специфически высший, но частный случай решения задачи такого типа. «Вектор" траектории обходного пути задается структурой перцептивного поля и не требует для его "извлечения" никаких специальных преобразований. Таким образом гештальт-психология, исследовавшая процесс решения такого типа задач животными (в частности, антропоидами), не располагая критериями для проведения четкой границы между перцепцией и мышлением, отождествила перцептивный выбор с мышлением (пониманием).

5. Охарактеризуйте основні типи задач які вирішуються при теоретичних дослідженнях

Метою теоретичних досліджень являється виділення істотних зв'язків між досліджуваним об'єктом і навколишнім середовищем, пояснення й узагальнення результатів емпіричного дослідження, виявлення загальних закономірностей і їхня формалізація.

Задачами теоретичного дослідження є: 1) узагальнення результатів дослідження, перебування загальних закономірностей шляхом обробки й інтерпретації дослідних даних; 2) розширення результатів дослідження на ряд подібних об'єктів без повторення всього обсягу досліджень; вивчення об'єкта, недоступного для безпосереднього дослідження; 3) підвищення надійності експериментального дослідження об'єкта (обґрунтуванні параметрів і умов спостереження, точності вимірів).

Теоретичні дослідження повинні бути творчими, їх метою є одержання нової, цінної інформації. Спростувати існуючі або створити нові наукові гіпотези, глибоко пояснити процеси або явища, що раніш були незрозумілими або недостатньо вивченими, зв'язати воєдино різні явища, тобто знайти стрижень досліджуваного процесу, науково узагальнити велику кількість дослідних даних - усе це неможливо без теоретичного творчого мислення.

Творчий процес удосконалює відоме рішення. Удосконалювання являється процесом переконструювання об'єкта мислення в оптимальному напрямку. Коли переробка досягає границь, визначених раніше поставленою метою, створюється продукт розумової праці, наприклад гіпотеза дослідження, тобто наукове передбачення. Процес удосконалювання приводить до своєрідного, оригінального рішення. Оригінальність виявляється в самостійній, неповторній точці зору на процес або явище.

Теоретичне дослідження має кілька стадій: вибір проблеми, знайомство з відомими рішеннями, відмовлення від відомих шляхів рішення аналогічних задач, перебір різних варіантів рішення. Творче рішення часто не укладається в заздалегідь намічений план. Іноді оригінальні рішення з'являються «раптово», після здавалося б тривалих і марних спроб. Часто вдалі рішення виникають у фахівців суміжних областей, на яких не тисне вантаж відомих рішень. Творчий процес представляє відмову від звичних представлень і погляд на явища з іншої точки зору.

Власні творчі думки, оригінальні рішення виникають тим частіше, чим більше сил, праці, часу затрачається на постійне обмірковування об'єкта дослідження, чим глибше науковець захоплений дослідницькою роботою. Успішне виконання теоретичних досліджень залежить не тільки від кругозору, наполегливості і цілеспрямованості науковця, але і від того, якою мірою він володіє методами і способами наукового дослідження.

Теоретичне дослідження завершується формуванням теорії, не обов'язково зв'язаної з побудовою її математичного апарату. Теорія проходить у своєму розвитку різні стадії від якісного пояснення і кількісного виміру процесів до їхньої формалізації й у залежності від стадії може бути представлена як у виді якісних правил, так і у виді математичних рівнянь (співвідношень).