3.2 Характеристика водного режиму за типовому гідрографом

3.2.1 Весняний паводок

В кінці зими на початку весни танення снігу є значною складовою у формуванні весняного водопілля.

Весняне водопілля в чистому вигляді спостерігається рідко. Сток формується за рахунок танення снігу з одночасним випадінням дощів. Максимальна амплітуда підйому рівня води складає 2.0 – 3.5 м (березень - травень).

В березні місяці 2001 року на р. Уж, як і на всіх річках Закарпатської області пройшов снігово – дощовий паводок. Основними гідрометеорологічними умовами формування цього паводку були: дуже сильні, тривалі, інтенсивні дощі 3 – 5 березня, які в басейні р Уж складали 44 – 95 мм; інтенсивна адвекція тепла, яка разом з опадами, склала дуже інтенсивні умови танення снігу, яке добавило ще 20 – 40 мм води до загальної кількості опадів; водність річки перед паводком досягла середніх багаторічних значень.

Підвищення рівня почалось ввечері 3 – вночі 4 березня. На 08 годину ранку 4 березня добові амплітуди підйомів рівнів води складали на р. Уж 0.4 – 2.44 м над перед паводковим. На протязі дня 4 березня сформувались перші максимуми з загальними підйомами на р. Уж – на 0.5 – 3.01 м. Загальні підйоми на р. Уж складали 1.40 – 3.39 м. З 6 березня почався спад рівнів води. Максимальний рівень на р. Уж біля м. Ужгород був 207 м, трохи нижчий від історичного максимуму.

Підйом рівня води супроводжувався значним затопленням заплав, перевищенням небезпечних рівнів затоплення.

3.2.2 Літньо – осінній сезон.

В літньо – осінній сезон спостерігаються багато чисельні дощові паводки, тривалість яких в нижній течії складає 5 – 17 днів. В нижній течії річки максимальні витрати дощових паводків значно нижчі максимальних витрат від талих вод; відношення максимальної витрати дощових паводків до максимальної витрати весняного водопілля складає всього 0.7. Найбільш часто повторюються паводки амплітудою 2.0 – 2.5 м. З усіх літніх паводків самим високим (3.75 м) в м. Ужгород був серпневий паводок 1980 року. Паводок охопив басейн р. Уж, сформувався значними опадами і проходив двома хвилями. Кількість опадів за паводок 21 – 27 липня складала 49 – 261 мм. Паводок сформувався в умовах достатньої напередодні вологості поверхні водозбору, на фоні високої водності. Літня межень не тривала і спостерігається в основному між паводками. Живлення річок в цей період відбувається за рахунок ґрунтових вод. Найнижчий річний рівень – 189 см на водомірному пості зареєстрований 13 серпня 2003 року.

3.2.3 Зимній сезон

Цей сезон характеризується багатократною зміною атмосферних процесів, визначаючих погодні умови. Зима характерна чергуванням теплих і холодних періодів. Переважає тепла погода з великою кількістю опадів, або їх дефіцитом. Для зими характерні часті відлиги, коли сніговий покров повністю сходить, або значно зменшується. Зачасту високі паводки формуються в холодний період року: грудень 1947 р, січень 1948 р, грудень 1957 р. Грудневий паводок сформувався в результаті різкого потепління, яке супроводжувалось інтенсивними дощами ливневого характеру. Найбільший підйом рівня на р. Уж біля Ужгорода спостерігався на 4,75 м. Зимня межень нетривала. Льодостав нестійкий, окремі ділянки річки замерзають на протязі всієї зими, в теплі зими льодоставу на річці не буває, в суворі зими річка покривається льодовим покровом; середня товща льоду 20 – 25 см, максимальна 81 см (зима 1963 – 1964 рр. смт. В. Березний). Найбільш часто утворюються сало, за береги, шуга, інколи на річці утворюється донний лід. Середні строки їх появи – друга половина грудня. Весняний льодохід продовжується від 1 до 8 днів, інколи два тижні, утворюються затори льоду на крутих поворотах річки. Льодохід може відмічатись декілька раз в будь – якому зимовому місяці в основному за рахунок транзитного льоду з верхів’я річки.

Таблиця 3.2 Витрати води та дати характерних точок гідрографів окремих років р. Уж – м. Ужгород за період 1992 – 2006 років.

№ п/п Роки Весняна (весняно – літня) повінь Тривалість повені діб Найменша витрата літньо-осінньої межені тривалість межені, діб
Початок Максимум Кінець
Q* Д* Q Д Q Д Q Д
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1 1992 19.5 01.03 281 27.03 6.69 21.05 82 1.56 26.08 18
2 1993 6.64 13.03 236 19.03 7.49 07.06 87 2.68 10,26.08 19
3 1994 22.0 23.03 201 07.04 19.4 30.04 39 1.65 07,08.08 30
4 1995 15.5 18.03 450 27.04 15.6 24.05 68 3.21 25.08 26
5 1996 7.03 14.03 156 14.05 14,9 20.05 68 4.29 5.09 16
6 1997 13.0 28.03 206 23.05 14.0 13.06 78 2.75 23.08 12
7 1998 18.3 04.04 351 07.04 12.9 14.05 72 5.48 13.09 12
8 1999 10.4 01.03 376 06.03 12.8 10.05 71 2.00 21,22.09 18
9 2000 22,2 01.03 484 10.03 22.2 02.05 63 2.90 26.27.08 15
10 2001 14,6 01.03 752 05.03 13.6 17.04 48 3.80 26.10 7
11 2002 36,5 18.02 159 01.03 19.2 30.03 41 2.49 15.09 22
12 2003 10.6 04.03 145 31.03 12.8 10.05 68 1.34 29,30.08 28
13 2004 24,5 10.03 337 20.03 24.5 24.04 46 3.76 22,23.07 18
14 2005 18.6 16.03 622 19.05 22.4 30.05 76 5.00 23.24.09 21
15 2006 29.2 20.03 558 30.03 17.4 11.05 53 4.00 17.10 28

Таблиця 3.2.1

Перший літній паводок Осінній (зимовий) паводок Тривалість паводкового періоду, діб
Початок Максимум Кінець Початок Максимум Кінець
Q Д Q Д Q Д Q Д Q Д Q Д
13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25
9.72 12.06 49.3 14.06 7.12 24.06 2.38 16.10 1280 17.11 9.29 30.12 89
2.80 20.07 44.6 20.07 5.00 04.08 4.46 10.12 166 05,01 14.0 24.01 60
13.3 18.05 68.0 06.06 4.94 15.06

5.64

10.9

25.1021.01

358

408

29.10

25.02

7.49

15.5

12.11

18.03

46

57

9.66 22.06 175 05.07 9.32 14.07 12.8 15.11 391 17.11 15.2 07.01 76
6.34 25.07 168 05.08 10.1 11.08 7.41 18.10 164 20.10 22.4 19.12 79
18.0 20.05 206 23.06 14.0 13.06

8.01

13.5

01.10

10.11

188

235

11.10

04.01

7.63

19.7

30.1019.01

54

70

10.7 01.07 640 05.08 12.3 14.08 10.3 27.09 1050 05.11 16.3 23.11 93
8.01 09.06 99.3 23.06 11.3 30.03 8.77 20.11 256 14.12 16.2 23.12 47
7.25 26.07 270 30.07 9.15 07.08 8.79 25.12 306 27.12 9.16 19.01 37
8.01 18.06 234 24.06 11.4 20.07

18.6

9.71

12.09

22.01

209

227

19.09

13.02

17.3

36.5

01.10

18.02

51

27

8.90 03.06 45.1 09.06 7.09 20.06 8.50 12.10 249 24.10 15.5 26.11 62
5.48 09.06 22.3 10.06 4.10 13.06 7.40 20.10 143 31.10 12.4 17.11 31
5.83 27.07 132 30.07 8.09 13.08 12.2 08.11 325 14.11 16.2 17.12 56
13.1 05.06 106 13.06 17.5 18.06 7.56 27.12 256 29.12 11.2 15.01 32
19.5 16.05 197 31.05 13.3 17.06 5.37 05.11 77.2 10.11 23.6 22.11 49

Таблиця 3.2.2

Льодові явища
Весняний льодохід Осінній льодохід Тривалість, діб Поява льодових явищ
Весна Осінь
Початок Кінець Початок Кінець Початок Кінець Початок Кінець
26 27 28 29 30 31 32 33 34
- - - - - - - - -
11.03 14.03 - - 4 01.03 18.03 18.11 12.12
- - - - - - - - -
- - - - - - - 23.11 26.11
17.03 18.03 - - 2 01.03 18.03 - -
- - - - - - - - -
- - - - - - - - -
03.03 03.03 - - 1 01.03 03.03 - -
- - - - - - - - -
- - - - - 26.02 04.03 - -
- - - - - - - - -
05,12.03 06,13.03 - - 4 01.03 13.03 - -
- - - - - 06.03 08.03 - -
18.03. 19.03 - - 2 01.03 19.03 - -
- - - - - 01.03 10.03 - -

Таблиця 3.2.3

Льодостав Найменша витрата зимової межені
Початок Кінець Тривалість, діб Q Д
35 36 37 38 39
23.01.92 14.02.92 22 4.37 04.01
27.12.92; 02.02.93

23.01.93;

10.03.93

64 1.99 17.02
19.11.93 07.12.93 18 3.71 02.12
03.12.94; 15.01.95 07.12.94; 24.01.95 13 6.38 02.12
16.12.95; 24.01.96

23.12.95;

07.03.96

21 3.21 17.12
26.12.96 23.02.97 28 5.99 29.01
01.02.98 12.02.98 12 6.87 09.02
25.12.98; 31.01.99

06.01.99;

25.02.99

38 6.79 30.12
27.12.99; 03.02.2000 38 10.5 27.01
- - - 3.55 08.12
11.12.01; 24.01.02 45 4.04 26.12
10.12.02; 14.02.03 29.12.02; 02.03.03 36 3.70 25.12
09.01.04 31.01.04 22 7.00 11.12
31.01.05 17.02.05 18 7.01 10.02
20.01.06 20.02.06 31 4.93 08.02

Примітка Q* та Д* - відповідно витрата (м.куб./с.) та дата



Информация о работе «Основні характеристики клімату Закарпатської області»
Раздел: Геология
Количество знаков с пробелами: 74904
Количество таблиц: 30
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
112477
0
1

... і гірські озера мають чисту, прозору воду, дуже екзотичні, оточені багатою рослинністю і мальовничими краєвидами. Це є унікальні екосистеми, котрі мають велике пізнавальне та рекреаційне значення. Підземні прісні води, прогнозний запас яких у Закарпатській області складає 400 млн. м3, з них затверджені запаси – 124 млн. м3 на рік (близько 340 тис. м3 на добу),як найчистіші, мають важливе значення ...

Скачать
78195
1
0

... (Hydrurus, Ulotrix, Spirohira, Nosrok і інші). Зустрічаються зарості осоки (Carex sp.) вербняки і топольники. 3. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИКА. Для написання курсової роботи послужили особисті спостереження за рибами річки Уж, а також матеріали зібрані в наслідку аналізу літературних даних. Основна увага зверталась на виявлення видового складу риб річки Уж. Вивчення іхтіофауни проводили відловом риб, ...

Скачать
25099
2
0

... і санаторії 202 41 Санаторії-профілакторії 568 55 Будинки відпочинку і пансіонати 342 116 Бази відпочинку 2236 318 Турбази 165 91 У с ь о г о 7850 1509 Висновок   Нині потенціал рекреаційних ресурсів України використовується недостатньо. З 9 млн га потенційно придатних ландшафтних ресурсів використовується для всіх видів відпочинку 1,7 млн га, або 18,95 %. Це забезпечує ві ...

Скачать
70108
8
11

... Проблема дослідження балансу відновлення та споживання атмосферного повітря тісно пов’язана з екологічно. безпекою території локального та регіонального рівнів. ЇЇ важливість і складність обумовлена, як зміною структури промисловості, так і підвищенням ролі екологічного фактора в господарюванні. Загальна методика розрахунку відновлення – споживання атмосферного кисню запропонована в роботах ...

0 комментариев


Наверх