1.5 Підземні води

В Закарпатті водоносним є шар гальки і пісків, перекритих з поверхні суглинками і глинами. В передгір’ї – вулканічні і туфогенні утворення. Потужність алювію збільшується в південо – західному напрямку і в центральній частині впадини (Чоп - Мукачевська) досягає 106 м. Крівлею алювіальних водоносних порід в більшості є глини потужністю 2-5 м., інколи досягають 15 м.

В основі водоносної товщі горизонту на рівнинній частині впадини залягають глини і гальки., в передгірях – вулканічні і туфогенні утворення гутинської світи, піщано – глинисті і туфогенні відкладення ільницької світи.

Глибина залягання підземних вод на рівнинній частині впадини коливається від 1.0 до 7.0 м. В передгір’ї на ділянках розвитку другої і третьої терас, глибина залягання водоносного горизонту коливається від 0.0 до 20 м. На ділянках розвитку четвертої і п’ятої терас глибина залягання виростає до 25 м. і більше.

Води безнапірні, або з незначним напором (до 2-3 м.); рідко величина напору досягає 10 – 15 м.

Живлення підземних вод відбувається за рахунок інфільтрації атмосферних опадів і під руслових вод річки Уж і її протоків.

В передгірній зоні Вигорлат – Гутинського хребта джерела прісної води приурочені до верхнього шару піщано – глинистих порід і до тріщинуватих вулканічних порід. Вода, як правило, витікає на поверхні струмками. Запаси води в цій зоні незначні, так як наповнення їх відбувається в основному за рахунок інфільтрації атмосферних опадів. Мінералізація питної води від 0.1 до 1 г/л. Вода відноситься до гідро карбонатного класу. В її складі переважають іони НСО3ˉ і Са². Найбільших значень мінералізація та жорсткість досягають в період межені і рівні 203.6 мг/л., і 2.45 мг-єкв./л. В період паводків мінералізація і жорсткість найменша і складає 132.8 мг/л і 1.62 мг-єкв./л.


2. Гідрографія та гідрологічна вивченість

2.1 Характеристика гідрографічної мережі

Гідрографічна мережа р. Уж і її приток відноситься до басейну Дунаю. Протяжність р. Уж в межах Закарпатської області 113 км., загальна довжина 133 км. Площа водозбору в межах області 1582 км2 . Верхня частина басейна р. Уж розміщена на схилах Верховинського і Полонинського хребтів, нижня – на Закарпатській низині.

Основні притоки : праві – р. Уличка (довжина 27 км.), р. Убля (довжина 25 км.); ліві – р. Люта (довжина 47 км.), р. Тур’я (довжина 35 км.).

Ширина р. Уж на верхів’ї близько 1 метра, вниз по течії поступово збільшується до 15 – 30 м., біля м. Ужгород досягає 135 м.; найбільша 2,6 м. Швидкість течії 0,8 – 1,1 м/с, місцями не перевищує 0,1 м/с. Дно нерівне, крупно кам’янисте, гальково - кам’янисте, рідко скельне, нижче смт. Великий Березний часто галькове, біля м. Ужгород і нижче біля берегів замулене, біля с. Кам’яниця вдовж берегів поросле очеретом. До с. Зарічево річка має порожистий характер. Практично по всій протяжності просліджується над заплавна тераса шириною від 50 до 500 м., місцями до 1,5 км. (смт. Великий Березний, висотою 3 – 8 м., з крутим уступом і рівною розораною поверхнею, складеною суглинками.

Заплава переривиста, чередується по берегам, шириною

50 – 150 м., біля с. Зарічево до 1 км.

Русло помірно розгалужене, звивисте (довжина закрутів

0,5 – 1,5 км., ширина перешийків 0,2 – 0,5 км., радіус кривизни

0,2 – 0,5 км), на окремих ділянках пряме.

Річка Уж широкою долиною пересікає Вигорлат – Гутинський хребет, ділячи його на відрізки між м. Ужгород і смт. Перечин на окремі низькогірні масиви. Вона протікає через місто з сходу на захід на рівні 113 м., виходить на Закарпатську низину, перетинає кордон зі Словакією і впадає в р. Лаборець.

По контуру русла – річка помірно звивиста, русло нерозгалужене.

Ширина річки в межах міста в меженний період складає 30 – 60 м., в період паводка 100 – 110 м. Берега річки обривисті, висотою 2 – м., укріплені камяною кладкою, а в центрі міста гранітною набережною. Низькі діляки берегів укріплені дамбами. Дно річки не рівне, гальково – кам’янисте, містами зустрічаються валуни.

Долина річки по формі поперечного профілю в передгір’ї і при виході з нього трапеціовидна. На рівнині права частина долини – трапеціовидна, ліва – не чітко виражена. По конткру в плані долина звивиста, ширина її досягає 3.0 км.

По всій протяжності р. Уж розміщені чотири водомірні поста, на яких проводяться гідрометеорологічні спостереження: р. Уж – с. Жорнава, р. Уж – смт. Великий Березний, р. Уж – с. Зарічево, р. Уж – м. Ужгород.

Річка Уж – с. Жорнава. Пост розміщений в центрі села.

Прилегла місцевість гірська.

В межах заплави спостерігаються виходи джерел.

Пост пальовий, знаходиться на правому березі, оснащений самописцем рівня води типа "Валдай".

На посту прийнята Балтійська система висот, передана нівелюванням IV класу ГМС в 1959 році.

Відмітка нуля поста 328,29 мБС. Річка Уж – смт. Великий Березний. Пост розміщений в східній частині селища, в 2 км. нижче впадіння р. Уличка.

Прилегла місцевість гірська.

Затори льоду до виділених місць не приурочені, утворюються на згинах і перекатах.

На посту прийнята Балтійська система висот, передана нівелюванням IV класу ГМС в 1959 році.

Відмітка нуля поста з 01.01.1982 р. – 196.26 мБС.

Річка Уж – с. Зарічево. Пост розміщений на північній околиці в 5,0 км нижче впадіння р. Люта.

Прилегла місцевість гірська.

Пост розміщений на лівому березі і складається з рейки і самописця рівня води типа "Валдай".

На посту прийнята Балтійська система висот, передана нівелюванням IV класу в 1953 році Львівською геологічною експедицією.

Відмітка нуля поста 154,56 мБС.

Річка Уж – м. Ужгород. Пост розміщений в центрі міста, в 1,9 км нижче впадіння деріваціонного каналу Ужгородської ГЕС.

Навколишня місцевість рівнинна.

Вище поста в 1,9 км розміщена ГЕС, робота якої впливає на режим річки. Вище водомірного поста 400 м. дитяча залізнична дорога ( підтоплюється при рівні 140 см.; в 7,5 км. вище поста при паводках підтоплюється шосейна траса на ділянці Оноківці – Невицьке при рівні 220 см.).

Ґрунти в руслі характеризуються великим різновидами: піщані, піщано – галькові, гальково – кам’янисті (валунні). Русло деформуючеся, річка водною рослинністю не заростає, також не пересихає і не перемерзає. Затори і зажори льоду не спостерігаються, ополонки зустрічаються на перекатах вище поста 0,4 км, нижче 1,5 км. Промивини до визначених місць не приурочені.

Регулюючих озер і водосховищ на річці Уж до замикаючого створу Ужгород немає.

На посту прийнята Балтійська система висот, передана нівелюванням IV класу ГМС в 1957 році.

Відмітка нуля поста 112,38 мБС.

Основними притоками річки Уж на яких є водомірні пости і проводяться гідрометеорологічні спостереження є: р. Люта – с. Чорноголова, р. Тур’я – с. Сімер.

Річка Люта. Довжина 47 км., середній схил 18%0. Утворюється в місці злиття багатьох струмків на північно – східному схилі гори Полонина Руна, впадає в річку Уж на 65 – му км. від гирла, біля залізничної станції Дубриничі. Притока – р. Бачава (лівий берег, довжина 10 км.); крім того в річку впадає 201 притока довжиною 10 км., протяжністю 341 км.

Басейн не правильної овальної форми, розміщений на схилах Полонинського хребта; окремі вершини якого досягають 1482 м. (гора Полонина Руна). Басейн представляє собою гірську країну, сильно розсічену вузькими і глибокими долинами річок і струмків. Складений він давніми кристалевими породами (гранітами і гнейсами), місцями оголеними, перекритими третинними (палеогеними) і четвертинними елювіальними гравіювальними утвореннями. Ґрунти піщанисто – легко суглинисті. Більшу частину басейну займають зрілі хвойні ліси з домішками бука, дерева висотою 20 – 30 м.

Режим річки вивчається на водомірному посту біля с. Чорноголова. Долина слабо звивиста, V-подібна, шириною по дну 30 – 60 м., місцями розширюється до 250 – 300 м., (селище Люта - Чорноголова). Схили випуклі круті і дуже круті, місцями підвісні, представляють собою гряду гірських хребтів, сильно розсічених короткими, але глибокими долинами приток, густо зарослих зрілими хвойними лісами (смереки) з домішками бука, рідше чагарників; місцями вони задерновані або частково розорані. Складе і схили суглинистими і каменистими ґрунтами.

Заплава переривчаста, чергується по берегам, в середньому шириною 20 – 30 м. Поверхня її не рівна, місцями (селища Люта, Чорноголова) пересічена старицями. Складена вона суглинистими, рідко гальковими ґрунтами, заросла луговою і чагарниковою рослинністю, в основному суха і лише біля витоку слабко заболочена. Навесні і влітку заплава затоплюється шаром води 0,5 – 0,8 м.

Русло звивисте, до с. Люта нерозгалужене, нижче зустрічаються невеликі острівці довжиною 20 – 150 м., шириною 10 – 40 м. Русло представляє собою ряд порожистих ділянок; найбільший з них довжиною 1,3 км., шириною 9-13 м., глибиною 0,6 – 1,1 м., швидкість течії до 1,5 м/с., падіння 0,8 м., нерівне валунне дно, розміщений в 0,4 км нижче гирла р. Бистриця.

Швидкість течії змінюється від 0,4 до 1,8 м/с (на порогу), середня 0,9 – 1,2 м/с. Дно нерівне, каменисте, або крупно каменисте, рідше галькове. Берега круті, обривисті, місцями пологі, висотою 2,5 – 5,0 м., в багатьох місцях зливаються зі схилами долин. Берега задерновані, порослі чагарниками.

Річка Тур’я. Довжина 46 км., середній схил 22‰. Бере початок з джерел на південному схилі гори "Остра Гора", впадає в р. Уж на 55 – му км. від гирла. Притоки: р. Звор (правий берег, 29 – ий км., довжина 14 км), р. Туриця (правий берег 85 – ий км., довжина 22 км.), р. Сімерки (лівий берег, 26– ий км., довжина 10 км); крім того, в річку впадає більше 100 приток довжиною менше 10 км., загальна протяжність близько 300 км.

Басейн річки має форму неправильного багатокутника довжиною 30 км., середня ширина – 16 км., найбільша (у верхній частині) 25 км. Розміщений він на відрогах Полонинського хребта. Долина слабо звивиста, V-подібна, на верхів’ї має вигляд ущелини, в середній течії ящикоподібна. Ширина її по дну змінюється від 5 – 20 м. на верхів’ї до 1 км. біля с. Раково, основна ширина 0,2 – 0,5 км. Схили увігнуті, місцями випуклі, в своїй нижній частині вони пологі і помірно круті, потім поступово зливаються зі схилами гір. Вони сильно розсічені долинами мілких приток і балками, складені суглинистими ґрунтами, не рідко оголюються кристалеві породи, що утворюють в окремих місцях підвісні схили.

Заплава, чередується по берегам – переривчаста. Переважаюча ширина її 50 – 200 м, найбільша 0,5 км (вище с. Тур’я Пасіка). Більша частина заплави суха, лугова, в прирусловій частині місцями чагарникова з невеликою кількістю дерев. Поверхня її рівна, в середній течії інколи пересічена пересохлими рукавами. Складена вона суглинистими ґрунтами з домішкою гальки і каміння. В період весняного водопілля і під час літньо – осінніх дощових паводків заплава затоплюється шаром води близько 1,5 м.

Русло слабо звивисте, місцями помірно звивисте (довжина звивин 100 - 300 м.) ширина перешийків 40 – 100 м, радіус кривизни 50 – 150 м, на окремих ділянках прямолінійне, переважно нерозгалужене.

На всій протяжності річка порожиста, біля верхів’я, де схили близько 150‰, має велику кількість перепадів з висотою падіння 0,3 – 0,5м. Між селищами Порошково і Раково інколи зустрічаються галькові і гальково – каменисті осередки довжиною 20 – 50 м, шириною 5 – 8 м. Крім того, чередуючись по берегам, впродовж річки тягнуться галькові та галькові – каменисті приплески шириною від 5 – 15 м в верхній течії до 80 – 150 в нижній.

Ширина річки змінюється від 2 м. (верхів’я) до 35 м (с. Сімер), переважно ширина 10 – 15 м. Глибина річки 0.2 – 0.6 м, найбільша 1.6 м (с. Раково), найменша 0.1 м (в 1.5 км вище с. Тур’я Бистра). Швидкість течії змінюється від 0.1 м/с (с. Раково) до 1.8 м/с (с. Сімер), середня 0.5 – 1.0 м/с. Русло практично не заросле.

Дно нерівне, у верхів’ї кам’янисте, на іншому протязі гальково – каменисте, рідко кам’янисті. Берега круті, обривисті, один берег частково пологий, висотою від 0.2 до 4 м, за часту 0,5 – 1.5 м, місцями зливаються зі схилами долин. Річку використовують як джерело гідроенергії.

Таблиця 2.2 Основні гідрографічні характеристики річок

Водозбір
Річка Середня висота над рівнем моря, м абс Площа, км² Середній схил, ‰ Довжина, км Середня ширина, км Густота річної мережі, км/км² Коефіцієнт звивистості річки
Люта 700 270 2,79 26 10 1,72 1,80
Тур’я 540 467 2,57 30 16 1,55 1,52
Уж 211 2010 7,2 107 30 1,40 1,62
Водозбір
Річка Коефіцієнт Площа (%), зайнята
Ассимет-рія Ширина водоз-бору Розвиток водороз-дільної лінії Озера-ми Болотами, заболоче-ними землями і лісами Лісами і чагарни-ками Ріллею
Люта 0,58 0,39 1,39 - <1 83 <5
Тур’я -0,84 0,52 2,79 - - 61 5
Уж 0,77 0,47 1,44 - - 57 15

Информация о работе «Основні характеристики клімату Закарпатської області»
Раздел: Геология
Количество знаков с пробелами: 74904
Количество таблиц: 30
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
112477
0
1

... і гірські озера мають чисту, прозору воду, дуже екзотичні, оточені багатою рослинністю і мальовничими краєвидами. Це є унікальні екосистеми, котрі мають велике пізнавальне та рекреаційне значення. Підземні прісні води, прогнозний запас яких у Закарпатській області складає 400 млн. м3, з них затверджені запаси – 124 млн. м3 на рік (близько 340 тис. м3 на добу),як найчистіші, мають важливе значення ...

Скачать
78195
1
0

... (Hydrurus, Ulotrix, Spirohira, Nosrok і інші). Зустрічаються зарості осоки (Carex sp.) вербняки і топольники. 3. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИКА. Для написання курсової роботи послужили особисті спостереження за рибами річки Уж, а також матеріали зібрані в наслідку аналізу літературних даних. Основна увага зверталась на виявлення видового складу риб річки Уж. Вивчення іхтіофауни проводили відловом риб, ...

Скачать
25099
2
0

... і санаторії 202 41 Санаторії-профілакторії 568 55 Будинки відпочинку і пансіонати 342 116 Бази відпочинку 2236 318 Турбази 165 91 У с ь о г о 7850 1509 Висновок   Нині потенціал рекреаційних ресурсів України використовується недостатньо. З 9 млн га потенційно придатних ландшафтних ресурсів використовується для всіх видів відпочинку 1,7 млн га, або 18,95 %. Це забезпечує ві ...

Скачать
70108
8
11

... Проблема дослідження балансу відновлення та споживання атмосферного повітря тісно пов’язана з екологічно. безпекою території локального та регіонального рівнів. ЇЇ важливість і складність обумовлена, як зміною структури промисловості, так і підвищенням ролі екологічного фактора в господарюванні. Загальна методика розрахунку відновлення – споживання атмосферного кисню запропонована в роботах ...

0 комментариев


Наверх