1.4.2 Опади

Атмосферні опади є одною з найбільш важливих характеристик клімату.

Територія Закарпаття по географічному положенню і кліматичним умовам відноситься до зони розвинутої зливової діяльності, де на протязі року неодноразово випадає за короткі терміни 100 мм. Опадів і більше. Опади на цій території на протязі усього року обумовлюються головним чином циклонічною діяльністю. Циклони, які переміщаються з Атлантичного океану і Середземного моря приносять в м. Ужгород до 80% річної кількості опадів. Для м. Ужгород характерний континентальний тип випадання опадів з максимумом в літні місяці ( червень, 95 мм.), мінімумом в лютому ( 51 мм. ) і на початку весни ( березень 50 мм.). Такий річний хід зберігається більшість років, але в окремі роки він суттєво відрізняється. Наприклад, 1979 р. максимум відмічався в грудні, а мінімум – в вересні, жовтні.

В низинній частині області випадає менша кількість опадів порівняно з підгірною і гірською частиною: на 80 – 100 мм, менше підгірної частини і на 400 – 500 мм., менше ніж в гірських районах.


Таблиця 1.4 Середньомісячна і річна сума опадів, в мм.

I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII рік
55 44 47 45 70 87 83 72 50 48 56 67 724

За холодний період (ХІ - ІІІ) випадає 269 мм., за теплий (IV - Х) – 445 мм.

З опадами 1,0 мм, у середньому в році буває 90 – 110 днів.

Найбільша добова кількість опадів спостерігається в теплий період року, під час інтенсивних зливових дощів. В серпні 1998 р. зареєстровано 89 мм., дощу, який випав за 5 годин ( 71 мм. – місячна норма). В серпні 1980 р. по м. Ужгород випало 69 мм. ( 96% місячної норми), 9 серпня 2008 року випало 61.3 мм. ( 86% місячної норми). Опади в передгір’ї випадають в достатній кількості. Середня річна кількість складає 1095.0 мм. В 1922 р. зареєстровано максимальну кількість – 1676 мм., а в найбільш сухому році, 1961 р. – тільки 659 мм. В 1998 р. опадів за рік випало 1340 мм., в 2001р. – 1327 мм. В теплий період року (квітень - жовтень) випадає 641 мм., в холодний (листопад - березень) – 454 мм. Добовий максимум опадів був зареєстрований в травні 1970 р. і складає 131 мм.

Таблиця 1.4.1 Середньомісячна і річна сума опадів, мм.

I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII рік
91 74 75 67 103 120 103 104 71 73 96 118 1095

Гірська частина. Середня річна кількість опадів в гірських районах області складає 1187 мм. За холодний період року (листопад - березень) випадає 445 мм., а за теплий (квітень - жовтень) – 742 мм. Максимального значення кількість опадів досягає в червні – липні: 132 – 141 мм.

Максимальна кількість опадів за рік в багатоводні роки складає 1301 мм., на високогір’ї – 2363 мм. Середня кількість днів з опадами 0,1 мм. І більше – 190 днів в році.


Таблиця 1.4.2 Середньомісячна і річна сума опадів, мм.

I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII рік
77 72 80 80 115 138 139 116 75 79 104 112 1187

Таблиця 1.4.3 Сума опадів за місяць і рік, мм.

Зона області висота, м. Рік по вод-ності I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII рік
Низинна до 150 м Серед- ній 49 40 44 45 69 86 79 72 46 43 52 62 687
Бага-товод-ний 27 11 41 117 56 190 181 52 115 67 74 38 969
маловодний 7 53 3 24 40 87 71 25 25 48 27 42 402
Перед- гірна 150 – 350 м. Серед- ній 91 74 75 67 103 120 103 104 71 73 96 118 1095
Бага-товод-ний 113 147 143 130 286 179 81 49 93 82 94 178 1574
маловодний 10 38 26 52 67 49 71 52 13 32 76 102 618

Гірсь-ка

350 –1000м

Серед- ній 71 67 77 76 111 134 137 111 89 77 96 103 1149
Бага-товод-ний 54 36 100 183 102 187 302 211 154 242 265 65 1901
маловодний 29 26 43 40 57 131 108 42 29 13 50 70 638

Висо -когір’я

>1000м.

Серед- ній 125 101 102 117 148 187 184 145 125 122 142 149 1646
Бага-товод-ний 82 94 7 44 253 391 245 158 110 507 206 266 2363
маловодний 28 75 48 85 153 91 129 106 198 128 92 147 1278

В таблиці приведені суми опадів по місяцям і за рік для років різних по водності і по території Закарпатської області.

Добре видно, що з висотою сума опадів швидко росте. Суми за рік опадів в горах в 2-3 рази більші від опадів на низинній частині області, незалежно від водності року.

В розподілі опадів по місяцям немає чіткої залежності. По середнім декадам опадів за багаторіччя, сума опадів за холодний період практично вдвічі менша від суми опадів теплого періоду. В окремі роки саме в холодний період внаслідок дуже сильних дощів 2,5 – 3,5 місячної норми формуються високі паводки.


Информация о работе «Основні характеристики клімату Закарпатської області»
Раздел: Геология
Количество знаков с пробелами: 74904
Количество таблиц: 30
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
112477
0
1

... і гірські озера мають чисту, прозору воду, дуже екзотичні, оточені багатою рослинністю і мальовничими краєвидами. Це є унікальні екосистеми, котрі мають велике пізнавальне та рекреаційне значення. Підземні прісні води, прогнозний запас яких у Закарпатській області складає 400 млн. м3, з них затверджені запаси – 124 млн. м3 на рік (близько 340 тис. м3 на добу),як найчистіші, мають важливе значення ...

Скачать
78195
1
0

... (Hydrurus, Ulotrix, Spirohira, Nosrok і інші). Зустрічаються зарості осоки (Carex sp.) вербняки і топольники. 3. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИКА. Для написання курсової роботи послужили особисті спостереження за рибами річки Уж, а також матеріали зібрані в наслідку аналізу літературних даних. Основна увага зверталась на виявлення видового складу риб річки Уж. Вивчення іхтіофауни проводили відловом риб, ...

Скачать
25099
2
0

... і санаторії 202 41 Санаторії-профілакторії 568 55 Будинки відпочинку і пансіонати 342 116 Бази відпочинку 2236 318 Турбази 165 91 У с ь о г о 7850 1509 Висновок   Нині потенціал рекреаційних ресурсів України використовується недостатньо. З 9 млн га потенційно придатних ландшафтних ресурсів використовується для всіх видів відпочинку 1,7 млн га, або 18,95 %. Це забезпечує ві ...

Скачать
70108
8
11

... Проблема дослідження балансу відновлення та споживання атмосферного повітря тісно пов’язана з екологічно. безпекою території локального та регіонального рівнів. ЇЇ важливість і складність обумовлена, як зміною структури промисловості, так і підвищенням ролі екологічного фактора в господарюванні. Загальна методика розрахунку відновлення – споживання атмосферного кисню запропонована в роботах ...

0 комментариев


Наверх