Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация


2.2  Пріоритетні напрямки зовнішньоекономічних зв’язків країни

Республіка Казахстан завдяки своєму вигідному географічному положенню, багатому запасу природних копалин і інвестиційній привабливості притягає до себе увагу багатьох країн світу. Все це сприяє налагодженню багатьох зовнішньоекономічних зв’язків і розвитку співробітництва між Казахстаном і країнами світу.

Республіка Казахстан співробітничає перш за усе з країнами СНД, бо є членом Співдружності, з країнами Європейського Союзу, з країнами Європи і Америки, Азії та Африки.

Партнерами в Європі і Америці виступають такі країни, як Австрійська Республіка, Сполучені Штати Америки, Аргентинська Республіка, Королівство Бельгія, Республіка Болгарія, Бразилія, держава Ватікан, Сполучене Королівство Великобританії і Південної Ірландії, Угорська Республіка, Федеративна Республіка Німеччини, Грецька Республіка, Королівство Данія, Королівство Іспанія, Італійська Республіка, Республіка Ірландія, Канада, Республіка Куба, Латвійська Республіка, Республіка Мальта, Литовська Республіка, Велике Герцогство Люксембург, Королівство Нідерландів, Королівство Норвегія, Португальська Республіка, Румунія, Турецька Республіка, Республіка Польща, Французька Республіка, Фінляндська Республіка, Швейцарська Конфедерація, Королівство Швеція, Словацька Республіка, Республіка Словенія, Чеська Республіка, Хорватська Республіка та Естонська Республіка.

Щодо країн Азії та Африки, то тут Казахстан підтримує зв’язки з Ісламською Республікою Афганістан, Королівством Бахрейн, Арабською Республіко. Єгипет, Державою Ізраїль, Республікою Індія, Ісламською Республікою Іран, Державою Катар, Китайською Народною Республікою, Республікою Корея, Державою Кувейт, Малайзією, Монголією, Султанатом Оман, Державою Палестина, Ісламською Республікою Пакистан, Королівством Саудівська Аравія, Республікою Сінгапур, Королівством Таїланд, Сполученими Арабськими Еміратами, Східно-Африканською Республікою, Японією, Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамахірією, Йорданським Хашимітським Королівством, Королівством Марокко, Сірійською Арабською Республікою і Ліванською Республікою.

Між країнами активно відбувається інвестиційна діяльність, про що свідчать дані Агентства Республіки Казахстан із статистики (табл. 2.8).

Таблиця 2.8

Інвестиційна діяльність між Казахстаном і країнами світу (млн. доларів) [16]

2007 2008
Баланс рахунку операцій з капіталом -14,4 -24,2
Фінансовий рахунок 992,6 1877,7
 Зарубіжні прямі інвестиції -1542,5 -1143,0
 Прямі інвестиції в Казахстан 4299,2 4077,8
 Портфельні інвестиції, активи -552,8 -2166,4
 Портфельні інвестиції, зобов’язання -836,9 -1140,5
 Фінансові деривативи, активи -20,1 -61,9
 Фінансові деривативи, зобов’язання 267,5 64,1
 Інші інвестиції, активи -3461,6 1501,2
 Інші інвестиції, зобов’язання 2839,9 746,3
Зміни у офіційних резервах активів -1236,7 2178,7
Помилки та пропуски -2599,7 -4347,4

Таким чином, можна побачити, що у 2008 р. порівняно з 2007 покращився стан фінансового рахунку Казахстану. Але інвестиції у Казахстан зменшилися до 4077,8 млн. доларів. Збільшилися зобов’язання країни по портфельним інвестиціям (-1140,5 млн. доларів у 2008 р.). Зміни у офіційних резервах активів у 2008 р. складають 2178,7 млн. доларів.

Більш уважно варто зупинитися на відношеннях з державами СНД та країнами ЄС.

8 грудня 1991 року була підписана Угода про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД). 21 грудня 1991 року в Алма-Аті Глави Казахстан також підписав Протокол до вказаної Угоди, в якому було підкреслено, що всі республіки на рівноправних початках утворюють СНД. Учасники зустрічі прийняли Алма-атинську Декларацію, що підтвердила прихильність до співпраці в різних областях зовнішньої і внутрішньої політики, проголосила гарантії виконання міжнародних зобов'язань колишнього Союзу РСР. У грудні 1993 року до Співдружності приєдналася Грузія, а в серпні 2008 року заявила про свій вихід з даного об'єднання. Туркменістан є асоційованим членом СНД.

Співдружність Незалежних Держав не є державою і не володіє наднаціональними повноваженнями, засновано на початках суверенної рівності всіх його членів і діє на підставі Статуту від 22 січня 1993 року. Держави-участниці Співдружності є самостійними і рівноправними суб'єктами міжнародного права.

Розвиток стосунків з державами СНД, у тому числі багатобічна інтеграційна взаємодія – один з пріоритетів зовнішньополітичного курсу Республіки Казахстану.

У основі казахстанського підходу до багатобічної співпраці в рамках СНД лежить концепція різношвидкісної інтеграції, що витікає з можливості формування вузької групи країн, зв'язаних узами тіснішої інтеграції. При цьому Казахстан виступає за те, аби діяльність субрегіональних об'єднань на просторі Співдружності носила відкритий характер, а їх цілі і практична діяльність лежали в загальному руслі розвитку СНД.

Співдружність Незалежних Держав - це єдина організація, зусиллями якої об'єднується пострадянський простір. Для Співдружності характерна вибіркова участь держав в тих або інших сферах багатобічної взаємодії, яка здійснюється, таким чином, у форматі зацікавлених сторін. Вирішення органів СНД мають силу лише для тих держав, які брали участь в їх прийнятті.

В цілях підвищення ефективності діяльності СНД, вдосконалення його структури за ініціативою казахстанської сторони були розроблені і, в ході засідання Поради глав держав Співдружності в жовтні 2007 року в Душанбе, схвалені Концепція подальшого розвитку СНД і План заходів щодо її реалізації. Цей документ є свого роду «дорожньою картою» розвитку Співдружності, що зачіпає практично всі грані співпраці. Згідно з ним, розроблений проект Стратегії економічного розвитку СНД до 2020 року, планується завершення формування зони вільної торгівлі, сільськогосподарських, електроенергетичних і інших ринків. Буде продовжено взаємодію в політичній, гуманітарній сферах, в області безпеки і транспорту, вдосконалено правове поле регулювання міграції і так далі.

Планом передбачені конкретні заходи по підвищенню ефективності діяльності Співдружності, у тому числі за рахунок установи інституту національних координаторів, оптимізації статутних і інших органів Співдружності, внесення змін і доповнень до Статуту СНД, використань прагматичного принципу роботи по формулі «один рік – одна тематика».

З країнами СНД активно ведеться торгівельна діяльність. Порівняти осяги торгівлі з країнами СНД і іншими країнами світу можна у табл. 2.9.


Таблиця 2.9

Торгівля Казахстану з країнами СНД і країнами світу, у % до попереднього року [22]

2005 2006 2007 2008
Експорт до країн Співдружності 99,3 137 142,9 139,08
Експорт в інші країни 149 137 121,8 151,06
Імпорт із країн Співдружності 133 136 132,0 119,85
Імпорт з інших країн 138 137 144,0 112,31

Ми бачимо, що у 2006 р. частка експорту у країни Співдружності зрівнялась з часткою експорту в іншу країни. У 2008 р. експорт в інші країни перевищує експорт в країни Співдружності. Щодо імпорту, то у 2008 р. переважає частка імпорту з країн Співдружності, ніж з інших країн світу.

Особливе місце надається Казахстану у співробітництві з країнами ЄС. Початок офіційних політичних контактів Казахстану з Євросоюзом датується 2 березня 1992 р., коли Президент Н.А.Назарбаєв прийняв делегацію Європейської Комісії на чолі з Віце-президентом Ф. Андріяссеном. Налагоджені стосунки були укріплені і розширені в ході офіційного візиту Президента РК Н. Назарбаєва до Брюсселю 1-2 лютого 1993 р., в рамках якого відбулися переговори з Президентом ЄК Ж. Делором і підписана Угода між ЄС і РК про взаємне відкриття представництв. [23]

Базовою угодою казахстансько-європейських стосунків є Угода про партнерство і співпрацю (УПС) між РК і ЄС (набрало чинності 1 липня 1999 року строком на 10 років), підписане 23 січня 1995 р. в Брюсселі. У червні 2004 р. Казахстаном була ініційована процедура здобуття статусу країни з ринковою економікою при проведенні ЄС антидемпінгових розслідувань. Вперше в історії взаємин Астани і Брюсселю у 2006 р. було прийнято Спільну заяву, підписаний ряд важливих документів у сфері енергетичної співпраці - Меморандум про взаєморозуміння і Угода про використання ядерної енергії в мирних цілях. Робота по реалізації досягнутих в ході цього візиту домовленостей є ключовим вектором взаємодії Казахстану і ЄС на нинішньому етапі. [24]

За ініціативою ФРН, головуючої в ЄС в першій половині 2007 р., на Поради ЄС від 23 червня 2007 р. була затверджена Стратегія нового партнерства ЄС з країнами Центральної Азії на період 2007-2013 рр. - першого комплексного документа подібного роду, розрахованого на тривалий (7 років) період.

У підсумкових документах Наради ЄС було заявлено, що прийнята «Стратегія визначає для ЄС пріоритети співпраці з регіоном в цілому, але їх вживання залежатиме від специфічних вимог і політики кожної з держав Центральної Азії». Нова стратегія ЄС передбачає, зокрема, співпрацю з Центральною Азією в правовій сфері, в області захисту прав людини, економіки, торгівлі і інвестицій, енергетики, захисту довкілля, освіти і міжкультурного діалогу. Офіційна презентація Стратегії пройшла 30 червня 2007 р. в Берліні під егідою німецького головування ЄС і за участю Міністра закордонних справ РК М. Тажіна.

Прийняттю Стратегії передував тривалий підготовчий період, в рамках якого проходили консультації за участю всіх зацікавлених сторін. Ключовою подією періоду відбулася 28 березня 2007 року в Астані зустріч міністрів закордонних справ «Трійка ЄС – країни Центральної Азії», на якій вперше на настільки високому рівні були обговорені позиції сторін по основних напрямах майбутнього документа. Ця зустріч поклала початок регулярному діалогу, що отримав неофіційну назву «Астанінський процес».

Міністерська чергова зустріч у форматі «Трійка ЄС – країни Центральної Азії» пройшла 10 квітня 2008 р. в Ашгабаде. [25]

ЄС є також одним з ключових учасників переговорів по вступу Казахстану до Світової Організації Торгівлі (СОТ). Досягнутий на сьогоднішній день прогрес дозволяє розраховувати на швидке їх завершення. В той же час, головними невирішеними питаннями з ЄС по лінії СОТ на даний момент залишаються умови доступу в такі чутливі сектори як фінансові, телекомунікаційні і енергетичні послуги. [26]

Казахстан є найбільшим торгівельним і інвестиційним партнером ЄС в Центральній Азії. У 2007 р. об'єм товарообігу РК з країнами ЄС склав 21,9 млрд. дол. США, у тому числі експорт – 6,7 млрд., імпорт – 15,2 млрд., збільшившись на 40% в порівнянні з 2005 р.

Підсумки 2007 років свідчать, що Астана продовжує залишатися найбільшим торгівельним і інвестиційним партнером Європейського Союзу в Центральній Азії і Каспійському регіоні. Якщо в 2006 році об'єм товарообігу Казахстану з країнами ЄС складав 18,1 млрд. дол. (що перевищує сумарний торговий обіг всіх семи останніх держав ЦА і Кавказу), то за минулий рік він збільшився на 10,6%, склавши 21,9 млрд. (січень-жовтень). В даний час на долю ЄС доводиться порядку 33,8% зовнішньоторгового обігу. Валовий приплив іноземних інвестицій в РК за період з 1993 по 2007 рр. склав 51,2 млрд. дол. США.

Таблиця 2.10

Питома вага торговельних партнерів Казахстану у товарообігу країни у 2007 р. [27]

Імпорт Експорт
Країна Частка, % Країна Частка, %
Італія 11 Італія 16,2
Франція 5,7 Франція 8,2
Німеччина 3,8 Нідерланди 4,9
Великобританія 2,1 Великобританія 1,9
Іспанія 1,2 Іспанія 1,7
Румунія 1,5

З табл. 2.10 ми бачимо, що за січень-жовтень 2007 років найбільша питома вага в загальному об'ємі товарообігу РК з країнами ЄС належить Італії (11%), Франції (5,7%), Німеччині (3,8%), Нідерландам (3,4%), Великобританії (2,1%), Іспанії (1,2%).

Країни ЄС займають значну долю в об'ємі казахстанського експорту (40,1%). Основними споживачами серед країн Євросоюзу є Італія (16,2%), Франція (8,2%), Нідерланди (4,9%), Великобританія (1,9%), Іспанія (1,7%) і Румунія (1,5%). У структурі казахстанського експорту в країни ЄС переважають нафта і нафтопродукти, неблагородні метали, сільськогосподарські, хімічні і мінеральні продукти.

Структура імпорту представлена товарами, що класифікуються як «інвестиційний імпорт» (машини, устаткування і механізми, електротехнічні прилади, транспорт, продукція хімічної галузі).

За роки співпраці країни ЄС інвестували в економіку Казахстану більше 51,2 млрд. дол. США, що складає порядку 36% накопиченого іноземного капіталу в економіці Казахстану. Основними інвесторами є Нідерланди, Великобританія, Італія і Франція.

Торговельно-економічні стосунки Євросоюзу з Казахстаном багато в чому визначаються взаємними інтересами в нафтогазовому секторі (міждержавний проект ЄС ІНОГЕЙТ), а також стратегічною важливістю транспортно–коммунікаційних доріг в Центральноазіатському регіоні, що зв'язує Європу і Азію (проект ТРАСЕКА).

20 червня 2006 р. в штаб-квартирі Європарламенту в Брюсселі вперше пройшов семінар високого рівня з Казахстану на тему «Стратегічне партнерство РК і ЄС у сфері енергетики» за участю Єврокомісара А. Пієбалгса, першого Віце-презідента Європарламенту А. Відал Квадраса, голови Комітету за енергетикою Дж. Чичестера, члена Поради іноземних інвесторів при Президентові РК – Керуючого директора АБН АМРО Фр. Кайлаарса і ін.

30 листопада 2006 р. в Астані в рамках «Бакинської ініціативи ЄС» пройшла II Міністерська конференція з енергетики «Євросоюз – країни Каспійського регіону / Чорного моря і сусідні з ними держави», за підсумками якої прийнятий пакет важливих документів: Дорожні карти по конкретних проектах, Концептуальна записка, Виводи. З казахстанського боку делегацію очолював Міністр Б. Ізмухамбетов, з європейською – Комісар А. Пієбалгс. Для підготовки даного заходу ЄК протягом 2006 р. в Брюсселі організувала три засідання 4-ех експертних Робочих груп по енергетиці, в кожну з яких входять повноважні представники 14 країн, в т.ч. і Казахстану (МЕМР, КЕГОК).

10-11 липня 2007 р. в Астані відбулася перша зустріч експертів РК (МЕМР, МЗС «Казмунайгаз», «КЕГОК», «Казагро») і ЄС (Гендіректорати ЄК по транспорту і енергетиці, зовнішнім зв'язкам і ЄК в РК) по питаннях реалізації Меморандуму по співпраці в області енергетики. Обговорювалися перспективи співпраці у сфері енергобезпеки, енергоефективності, тарифів ПЕК, питання транзиту енергоресурсів і альтернативні джерела енергії.

Як неодноразово наголошувалося під час цих заходів, для ЄС енергетична безпека є одним з головних чинників міжнародної стабільності. В зв'язку з цим Казахстан, будучи експортером енергетичних ресурсів, що динамічно розвивається, роль якого в перспективі буде стабільно зростати, усвідомлює свою відповідальність у сфері постачань вуглеводнів на світовий ринок. Астана виступає за консолідацію зусиль міжнародного співтовариства по забезпеченню стабільних і безпечних маршрутів експорту вуглеводневої сировини.

Стратегічна роль Казахстану в регіоні сприяє активній реалізації в країні різних програм і ініціатив ЄС (ТАСИС, ІНТАС, КОПЕРНІКУС, CADAP, BOMCA, ENPI, DCI).

Республіка Казахстан приймає активну участь і в інтеграційних процесах за декілька напрямками. До них відносяться, перш за усе, СНД, Азіатський діалог співробітництва (АДС), Євразійське економічне співтовариство (ЄврАзЕС), Єдиний економічний простір (ЄЕП) та організація економічного співробітництва (ОЕС).

Висновки до розділу ІІ

За останнє десятиріччя відбулися значні прогресивні зміни у політиці та економіці Республіки Казахстан. Становлення та розвиток ринкових відносин у Республіці Казахстан у 1992-2005 рр. проходило в два етапи. Подальше реформування продовжується і по сей час. Основними чинниками економічного росту виступають відновне зростання, інноваційне зростання, кон’юнктурне зростання та системне зростання.

У країні спостерігається покращення рівня життя і основних макроекономічних показників. Казахстан стає рівноправним активним учасником міжнародних співвідношень і приймає участь у різноманітних міжнародних програмах. Країна притягує до себе увагу багатьох перспективних інвесторів з багатьох частин світу.

Казахстан має торгівельні відношення з багатьма країнами світу. Перш за все, це країни СНД та ЄС. Основними статтями експорту країни є нафта і нафтопродукти, чорні метали, кольорові метали, руди, зернові культури, продукція хімічної промисловості та інше. Основні статті імпорту республіці включають до себе машини та обладнання, мінеральні продукти, хімічні товари, харчові товари.


РОЗДІЛ ІІІ. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КАЗАХСТАНУ

 


Информация о работе «Економіка Казахстану»
Раздел: География
Количество знаков с пробелами: 122641
Количество таблиц: 20
Количество изображений: 6

Похожие работы

Скачать
77833
1
0

... тові свої правила, вона підпорядкувала собі геополітику і геостратегію. В рамках постіндустріалізму сформувалася технологічна, торгова і фінансова єдність світу. Через регіоналізацію в глобалізацію втягуються поступово всі національні економіки.   2. Україна та Росія Російська владна провідна частина населення мріє про відродження "єдиної Великої Росії" і розглядає Україну як її невід'ємну і ...

Скачать
88355
3
5

... занадто великих компаній, що стають занадто забюрократизованими і тому неефективними; 4) необхідність витрати частини свого бюджету на функціонування інтеграційного об’єднання [25]. 1.3 Теорії та моделі міжнародної економічної інтеграції В теорії економічної інтеграції виділяють декілька напрямків, які відрізняються за оцінкам інтеграційних механізмів: нелібералізм, корпораціоналізм, ...

Скачать
68304
5
0

... . // Урядовий кур’єр. – 01.10.2003. 2.         Бураковский И. Создавая ЕЭП, Украина теряет стабильность и предсказуемость. // Бизнес. – №37 (556). – 15.09.2003. 3.         Дергачов О. Єдиний і неповторний простір: Єдиний економічний простір // Політичний календар.- 2003.- № 6.- С. 14 - 18. 4.         Иноземцев В. Несколько гипотез о мировом порядке XXI в. // Свободная мысль – XXI. – 2003. – ...

Скачать
67873
0
0

... руху хрестоносців і відповідно союзником країн, що піддалися агресії хрестоносців. Існував союз Улуг Улусу з Єгипетською державою мамлюків, спрямований проти Єрусалимського королівства. Особливо хочеться відзначити історичні долі Улуг Улусу в Монгольській імперії. Будь-яка імперія, що побудована на завоюваннях і тримається лише на військовій силі, приречена на загибель. Власне Монголія і її ...

0 комментариев


Наверх