Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация


3.1 Сучасні економічні проблеми Казахстану і шляхи їх вирішення

Економічні проблеми, які виникли на сучасному етапі розвитку Республіки Казахстан, покликана вирішити програма Н. Назарбаєва «Казахстан-2030». На основі цієї центральної стратегії як перспективної моделі розвитку в 2003 р. визначена стратегія індустріально-інноваційного розвитку Казахстану до 2015 р. Як багатофакторна модель економічного росту ця стратегія базується на високотехнологічних і ефективних виробництвах, характерних для передового рівня розвитку національних продуктивних сил з адекватним ступенем розвитку виробничих відносин. [28]

Забезпечення макроекономічної стабільності й стійкості є стратегічним пріоритетом політики держави, тому що цей напрямок повинний створити надійний фундамент для розгортання інших пріоритетних напрямків індустріально-інноваційної стратегії. Даний пріоритет відбиває якість економічного росту країни, має стійкі показники, що характеризують стабільність і високі темпи розвитку економіки, соціальної сфери.

Іншим стратегічним пріоритетом виступає раціональне й продуктивне використання сировинних ресурсів, тому що Казахстан розташовує великими у світовому масштабі запасами нафти, газу, руд чорних і кольорових металів.

Ініціативна участь Казахстану в таких регіональних інтеграційних об'єднаннях, як СНД, ЕврАзЕс, ШОС, ЄЕП, викликане об'єктивною економічною доцільністю. Необхідно досягтися якісно нових успіхів у регіональній економіці й забезпечити повноправна участь у глобальній економіці. При цьому основна увага треба зосередити на ринках Росії, Китаю, Центральної Азії, Каспійського й Чорноморського регіонів.

Необхідно також підвищити ефективність добувного сектору країни, бо вона має намір і далі проводити ефективну енергійну політику.

Важливим пріоритетом стратегії індустріально-інноваційного розвитку Казахстану виступає створення інфраструктури, привабливої в першу чергу для несировинних галузей економіки. Наявність сучасної виробничої й соціальної інфраструктури в країні - необхідний фактор прискореного і якісного розвитку економіки.

Казахстану потрібно розвивати сучасну інфраструктуру країни відповідно нової ролі країни у регіональній та глобальній економіці. Треба бачити перспективи розвитку стратегічної інфраструктури та вагомо підвищити якість управління в цій сфері, бо вона не є достатньо високою. [29]

Країна має потребу у сучасній освіті і професійній перепідготовці кадрів, формуванні основ «розумної економіки», використанні нових технологій, ідей, заходів, розвитку інноваційної економіки.

У Казахстані недостатньо розвинена адресна соціальна підтримка і розвиток соціальної сфери на ринкових принципах, тому програма «Казахстан-2030» передбачає заходи щодо вирішення цієї проблеми.

Необхідно також модернізувати політичну систему у зв’язку з проведенням різноманітних демократичних реформ. Модернізація передбачає збереження президентської форми правління, поетапність реформ, збалансованість прийнятих розв'язків, загальнонаціональний діалог і консолідація основних політичних сил. Також передбачається вирішення адміністративних проблем економіки за допомогою адміністративної реформи з урахуванням міжнародної практики.

Стратегічним пріоритетом конкурентоспроможності і його критерієм обране входження Казахстану в число 50 найбільш конкурентоспроможних країн миру. [30] Цей базовий критерій відбиває як кількісні, так і якісні ознаки конкурентоспроможності економіки країни. Критеріями пріоритету макроекономічної стабільності республіки, як відзначалося, є якісні параметри й темпи росту ВВП. Пріоритет раціонального використання наявних сировинних ресурсів доцільно оцінювати за критерієм частки продукції з високою доданою вартістю у ВВП.

Глобальна криза ліквідності, джерела якого йдуть ще до проблем на ринку нерухомості в США, змусив похитнутися фінансові ринки багатьох країн, що розвиваються, але такого різкого економічного спаду, як у Казахстані, не очікував ніхто. ПРОТЯГОМ останніх років економічний ріст у країні становив більш 10%, а цього року , по оцінкам експертів, він уже не перевищить 5%. В країні спостерігається ріст інфляції, тому керівництво країни прийняло рішення вирішити цю проблему завдяки розвитку конкуренції, розвитку ринкової інфраструктури і стабілізації тарифів природних монополій. [31]

Таким чином, під час кризи основними характерними рисами розвитку економіки Казахстану стали:

1.  Низький рівень продуктивності й оплати праці в аграрному секторі, знецінювання продукції сільського господарства й споживчого сектору, витиснення в ринковій торгівлі більш дешевих вітчизняних товарів більш дорогими імпортними.

2.  Спостерігається падіння частки інноваційно-інвестиційного сектору в період кризи. Розширене відтворення здійснюється значною мірою за рахунок зовнішніх джерел, під контролем закордонних ТНК.

3.  Частка енергосировинного сектору у ВВП різко зросла на 43%. Головними причинами росту є багаторазове підвищення світових цін на нафту й нафтопродукти й значне збільшення їх експорту.

4.  Лідируюче місце у вартісній структурі економіки Казахстану зайняв сектор інфраструктури, що погіршує ситуацію у виробничих секторах.

5.  Ще одна проблема економіки Казахстану - швидкий відтік капіталу із країни, який у підсумку привів до банківської кризи.

Далі проведемо аналіз найбільш важливих для економіки країни показників.

Щодо міжнародної інвестиційної позиції Казахстану, то в порівнянні з 2007 р. вона трохи погіршилася (-39060,5 млн. доларів). Також спостерігається скорочення інвестиційних активів - з 96128,4 млн. доларів у 2007 р. до 94975,4 млн. доларів у 2008р. Зобов’язання Казахстану відповідно збільшилися у 2008 р. (до 134035,9 млн. доларів) (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Міжнародні інвестиційні позиції Казахстану (млн. доларів) [32]

2007 2008
Активи 96128,4 94975,4
Прямі зарубіжні інвестиції 4824,6 5841,6
Портфельні інвестиції 30158,7 31562,9
Фінансові деривативи 1159,7 1346,7
Інші інвестиції 38032,3 36352,2
Зобов’язання 132491,8 134035,9
Прямі інвестиції в економіку Казахстану 55124,4 58284,2
Портфельні інвестиції 9612,9 6911,1
Фінансові деривативи 824,1 917,7
Інші інвестиції 66930,4 67922,9
Міжнародна інвестиційна позиція -36363,4 -39060,5

Позитивне сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу за 2008 рік склало близько 7,0 млрд. дол. проти дефіциту в 8,2 млрд. дол. у 2007 році. При скороченні на 4% дефіциту рахунку поточних операцій з країнами СНД, активне сальдо по операціях з останніми країнами перевищило 14,5 млрд. дол., змінивши негативний дисбаланс в 317 млн. дол. за підсумками 2007 року.

Доходи резидентів від поточних операцій збільшилися відносно базового періоду на 43,9% або на 24,7 млрд. дол., у тому числі 23,7 млрд. дол. склав приріст товарного експорту. Поточні виплати виросли на 14,7% (на 9,5 млрд. дол.). У звітному періоді при збереженні високих темпів зростання доходів нерезидентів по притягнених трудових і інвестиційних ресурсах (на 36,4% порівняно з базовим періодом) спостерігалося зниження темпів зростання товарного імпорту і скорочення витрат на міжнародні послуги і трансфертні виплати. Імпорт товарів, що склався за підсумками 2008 року, в 38,5 млрд. дол. був на 15,8% вище, ніж в базовому періоді, тоді як товарний імпорт за 2007 рік порівняно з 2006 роком збільшився на 37,9%. Імпорт послуг скоротився на 5,4% відносно базового періоду в зіставленні із зростанням на 32,7% у 2007 році. Аналогічні відносні показники трансфертних виплат склали відповідно 31,8% і 45,1% (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Розрахунок балансу поточного рахунку Казахстану (млн. доларів) [33]

2005 2006 2007 2008
Поточні надходження 32019,4 43915,6 56273,5 81004,8
 Експорт товарів 28300,6 38762,1 48351,1 71970,8
 Експорт нефакторних послуг 2228,4 2818,7 3555,0 4383,0
 Доходи, отримані від нерезидентів 680,3 1430,5 3463,6 3546,9
 Трансфертні надходження 810,0 904,2 903,8 1104,2
Поточні виплати 33075,2 45914,1 64499,9 74026,7
 Імпорт товарів 17978,8 24120,4 33260,2 38452,0
 Імпорт не факторних послуг 7495,7 8760,4 11626,8 10998,7
 Доходи, виплачені нерезидентам 6377,2 10922,0 16549,6 22487,3
 Трансфертні виплати 1223,5 2111,4 3063,3 2088,7
Сальдо поточного рахунку -1055,8 -1998,6 -8226,4 6978,1

В умовах обмеженого доступу на світові фінансові ринки чистий приплив ресурсів по операціях фінансового рахунку (без врахування операцій, пов'язаних із зміною резервних активів) склав за підсумками 2008 року 1,3 млрд. дол. порівняно з чистим вступом в 8,4 млрд. дол. в базовому періоді. При цьому нетто-приток фінансових ресурсів за підсумками року був забезпечений в основному операціями другого півріччя 2008 років, тоді як в першому півріччі чистий відтік ресурсів складав 1,6 млрд. (чистий приток2,9 млрд. дол. в другому півріччі).

Іноземні активи резидентів (включаючи міжнародні резерви) виросли за звітний період на 18,5 млрд. дол., що на 11,2% вище за показник приросту базового періоду. Зовнішні зобов'язання резидентів збільшилися на 17,5 млрд. дол., що в 1,6 разу менше аналогічного показника базового періоду (табл. 3.3)

Таблиця 3.3

Розрахунок балансу поточного фінансового рахунку Казахстану [33]

2005 2006 2007 2008
Резервні активи НБК 1943,8 -11074,6 3028,7 -2171,4
Інші іноземні активи резидентів -94441,3 -16916,2 -19625,2 -16284,7
 Прямі зарубіжні інвестиції 145,9 384,7 -3151,3 -3811,9
 Іноземні портфельні інвестиції та деривативи -5276,8 -9268,3 -4715,2 -7576,8
 Інші іноземні активи -4310,4 -8032,6 -11758,7 -4896,0
Зовнішні зобов’язання резидентів 10339,3 33085,1 28029,1 17545,5
 Прямі іноземні інвестиції у Казахстані 1971,2 6278,2 11126,2 14543,4
 Портфельні інвестиції нерезидентів і деривативи 1211,5 4699,2 -234,5 -1741,3
 Інші зовнішні зобов’язання 7156,7 22107,7 17137,4 4743,4
Баланс фінансового рахунку 2841,8 5094,3 11432,5 -910,7

Щодо платіжного балансу Республіки Казахстан за 2007-2008 рр., то можна сказати, що позитивними є баланс поточного рахунку і баланс фінансового рахунку, а негативним – баланс капітального рахунку. На 2008 р. баланс поточного рахунку склав 315,3 млн. доларів, баланс фінансового рахунку – 1877,7 млн. доларів, а баланс капітального рахунку - -24,2 млн. доларів. Помилки відповідно складають -4347,4 млн. доларів, що близька в 1.5 рази більше, ніж у 2007 р. Резерви у 2008 р. збільшилися і складають 2178,7 млн. доларів порівняно з -1236,7 млн. доларів у 2007 р. (табл. 3.4).

Міжнародні резерви Республіки Казахстан на березень 2009 р. складають 18891 млн. доларів. Якщо за 2008 р. вони складали 19659 млн. доларів, то можна прогнозувати значний ріст цього показника у поточному році. Те ж саме можна сказати про експорт та імпорт товарів – на лютий 2009 р. вони вже складали 2743,2 млн. доларів та 1992,5 млн. доларів відповідно.


Таблиця 3.4

Платіжний баланс Республіки Казахстан за 2007-2008 рр. (млн. доларів) [33]

Показники/Роки 2007 2008
Баланс поточного рахунку 2858,1 315,3
Баланс капітального рахунку -14,4 -24,2
Баланс фінансового рахунку 992,6 1877,7
Помилки -2599,7 -4347,4
Резерви -1236,7 2178,7

Таблиця 3.5

Міжнародні резерви Республіки Казахстан (млн. доларів) [33]

2008 2009 (березень)
Міжнародні резерви 19659 18891
 Іноземні валютні резерви 17427 16725
 Резервна позиція IMF 0,01 0,01
 SDRs 1,33 1,35
 Золото 2186 2136
 Інші резервні активи 44 28
Торгівля товарами
 Загальний експорт (FOB) 2562,8 2743,2
 Загальний імпорт (CIF) 1810,7 1992,5

Такими чином, Республіка Казахстан продовжує свій економічний розвиток, незважаючи на вплив фінансової кризи. Про це свідчить те, що країна у 2008 р. має позитивне сальдо торгового баланс, зростання частки імпорту та експорт, зростання міжнародних резервів республіки, збільшення іноземних активів резидентів і зменшення їх зобов’язань порівняно з 2007 р. В той же час виникла низка економічних проблем, заходи щодо вирішення яких приймаються урядом Республіки Казахстан.


Информация о работе «Економіка Казахстану»
Раздел: География
Количество знаков с пробелами: 122641
Количество таблиц: 20
Количество изображений: 6

Похожие работы

Скачать
77833
1
0

... тові свої правила, вона підпорядкувала собі геополітику і геостратегію. В рамках постіндустріалізму сформувалася технологічна, торгова і фінансова єдність світу. Через регіоналізацію в глобалізацію втягуються поступово всі національні економіки.   2. Україна та Росія Російська владна провідна частина населення мріє про відродження "єдиної Великої Росії" і розглядає Україну як її невід'ємну і ...

Скачать
88355
3
5

... занадто великих компаній, що стають занадто забюрократизованими і тому неефективними; 4) необхідність витрати частини свого бюджету на функціонування інтеграційного об’єднання [25]. 1.3 Теорії та моделі міжнародної економічної інтеграції В теорії економічної інтеграції виділяють декілька напрямків, які відрізняються за оцінкам інтеграційних механізмів: нелібералізм, корпораціоналізм, ...

Скачать
68304
5
0

... . // Урядовий кур’єр. – 01.10.2003. 2.         Бураковский И. Создавая ЕЭП, Украина теряет стабильность и предсказуемость. // Бизнес. – №37 (556). – 15.09.2003. 3.         Дергачов О. Єдиний і неповторний простір: Єдиний економічний простір // Політичний календар.- 2003.- № 6.- С. 14 - 18. 4.         Иноземцев В. Несколько гипотез о мировом порядке XXI в. // Свободная мысль – XXI. – 2003. – ...

Скачать
67873
0
0

... руху хрестоносців і відповідно союзником країн, що піддалися агресії хрестоносців. Існував союз Улуг Улусу з Єгипетською державою мамлюків, спрямований проти Єрусалимського королівства. Особливо хочеться відзначити історичні долі Улуг Улусу в Монгольській імперії. Будь-яка імперія, що побудована на завоюваннях і тримається лише на військовій силі, приречена на загибель. Власне Монголія і її ...

0 комментариев


Наверх