Роль державних інституцій у здійсненні емісійного процесу

5. Роль державних інституцій у здійсненні емісійного процесу

Емісія грошей здійснюється на двох рівнях: на рівні центрального банку та на рівні комерційних банків і прирівняних до них фінансово-кредитних установ. Центральні банки мають виняткове право здійснення банкнотної емісії. Основною функцією центрального банку є забезпечення стійкості національної грошової одиниці та регулювання діяльності грошово-кредитної сфери. Центральні банки є юридично автономними, хоча іноді до їх структури входять координаційні органи, що не наділяються директивними функціями щодо центрального банку. Банкнотна емісія, на яку має виключне право центральний банк, має кредитний характер. Тобто кожному впровадженню в обіг певної суми банкнотних знаків має відповідати належна кредитна пропозиція - чи то кредит урядові або комерційному банкові, чи закордонні активи. Центральний банк має у своєму розпорядженні впливові економічні важелі, він може впливати ними на формування вищезазначених боргових зобов'язань і таким чином регулювати банкнотну емісію.

Окрім банкнотної емісії існує ще три напрямки емісійної діяльності центрального банку:

1).Фінансування дефіциту державного бюджету через здійснення операцій на ринку держаних цінних паперів. Пропозиція грошей, що формується на державному рівні не обмежується банкнотною емісією. У багатьох країнах функціонує наступна система обслуговування бюджетного дефіциту. Замість викидання в обіг нових грошей, що призводить до їх інфляційного знецінювання, держава розміщує на відкритому фінансовому ринку державні боргові зобов'язання. Таким чином держава позичає на пільгових умовах гроші безпосередньо у населення. Такі позички офіційно оформлюються у внутрішній або зовнішній борг держави в залежності від розташування боргових зобов'язань.

2) Рефінансування комерційних банків є також важливим напрямком емісійної діяльності центрального банку. Таке надання в розпорядження комерційних банків певної суми платіжних інструментів може бути здійснено наступним чином:

- Операції РЕПО - надання кредитів комерційним банкам під заставу ОВДП.

- Надання кредитів комерційним банкам під заставу інших цінних паперів.

- Проведенням кредитних аукціонів.

- Надання стабілізаційних кредитів.

3). Купівля іноземної валюти - центральний банк закуповує за національні гроші іноземну валюту з метою її спрямування в офіційні валютні резерви.

6. Утворення грошей комерційними банками

У спрощеному вигляді основне призначення комерційних банків можна визначити як виконання функції посередників фінансово-грошових і кредитних операцій. Але у реальній економічній практиці роль комерційних банків не обмежується лише виконанням даної функції. Комерційні банки також можуть виступати суб'єктами процесу утворення пропозиції банківських грошей. Якщо розглядати гроші у їх широкому розумінні, то стає зрозуміло, що окрім центрального банку емітентами грошової маси виступають комерційні банки. Більш того у деяких західних країнах ними також виступають позичково-ощадні установи.

Комерційні банки утворюють банківські гроші наданням своїм клієнтам кредитних позик. Коли клієнти повертають позику грошова маса зменшується. Це відбувається тому, що грошові знаки стають грішми лише тоді, коли вони знаходяться в обігу за межами банківської системи. Також схожий ефект емісії відбувається коли комерційний банк купує у населення державні облігації.

Кожен комерційний банк приймає на свої поточні рахунки різні види вкладів. Але банк тримає у себе не всі вклади, а лише певний відсоток - необхідний резерв. Решта вкладів і стають джерелом формування кредитних ресурсів банку. Порядок встановлення мінімального резерву(MR) комерційного банку регулюється чинним законодавством. MR завжди 100%.

Норма обов'язкового резерву. Обов'язкові резерви є часткою банківських депозитів та інших пасивів отриманих банком з інших джерел, які мають зберігатися у формі касової готівки комерційних банків та їхніх депозитів у центральному банку. Зазвичай, у країнах з розвиненою економікою діє механізм диференційованого визначення центральним банком норми резерву по поточних і термінових вкладах. Норма обов'язкового резерву є ефективним інструментом регулювання макроекономічних процесів, тому, відповідно до завдань що вирішуються, вона може варіюватися у досить широкому діапазоні.

Обов'язковий резерв виконує дві основні функції:

- Функція захисту інтересів клієнтів та страхування депозитів.

- Функція інструменту регулювання можливостей комерційних банків у здійсненні грошових емісій.

Обов'язкові банківські резерви утримуються у двох формах:

- у формі касової готівки комерційного банку;

- у формі коштів на резервному рахунку в центральному банку.

Грошова база. В системі теоретичного аналізу пропозиції грошей важливе місце посідає показник грошової бази, що є широко вживаним для прогнозування динаміки грошової маси, а саме потенційних можливостей емісійного процесу. За змістом грошова база - це об'єднавчий показник резервних грошей наявних в банківській системі країни, на основі якої через ефект кредитного мультиплікатора формується загальна маса грошей. Функція грошової бази зараз порівнюється з роллю золотого резерву у минулому. Грошову базу ще називають ланкою "сильних" грошей.

Складовими грошової бази є обов'язкові банківські резерви та готівкові гроші, що перебувають у обігу поза банківською системою.

B= Rd+Rt+Rc+CY

B- грошова база;

Rd - сума обов'язкових резервів у вкладах до вимоги;

Rt - сума обов'язкових резервів по строкових вкладах

Rc - наднормативні резерви;

CY - гтівка у обігу поза банківською системою.

На розмір грошової бази впливає ряд чинників:

- зростання зобов'язань комерційних банків по кредитах отриманих від центрального банку;

- зміна сальдо іноземних активів за умови їх конвертації у національну валюту;

- зміна фінансових зобов'язань уряду перед центральним банком; зокрема з приводу покриття дефіциту бюджету;

- не резервні зобов'язання кредитних установ;

- ефект кредитного мультиплікатора.

Ефект кредитного мультиплікатора, що також дістав назву багаторазової експансії банківських депозитів, полягає в автоматичному розширенні емісійного процесу, що реалізується багаторазовим примноженням сформованих у банківській системі нових резервів. Мультиплікаційних ефект діє не в межах одного банку, а в межах банківської системи в цілому. Тобто під час дії цього ефекту відбувається кумулятивне зростання грошової маси на основі того, що грошові резерви рухаються від одного економічного суб'єкта до іншого.

Висновок

Розглядаючи таку цікаву й складну тему як банківська система, у курсовій роботі я намагався вивчити й проаналізувати теоретичні аспекти. Керуючись у своїй роботі нормативними та інструктивними матеріалами, я прагнув якнайповніше виявити різні тенденції.

У своїй роботі я не претендую на вичерпність, позаяк така тема є дуже багатогранна, зачіпає багато аспектів банківської діяльності, котрі тут не були розглянуті. Алі я намагалися висвітлити один бік цієї глибокої тими, аналізуючи стан банківської системи.

У першому розділі розглянуто види банків та їх функції. У наступному власне структура банківської системи. Поява дворівневої банківської системи у державах колишнього східного блоку був першою помітною ознакою переходу до економічної системи, орієнтованої на ринок. Адже банківська система є важливою єднальною ланкою між макроекономічними чинниками та мікроекономічними процесами, а отже, істотно впливає на успішність чи неуспішність перехідного періоду.

 У третьому розділі йдеться про Національний Банк України який є головним елементом банківської системи та його функції.

Основною метою діяльності НБУ є:

1) захист й забезпечення стабільності валюти України;

2) розвиток й зміцнення банківської системи;

3) забезпечення ефективного і безперебійного функціонування системи розрахунків. Надійна платіжна система, що задовольняє потреби юридичних й фізичних осіб у безпечному і ефективному переказі коштів – передумова успішного розвитку ринкової економіки кожної країни;

4) встановлення та підтримка конкурентного середовища;

5) стимулювання використання нових інструментів грошово-кредитної політики.

У четвертому розділі йшлося про суть і формування пропозиції грошей.

Таким чином, розглядаючи механізм формування пропозиції грошей, ми переконалися, що центральний банк може суттєво впливати на пропозицію грошей, хоч і не в стані повністю її контролювати. Однак розглянуті монетарні інструменти потрібно розглядати не ізольовано, а тільки у взаємозв’язку з іншими: операції на відкритому ринку, валютні і дисконтні операції та облікової ставки.

П’ятий розділ це розділ про роль державних інституцій у здійсненні емісійного процесу.

В останньому розділі йшлося про утворення грошей комерційними банками. Комерційні банки утворюють банківські гроші наданням своїм клієнтам кредитних позик. Коли клієнти повертають позику грошова маса зменшується. Це відбувається тому, що грошові знаки стають грішми лише тоді, коли вони знаходяться в обігу за межами банківської системи. Також схожий ефект емісії відбувається коли комерційний банк купує у населення державні облігації.

Кожен комерційний банк приймає на свої поточні рахунки різні види вкладів. Але банк тримає у себе не всі вклади, а лише певний відсоток - необхідний резерв. Решта вкладів і стають джерелом формування кредитних ресурсів банку.

Список літератури

 

1. А. Андреєв. Особливості становлення ринку банківських послуг в Україні.

Банківська справа. – 1999 - № 4, з. 85.

2. Н.І. Версаль. Передумови та проблеми регулювання банківською діяльністю. Фінанси України. – 1999 - № 9, з. 60-62

3. О.Д. Вовчак. Роль банків в економіці України. Фінанси України. – 1999 - № 10, з. 96-112.

4. І. Гуцал Банківська система України. Банківська справа. – 1998 - № 2, с.

16-18.

5. О.В. Дзюблюк. Комерційні банки в умовах переходу до ринкових відносин. Тернополі. – 1996, ст. 81-102

6. Е.Ф. Жуков. Банки і банківські операції. Москва. – 1997, з. 5-10.

7. О.Е. Колосов. Інвестиційні банки. Фінанси України. – 1999 - № 5, з. 15.

8. А.Н. Мороз. Посібник “Гроші та кредит”. Київ. – 1992, з. 123-140.

9. И.Я. Носкова. Денежно-кредитноые регулювання. Фінанси. – 1992 - № 12, з. 39.

10. В. Сусіденко. Практичні аспекти забезпечення банківських кредитів. Економіки України. – 1998 - № 7, з. 35.

11. Н. Сушко, Т. Плісак. Проблеми становлення банківської системи. Банківська справа. – 1999 - № 3, з. 30-33.

12. Е.Ф. Сысоева. Гроші, банки і банківські операції. Воронеж. – 1995, з. 117-119.

13. Гальчинський А.С. Теорія грошей. - К.: Основи, 1996.

14. Савлук М.І. Гроші та кредит: Підручник. - К.: КНЕУ,2001.-602с.

15. Гроші та кредит. / За ред. Б.С. Івасіва.- Тернопіль: Карт-бланш, 2000.-510.

16. Єпіфанов А.О., Міщенко В.І., Гребник Н.І. Грошово-кредитна політика в Україні; тенденції та перспективи. // Фінанси України, -2000.- №9.

17. Синбченко М.І. Кон’юнктурна теорія грошей. М.І. Туган – Барановського.// Фінанси України. - 2000.- №9.

18. Мельничук О.М. Законодавчі основи та найважливіші параметри грошово-кредитної політики.// Фінанси України, 2000, -№7.

19. Жан - Поль Бландіьєр. Валютний курс: його місце і роль у перехідній економіці.// Фінанси України, 2000, - №8.

20. Остапець А.І., Остапець Л.В. Банківська система України: стан і проблеми розвитку.// Фінанси України, 2000 - №8.

21. Гриценко О. Гроші та грошово-кредитна політика. - К.: Основи, 1996. - Розд. 1.

22.Деньги / Сост. А.А. Чухно. - К., 1997.